Ефективність реклами. 
Менеджмент у рекламних фірмах

Проблема визначення ефекту реклами, тобто вирахування результату в сфері діяльності фірми, отриманого завдяки рекламі, є однієї із найважливішиху рекламній практиці.

Поняття ефективності реклами містить у собі одночасно такі неоднорідні по змісту поняття, як економічний ефект, психологічний і соціальний ефект, що виражається в певному впливі на все суспільство в цілому (зокрема, вплив на формування смакових переваг людей, їхніх поглядів і понять про різні моральні й матеріальні цінності).

Ефективність рекламної кампанії оцінюється по ступені досягнення контрольних показників обсягу продажів, частки ринку, ступеня поінформованості й переваг покупців, тобто досягнення всіх планованих цілей і завдань.

При цьому частина цих показників легко визначається в процесі бухгалтерського обліку, а більша частина вимагає або спеціальної організації обліку звернень до фірми, або проведення спеціальних маркетингових досліджень.

Ефективність рекламних обігів може бути обмірювана за допомогою попереднього тестування або тестування, проведеного після проведення рекламної кампанії.

Як і всі інші види дослідження й пошуку (дослідження ринку, мотивацій і т.д.), попередні й наступні тести покликані тільки знижувати ступінь невизначеності й виявляються корисними для того, щоб переконатися в правильності обраної лінії поводження, стрижня реклами і її принади (обіцянки вигоди для покупця). Попередні випробування проводяться на вибірці із цільової аудиторії й із залученням рекламного матеріалу, що передбачається використати в наступній рекламній кампанії.

Таким чином, прагнуть перевірити основні параметри успіху рекламно-інформаційної політики:

• § увага: скільки чоловік пам’ятає, що вони бачили рекламу, що підлягає випробуванню;
• § ідентифікація: чи тісно зв’язана рекламний обіг або представляє товар, що, з мазкої фірми, з рекламодавцем;
• § доступність для розуміння: чи вловлюється зміст, що реклама має на меті передати у своєму обігу;
• § надійність: чи втримується в рекламі аргументація, чи може передбачуваний клієнт довіряти тому, у чому його запевняють;
• § сугестивність: чи викликає підтекст, схований зміст рекламного обігу, його символічне значення в розумах передбачуваних клієнтів асоціації, сприятливі для пари: марка — товар;
• § «позитивний» інтерес: чи викликає рекламний обіг у передбачуваного клієнта інтерес, достатній, щоб привести до покупки рекламованого товару.

У результаті попередніх тестів можуть також досліджуватися думки, відносини й запам’ятовуваність.

При тестуванні думок і відносин використають наступні методи:

• § завдання на ранжирування, тобто визначення кращого, з погляду тестування, рекламного обігу з декількох запропонованих;
• § серії прямих запитань;
• § виміри відносин за допомогою оцінних шкал, тобто визначення відносин як схильність до реакції оцінного типу («подобається — не подобається», «для мене — не для мене»);
• § виявлення основних реакцій за допомогою непрямих опитувань або проективних методик.

При тестуванні запам’ятовуваності учасників експерименту опитують про те, що вони бачили або читали, без показу оголошення про яке мова йде.

Контролювати вступники запити можна за допомогою «коду», такого, як включений на адресу фірми номер відділу або кімнати, можна легко встановити, який журнал або газета породили той або інший запит. З іншого боку, оголошення, що не пропонує негайної відповідної реакції в тім або іншому виді, практично не піддається контролю.

Для порівняльних випробувань коштів реклами в них розміщають однакові рекламні обіги з наступних аналізів відгуків споживачів.

Для аналізу ефективності коштів реклами багато фірм проводять анкетування в місцях продажу й надання послуг.