Захист людини від небезпечних чинників комплексного характеру

Основні стадії ідентифікації негативних виробничих факторів

негативний виробничий небезпечний промисловий.

Ідентифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів включає ряд стадій:

• 1. Виявлення небезпечних та шкідливих факторів, визначення їх повної номенклатури;
• 2. Оцінка впливу негативних факторів на людину, визначення допустимих рівнів впливу і величин ризику;
• 3. Визначення (розрахункове або інструментальне) простірно-часових і кількісних характеристик негативних факторів;
• 4. Встановлення причин виникнення небезпеки;
• 5. Оцінка наслідків проявів небезпеки.

Головною і найбільш складною складової процесу ідентифікації виробничих небезпек є встановлення можливих причин прояви небезпеки. Повністю ідентифіцировати небезпеку дуже важко. Причини деяких аварій і катастроф залишаються нез’ясованими довгий час.

Ідентифікація небезпек може бути різного рівня:

­ повною;

­ приблизною;

­ орієнтованою.

Класифікація небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища

Важливе значення на першій стадії ідентифікації небезпек має класифікацію небезпечних та шкідливих виробничих факторів (НБШВФ).

За впливом на людину НБШВФ поділяються на чотири групи:

• 1. Фізичні;
• 2. Хімічні;
• 3. Біологічні;
• 4. Психофізиологічні.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори можуть бути класифіковані за низкою ознак. Основною ознакою є характер взаємодії з людиною. Зазначені фактори з точки зору дії на людину поділяються на: активні, пасивно-активні і пасивні.

До активних факторів належать фактори, що містять в собі енергетичний ресурс. За видом, енергії ця група факторів поділяється на наступні підгрупи:

­ механічні фактори, що характеризуються кінетичною та потенційною енергією і механічним впливом на людину;

­ термічні фактори, що характеризуються тепловою енергією та аномальною температурою;

­ електричні фактори;

­ електромагнітні фактори;

­ хімічні фактори;

— біологічні фактори.

До пасивно-активних належать фактори, які активізуються за рахунок енергії, носієм котрої є людина (гострі нерухомі елементи, нерівні або з малим тертям поверхні, по яких пересувається людина та машина в процесі діяльності, ухили та підйоми).

До пасивних належать фактори, що діють посередковано, побіжно (корозія, накип, недостатня міцність конструкцій, підвищене навантаження на обладнання). Проявами цих факторів є руйнування, вибухи та інші види аварій.

За можливим характером впливу на людину фактори поділяються на прості (електричний струм, підвищена забрудненість повітря тощо), похідні, які викликаються взаємодією простих факторів (вибухи, пожежі).

За наслідками розрізняють фактори, котрі викликають втому людини (нервово-психічне та фізичне перевантаження), захворювання (загальні та професійні), травматизм, аварії, пожежі.

За збитком розрізняють фактори, котрі завдають соціальний збиток (погіршують здоров’я, знижують тривалість життя, перешкоджають гармонійному розвитку особи тощо), економічний збиток (зниження продуктивності праці, невиходи на роботу, оплата листків тимчасової непрацездатності).

Носіями небезпечних та шкідливих факторів є предмети праці, засоби виробництва, продукти праці, енергія, природно-кліматичне середовище, флора, фауна, люди, навколишнє середовище.

Потенціалом визначається виробничий фактор з кількісного боку. Наприклад, рівень шуму, сила електричного струму, концентрація газів у повітрі, дисперсність пилу. Якість фактора підбиває його специфічні особливості, які виливають на організм людини. Це, наприклад, частотний спектр шуму, дисперсність пилу, рід електричного струму. Простір, де постійно діють або періодично виникають небезпечні й шкідливі фактори, які можуть діяти на людину, називають небезпечною зоною.

Небезпечні зони можуть бути постійними або тимчасовими. Вони характеризуються геометричними розмірами, а змінні зони — ще і ймовірністю виникнення. Небезпечні зони можуть бути локальними і розгорнутими. Локальною називається зона, розміри якої сумірні з розмірами людини. Розгорнутою називається зона, що суттєво перевищує розміри людини.

Важливим поняттям в охороні праці є поняття про небезпечну ситуацію. Умови, за яких складається можливість дії на людину шкідливих і небезпечних факторів, визначають небезпечну ситуацію (небезпечний момент). Небезпечна ситуація пов’язана з просторовим і часовим суміщенням людини і небезпечної зони. Для характеристики небезпечних моментів і небезпечних ситуацій вводяться часовий та імовірнісний параметри.

Часовий параметр — це можливий або фактичний час існування небезпечної ситуації. На виникнення нещасних випадків, крім наявності на робочому місці небезпечних або шкідливих факторів, впливає можливість виникнення екстремальної небезпечної ситуації, пов’язаної з порушенням ритму праці. Більшість нещасних випадків виникає не за стабільного виробничого процесу, а за порушень нормального ритму праці. Ступінь фізіологічних і психологічних змін у людини в екстремальній ситуації залежить від зовнішніх умов, характеру небезпечного фактора, нервово-психологічного й емоційного стану робітника.

Екстремальна дія — раптова шкідлива дія техногенних факторів, які загрожують життю і здоров’ю працівників.

Небезпечні і шкідливі виробничі фактори на підприємствах виникають за порушення вимог охорони праці у виробничих приміщеннях. Наприклад, у приміщеннях АТС, телеграфів утворюється інтенсивний шум, котрий негативно впливає на органи слуху, на нервову систему, викликає головний біль, запаморочення та безсоння, змінює кров’яний тиск, знижує працездатність та збільшує кількість помилок під час роботи. Шум послаблює увагу та може стати причиною виробничого травматизму.

Травми на виробництві виникають за несправності огороджень рухомих частин обладнання, систем блокування, сигналізації, порушення правил і норм охорони праці.

Фізичні навантаження пов’язані з відсутністю механізації та автоматизації технологічних процесів і з виконанням робіт вручну.

Нервово-психічні навантаження спричинює переробка великої кількості інформації, і стосуються вони операторів пультів управління за порушення режиму праці і відпочинку. Перелічені шкідливі фактори можуть викликати у працюючих такі професійні хвороби, як пилові бронхіти, пневмоконіози, вібраційну хворобу, захворювання нервової системи та ін. Крім того, несприятливе виробниче середовище може впливати на здоров’я майбутніх поколінь людей.

Оздоровчі заходи повинні бути спрямовані на боротьбу з підвищеною запиленістю і загазованістю повітря, вібрацією, шумом, на нормалізацію мікроклімату і фізичних навантажень, усунення інших небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Конкретні умови праці, як правило, характеризуються сукупністю негативних факторів і розрізняються рівнем шкідливих і ризиком небезпечних факторів.

До найбільш небезпечних робіт на промислових підприємствах можна віднести:

­ монтаж і демонтаж важкого обладнання;

­ транспортування балонів зі здавленим газом, ємністю з кислотами, щелочами, изотопними металами та іншими небезпечними речовинами;

­ ремонтно-будівельні і монтажні роботи на висоті, а також на даху;

­ ремонтні та профілактичні роботи на електроустановах і електромережах, що знаходяться під напругою;

­ земельні роботи у зоні розташування електромережі;

­ роботи у колодязях, тунелях, траншеях, димоходах, плавильних та нагрівальних пічках, бункерах, шахтах, камерах;

­ монтаж, демонтаж і ремонт піднімальних кранів;

­ пневматичне випробування сосудів та ємкостей під тиском, а також ряд інших робіт.

До найбільш шкідливих можна віднести роботи, пов’язані з використанням шкідливих речовин і з використанням різних видів випромінювання.

Наприклад, к подібним роботам відносять:

• 1. Роботи, в технологічнім процесі яких застосовується вібрація;
• 2. Роботи у гальванічних і травильних цехах та відділках;
• 3. Роботи на металургійних та хімічних підприємствах, вугільних та уранових шахтах;
• 4. Роботи з використанням джерел іонізіруючих виробництвах.