Органи чуттів. 
Слухова сенсорна система

РЕФЕРАТ

на тему:

Органи чуттів.

Слухова сенсорна система.

Для того щоб уявити собі, яку функцію виконують органи чуття, напевно, найбільш простим буде поставити такі питання: «Що ти бачиш? Що ти чуєш? Що ти відчуваєш?».

Органи чуття бувають як зовнішні, так і внутрішні. До зовнішніх належать зорові, слухові, дотикові, нюхові й смакові, до внутрішніх — рецептори опорно-рухового апарату й ті, котрі сигналізують про стан внутрішніх органів.

Слухова сенсорна система

За допомогою звуку людина усвідомлює, що відбу­вається довкола неї. Ми спілкуємося з людьми, відчуваємо не­безпеку, оцінюємо відстань, розрізняємо різні звуки — від ледь чутного шепоту до ревіння мотора-завдяки здатності чути. Не­зважаючи нате, що ми чуємо безліч звуків, уловлюємо ми лише деякі з них. Наш мозок сприймає і розрізняє певні звуки, тому ми звертаємо увагу тільки на частину з них, наприклад на голо­си, а багато інших просто не чуємо.

Звуки, що ми чуємо, виникають через вібрацію предметів. Вібрація передається повітрям у вигляді звукових хвиль. Із зовнішнього вуха, що вловлює звуки, вони направляються все­редину органа слуху. Відтіля інформація про звуки потрапляє в мозок.

Сприймаючою частиною слухового аналізатора є саме вухо, провідною — слуховий нерв, центральною — слухова зона кори головного мозку.

Орган слуху складається з трьох відділів: зовнішнього, середнього і внутрішнього. Для людини слух має особливе зна­чення, тому що при втраті слуху в ранньому віці дитина втрачає здатність відтворювати слова, розмовляти. За допомогою слуху відтворюється усне мовлення, що забезпечує спілкування між людьми в їх трудовій і суспільній діяльності.

Зовнішнє вухо складається із вушної раковини і зовнішнього слухового проходу. Раковина утворена хрящем, покритим з обох боків шкірою. За допомогою раковини людина вловлює напря­мок звуку. М’язи, що приводять у рух вушну раковину, у людини рудиментарні. Зовнішній слуховий прохід має вигляд трубки завдовжки 30 мм, вистелено? шкірою, у якій наявні особливі за­лози, що виділяють вушну сірку. У глибині слуховий прохід за­тягнутий тонкою барабанною перетинкою овальної форми. З боку середнього вуха, всередині барабанної перетинки, закріплена рукоятка молоточка. Перетинка пружна, при ударі звукових хвиль вона без перекручування повторює ці коливання. Середнє вухо представлене барабанною порожниною, що за допомогою слу­хової (євстахієвої) трубки з'єднується з носоглоткоювід зовні­шнього вуха воно відмежовано барабанною перетинкою. Скла­дові частини цього відділу: молоточок, коваделко і стремінце. Своєю рукояткою молоточок зростається з барабанною пере­тинкою, коваделко ж зчленоване і з молоточком, і зі стремінцем, що прикриває овальний отвір, який веде у внутрішнє вухо. У стінці, що відокремлює середнє вухо від внутрішнього, крім оваль­ного вікна, знаходиться ще кругле вікно, затягнуте перетинкою.

Внутрішнє вухо, або лабіринт, розташоване в товщині скро­невої кістки і має подвійні стінки: лабіринт перетинчастий ніби вставлений у кістковий, повторює його форму. Щілиноподібний простір між ними заповнений прозорою рідиною — перилімфою, порожнина перетинчастого лабіринту-ендолімфою. Лабіринт представлений входом, спереду від нього знаходиться завитка, ззаду — напівкругові канали. Завитка з'єднується з порожниною середнього вуха через кругле вікно, затягнуте перегородкою, а вхід — через овальне вікно. У спірально закрученому равлику містяться слухові рецептори — волоскові клітини. Це перифе­ричний кінець слухового аналізатора, або кортіїв орган. Звукові, хвилі проходять через зовнішній слуховий прохід, викликаючи коливання барабанної перетинки, що передаються через слу­хові кісточки в овальне вікно внутрішнього вуха і викликають ко­ливання рідини, що його заповнює. Ці коливання перетворю­ються слуховими рецепторами в нервові імпульси, що переда­ються по слуховому нерву в слухову зону кори великих півкуль, розташовану в скроневій частині, де відбувається сприйняття звуку й аналіз його сили, характеру, висоти.

Гігієна слуху

У зовнішньому слуховому проході накопичується вушна сірка, на ній затримуються пил і мікроорганізми, тому необхідно регулярно мити вуха теплою мильною водоюні в яко­му разі не можна видаляти сірку твердими предметами.

Велику шкоду приносять слуху надмірно сильні звуки і три­валий шум, особливо шкідливо діє останній, що призводить до глухуватості та навіть до глухоти. Максимальний рівень гучності звуку, що вже викликає болючі відчуття, складає в середньому 135 дб (децибел). Сильний шум знижує продуктивність праці до 40−60%. Деякі інфекційні захворювання (ангіна, грип) ви­кликають запалення середнього вуха. Симптоми захворювання виявляються по-різному, може з’явитися біль у вухах, збільшиться виділення сірки, тобто з’являється «теча», знижується рівень чутності й т. д. У такому випадку необхідно звернутися до лікаря. Хронічне запалення середнього вуха може тривати місяцями, але самолікування ніколи не відбудеться, тому без допомоги фахів­ця тут ніяк не обійтися.

Тривале прослуховування голосної музики також призводить до погіршення слуху і перевтоми нервової системи.