Класифікація джерел небезпеки

Класифікація джерел небезпеки

Перевірочна робота.

за 1 симестр 2 курсу.

МВПУ зв’язку.

учениці 24 групи.

із телеграфного зв’язку.

Волгіної О.В.

2 Варіант.

Класифікація джерел небезпеки,.

небезпечних та шкідливих факторів.

Небезпека — це негативна властивість матерії, Яка проявляється у здатності її завдавати шкоди певним елементам Всесвіту, потенційне джерело шкоди. Якщо мова йде про небезпеку для людини, то це явища, процеси, об'єкти, властивості, здатні за певних умів завдавати шкоди здоров’ю чи життю людини чи системам, що забезпечують життєдіяльність людей.

Кожна людина відчуває небезпеку інтуїтивно й розуміє значення її по-своєму. Згідно із висновками експертів ООН, більшість людей пов’язують відчуття небезпеки із буденними проблемами й повсякчасними клопотами, а чи не ґрунтують його на побоюванні глобальних катастроф чи міжнародних конфліктів. Захист житла, робочого місця, статку, здоровий «я, довкілля — основні проблеми безпечного самопочуття людини. Відчуття небезпеки має також глибоко індивідуальний відтінок, який головним чином залежить від:

а) рівня соціального й духовного розвитку особистості,.

б) ситуації й суспільного улаштую, котрі позитивно чи негативно впливають на світосприйняття громадянина.

При ідентифікації небезпек необхідно виходити із принципу «все впливає попри всі», тобто джерелом небезпеки може бути все живе й неживе, а підлягати небезпеці також може все живе й неживе.

Джерелами (носіями) небезпек є:

природні процеси та явища,.

елементи техногенного середовища,.

людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

Небезпеки існують у просторі й часі й реалізуються у вигляді потоків енергії, речовини та інформації. Небезпеки не діють вибірково, а виникнувши, смердоті впливають попри всі матеріальне довкілля. Причинами, через котрі окремі об'єкти не страждають від певних небезпек чи ж самі страждають понад, а інші менше, є властивості самих об'єктів.

Перелік можливих небезпек налічує понад 150 найменувань й при цьому не було за повну. З метою аналізу, узагальнення та розробки заходів щодо запобігання негативних наслідків існує необхідність класифікації небезпек, джерел, що породжують їхнього, та тихий чинників (факторів), котрі безпосередньо призводять до негативного впливу на людину.

Залежно від конкретних потреб існують різні системи класифікації - за джерелом походження, локалізацією, наслідками, збитками, сферою прояву, структурою, характером впливу на людину тощо. Найбільш вдалою класифікацією небезпек життєдіяльності людства за джерелами походження, на форумі нашу думку, є така, згідно із якою усі небезпеки поділяються на чотири групи: природні, техногенні, соціально-політичні та комбіновані. Перші три вказують тих, що небезпеки за своїм походження належати до трьох елементів життєвого середовища, яку оточує людину — природного, техногенного (матеріально-культурного) та соціального. До четвертої групи належати природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки, джерелами які є комбінація різних елементів життєвого середовища.

Така класифікація майже збігається із класифікацією надзвичайних ситуацій, затвердженою постановою Кабінету міністрів України 15.07.1998 р. № 1099, згідно із якою надзвичайні ситуації (СР) на територї України поділяються на:

СР техногенного,.

СР природного,.

СР соціально-політичного,.

СР воєнного характеру.

Крім того, із такою класифікацією добро узгоджується класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів, встановлена ГОСТ 12.0.003−74.

Природні джерела небезпеки — це природні об'єкти, явища природи та стихійні лиха, котрі становлять загрозу для життя чи здоровий «я людини (землетруси, зсуви, селі, вулкани, повені, снігові лавини, шторми, урагани, зливи, град, тумани, ожеледі, блискавки, астероїди, сонячне та космічне випромінювання, небезпечні рослини, тварини, риби, комахи, грибки, бактерії, віруси, заразні хвороби тварин та рослин).

Техногенні джерела небезпеки — це передусім небезпеки, пов’язані із використанням транспортних засобів, із експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих й вибухонебезпечних речовин та матеріалів, із використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, із використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти пов’язані із впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.

До соціальних джерел небезпек належати небезпеки, викликані низьким духовним та культурним рівнем: бродяжництво, проституція, п’янство, алкоголізм, злочинність тощо. Джерелами цих небезпек є незадовільний матеріальний стан, погані умови проживання, страйки, повстання, революції, конфліктні ситуації на міжнаціональному, етнічному, расового чи релігійному грунті.

Джерелами політичних небезпек є конфлікти на міжнаціональному та міждержавному рівнях, духовне гноблення, політичний тероризм, ідеологічні, між партійні, міжконфесійні та збройні конфлікти, війни.

І усе ж таки більшість джерел небезпек мають комбінований характер. Вісь лише невелика їхні частка:

природно-техногенні небезпеки — зміг, кислотні дощі, пилові бурі, зменшення родючості грунтів, виникнення пустель та інші явища, породжені людською діяльністю,.

природно-соціальні небезпеки — химерні етноси, наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД та інші,.

соціально-техногенні небезпеки — професійна захворюваність, професійний травматизм, психічні відхилення та захворювання, викликані виробничою діяльністю, масові психічні відхилення та захворювання, викликані впливом на свідомість й підсвідомість засобами масової інформації та спеціальними технічними засобами, токсикоманія.

Колі говорять про такі джерела небезпеки, як професійна захворюваність, професійний травматизм тощо, то, на увазі не захворювання однієї особини, конкретний вид хвороби, травму чи нещасний випадок, а явище в певній галузі, регіоні, стране, яку призводить до зменшення продуктивного потенціалу суспільства, соціальної напруженості, підвищення загальної захворюваності населення, а інколи й до соціальних конфліктів, котрі уже у свою чергу є носіями різного роду небезпечних та шкідливих факторів.

Слід чітко усвідомлювати, що наявність джерела небезпеки ще не проти того, що людині чи групі людей обов’язково винна бути заподіяна якась школа чи пошкодження. Існування джерела небезпеки свідчить передусім про існування чи ж можливість утворення конкретної небезпечної ситуації. при якій якщо заподіяна школа. До матеріальних збитків, пошкодження, шкоди здоров’ю, смерти чи іншої шкоди приводити конкретний вражаючий фактор.

Під вражаючими чинниками розуміють такі чинники життєвого середовища, котрі за певних умів завдають шкоди як людям, то й системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків. За своїм походженням вражаючі фактори можуть бути фізичні, до того числі енергетичні, хімічні, біологічні, соціальні та психофізіологічні. Залежно від наслідків впливу конкретних вражаючих факторів на організм людини смердоті в деяких випадках поділяються на шкідливі та небезпечні.

Шкідливими чинниками прийнято називати такі чинники життєвого середовища, котрі призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання й навіть до смерти як наслідку захворювання.

Небезпечними чинниками називають такі чинники життєвого середовища, котрі призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму чи окремих його органів й навіть до раптової смерті.

Хоча поділ вражаючих факторів на небезпечні та шкідливі досить умовний, бо інколи неможливо віднести який-небудь чинник до тієї чи іншої групи, він ефективно використовується в охороні роботи для організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань, налагоджування роботи, спрямованої на розробку заходів й засобів захисту працівників, профілактику травматизму та захворюваності на виробництві.

За характером та природною впливу усі небезпечні та шкідливі фактори поділяються на чотири групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофілогічні.

Їх основна характеристика:

фізичні:

підвищена швидкість руху повітря,.

підвищена чи знижена вологість,.

підвищений чи знижень атмосферний тиск,.

недостатня освітленість,.

конструкції, що руйнуються,.

підвищений рівень статичної електрики та ін.

хімічні:

хімічні елементи, речовини та сполуки, котрі перебуваються у різному агрегатному стані (твердому, газоподібному, рідкому),.

котрі різними шляхами проникають в організм людини (через органи дихання, через шлунково-кишковий тракт, через шкірні покрови та слизові оболонки),.

котрі за характером дії виділяють такі речовини (токсичні, наркотичні, подразнюючі, задушливі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, такі, що впливають на репродуктивну функцію).

біологічні:

макроорганізми (рослини та тварини),.

мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші).

психофізіологічні.

фізичні перевантаження (статичні, динамічні),.

нервово-психічні перевантаження (розумові перевантаження, перевантаження аналізаторів, монотонність роботи, емоційні перевантаження).

Небезпечні та шкідливі фактори дуже часто бувають прихованими, неявними чи ж такими, котрі важко виявити чи розпізнати. Це стосується будь-яких небезпечних та шкідливих факторів, то й джерел небезпеки, котрі породжують їх.

Сонячне випромінювання, яку необхідне для існування майже всіх живих організмів на землі, до того числі людини, може бути причиною захворювання шкіри. Приваблива дитяча іграшка може виділяти шкідливі речовини, а пасажир, який мирно куняє в кріслі салону літака, може виявитися терористом. У кожному із цих випадків, як й в всіх інших, коли джерело небезпеки є более очевидним, наприклад, вибухівка, зброя, автомобіль, діючий вулкан, будинок, що руйнується, ми говоримо про наявність джерела небезпеки, але й це ще не завжди означає наявність небезпечної ситуації, тобто події. при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки чи небезпека проявляється.

Слід також знаті, що одне джерело небезпеки може призводити до різного роду небезпечних ситуацій, а останні породжують різні вражаючі фактори. У свою чергу, вражаючі фактори можуть спричиняти утворення нових небезпечних ситуацій чи навіть джерел небезпеки.

Сучасне життєве середовище, навіть побутове, не кажучи уже про виробниче, містить багато джерел небезпек. Це й електрична мережа та електроапаратура, система водопостачання, медикаменти, отруйні та пожежонебезпечні речовини тощо. А, щоб виникла реальна небезпечна ситуація, необхідна причина чи умова. своєрідний «пусковий механізм», при йому потенційна небезпека переходити у реальну. Логічним процесом розвитку небезпеки, реалізації потенційної загрози є тріада «джерело небезпеки — причина (умова) — небезпечна ситуація».

Використана література:

Громадянська оборона /під общ. ред. О. Т. Алтунина.- М: Воениздат, 1990.

Громадянська оборона /під ред. В.І. Зав’ялова.- М: Медицина, 1999.

В. Г. Атаманюк, Л. Г. Ширшев, Н.І. Акімов Громадянська оборона. М: Вища школа, 1996.

Невідкладна допомогу в гострих отруєння. /під ред. академіка АМН СРСР С. Голікова. М: Видавництво «Медицина». 1998.

Посібник із медичної службі громадянської оборони /під ред. А. И. Бурназяна. — М: Медицина, 1993.