Структура (розробка) проведення уроку у добукварний період буква «Р»
Риба почує і одразу заховається, — міркували вони. За вибором учителя звуко-буквенний аналіз слів,. Сорока сорочок на сорок сороченят одягала". Тема висловлювання. Ріка. Мешканці водойм. Їхала пані в срібнім жупані, уся в латках. Читання тексту, коментування його змісту. Відшукування предметів, назви яких мають: Риба вистрибує з води — чекай негоди". Складання чистомовок, промовляння їх: Як… Читати ще >
Структура (розробка) проведення уроку у добукварний період буква «Р» (реферат, курсова, диплом, контрольна)
" Структура (Розробка) проведення уроку у добукварний період" .
Буква «Р»
Тема. Звук [р], [р], буква ер. Звуковий та звукобуквенний аналіз слів. Вправляння в інтонаційному читанні. Складання речень за ілюстрацією, моделювання їх.
Мета. Продовжити роботу, розпочату на попередньому уроці. Вдосконалювати навички звуко-буквенного аналізу слів, творити різні форми слова, складати речення з власними назвами, моделювати ці речення.
Розвивати пам’ять, увагу, фонетичний слух, сприяти розвиткові творчої фантазії, збагачувати активний і пасивний словники учнів.
Тема висловлювання. Ріка. Мешканці водойм.
Основний зміст
І. Повторення вивченого:
а) читання слів, аналіз слів-значення, звуко-буквенний аналіз, б) промовляння скоромовки:
" Сорока сорок років нитками сорок сорочок вишивала.
Сорока сорочок на сорок сороченят одягала" .
в) запам’ятай народні прикмети:
" риба не клює - перед дощем,.
риба вистрибує з води — чекай негоди" .
ІІ. Робота над темою уроку:
а) ознайомлення учнів з представниками-мешканцями водойм:
риби — форель, пічкур, гірчак, карась, короп, йорж, марена, птахи — гагара, норець, крижень, чирок, турпан, деркач.
б) Читання тексту, коментування його змісту.
в) Робота над сюжетним малюнком:
Відшукування предметів, назви яких мають [р]:
Ріка, русалка, равлик, рак, рибка, карлики, горбочки, берег…
1)за вибором учителя звуко-буквенний аналіз слів,.
2)складання речень з поданими словами, моделювання слів, речень.
г) Складання чистомовок, промовляння їх:
ро-ро-ро тече річечка в Дніпро, ра-ра-ра нам давно з води пора, рі-рі-рі закусали нас завзяті комарі,.
ри-ри-ри он пливуть дві видри, ар-ар-ар поспішають на базар, ро-ро-ро куплять щупачків відро, ре-ре-ре поласують ними зранку добре.
д) Прокоментуй прислів'я:
" рибак дощу не боїться,.
коли нема риб, то добре й гриб" .
е) Мовна гра «Знайди слова»: ра-а, ра-а.
є) Лексико-семантична робота:
Наші предки рибу називали «зоре». Такої назви не зберегла жодна зі слов’янських мов, а от сусіди — литовці, латиші досі рибу так називають.
Наші предки вважали, що риби мають чудовий слух, тому на берегах річок, озер заборонялось навіть вимовляти це слово.
— Риба почує і одразу заховається, — міркували вони.
Тому й замінили одне ім'я іншим. Зроблено це було досить дотепно: для нової назви взяли слово, споріднене з німецьким «руппе», що означає «пуголовок». Пізніше з цього слова утворилось наше слово «риба» .
ж) Робота із загадками:
" Їхала пані в срібнім жупані, уся в латках.
Як вїхала в сад не вернулась назад.
Пірям махає, хвостом управляє, а на повітрі помирає" .
(Риба).