Ионизирующее випромінювання (ІІ)
Види ІІ, їх характеристики. ІІ — випромінювання, взаємодія яких із середовищем призводить до освіті зарядів протилежних знаків. Види ІІ: 1) ЕМ частина ІІ: 1.1) рентгенівське (Х-rays): 1.1.1) гальмівне (гальмування потоку електронів) — різні дисплеї; 1.1.2) характеристичний (зміна енергетичного стану електрона і його за ін. орбиталь); 1.2) g (гама) — випромінювання; 2) Корпускулярна частина ІІ… Читати ще >
Ионизирующее випромінювання (ІІ) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Ионизирующее випромінювання (ИИ)
1) Міжнародні організації з питанням радіаційного захисту. Не варто 19 в чел-во піддавалося ІІ, нічого знала звідси. Люди зіштовхнулися з отрицат. ефектом ІІ у зв’язку з відкриттям рентгенівських променів. У 1985 р. помічник Рентгена отримав опік рук при взаємодії з рентген-ми променями. Трохи згодом А. Беккерель поклав до кишені пробірку з радієм. Марія Кюрі померла від внеш. і внутр. поразки (останки до цього часу радіоактивні). Наприкінці 20-х рр. став відомий, що ІІ має негативним дією, створена Міжнародна комісія з радіаційного захисту (МКРЗ) — розробляє правила роботи з радіоактивними речовинами та протизсувні заходи захисту від радиации. Национальные інститути безпеки розробляють нац-ные нормативи відповідно до МКРЗ. До 50-х рр. багато було невідомо про радіації; потім США вели інтенсивні випробувань ядерної зброї в атмосфері - амер. бомбардування японських міст. У 1955 р Генеральна Асамблея ООН заснувала науковий комітет із дії атомної радіації (НКДАР); займається вивченням впливу радіації, незалежно від неї джерела, на дкр. середовище, й населення. У Росії її таким інститутом є НДІ радіаційної гігієни в СПб.
2) Види ІІ, їх характеристики. ІІ - випромінювання, взаємодія яких із середовищем призводить до освіті зарядів протилежних знаків. Види ІІ: 1) ЕМ частина ІІ: 1.1) рентгенівське (Х-rays): 1.1.1) гальмівне (гальмування потоку електронів) — різні дисплеї; 1.1.2) характеристичний (зміна енергетичного стану електрона і його за ін. орбиталь); 1.2) g (гама) — випромінювання; 2) Корпускулярна частина ІІ: 2.1) a (альфа) — І (ядро гелію); 2.2) b (бета) — І (електрони); 2.3) нейтронне І. Характеристики ІІ: Яка Проникає (спос-ть І проникати через речовина) і іонізуюча (спос-ть утворювати заряд) здібності. При високої проникаючої сп-ти має місце низька іонізуюча сп-ть, і навпаки. Корпускулярне І: 1) a: Пробіг квазитронов альфа-частинок в повітрі становить 8−9 див, насичення шкіру — до неск-ких мікрометрів, тобто. яка проникає сп-ть вкрай низька. Іонізуюча сп-ть альфа-частинок висока, т.к. це важкі частки. 2) b І: Потік електронів має максимальний пробіг повітря — 1800 див, насичення живу тканину — 2,5 див. Іонізуюча здатність висока, але 3 порядку нижче, ніж в альфа. 3) Нейтронне І: Володіє високої іонізуючої сп-тью, яка проникає сп-ть за досить пружному взаємодії невисока; при неупругом взаємодії потік нейтронів викликає вторинне І на вигляді інших заряджених частинок і гамма-квантов. ЭМИ: Яка Проникає сп-ть зростає від X-rays до гамма-И, а ионизир. сп-ть в багато разів.