Вплив процесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти

Вплив процесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти

Зміст

Вступ

1. Подання про інформаційне суспільство

1.1 Небезпеки інформаційного суспільства

2. Вплив процесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти

2.1 Про процеси інформатизації в російській освіті

Висновок Список літератури

Вступ

Інформація все більше наповнює життя сучасної людини, поступово вступає в інформаційну цивілізацію, де виробляється і споживається інтелект, знання, що обов’язково призводить до збільшення частки розумової праці. Від людини вимагається здатність до творчості, зростає попит на знання. Зменшується частка фізичної праці і скорочується обсяг рутинного розумової праці.

В інформаційному суспільстві складаються нові форми масової комунікації, соціального спілкування, стиль мислення і способу життя, нові парадигми економіки, політики, управління, до чого необхідно готуватися. На це і повинна бути спрямована сфера освіти і виховання.

Відбувається зараз процес інформатизації суспільства тягне за собою радикальні зміни в стратегії освіти: в інформаційному суспільстві і школа повинна бути інформаційною. Основоположним елементом такої школи має стати інформаційно-технологічне середовище з постійно розвиваються навчальним простором. Новий зміст навчання можливе на основі нових технологій: використання комп’ютера, проектора, розробка та впровадження нетрадиційних форм уроку (презентації, телеконференції, Інтернет, електронна пошта).

1. Подання про інформаційне суспільство

Інформатизація суспільства — організований соціально-економічний і науково-технічний процес створення оптимальних умов для задоволення інформаційних потреб і реалізації прав громадян, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, громадських об'єднань на основі формування і використання інформаційних ресурсів.

Діяльність окремих людей, груп, колективів і організацій зараз все більшою мірою починає залежати від їх інформованості та здатності ефективно використовувати наявну інформацію. Перш ніж зробити якісь дії, необхідно провести велику роботу зі збору і переробки інформації, її осмислення та аналізу. Відшукування раціональних рішень у будь-якій сфері вимагає обробки великих обсягів інформації, що часом неможливо без залучення спеціальних технічних засобів.

Зростання обсягу інформації особливо стало помітно в середині XX ст. Лавиноподібний потік інформації хлинув на людину, не даючи йому можливості сприйняти цю інформацію повною мірою. У щодня з’являється новому потоці інформації орієнтуватися ставало все важче. Часом вигідніше стало створювати новий матеріальний або інтелектуальний продукт, ніж вести розшук аналога, зробленого раніше. Освіта великих потоків інформації обумовлюється:

* надзвичайно швидким зростанням кількості документів, звітів, дисертацій, доповідей тощо, в яких викладаються результати наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт;

* постійно збільшується, числом періодичних видань з різних галузей людської діяльності;

* появою різноманітних даних (метеорологічних, геофізичних, медичних, економічних та ін.), записуваних зазвичай на магнітних стрічках і тому не трапляються в сферу дії системи комунікації. Як результат — настає інформаційна криза (вибух), який має наступні прояви:

* виникають протиріччя між обмеженими можливостями людини щодо сприйняття і переробки інформації та існуючими могутніми потоками і масивами, що зберігається. Так, наприклад, загальна сума знань змінювалася спочатку дуже повільно, але вже з 1900 р. вона подвоювалася кожні 50 років, до 1950 р. подвоєння відбувалося кожні 10 років, до 1970 р. — вже кожні 5 років, з 1990 р. — щорічно;

* існує велика кількість надлишкової інформації, яка ускладнює сприйняття корисної для споживача інформації;

* виникають певні економічні, політичні та інші соціальні бар'єри, які перешкоджають поширенню інформації. Наприклад, через дотримання таємності часто необхідною інформацією не можуть скористатися працівники різних відомств.

Ці причини породили досить парадоксальну ситуацію — в світі накопичений величезний інформаційний потенціал, але люди не можуть ним скористатися в повному обсязі в силу обмеженості своїх можливостей. Інформаційний криза поставила суспільство перед необхідністю пошуку шляхів виходу із ситуації. Впровадження ЕОМ, сучасних засобів переробки і передачі інформації в різні сфери діяльності послужило початком нового еволюційного процесу, що називається інформатизацією, в розвитку людського суспільства, що знаходиться на етапі індустріального розвитку.

1.1 Небезпеки інформаційного суспільства

Інформатизація сучасного суспільства має як позитивні, так і негативні сторони. Перерахуємо деякі небезпеки і проблеми на шляху до інформаційного суспільства:

* реальна можливість руйнування інформаційними технологіями приватного життя людей і організацій;

* небезпека великого впливу на суспільство з боку засобів масової інформації;

* проблема відбору якісної і достовірної інформації при великому її обсязі;

* проблема адаптації людей до середовища інформаційного суспільства, до необхідності постійно підвищувати свій професійний рівень;

* зіткнення з віртуальною реальністю, що має різні психологічні і психічні наслідки для молоді;

* перехід до інформаційного суспільства не обіцяє будь — яких змін у соціальних благах і посилює соціальну напруженість;

* скорочення числа робочих місць веде до масового безробіття;

* «інформаційні війни» — відкрите або приховане інформаційний вплив державних систем один на одного з метою отримання певного виграшу у політичній чи матеріальній сфері. Основними об'єктами ураження є інформаційні інфраструктури та психологія противника.

Інформатизація суспільства вносить фундаментальні зміни в професійну діяльність, переважаючою формою якої стає розумова діяльність. При цьому мозок піддається невідомим перш нервово-психологічних навантажень, пропорційним все зростаючому потоку інформації (знань). Людина добровільно переходить з рідного йому природного світу в штучний світ інформаційної техніки, що таїть загрозу самій людській природі. У процеси інформатизації молодь залучається частіше й інтенсивніше, ніж старші покоління. У цих умовах діти, юнаки та дівчата, у яких завершується анатомо-фізіологічне формування організму і становлення особистості, піддаються прихованої небезпеки, що йде від несприятливих чинників з їх кумулятивним (накопичувальним) механізмом впливу.

Щоденне Нерегламентоване в часі спілкування з віртуальним світом синтезованих текстів, зображень і звуків, з органами управління інформаційної техніки, з віртуальним життям, віртуальними іграми і персоналіями створює серйозні проблеми для виховання особистості, роботи почуття. Звичайно, людина живучий і гнучко адаптується до будь-якому середовищі. Але цю здатність не можна безмежно експлуатувати.

2. Вплив процесу інформатизації суспільства на розвиток інформатизації освіти

У сучасному інформаційному суспільстві основою розвитку цивілізації виступають інформаційні процеси, в яких широке застосування знаходять інформаційно-комунікаційні технології. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у сфери діяльності людини сприяло виникненню і розвитку глобального процесу інформатизації. У свою чергу, цей процес дав поштовх розвитку інформатизації освіти, яка є одним з найважливіших умов реформування та модернізації системи вітчизняної освіти, так як саме в сфері освіти готуються і виховуються ті люди, які не тільки формують нову інформаційну середу суспільства, але яким належить самим жити і працювати в цій новому середовищі. У Росії, як і в багатьох інших країнах світового співтовариства, все більша увага приділяється проблемі інформатизації освіти, яка розглядається як одна з найбільш важливих стратегічних проблем розвитку цивілізації.

Проблеми інформатизації освіти є фундаментальною і найважливішою глобальною проблемою XXI століття в силу наступних основних причин:

1) стрімкий розвиток процесу інформатизації суспільства, яке є проявом загальної закономірності розвитку цивілізації. Сьогодні цей процес набув воістину глобальний характер і вже охоплює практично всі розвинені країни світу, в тому числі й Росію. При цьому інформатизація суспільства тягне за собою багато дуже радикальні соціальні зміни. Вона істотно змінює практично всі сторони життя людей;

2) функціональні можливості і технічні характеристики засобів інформатики, інформаційно-телекомунікаційних технологій в останні роки винятково швидко зростають, а їх вартість неухильно знижується, що робить ці кошти все більш доступними для масового користувача. Необхідно відзначити, що ці можливості вже сьогодні значно випереджають той рівень підготовленості суспільства, який потрібен для їх ефективного використання, і це породжує ще одну соціальну проблему-проблему розвитку нової інформаційної культури суспільства, тісно пов’язану з проблемою розвитку сфери освіти.

2.1 Про процеси інформатизації в російській освіті

Інформатизація освіти — це процес забезпечення сфери освіти методологією, технологією та практикою розробки та оптимального використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічних цілей навчання і виховання і використовуваних в комфортних і здоров’я зберігаючих умовах.

Дослідження проблем інформатизації освіти передбачає використання певного понятійного апарату, який в основному можна вважати усталеним. Зупинимося на поняттях, найбільш часто вживаних у зв’язку з інформатизацією. Під засобами інформатизації та комунікації освітнього призначення розуміють засоби інформаційних та комунікаційних технологій спільно з навчально-методичними, нормативно-технічними та організаційно-інструктивними матеріалами, які забезпечують реалізацію оптимальної технології їх психолого-педагогічна значущого використання. Вчителі стоять перед необхідністю освоєння новітніх технологій навчання, таких, як телеконференції, електронна пошта, книги на лазерних дисках, електронні книги для мікрокомп'ютерів, системи мультимедіа. Неминучий перегляд організаційних форм навчального процесу шляхом збільшення частки самостійної, індивідуальної та колективної роботи учнів, обсягу практичних та лабораторних робіт пошукового та дослідницького характеру, більш широкого проведення поза аудиторних занять. Ці тенденції ще раз підтверджують необхідність змін в освіті. Учні повинні перестати пасивно сприймати готові факти, закони, поняття, судження, вони все частіше будуть ставитися в ситуації самостійного вирішення проблемних завдань.

Таким чином, почне здійснюватися перехід на конструктивістський і конективіським підходи до навчання. Перший передбачає значне розширення самостійної пошукової діяльності учнів, а другий — пошук учнями зв’язків між поняттями і явищами, видається на перший погляд розрізненими і непов’язаними між собою. Впровадження НІТ у навчально-виховний процес призводить до корінної зміни функцій педагога, який стає дослідником, організатором, консультантом. Можна стверджувати, що впровадження НІТ сприяє:

* індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здібностей, індивідуально-типологічних особливостей засвоєння матеріалу, інтересів і потреб учнів;

* зміни характеру пізнавальної діяльності учнів у бік її більшої самостійності та пошукового характеру;

* стимулювання прагнення учнів до постійного самовдосконалення і готовності до самостійного перенавчанню;

* посилення міждисциплінарних зв’язків у навчанні, комплексного вивчення явищ і подій;

* підвищенню гнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному і динамічному оновленню;

* зміни форм і методів організації поза навчальної життєдіяльності вихованців і організації їхнього дозвілля.

В даний час в Російській федерації реалізуються наступні програми у сфері інформатизації освіти:

1. Інформатизація сільських шкіл;

2. Інформаційна система навчального книговидання;

3. Розвиток єдиного освітнього інформаційного середовища;

4. Федерація Інтернет Освіти;

5. Програма Intel «Навчання для майбутнього».

В останні роки в Росії, а також у багатьох інших країнах світового співтовариства все більша увага приділяється проблемі інформатизації освіти, яка починає розглядатися як одна з найбільш важливих стратегічних проблем розвитку цивілізації. Яскравим свідченням цього є позиція Росії в області державної політики у сфері освіти, викладена в національній доповіді Росії II-му Міжнародному конгресу ЮНЕСКО «Освіта та інформатика». Цей конгрес відбувся в 1996 році в Москві і був практично повністю присвячений обговоренню проблем інформатизації сфери освіти.

І, тим не менш, кваліфікація проблеми інформатизації освіти як фундаментальної та зарахування цієї проблеми до найважливіших глобальних проблем ХХI-го століття все ж таки потребує, на наш погляд, деякою додаткової аргументації.

Тут можна назвати три основні причини:

1.Стрімкий розвиток процесу інформатизації суспільства, яке є проявом загальної закономірності розвитку цивілізації.

Сьогодні цей процес набув воістину глобальний характер і вже охоплює практично всі розвинені країни світу, в тому числі й Росію. При цьому інформатизація суспільства тягне за собою багато дуже радикальні соціальні зміни. Вона істотно змінює практично всі сторони життя людей і сьогодні вже немає ніякого сумніву в тому, що наступаючий XXI — е століття буде століттям інформації;

2.Функціональні можливості і технічні характеристики засобів інформатики, інформаційно-телекомунікаційних мереж та інформаційних технологій в останні роки винятково швидко зростають, а їх вартість неухильно знижується, що робить ці кошти все більш доступними для масового користувача. Необхідно відзначити, що ці можливості вже сьогодні значно випереджають той рівень підготовленості суспільства, який потрібен для їх ефективного використання, і це породжує ще одну соціальну проблему — проблему розвитку нової інформаційної культури суспільства, тісно пов’язану з проблемою розвитку сфери освіти.

Аналіз показує, що незважаючи на досить вражаючі можливості останніх моделей інформаційної техніки, можна цілком обґрунтовано прогнозувати, що в найближчі роки наука і технологія пред’являть світу ще не одне дивовижне досягнення в області розвитку інформатики, інформаційної техніки та високоефективних інформаційних технологій.

Висновок

Розвиток глобального процесу інформатизації, що вже почався в розвинених країнах, перехід до формування нового інформаційного укладу життя ставлять перед системою освіти нову глобальну проблему підготовки людей до життя та діяльності в абсолютно нових для них умовах інформаційного суспільства. Це вимагає принципово нових підходів до проблеми інформатизації сфери освіти. Сьогодні вже загальновизнано, що в перспективній системі освіти повинні домінувати інформаційні компоненти. Система освіти повинна не лише давати учням необхідні знання про нову інформаційному середовищі суспільства та практичні вміння використовувати її можливості, але також формувати у них новий світогляд, яка повинна базуватися на розумінні визначальної ролі інформації та інформаційних процесів в природних явищах, людському суспільстві, а також у забезпеченні життєдіяльності самої людини.

На порозі ХХІ - го століття ми повинні віддавати собі звіт в тому, що людство вступає в нову еру — еру інформації. Від того, наскільки ефективно ми зуміємо використати інформацію як стратегічний чинник розвитку цивілізації, багато в чому будуть залежати не тільки добробут і стабільність нашого суспільства, але також і можливість подолання глобальної кризи.

Таким чином, інформатизація життя суспільства і пов’язане з нею широке розповсюдження засобів обчислювальної техніки роблять помітний вплив на зміст освіти, надають у розпорядження учасників навчально-виховного процесу нові технічні засоби навчання та навчання, стимулюють створення автоматизованих інформаційних систем для вирішення завдань управління освітою.

інформаційний суспільство школа виховний навчальний

Список літератури

1. Бабич І.М. Нові освітні технології в століття інформації / Матеріали XIV Міжнародної конференції «Застосування нових технологій в освіті». — Троїцьк: Фонд нових технологій в освіті «Байтік», 2003. — С. 68−70.

2. Ваграменко Я. А. Про напрями інформатизації російської освіти / / Системи і засоби інформатики: Інформаційні технології в освіті: Від комп’ютерної грамотності - до інформаційної культури суспільства / Відп. ред. І.А. Мізін. Вип. 8. — М.: Наука, Фізматліт, 1996., С. 27−38.

3. Колін К. К. Курс інформатики в системі освіти: сучасний стан та перспективи розвитку / / Системи і засоби інформатики: Інформаційні технології в освіті: Від комп’ютерної грамотності - до информаци ційної культурі суспільства / Відп. ред. І. А. Мізін. Вип. 8. — М.: Наука, Фізматліт, 1996, с. 74−84.

4. Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освіти / За ред. Є.С. Полат. — М., 2000.

5. Прокудін Д.Є. Елементи нових інформаційних технологій в освіті та науці. Серія «Освіта в громадянському суспільстві (науково-методичне забезпечення)». Випуск 4. / Под ред. Ю. М. Солоніна. — СПб.: Санкт-Петербурзьке філософське суспільство, 2002. 42 с.

6. Політика в галузі освіти і нові інформаційні технології / / Національна доповідь Росії. II-й Міжнародний конгрес ЮНЕСКО «Освіта та інформатика». — М., 1996.

7. Урсул А. Д. Інформатизація суспільства. — М.: 1990

8. Шолоховіча В.Ф. Інформаційні технології навчання / / Інформатика та освіта. 1998, № 2, с. 5−13.