Планування міжпредметних зв'язків

Казанський державний Педагогічний университет.

р е ф е р, а т.

тема: планування межпредметных связей.

виконав: Шимарин Д. В. перевірила: Фархиева Р.Ш.

казань 2001.

план:

I Види межпредметных зв’язків не у змісті навчання математики.

II Планування межпредметных связей.

1. Мережне планування 2. Курсове планування 3. Тематичну планування 4. Поурочне планирование.

III Функції межпредметных связей.

IV Планування та шляхи реалізації межпредметных зв’язків щодо навчання математики.

V Заключение.

VI Список литературы.

ПЛАНИ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ ЗВ’ЯЗКІВ У ЗМІСТІ НАВЧАННЯ математики.

Сукупність функцій межпредметных зв’язків реалізується у процесі навчання тоді, коли вчитель математики здійснює усе різноманіття їх видів. Розрізняють зв’язку внутрицикловые (зв'язку математики з фізикою, хімією) і межцикловые (зв'язку математики з історією, трудовим навчанням). Види межпредметных зв’язків діляться на групи, з основних компонентів процесу навчання (змісту, методів, форм організації): содержательно-информационные і организационно-методические.

Змістовноінформаційні межпредметные зв’язку діляться за складу наукових знань, відображених у програмах математичних курсів, на фактичні, понятійні, теоретичні, философские.

Межпредметные зв’язку лише на рівні фактів (фактичні) — це встановлення подібності фактів, використання загальних фактів, досліджуваних в курсах фізики, хімії, математикии, та його всебічне розгляд із єдиною метою узагальнення знань про окремих явищах, процесах і об'єктах вивчення. Так було в навчанні математики і хімії вчителя може використати математику для обчислення хімічного складу вещества.

Понятійні межпредметные зв’язку — це розширення й поглиблення ознак предметних понять процес формування понять, загальних для родинних предметів (общепредметных). До общепредметным поняттям в курсах природничого циклу ставляться поняття теорії будівлі речовинпропорції, слідства, рух, маса кафе і т.п. Ці поняття широко використовуються щодо процесів. Водночас заглиблюються, конкретизуються на математичному матеріалі і підлітків набувають узагальнений, общенаучный характер.

Теоретичні межпредметные зв’язку — це такий розвиток засад загальнонаукових теорій і законів, досліджуваних під час уроків по родинним предметів, із єдиною метою засвоєння учнями цілісної теории.

Планування межпредметных связей.

Зміст, обсяг, час і знаходять способи ииспользования знань із інших предметів можна визначити тільки із планування. І тому необхідно ретельне вивчення рекоменндаций, даних навчальні програми в розділах «Межпредметные зв’язку» з кожної навчальної темі курсу, і навіть вивчення навчальних планів і матеріалу підручників суміжних предметов.

У практиці навчання склалися чотири основних способи планування межпредметных зв’язків — мережне, курсове, тематичне і поурочное.

Мережне планування. Воно осущетвляется завуем чи головою методиеской чи предметної комісії з певному циклу, групі предметів. Мережне планування має форму графіка чи плана-карты, які виявляють основні зв’язку різних навчальних тим суміжних курсів, показують вузлові теми з найбільшим числом зв’язків із зарубіжними предметами. Мережний графік є модель процесу, яка захищає утримання і обсяг навчальної діяльності які у певні відтинки часу й з урахуванням межпредметных связей.

Учебные недели.

На малюнку вказані послідовність тим разлиных курсів та наявність зв’язків в иих змісті. Подвійним гуртком обознаенны вузлові теми, мають найбільше зв’язків із зарубіжними предметами (математика, фізика, химия).

У такій моделі наочно демонструє логіку побудови суміжних учебнных предметів, їх взаємозв'язки, найважливіші, вузлові теми, тимчасові зв’язку в вивченні залежних друг від друга питань тощо. Модель як мережного графіка є важнным засобом управління навчальним процесом. Для її основі керівники школи можуть зробити корективи в розклад, проконтролювати своєчасність проходження особливо важливих навчальних тим. Відвідання уроків по вузловим тем, що зв’язують знання учнів по ннескольким предметів, дає можливість керівнику школи побачити попередню роботу інших вчителів, засвоєння учнями потрібних понять, зарание спланувати і скоротити загальна кількість відвідувань уроков.

Доповненням до мережному графіку служить план-карта, у якій відбивається як послідовність вивчення навчальних тим, а й комплекс развиваемых понять в суміжних предметах.

Мережне планування дає загальну канву межпредметных зв’язків в циклі навчальних предметів, але часто недосить організує активну пізнавальну діяльність учнів. Необхідно планування методів і форм організації навчання під час здійснення межпредметных зв’язків. Цьому сприяють інші способи планирования.

Курсове планування. Планиравание межпредметных зв’язків всередині навчального курсу може здійснюватися вчителем або методистом. У цьому можуть існувати різні підходи до аналізу межпредметных зв’язків. У своїй роботі ми спиралися на тематичний підхід, тобто. на последовательнный аналіз межпредметных зв’язків від однієї навчальної теми до другой.

Межпредметные зв’язку рекоменндуется залучити до поєднані із вннутрипредметными зв’язками. Наявність курсового плану дозволяє вчителю заздалегідь вивчити необхідне кожної наступної навчальної теми зміст суміжних курсів, вчасно дати учням домашні завдання на повторення опорнных знань із інших предметів. З використанням курсового плану можливо заздалегідь спланувати консультації та відвідин уроків вчителів інших предметів, підібрати необхідну методичну літературу по межпредметным зв’язкам у кожному навчальної теме.

У нешей практиці використовувався також проблемний підхід до курсовому планування межпредметных зв’язків. У цьому виділялася загальна для курсу навчальна проблема світоглядного характеру. Вона дозволяла систематизувати знання із різних предметів під кутом зору певної ідеї, яка пов’язала все навчальні теми курса.

Різновидом проблемного підходу планування знає межпредметных зв’язку з метою розвитку провідних наукових понять. Як прикладу наведемо планування знає математики цілях розвитку провідних математичних понять. За такої планнировании вчитель орієнтується на встановлення главнным чином понятійних межпредметных зв’язків. Це важливо у розвиток математиеского мислення. Але така повинен мати допоміжний характер. Не можна обійти увагою усе різноманіття межпредметных зв’язків у процесі навчання, які лише у сукупності забезпечують формування цілісної системи поглядів поширювати на світ та світобачення школярів. Тому важливо поєднувати і різноманітні підходи до планування межпредметных зв’язків щодо навчального курса.

За підсумками курсового планування необхідно провести тематичне планування межпредметных зв’язків, особливо у вузлових навчальних целях.

Тематичну планування. У тематичному плані має виявлятися логічна структура навчального матеріалу уроків, опорні знання з деяких інших курсів і перспективні зв’язку. Складаючи тематичний план, вчитель наочно бачить, навіщо, з яким пізнавальної метою на отдельнных уроках необхідно використовувати ті чи інші завдання з деяких інших курсів: тільки в випадках створюється опора запровадження новопонять, за іншими пояснюються причинно-наслідкових зв’язків в досліджуваних явищах, по-третє конкретизуються загальні ідеї, або доводяться висновки, нові теоретическиие стану та т.п. Залежно від позннавательных цілей використання межпредметных зв’язків відбираються методи лікування й прийоми їх здійснення, формулюються і питання завдання для учащихся.

Загальна схема тематичного планування межпредметных зв’язків то, можливо представленій у формі таблицы.

Тема «…» Клас «…».

| |Основні | | |Наглядные|Задания | |Теми і |предметні |Зв'язок із іншими |Методи |посібники |по | |дати |поняття і |предметами |і | |предмета| |уроків |вміння | |прийоми | |і | | | | |обучени| |межпредм| | | | |я | |етные | | | |Смежн| | | | | | | | |ые |Факты|Умения | | | | | | |зрозумілий| | | | | | | | |іє | | | | | |.

Ця форма можна змінити учителем залежно від конкретних умов встановлення межпредметных зв’язків щодо навчання. Таке планування витворювало в вчителя загального уявлення у тому, які знання і набутий з яких предметів необхідно учням повторити до кожного уроку, які поняття і знання з деяких інших предметів слід привернути увагу до розкриття основних понять навчальної теми і які світоглядні ідеї розвиватимуться з урахуванням межпредметных зв’язків. Знання із різних предметів допомагали підняти узагальнення навчального матеріалу теми на світоглядний уровень.

Таке планування враховує розмаїття видів межпредметных зв’язків і дає можливість окреслити основних напрямів активізації пізнавальної деятельнности які у процесі вивчення навчальної теми. З метою ефективної організації навчально-пізнавальної діяльності учнів по здійсненню межпредметных зв’язків корисно спланувати їх систему на кожному уроці навчальної темы.

Поурочне планування. Конкретизація використання межпредметнных зв’язків у процесі навчання досягається з допомогою поурочного планування. Поурочный план-разработка показує, коли, якою етапі уроку як і, яким чином включаються знання з деяких інших курсів вивчення нової чи закріплення навчального матеріалу. Особливо необхідна ретельна розробка узагальнюючого уроку з межпредметными зв’язками. Виділення таких уроків виготовляють основі тематичного планирования.

Позитивні боку даної розробки — це формулювання цілі й завдань уроку з урахуванням межпредметных зв’язків; формулювання конкретних питань до студентів, потребують відтворення і применнения знань із фізики; визначення понять; наявність мировоззреческого виведення, узагальнюючого факти і що закони математики фізики; включення до домашнє завдання питань межпредметного содержания.

Складаючи поурочнные плани, вчителю важливо знати, що уччащиеся вже освоїли із необхідних опорних знань під час уроків з предметів, узгодити з вчителями суміжних предметів постановку запитань і завдань, щоб уникнути дублювання і досягти розвитку загальних ідей понять, їх поглиблення і збагачення. Цьому допомагає взаимопосещение уроків вивчення який складають колегами планів реалізації межпредметных связей.

Плани можуть бути обговорені на методичних комісіях по циклам предметів, узгоджені з завучем школи. Обговорення планів дозволяє попередити помилки у використанні знань із інших предметів, усунути нетоности в формулюванні питань, у трактуванні понять суміжних курсів, визначити єдині підходи до поясненні сутності досліджуваних процесів і явищ, обрати найбільш раціональні засоби навчання. Отже, планування становить необхідне та істотне ланка підготовки вчителя до ефективної здійсненню межпредметных зв’язків і одна із коштів на свою реалізації на практиці навчання школьников.

ФУНКЦІЇ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ.

Межпредметные зв’язку виконують у навчанні математики ряд функций.

Методологічна функція виражена у цьому, що тільки основі можливим формування у учнів диалектико-материалистических поглядів на природу, сучасних поглядів на її цілісності та розвитку, оскільки межпредметные зв’язку сприяють відображенню у навчанні методології сучасного природознавства, яке розвивається за лінії інтеграції ідей і методів з позицій підходу пізнання природы.

Освітня функція межпредметных зв’язків у тому, що зі своїми допомогою вчитель математикии формує такі риси знань учнів, як системність, глибина, усвідомленість, гнучкість. Межпредметные зв’язку виступають як розвитку математичних понять, сприяють засвоєнню зв’язків з-поміж них і загальними понятиями.

Розвиваюча функція межпредметных зв’язків визначається їхніми роллю у розвитку системного творчого мислення учнів, у формуванні їх пізнавальної активності, самостійності інтересу пізнання математики. Межпредметные зв’язку допомагають подолати предметну інертність мислення та розширюють кругозір учащихся.

Що Виховує функція межпредметных зв’язків виражена у тому сприянні всіх напрямах виховання школярів щодо навчання математики Учитель математики, спираючись на зв’язки з іншими предметами, реализует комплексний підхід до воспитанию.

Конструктивна функція межпредметных зв’язків у тому, що зі своїми допомогою вчитель удосконалює зміст навчального матеріалу, методи лікування й форми організації навчання. Реалізація межпредметных зв’язків вимагає спільного планування вчителями предметів природничого циклу комплексних форм навчальної та позакласної роботи, які передбачають знання ними підручників і програм суміжних предметов.

ПЛАНУВАННЯ ТА ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ.

У НАВЧАННІ математики.

Використання межпредметных зв’язків — одне з найскладніших методичних завдань вчителя математикии. Вона потребує знань змісту програм, тож підручників із інших предметів. Реалізація межпредметных зв’язків на практиці навчання передбачає співробітництво вчителя з вчителями хімії, фізики, відвідин відкритих уроків, спільного планування уроків і т.д.

Учитель математики з урахуванням общешкольного плану навчально-методичної роботи розробляє індивідуальний план реалізації межпредметных зв’язків в математиеских курсах. Методика творчої праці вчителя включає низку этапов:

1) вивчення розділу «Межпредметные зв’язку «в кожному математичного курсу і опорних із програм, тож підручників інших предметів, читання додаткової наукової, науково-популярної й методичною литературы;

2) поурочне планування межпредметных зв’язку з використанням курсових і тематичних планов;

3) розробка засобів і методичних прийомів реалізації межпредметных зв’язків на конкретних уроках;

4) розробка методики підготовки й проведення комплексних форм організації обучения;

5) розробка прийомів контролю та оцінки результатів здійснення межпредметных зв’язків в обучении.

ЗАКЛЮЧЕНИЕ

.

Опіка побудові змісту єдиного курсу математики, посилення внутрішніх зв’язків не принижують значення його взаємозв'язку коїться з іншими навчальними предметами. Межпредметные зв’язку у навчанні розглядаються як дидактичний принцип як і умова, захоплюючи цілі й завдання, зміст, методи, кошти й форми навчання різним навчальним предметам.

Межпредметные зв’язку дозволяють вичленувати головні елементи змісту освіти, передбачити розвиток системоутворюючих ідей, понять, загальнонаукових прийомів навчальної діяльності, можливості комплексного застосування знань із різних предметів в праці учащихся.

Вирішуючи завдання, учні роблять складні пізнавальні і розрахункові дії: 1) усвідомлення сутності межпредметной завдання, усвідомлення потрібності застосування знань із інших предметів; 2) добір і актуалізація (приведення в «робочий стан) потрібних знань із інших предметів; 3) перенесення їх на нову ситуацію, зіставлення знань із суміжних предметів; 4) синтез знань, встановлення сумісності понять, одиниць виміру, розрахункових дій, виконання; 5) отримання результату, узагальнення є у висновках, закріплення понятий.

Систематичне використання межпредметных пізнавальних завдань в формі проблемних питань, кількісних завдань, практичних завдань забезпечує формування умінь учнів встановлювати й засвоювати зв’язку між знаннями із різних предметів. У цьому вся міститься найважливіша розвиває функція навчання математики.

Межпредметные зв’язку впливають складу і структуру навчальних предметів. Кожен навчальний предмет є джерелом тих чи інших видів межпредметных зв’язків. Тому можливо виділити ті зв’язку, які враховуються змісту математики, і, навпаки, — які від математики інші навчальні предметы.

Формування загальної системи знань учнів про світі, що відбивають взаємозв'язку різної форми руху матерії - одну з основних освітніх функцій межпредметных зв’язків. Формування незбираного наукового світогляду вимагає обов’язкового обліку межпредметных зв’язків. Комплексний підхід вчених посилив восживильні функції межпредметных зв’язків курсу математики. У умовах зміцнюються связиматематики і з предметами природничонаукового, і гуманітарного циклу; поліпшуються навички перенесення знань, їх застосування і різнобічніша осмысление.

Отже, межпредметность — це сучасний принцип навчання, які впливають на добір і структуру навчального матеріалу цілого низки предметів, посилюючи системність знань учнів, активізує методи навчання, орієнтує застосування комплексних форм організації навчання, забезпечуючи єдність навчально-виховного процесса.

1. Максимова В. М., Груздєва Н. В. Межпредметные зв’язку в обу;

чении .- М.: Просвітництво, 1987.

2. Максимова В. М. Межпредметные зв’язку в учебно-воспитатель;

ном процесі сучасної школи. -М.: Просвітництво, 1986.

3. Максимова В. М. Межпредметные зв’язку у процесі обучения,.

— М.: Просвітництво, 1989.

4. Максимова В. М. Межпредметные зв’язку в учебно;

виховний процес — Л., 1980.

5. Ченцов А. А. Теоретичні основи наукової организации.

процесу — Бєлгород, 1972.