Дослідження конкурентоспроможності підприємства

Конкурентоспроможність підприємства — це його здатність зайняти відповідну позицію на конкурентному ринку. Загальноприйнята оцінка конкурентоспроможності підприємства відсутня. Разом з тим існує декілька підходів, серед яких в першу чергу слід назвати визначення конкурентоспроможності з точки зору конкурентних переваг підприємства.

Згідно з цим визначенням оцінка конкурентоспроможності підприємства являє собою порівняння його характеристик, властивостей чи марок товарів, що продукуються з аналогічними показниками пріоритетних конкурентів (такими, які займають найкращі позиції на даному ринку) з метою визначення тих, які створюють переваги підприємства над конкурентами в будь-якій галузі діяльності. При цьому слід розуміти, що існують зовнішні і внутрішні конкурентні переваги.

Зовнішня конкурентна перевага базується на відмінних якостях товару, що створює цінність для покупця за рахунок зменшення його витрат чи підвищення ефективності його діяльності. Вона збільшує «ринкову силу» підприємства так, що може примусити ринок прийняти більш високу ціну продажу порівняно з конкурентами.

Внутрішня конкурентна перевага — це перевага підприємства стосовно витрат чи управління, яка створює цінність для товаровиробника, дозволяє знизити собівартість більшою мірою, ніж пріоритетний конкурент.

Обидва типи конкурентних переваг мають різне походження і різну природу, а звідси часто бувають несумісні, оскільки вимагають різних підходів, навичок і культури. На рис. 21 представлені обидва типи конкурентних переваг, які можна виявити, використовуючи ринкову силу і продуктивність.

Рис. 21. Розуміння конкурентної переваги

Ринкова сила — як максимальна ціна продаж, що приймається ринком, співвідноситься з ціною конкурента.

Продуктивність означає, на скільки питомі витрати на виробництво продукції більші чи менші за витрати конкурента.

Аналіз конкурентоспроможності за цим методом дає можливість підприємству позиціонувати себе відповідним чином, а отже, визначити відповідну стратегію, сформулювати пріоритетні цілі.

Оцінка конкурентоспроможності підприємства може бути здійснена шляхом аналізу його слабких і сильних сторін. У процесі його необхідно одержати відповіді на наступні питання:

Які плани конкурентів щодо зміни долі ринку, підвищення рентабельності виробництва і збільшення обсягів продажу?

Якої ринкової стратегії дотримуються ваші конкуренти в даний час?

За допомогою яких засобів вони забезпечують їх реалізацію?

Які їх сильні і слабкі сторони?

Які дії можна чекати в майбутньому від нинішніх і майбутніх конкурентів?

Контрольний лист для оцінки сильних і слабких сторін підприємства у конкурентній боротьбі може бути складений за формою, поданою у табл. 9.

Таблиця 9.

Контрольний лист для оцінки сильних і слабких сторін підприємства у конкурентній боротьбі.

Група І — краща, ніж будь-хто на ринку, явний лідер у галузі.

Група ІІ — вище середнього рівня, показники господарської діяльності хороші і стабільні.

Група ІІІ — середній рівень, повна відповідність галузевим стандартам, стійка позиція на ринку.

Група ІV — треба потурбуватися про поліпшення своїх позицій на ринку, є привід до переживань, показники господарської діяльності погіршуються.

Група V — ситуація тривожна, позиція на ринку повинна бути поліпшена найбільш рішуче, підприємство попало в кризову ситуацію.

Структурний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства означає аналіз ринкових позицій товаровиробника, виходячи з наявних зовнішніх умов. Така оцінка конкурентоспроможності передбачає аналіз таких зовнішніх умов:

реальна і потенційна місткість ринку;

легкість доступу до ринку;

вхідні бар'єри;

однорідність ринку;

структура галузі;

міра залучення підприємства в дану галузь;

можливість технологічних нововведень;

можливість економії на масштабах;

можливість диверсифікації.

Функціональний підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства являє собою розрахунок відповідних співвідношень і показників. Так, за методикою американської консалтингової фірми «Dun and Breadstreet» досліджуються три групи показників ринкової діяльності підприємства:

а) показники ефективності виробничо-збутової діяльності:

б) показники інтенсивності використання основного й оборотного капіталу:

в) показники фінансової діяльності підприємства:

Узагальнений підхід до оцінки конкурентоспроможності підприємства означає розрахунок відповідного показника (К_П):

К_П = J_{T *} J_E,.

де J_T — індекс конкурентоспроможності по товарній масі,.

J_E — індекс відносної ефективності.

де Р — кількість видів товарів, що пропонуються,.

n_i і n_iб — кількість товарів і-го виду, які пропонуються на ринку конкуруючими сторонами,.

_i — коефіцієнт значимості і-го товару в конкуренції на ринку.

k_i, k_iб — комплексні показники якості конкуруючих товарів (і — даний товар, б — базовий товар, з яким порівнюють),.

З_i, З_iб — затрати на придбання та використання товарів протягом їх життєвого циклу.

де К — кількість показників ефективності виробництва,.

_i — коефіцієнт значимості показників ефективності,.

E_J, E_Jб — показники ефективності даної організації та організації-конкурента.

Бальна оцінка конкурентоспроможності полягає у складанні відповідних таблиць (див. табл. 10, 11), оцінці показників та їх порівнянні із підприємствами-конкурентами.

Таблиця 10.

Бальна оцінка конкурентоспроможності підприємства.

Таблиця 11.

АНАЛІЗ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЗИЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА.

Організаційні заходи, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності підприємства:

підвищення техніко-економічних і якісних показників продукції фірми;

орієнтація якості та техніко-економічних параметрів продукції на вимоги споживачів;

виявлення і забезпечення переваг продукту порівняно з його замінниками;

виявлення переваг і недоліків товарів-аналогів, які випускаються конкурентами, і використання одержаних результатів у діяльності фірми;

визначення можливих модифікацій продукту;

виявлення і використання цінових факторів підвищення конкурентоспроможності продукції;

віднаходження і використання нових пріоритетних сфер використання продукції;

пристосування продукції до роботи в різних (у тому числі екстремальних) умовах;

диференціація продукції;

посилення впливу на споживачів (просування).