Системний підхід у навчанні. 
Системна призма

Для вивчення властивостей будь-якого тіла чи об'єкта потрібно мати інший реальний об'єкт з яким можна створити взаємодію. Практично це зробити неможливо, адже при взаємодії проявленої властивості як одного так і другого об'єкта єдиний вихід — мати абстрактний ідеальний об'єкт, який можна використати при всіх взаємодіях. Таким ідеальним зразком є система, але для цього потрібно знати що таке система і розробити спосіб взаємодії реального об'єкта з системою. Про систему говорять тоді, коли ми маємо сукупність деяких ваємопов'язаних частин. Система характеризується тим, що ті частини, з яких вона складається взаємодіють між собою. Результатом цією взаємодії є ціле, система, яка має такі властивості, яких не має жодна із взаємодіючих частин. Отже, система це взаємопов'язані частини, взаємодія яких призводить до появи системної властивості, якими не володіє одна з цих частин.

Характеристика системи як цілого

• 1 Рівень ієрархії визначається зв’язками субординації (підпорядкування) і координації (врахування). Він означає, що дана система перебуває в оточенні інших систем і має з ними зв’язок (зовнішні зв’язки). Зовнішнє оточення системи унаслідок дії цих систем створює вплив на неї. Має місце перенесення властивостей від системи вищого порядку до системи нижчого порядку.
• 2. Функція системи — показує яку роль виконує дана система по відношенню до системи вищого порядку.
• 3. Системоутворювальний чинник системи. Це той чинник, який заставляє взаємодіяти всі частини, який тримає їх всіх в купі.
• 4. Елементи і компоненти системи. Компонент — це той «будівельний матеріал, з якого утворюється система.
• 5. Структура системи. Термін структура розуміють двояко в широкому і вузькому значенні цього слова. У ш. зн. Коли говорять структура то мають, а увазі з яких частин, елементів складається система, в якому порядку. У вузьк. зн. структура означає зв’язки і їх порядок.
• 6 Емерджентна властивість — це породжена взаємодією властивість.