Звіт про проходження практики за спеціальністю інженер компютерних систем

ЗМІСТ Вступ 3 1. Дослідження про «єкту практики 4 2. Дослідження процесу складання, монтажу, налагодження й тестування створюваного апаратного забезпечення комп’ютерних систем й мереж 7 3. Універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп «ютерних систем й мереж, котрі використовуються на про «єкті практики 14 4. Універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп «ютерних.

систем й мереж, котрі використовуються на про «єкті практики.

15 5. Рекомендації щодо поліпшення існуючих на про «єкті практики технологічних процесів створення та використання комп «ютерних систем й мереж та їхнього програмного забезпечення 17 6. Індивідуальне заподіяння по виробничій практиці.

18 Висновки 20 Література 21 Додаток 1. Скріпт перевірки правильності введення індексу; вивід для заповнення форми СП-5. 22 Додаток 2. Скріпт переносу даних із Web-форми в файл бази даних. 23 Додаток 3. Скріпт створення файлу бази даних сортувальної таблиці. 25 Додаток 4. Скріпт виводу сортувальної таблиці для друку.

27 ВСТУП.

У кожному вузі України передбачене проходження студентами виробничої практики, котра є обов’язковим складовим елементом підготовки будь-якого спеціаліста. Під годину проходження практики студент закріплює здобуті знання й навички, отримуючи практичний досвід роботи в реальних економічних умовах.

Студент може матір досконалі теоретичні знання, але й може розгубитися в ситуації, коли виникне необхідність прийняти рішення в реальних економічних умовах. Тому необхідно забезпечувати студентам змогу пройти виробничу практику ще под годину навчання у вузі, у тому, щоб спробувати собі не є лише в ролі теоретика, але й і практика.

Виробнича практика для студентів спеціальності 7.91 501 «Комп «ютерні системи та мережі «є невід «ємною складовою частиною процесу їхні професійної підготовки й проводитися на сучасних підприємствах таорганізаціях, оснащених відповідним апаратним та програмним забезпеченням комп «ютерних систем та мереж.

Виробнича практика передбачає отримання необхідного обсягу практичних знань та умінь відповідно до кваліфікаційного рівня інженерасистемотехніка.

Метою виробничої практики для студентів спеціальності 7.91 501 є оволодіння студентами сучасними методами ефективного застосування комп «ютерних та мережних технологій для вирішення завдань комплексної автоматизації підприємств й установ, вивчення практичних рішень в галузі організації та побудови регіональних, корпоративних та локальних комп «ютерних мереж, розподілених комп «ютерних систем, дослідження характеристик, виконуваних функцій, етапів розробки, тестування та впровадження використовуваних на про «єктах практики універсального та спеціалізованого апаратного та програмного забезпечення комп «ютерних систем та мереж.

1.Дослідження об'єкту практики.

Українське державне підприємство поштового зв"язку «Укрпошта» (УДППЗ «Укрпошта») є національним оператором поштового зв"язку України згідно із Розпорядженням КМУ від 10 января 2002 року.

Діяльність УДППЗ «Укрпошта» регламентується Законом України «Про поштовий зв"язок», іншими законами України, а також нормативними актами ВПС.

Україна із 1947 року є членом Всесвітнього поштового союзу (ВПС), двічі обиралась й нині входити у склад Адміністративної заради, вищого виконавчого органу ВПС. У 1991 році Адміністрація зв"язку України увійшла до Регіональної співдружності в галузі зв"язку (РСЗ), із 1994 року УДППЗ «Укрпошта» є членом Асоціації європейських державних поштових операторів «PostEurop».

Укрпошта функціонує як самостійна господарська одиниця із 1994 року, коли галузь зв"язку в результаті реформування був розподілена на поштовий та електрозв"язок. Тоді було б утворено два об"єднання, у тому числі Українське об"єднання поштового зв"язку «Укрпошта», яку 1998;го року реорганізовано в нині діюче УДППЗ «Укрпошта» згідно із Програмою реструктуризації Укрпошти, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 04.01.98 за № 1 .

До складу підприємства входять 31 філіалів (27 регіональних дирекцій, у тому числі дві міських — Київська та Севастопольська, Дирекція із оброблення та перевезення пошти, дирекція «Автотранспошта », дирекція «Видавництво «Марка України », дирекція «Головний навчальний центр «Зелена Буча »).

Мережа поштового зв"язку охоплює усі реґіони України й налічує 24 поштамти, 400 вузлів поштового зв’язку та 26 центрів поштового зв «язку, 3517 міських, 9880 сільських, 125 пересувних, 22 сезонних відділення та 1824 пункти поштового зв’язку.

У системі Укрпошти працюють понад 115 тис. чол., із них понад 48 тис. листонош.

Доставка поштових відправлень в Україні забезпечується власним автомобільним транспортом. Для перевезення пошти та друкованих видань діють 33 магістральні автомобільні маршрути довжиною понад 29 тисяч кілометрів. Парк транспортних засобів, задіяних на перевезенні, становить понад 4,3 тис. автомобілів.

Українська пошта здійснює прямий поштовий обмін із 58 країнами світу; двосторонній обмін поштовими переказами із 17 країнами, односторонній — із 5, двосторонній обмін електронними переказами між Україною й Москвою, обмін відправленнями із післяплатою — із 10 країнами.

УДППЗ «Укрпошта» як національний поштовий оператор має забезпечувати надання універсальних послуг поштового зв"язку, перелік які й відповідні тарифи затверджуються Кабінетом міністрів. У Україні до цих послуг належить пересилання простих та рекомендованих поштових карток, листів, бандеролей, а також посилок без оголошеної ціності масою до 10 кг.

Загалом, Укрпошта пропонує споживачам понад 70 видів послуг, у тому числі із використанням найсучасніших інформаційних технологій, насамперед електронної й гібридної пошти, електронного переказу, послуг Інтернет. У перспективі - здійснення передплати через Інтернет, електронної торгівлі, надання інформаційних послуг, послуг ІР-телефонії із передачею відеозображення тощо.

У підприємстві діють корпоративні комунікаційна мережа та автоматизовані системи для оптимізації управлінських рішень, автоматизації обробки технологічної й фінансової документації. Швидкими темпами впроваджується комп"ютерна техніка на робочих місцях обслуговування клієнтів, що дає змогу розширювати номенклатуру послуг та підвищувати їхнього якість.

УДППЗ «Укрпошта» бере доля в реалізації Національної програми інформатизації «Електронна Україна». Йде цілеспрямована робота зі створення в об"єктах поштового зв"язку Інтернет-пунктів із метою забезпечення доступу широких верств населення до всесвітньої інформаційної мережі. Нині у філіалах підприємства діють 78 таких пунктів, планується працювати в цьому напрямі й надалі.

Важливим напрямом діяльності Укрпошти є вдосконалення організаційнотехнологічної структури підприємства. Нині розпочато реалізацію Програми оптимізації мережі поштового зв"язку, що включає проведення широкомасштабного комплексу робіт, спрямованих на підвищення ефективності виробництва, поліпшення якості надання послуг та скорочення непродуктивнеих витрат. Суть оптимізації полягає в реорганізації районних вузлів зв"язку шляхом їхні укрупнення й створення міжрайонних вузлових центрів, побудованих за принципом функціональної доцільності, а чи не за адміністративнотериторіальним поділом регіонів України.

Підприємство є стабільною структурою, що має давні традиції, користується довірою населення, забезпечує доступність послуг на всій територї держави.

2. Дослідження процесу складання, монтажу, налагодження й тестування створюваного апаратного забезпечення комп’ютерних систем й мереж.

Під архітектурою будемо розуміти сукупність принципів й правил у відповідності із якими будуються обчислювальні системи різних видів.

Розглядаючи запитання архітектури комп «ютерних мереж (КМ), насамперед, необхідно визначити їхні призначення та область застосування. Так основним призначенням комп «ютерної мережі є надання великому числу користувачів одночасного доступу до її обчислювальних ресурсів. Виходячи із цого, комп «ютерна мережа може бути визначена як система розподіленої обробки інформації, що складається із комп «ютерів, територіально-розосереджених й взаємодіючих між собою за допомогою засобів зв «язку. Комп «ютери, що входять у склад мережі, виконують досить широке коло функцій, основними серед які є:

організація доступу до мережі;

управління передачею інформації;

надання обчислювальних ресурсів й послуг абонентам мережі.

Відповідно до цого по функціональній ознаці всю безліч систем КМ можна розділити на абонентські, комутаційні й головні (Host) підсистеми.

Абонентська підсистема являє собою комп «ютер, орієнтований на роботу в складі КМ й забезпечує користувачам доступ до її обчислювальних ресурсів.

Комутаційні підсистеми є вузлами комутації мережі передачі даних й забезпечують організацію складових каналів передачі даних між абонентським підсистемами. як керуючі елементи вузлів комутації використовуються процесори телеобробки чи спеціальні комутаційні (мережеві) процесори.

Великою різноманітністю характеризуються Host підсистеми чи мережеві сервери. Сервером прийнято називати спеціальний комп «ютер, що виконує основні сервісні функції, такі як: управління мережею, збір, обробку, зберігання й надання інформації абонентам КМ. У зв «язку із великим числом сервісних функцій доцільне розділення серверів за їхні функціональним призначенням. Наприклад, файл-сервер визначається як мережевий комп «ютер, що здійснює операції по зберіганню, обробці й наданню файлів даних абонентам КМ. У свою чергу, комп «ютер, що забезпечує абонентським системам ефективний доступ до КМ, отримав назву сервер доступу й т.д.

Класифікація КМ.

У залежності від основної класифікаційної ознаки покриття територї усі КМ поділяють на групи:

Локальні (Local Area Network);

Глобальні (Wide Area Network);

Регіональні (Metropolitain Area Network);

Корпоративні КМ.

Головною вимогою, котра переносити до мереж, є виконання мережею її основної функції - забезпечення користувачам потенційної можливості доступу до розділюваних ресурсів всіх комп «ютерів, про «єднаних у мережу. Всі інші вимоги — продуктивність, надійність, сумісність, керованість, захищеність, розширюваність й масштабованість — зв «язані із якістю виконання цієї основної задачі.

Хоча усі ці вимоги дуже важливі, часто поняття «якість обслуговування» (Quality of Service, QoS) комп «ютерної мережі трактується более вузько — у нього включаються лише дві найважливіші характеристики мережі - продуктивність й надійність.

Незалежно від обраного показника якості обслуговування мережі існують два підходи до його забезпечення. перший підхід, мабуть, покажеться найбільш природним із погляду користувача мережі. Він полягає до того, що мережа (точніше, персонал який її обслуговує) гарантує користувачу дотримання деякої числової величини показника якості обслуговування. Наприклад, мережа може гарантувати користувачу А, що кожен із його пакетів, посланих користувачеві У, якщо затриманий мережею не более, ніж на 150 мс. Або, що середня пропускна здатність каналу між користувачами, А й Не якщо нижче 5 Мбіт/с, при цьому канал якщо допускати пульсацію трафіка удесятеро Мбіт на інтервалах години не более 2 секунд. Технології frame relay й АТМ дозволяють будувати мережі, що гарантують якість обслуговування по продуктивності.

Інший підхід полягає до того, що мережа обслуговує користувачів відповідно до їхніх пріоритетів. Тобто якість обслуговування залежить від ступеня привілейованості користувача чи групи користувачів, до якої він належить. Якість обслуговування в цьому випадку не гарантується, а гарантується лише рівень привілеїв користувача. Таке обслуговування називається обслуговуванням best effort — із найбільшим старанням. Мережа намагається по можливості более якісно обслужити користувача, але й нічого при цьому не гарантує. За таким принципом працюють, наприклад, локальні мережі, побудовані на комутаторах з пріоритезацією кадрів.

Продуктивність.

Потенційно висока продуктивність — це одне із основних властивостей розподілених систем, до які відносяться комп «ютерні мережі. Ця властивість забезпечується можливістю розпаралелення робіт між декількома комп «ютерами мережі. На шкода, цю можливість не завжди вдається реалізувати. Існує кілька основних характеристик продуктивності мережі:

• годину реакції;

• пропускна здатність;

• затримка передачі й варіація затримки передачі.

Час реакції мережі є інтегральною характеристикою продуктивності мережі із погляду користувача. Саме цю характеристику має на увазі користувач, коли говорити: «Сьогодні мережа працює повільно».

У загальному випадку годину реакції визначається як інтервал години між виникненням запиту користувача до якої-небудь мережної служби і одержанням відповіді на цей запит.

Вочевидь, що значення цого показника залежить від типу служби, до якої звертається користувач, від того, який користувач й до якого серверу звертається, а також від поточного стану елементів мережі - завантаженості сегментів, комутаторів й маршрутизаторів, через котрі проходити запит, завантаженості серверу й т.п.

Тому є сенс використовувати також й середньозважену оцінку години реакції мережі, усереднюючи цей показник по користувачам, серверам й за годиною дня (від якого в значній мірі залежить завантаження мережі).

Час реакції мережі звичайно складається із декількох складових. У загальному випадку в нього входити годину підготовки запитів на клієнтському комп «ютері, годину передачі запитів між клієнтом й сервером через сегменти мережі й проміжне комунікаційне устаткування, годину обробки запитів на сервері, годину передачі відповідей від серверу клієнту й годину обробки одержуваних від серверу відповідей на клієнтському комп «ютері.

Зрозуміло, що користувача розкладання години реакції на складові не цікавить — йому важливий кінцевий результат; однак для мережного фахівця дуже важливо виділити із загального години реакції складові, відповідним етапам мережної обробки даних, — передачу даних від клієнта до серверу через сегменти мережі й комунікаційне устаткування.

Пропускна здатність відображає обсяг даних, переданих мережею чи її частиною за одиницю години. Пропускна здатність уже не є користувацькою характеристикою, бо вон говорити про швидкість виконання внутрішніх операцій мережі - передачі пакетів даних між вузлами мережі через різні комунікаційні пристрої. Зате вон безпосередньо характеризує якість виконання основної функції мережі - транспортування повідомлень — й тому частіше використовується при аналізі продуктивності мережі.

Найчастіше при проектуванні, настроюванні і оптимізації мережі використовуються такі показники, як середня й максимальна пропускні здатності. Середня пропускна здатність окремого елемента чи всієї мережі дозволяє оцінити роботу мережі на великому проміжку години, протягом якого в силу закону великих чисел піки й спади інтенсивності трафіку компенсують один одного. Максимальна пропускна здатність дозволяє оцінити можливості мережі справлятися із піковими навантаженнями, характерними для особливих періодів роботи мережі, наприклад ранкових часів, коли працівники підприємства майже одночасно реєструються в мережі й звертаються до розділюваних файлів й баз даних.

Пропускну здатність можна вимірювати між будь-якими двома вузлами мережі, наприклад між клієнтським комп «ютером й сервером, між вхідним й вихідним портами маршрутизатора. Для аналізу й настроювання мережі дуже корисно знаті дані про пропускну здатність окремих елементів мережі.

Важливо відзначити, що через послідовний характер передачі пакетів різними елементами мережі загальна пропускна здатність мережі будь-якого складеного шляху в мережі якщо дорівнювати мінімальній із пропускних здатностей складових елементів маршруту. Для підвищення пропускної здатності складеного шляху необхідно в першу чергу звернути увагу на сам повільні елементи — у даному випадку таким елементом, швидше на, якщо маршрутизатор. Варто підкреслити, що коли переданий по складеному шляху трафік якщо матір середню інтенсивність, Яка перевершує середню пропускну здатність самого повільного елемента шляху, то черга пакетів до цого елемента якщо рости теоретично до нескінченності, а практично — доти, поки не заповнитися його буферна пам «ять, а потім пакети просто почнуть відкидатися й губитися.

Звичайно при визначенні пропускної здатності сегмента чи прилаштую в переданих даних не виділяються пакети якогось визначеного користувача, чи додатка комп «ютера — підраховуєтьс-я загальний обсяг переданої інформації. Проте для более точної оцінки якості обслуговування така деталізації бажана, й останнім годиною системи керування мережами усі частіше дозволяють її виконувати.

Надійність й безпека.

Однієї із перших цілей створення розподілених систем, до які відносяться і КМ, було б досягнення більшої надійності в порівнянні із автономними ПК.

Для оцінки надійності складних систем застосовується такий набір характеристик, зокрема: готовність, цілісність даних, узгодженість, імовірність доставки пакета, безпека, відмовостійкість.

Готовність, коефіцієнт готовності (availability) означає частку години, протягом якого система може бути використана. Готовність може бути поліпшена шляхом введення надмірності до структури системи: ключові елементи системи повинні існувати в декількох екземплярах, щоб при відмові одного із них функціонування системи забезпечували інші.

Щоб систему можна було б віднести до високонадійних, вона винна як мінімум матір високу готовність, але й цого недостатньо. Необхідно забезпечити цілісність даних й захист їхні від спотворень. Крім цого, винна підтримуватися узгодженість (несуперечність) даних, наприклад, якщо для підвищення надійності на декількох файлових серверах зберігається кілька копій даних, то потрібно постійно забезпечувати їхню ідентичність.

Ос-кільки мережа працює на основі механізму передачі пакетів між кінцевими вузлами, то однією із характеристик надійності є імовірність доставки пакета вузлу призначення без спотворень. Поряд із цією характеристикою можуть використовуватися і інші показники: імовірність втрати пакету, імовірність спотворення окремого біта переданих даних, співвідношення загублених пакетів до доставленого.

Іншим аспектом загальної надійності є безпека (security), тобто здатність системи захистити дані від несанкціонованого доступу. У розподіленій системі це зробити набагато складніше, ніж у централізованій. Іншим вразливим місцем можуть бути залишені без догляду персональні комп «ютери. Крім того, завжди є потенційна погроза злому захисту мережі від неавторизованих користувачів, якщо мережа має виходи в глобальні мережі загального користування.

Ще однією характеристикою надійності є відказостійкість (fault tolerance). У мережах под відказостійкістю розуміється здатність системи приховати від користувача відмову окремих її елементів. Наприклад, якщо копії таблиці бази даних зберігаються одночасно на декількох файлових серверах, то користувачі можуть просто більше не помітити відмову одного із них.

Розширюваність (extensibility) означає можливість порівняно легкого додавання окремих елементів мережі (користувачів, комп «ютерів, додатків, служб), нарощування довжини сегментів мережі й заміни існуючої апаратури более потужною (продуктивною). При цьому принципово важливо, що легкість розширення системи іноді може забезпечуватися в деяких дуже обмежених межах.

Масштабованість (scalability) означає, що мережа дозволяє нарощувати кількість вузлів й довжину зв «язків у дуже широких межах, при цьому продуктивність мережі не погіршується. Для забезпечення масштабованості мережі доводитися застосовувати додаткове комунікаційне устаткування й спеціальним чином розподіляти структуру мережі.

Прозорість (transparency) мережі досягається до того випадку, коли мережа представляється користувачам не як безліч окремих комп «ютерів, зв «язаних між собою складною системою кабелів, а як єдина традиційна робоча станція з системою поділу часу.

Сумісність чи інтегрованість означає, що мережа здатна містити в собі найрізноманітніше програмне і апаратне забезпечення, тобто в ній можуть співіснувати різні операційні системи, що підтримують різні стеки комунікаційних протоколів, й працювати апаратні засоби й додатки різних виробників. Мережа, Яка складена із різнотипних елементів, називається неоднорідною чи гетерогенною, а якщо гетерогенна мережа працює безборонно, то вона є інтегрованою. Основний шлях побудови інтегрованих мереж — використання модулів, виконаних відповідно до відкритих стандартів й специфікацій.

3. Універсальне та спеціалізоване апаратне забезпечення комп «ютерних систем й мереж, котрі використовуються на про «єкті практики.

У своїй роботі Золочівський вузол поштового зв’язку використовує наступний апаратний комплекс:

— сервер-роутер на базі Intel Pentium ІІІ 550 Мhz, 128 Mb RAM, 40 Gb.

ATA 100, 2 x LAN-CARD (вихід в мережу Інтернет та підтримка корпоративної мережі);

— сервер для бухгалтерії на базі AMD Duron 1.4 Ghz, 128Mb RAM, 20 Gb.

ATA 100;

— локальна мережа — Ethernet. Побудована із використанням двох 8-місячного портових switch фірми Surecom. як фізичне середовище передачі даних використовується віта пара UTP-5;

— 3 модеми IDC-2814, що забезпечують доступ до корпоративної мережі через міжміський телефонний зв’язок;

— блоки безперебійного живлення фірми APC (в залежності від потреб використовуються різні моделі);

— персональні комп’ютери різноманітних конфігурацій (від Pentium 100.

Mhz до Pentium IV 1,7 Ghz). Використовуються як офісні машини.

(набір текстів, електронних таблиць, формування звітності та ін.);

— принтери Epson LX-300, Epson LX-300+, HP 1100A, OKI B4200L.

На підприємстві використовується резервування електромережі: від короткотермінових зникнень електроенергії комп’ютерна техніка захищена блоками безперебійного живлення; якщо електроживлення не відновлюється через 3 хвилини — вмикається автономна дизельна-електростанція.

4. Універсальне та спеціалізоване програмне забезпечення комп «ютерних систем й мереж, котрі використовуються на про «єкті практики.

У підрозділах адміністрації, технічної підтримки й бухгалтерії використовується операційна система Windows 95, 98.

На сервері-роутері встановлено операційну систему FreeBSD REALESE 5.2.1.

Сервером для бухгалтерії керує SCO Open Server 4.5.

Захист від зовнішніх атак здійснюється відповідним налаштуванням межового маршрутизотора под керуванням FreeBSD (налаштуванню підлягає служба IPWF2), який перешкоджає проникненню помилкового пакету даних у мережу.

Для доступу до ресурсів Unix-машин на підприємстві використовується стандартна система захисту цієї операційної системи. Захист від доступу, що не санкціонується, здійснюється за допомогою процедури введення логінупароля.

Доступ до конкретного ресурсу здійснюється за допомогою різних серверів.

Авторизація — це декларація про доступ до деякого про «єкта чи на виконання якої-небудь системної дії. У більшості систем UNIX усі рішення із приводу доступу приймаються на основі простих дискреційних критеріїв, чи виходячи із того, чи є root власником процесу, що здійснює доступ. Кореневий бюджет має повноваження на виконання таких системних дій, котрі не може виконувати ніякий інший процес. Операційна Система визначає два типи авторизації: авторизація ядра й авторизація підсистеми. Авторизація ядра заговорили українською у «язана із процесами. (Процес — це програма, що виконується в системі в даний момент.) Вони дозволяють процесу виконувати певні дії, якщо процес наділений необхідними привілеями. Авторизація підсистеми заговорили українською у «язана із користувачами. Вони дозволяють користувачеві виконувати спеціальні дії за допомогою команд підсистеми (надійні утиліти й програми). Підсистема — це зв «язний набір файлів, пристроїв й команд, що служать для виконання деякої функції.

На серверах відключені невживані сервіси, що знижує можливість проникнення стороннього, але й не виключає його зі стовідсотковою імовірністю. Кожний день, на спеціальних інформаційних серверах публікується інформація про виявлення «дір» в захисті конкретної версії програмного забезпечення. У обов «язок системного адміністратора мережі входити постійно стежити за такого роду інформацією й своєчасно оновлювати версії програмних продуктів, що використовуються в роботі фірми.

Фізичний доступ до серверів обмежений лише працівниками технічного персоналу.

До відповідних ресурсів серверів мають доступ лише авторизовані користувачі, ведеться сувора політика регулярної зміни паролів, що дозволяє отримати додаткові гарантії безпеки.

Також, на підприємстві використовуються автоматизовані робочі місця (АРМ):

— «Електронний переказ» Система призначена для прийому-передачі грошових електронних переказів, внутрішньо корпоративних телеграм, службових повідомлень.

— «Автоматизована система реєстрованої кореспонденції». Призначена для полегшення роботи із реєстрованою кореспонденцією: покликана підняти надійність та швидкість проходження реєстрованої кореспонденції. На даний момент відбувається її впровадження в роботу.

Нажаль детальніша інформація по цих системах знаходиться под грифом ДБК. 5. Рекомендації щодо поліпшення існуючих на про «єкті практики технологічних процесів створення та використання комп «ютерних систем й мереж та їхні програмного забезпечення.

Розглянувши існуючий комплекс апаратного й програмного забезпечення можна виділити такі недоліки: — відсутність системи автоматичного резервного копіювання важливої інформації на серверах та робочих станціях; - моральна зношеність частини апаратного забезпечення; - використання на робочих станціях застарілих операційних систем Windows 95 та 98; - недостатня документованість програмних продуктів власного виробництва.

(АРМ); - часткова недостача комп’ютеризованих робочих місць в період створення різноманітних форм звітності.

Для вирішення данних завдань необхідно таке апаратне забеспечення: — RAID-система створення гарантованої копії інформації із можливістю гарячої заміни носіїв (із підтримкою системи запису та корекції помилок RAID5) для використання на серверах; - заміна частини персональних комп’ютерів на нові, створення нових комп’ютеризованих робочих місць.

Програмне забеспечення: — Провести модернізацію операційних систем до Windows 2000 чи Windows XP із останніми виправленнями (Service Pack 4 для Windows 2000 та Service Pack.

1 для Windows XP); - Norton Ghost Enterprise Edition чи аналогічне, яку дозволяє проводити резервне копіювання важливої інформації із робочих станцій на виділений сервер чи робочу станцію.

6. Індивідуальне завдання.

Моїм індивідуальним заподіяння було б написати програму, котра автоматизувала процес створення сортувальної таблиці передплатних видань.

Завдання наступне: в районі є 28 відділень зв’язку. Нехай 1-ше відділення виписало 30 примірників, 2-ге — 40, 3-тє - 25, 4-те — 5, інші не виписали жодного; в загальному усі відділення виписали 100 примірників якогось видання. У такому вигляді до Львівської дирекції й йде замовлення на передплачене видання («нам потрібно 100 примірників певного видання»). При цьому інформація про конкретного замовника заноситися до спеціальної картотеки форм СП-5 («1-ше відділення замовило 30 примірників певного видання» й т.д.).

На наступному етапі із заданою періодичністю видання починає надходити із обласної дирекції. Приходити воно та у вигляді стосу із ста примірників. Для того, щоб знаті, стільки примірників перенаправити у певні районні відділення нам потрібна сортувальна таблиця наступного вигляду:

| |Відділення1|Відділення2|Відділення3|... |Відділення 28 | |Видання |30 |25 |4 | |- | |Видання |2 |5 |5 | |5 | |Видання |3 |3 |3 | |25 |.

Створюється вон на основі даних карток СП-5 із картотеки.

Заповнення такої таблиці трудомісткий процес: одна людина витрачає на нього в середньому 25−30 часів, тобто це приблизно 3−4 дні безперервної клопіткої роботи. За умови автоматизації цого процесу за допомогою комп’ютерної техніки, створення такої таблиці позиці приблизно 4−6 часів за умови введеної картотеки форм СП-5.

Реалізація.

Дане заподіяння я розділив на дві частини: створення картотеки періодичних видань й підтримання її в актуальному стані; формування сортувальної таблиці.

Мовою реалізації був вибрана мова Web-програмуваня PHP.

Перша частина програми складається із кількох модулів. Спочатку користувач вводити в Web-формі індекс потрібного видання; дані із форми попадають в скріпт, який перевіряє коректність введеного індексу (уведень індекс порівнюється із індексами всіх передплатних видань України, для цого існує спеціальний електронний каталог видань в вигляді файлу бази даних), також, користувач заповнює виведену форму СП-5 для заданого видання. Після виконання цого скріпта керування передається іншому модулю: цей модуль вносити введені дані із Web-форми, створеної попереднім скріптом в файл бази даних (Data Base File).

Друга частина програми складається із двох скріптів: перший створює на основі файлів картотеки форм СП-5 сортувальну таблицю у вигляді файла баз даних, інший виводить дані із цого файлу в вигляді придатному для друку.

ВИСНОВКИ.

Виробнича практика є джерелом накопичення практичного досвіду роботи по вибраній спеціальності та закріплення теоретичних знань. Вона відіграє важливу роль у підготовці спеціалістів високого рівня, котрі б володіли сучасними технологіями, вміло використовували методологію та методики проектування інформаційних систем.

У ході проходження виробничої практики було б проведено дослідження об'єкта, його структури та функцій, наявного апаратного та програмного забеспечення й комплексу завдань, що вирішується ним. Також було б проведено ознайомлення із технологічними процесами складання, монтажу, налагодження й тестування комп «ютерних мереж.

На основі аналізу існуючих апаратних та програмних засобів були виявленні недоліки побудови існуючого комплексу апаратно-програмних засобів та намічені шляхи виправлення даної ситуації.

Список використаної літератури:

1. Немет Еге., Снайдер Р., Сибасс З., Хейн Т. Р., // Н50 UNIX: Керівництво системного адміністратора. Професіоналам / Пер. з анг. — СПб.: Пітер; К.:Издательская група BHV, 2002. — 928 з.: мул. 2. Армстронг (мл.), Джеймс // А83 Секрети UNIX: 2-ге вид.: Пер. з анг. — М.: Видавничий будинок «Вільямс», 2001. — 1072 з.: мул. — Парал. тит. анг. 3. Олифер В. Г., Олифер Н. А. «Компьютернне мережі: технології, протоколи. Підручник. «- Пітер, 2000 — 672 з. 4. Ніколайчук Я.М., Яцків В.В., Гринчишин Т. М. Перспективи створення телефонних ліній на основі відкритого оптичного каналу зв’язку // Вісник Технологічного університету Поділля. — 2002. Т2- № 3. — З. 47 — 50. Додаток 1. Скріпт перевірки правильності введення індексу; вивід для заповнення форми СП-5.