Практико-орієнтовна підготовка як одна з умов формування міжпредметної компетентності майбутнього вчителя початкової школи

Реферат на тему:

Практико-орієнтовна підготовка як одна з умов формування міжпредметної компетентності майбутнього вчителя початкової школи Основне призначення практико-орієнтовної підготовки — навчити студентів розв’язувати творчі навчально-професійні задачі, що мають практичне значення для майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи.

У педагогіці й психології прийнято розрізняти творчі і нетворчі види діяльності. Нетворчі види діяльності визначаються як рутинні, репродуктивні, алгоритмічні і розглядаються в основному як наслідувальні. Творчі форми освоєння діяльності визначаються як оригінальні, продуктивні, евристичні і є протилежними наслідувальним. Діяльність, що носить творчий характер, змінюється від творчості низького рівня до високого [3, 107].

З’ясуємо поняття «задача» та «педагогічна задача» .

Термін «задача» є одним із найбільш поширених як у педагогічній теорії, так і в освітній практиці. У психолого-педагогічний літературі (Г. Балл, В. Давидов, А. Маркова, Н. Тализіна, Л. Фрідман) під задачею, у найширокому значенні, розуміють систему «людина — задачна ситуація». Задачна ситуація, у свою чергу, теж розглядається дослідниками як система, «обов'язковими компонентами якої є: а) предмет задачі, що знаходиться в початковому станіб) модель стану предмета, що потребується, тобто вимога задачі» [1, 32].

У педагогічній задачі, до розгляду яких ми відносимо і навчально-професійні задачі, суб'єктом, тобто тим, хто розв’язує задачу, виступає майбутній педагог. На думку Н. Черв’якової, навчально-професійні задачі можуть подаватися у вигляді словесного формулювання. Крім того, вони можуть мати аудіовізуальне оформлення (відеозапис) або безпосереднє спостереження за педагогічними ситуаціями в умовах реального навчально-виховного процесу в школі [5, 53].

Особливого значення для конструювання навчально-професійних задач викладачами та формування у майбутніх фахівців уміння розв’язувати навчально-професійні задачі набуває усвідомлення того, що «всі конкретні методики як галузі педагогічної науки ґрунтуються на теорії навчання (дидактиці), теорії виховання й використовують результати досліджень у галузі педагогічної психології» [2, 88].

На нашу думку, у курсі «Методика викладання іноземної мови в початковій школі» студентам доцільно пропонувати розв’язання навчально-професійних задач методичного характеру.

Нашою метою є висвітлення особливостей використання навчально-професійних задач як засобу формування міжпредметної компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

Тематика методичних навчально-професійних задач пов’язана з основними питаннями, які розглядаються під час вивчення курсу «Методика викладання іноземної мови в початковій школі». Методичні навчально-професійні задачі мають інваріантну і варіативну складові. Дидактичний, психологічний та педагогічний (виховний) аспекти є інваріантними компонентами навчально-професійних задач. Варіативна складова пов’язана зі специфікою навчального матеріалу курсу «Методика викладання іноземної мови в початковій школі». Розв’язання навчально-професійних задач, зміст яких складає інваріантна і варіативна складові, дозволяє формувати міжпредметну компетентність у майбутніх учителів початкової школи.

Викладач змістовно визначає, направляє та регулює діяльність студентів щодо розв’язання навчально-професійних задач, а саме, перед ним стоять такі проблеми: описати те, чого слід навчити студентіввизначити конкретні види задач та зв’язки між нимивиділити центральні та допоміжні задачі, які є етапами методичної підготовки студентів до розв’язання головних навчальних задач, тобто створити послідовну їх серію за принципом від простого до складногозіставити і розмірити складену програму задачного навчання з іншими технологіями керування навчальними діямирозподілити задачі в часі.

Навчально-професійні задачі використовуються в процесі організації різних видів навчальної діяльності студентів на лекціях, практичних заняттях, під час самостійної роботи над курсом, у період педагогічної практики. При цьому навчально-професійні задачі набувають певної специфіки.

На лекціях навчально-професійні задачі використовуються для створення проблемної ситуації, яка активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів, стимулює інтерес до вивчення теми, забезпечує позитивну мотивацію та професійну спрямованість навчального процесу. Навчально-професійні задачі виступають важливим засобом реалізації принципів контекстного навчання, шляхом введення майбутніх учителів у ситуацію вивчення конкретної теми в школі, наочної демонстрації можливих шляхів розв’язання навчально-професійної задачі викладачем. Задачі може «озвучити» сам викладач, вони можуть бути пред’явлені у вигляді друкованого тексту (роздатковий матеріал, збірки методичних задач), але найкращим способом включення навчально-професійні задачі в лекцію, безумовно, є відеозапис.

На практичних заняттях курсу «Методика викладання іноземної мови в початковій школі» навчально-професійні задачі використовуються для проведення ділової професійно-орієнтованої гри, реалізації інтерактивних методів навчання, виконання студентами тренінгових вправ, проведення занять у формі «Мастер-клас» тощо.

Під час педагогічної практики майбутні фахівці апробують спроектовані моделі розв’язання навчально-професійних задач у реальних умовах, але цим процес методичної підготовки не обмежується. Студенти вчаться також «бачити» навчально-професійні задачі та сприймати їх як проблемну ситуацію, аналізувати конкретні психолого-педагогічні і методичні умови їх виникнення. Це сприяє формуванню в студентів спостережливості, педагогічної інтуїції. Крім того, під час педагогічної практики майбутніх учителів доцільно орієнтувати на здійснення рефлексії своєї педагогічної діяльності щодо проведення уроків іноземної мови в початковій школі.

Отже, організація задачного навчання, яка спрямована на реалізацію практико-орієнтованої підготовки в курсі «Методика викладання іноземної мови в початковій школі» найбільш типова під час проведення лекцій та семінарсько-практичних занять. На етапі педагогічної практики викладач не має того безпосереднього контакту зі студентом, як під час навчання у ВНЗ, і тому організація задачного навчання буде носити дещо інший характер. Майбутні вчителі в процесі педагогічної практики мають самостійно розв’язувати навчально-професійні задачі, зокрема, ті, які були поставлені перед ними протягом навчання у ВНЗ, з метою вироблення творчого стилю мислення, професійного бачення, а також набуття професійних умінь. При такому підході викладач — не лише трансформатор певного обсягу знань та інформації, а стає організатором процесу пізнання та пошукової діяльності, проектує індивідуальний розвиток студентів та здійснює його поширення, моделює навчальний процес з метою формування міжпредметної компетентності майбутнього вчителя початкової школи.

1. 1.Балл Г. А. Теория учебных задач. — М.: Педагогіка, 1990. — С. 32.

2. 2.Гончаренко С. У. Методика як наука // Неперервна професійна освіта. — 2001. — № 1. — С. 86−95.

3. 3.В. Ф. Сибаева Практико-ориентированная подготовка студентов к творческой деятельности в процессе изучения методики преподавания математики // Начальная школа. — 2004. — № 12. — С. 107−110.

4. 4.Хуторской А. В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования // Народное образование. — 2003. — № 8. — С. 107−114.

5. 5.Черв'якова Н.І. Методичні задачі як засіб формування професійно-педагогічної компетентності майбутнього вчителя початкових класів. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. — 2004. — № 2. — С. 52−55.