Зовнішня пам'ять. 
Архітектура персонального комп'ютера

Зовнішня пам’ять (ЗЗП) призначена для тривалого зберігання програм і даних, і цілісність її вмісту не залежить від того, включений або вимкнений комп’ютер. На відміну від оперативної пам’яті, зовнішня пам’ять не має прямого зв’язку з процесором.

До складу зовнішньої пам’яті комп’ютера входять:

• — Накопичувачі на жорстких магнітних дисках;
• — Накопичувачі на гнучких магнітних дисках;
• — Накопичувачі на компакт-дисках;
• — Накопичувачі на магніто-оптичних компакт-дисках;
• — Накопичувачі на магнітній стрічці (стримери) і ін.

Накопичувачі на гнучких магнітних дисках.

Гнучкий диск, дискета (англ. floppy disk) — пристрій для зберігання невеликих обсягів інформації, що представляє собою гнучкий пластиковий диск у захисній оболонці. Використовується для перенесення даних з одного комп’ютера на інший і для розповсюдження програмного забезпечення.

Накопичувачі на жорстких магнітних дисках.

Якщо гнучкі диски — це засіб перенесення даних між комп’ютерами, то жорсткий диск — інформаційний склад комп’ютера.

Накопичувач на жорстких магнітних дисках (англ. HDD — Hard Disk Drive) або вінчестерський накопичувач — це найбільш масовий запам’ятовуючий пристрій великої ємності, в якому носіями інформації є круглі алюмінієві пластини — плотера, обидві поверхні яких покриті шаром магнітного матеріалу. Використовується для постійного зберігання інформації - програм і даних.

Вінчестерські накопичувачі мають дуже велику ємність: від сотень Мегабайт до десятків Гбайт або навіть сотні Гбайт. Вінчестерський накопичувач пов’язаний із процесором через контролер жорсткого диска.

Всі сучасні накопичувачі забезпечуються вбудованим кешем (64 Кбайт і більше), який істотно підвищує їх продуктивність.

Накопичувачі на компакт-дисках.

CD-ROM складається із прозорої полімерної основи діаметром 12 см і товщиною 1,2 мм. Одна сторона покрита тонким алюмінієвим шаром, захищеним від ушкоджень шаром лаку. Двійкова інформація представляється послідовним чергуванням поглиблень (pits — ямки) і основного шару (land — земля). Ємність CD до 780 Мбайт. Інформація заноситься на диск на заводі і не може бути змінена. При малих фізичних розмірах CD-ROM мають високу інформаційну ємність, що дозволяє використовувати їх в довідкових системах і в навчальних комплексах з багатим ілюстративним матеріалом; один CD, маючи розміри приблизно дискети, з інформаційним обсягом дорівнює майже 500 таким дискетам. Зчитування інформації з CD відбувається з високою швидкістю, порівняно зі швидкістю роботи вінчестера; CD прості і зручні в роботі, практично не зношуються; CD не можуть бути уражені вірусами. На CD-ROM неможливо випадково стерти інформацію. Вартість зберігання даних низька. Є CD-RW для запису на спеціальні компакт диски CD-R від 650 — 700 Mb та CD-RW для неодноразової запису ємністю від 650 — 700 Mb. З часом на зміну CD-ROM прийшли цифрові відеодиски DVD. Ці диски мають той самий розмір, що й звичайні CD, але вміщають до 28 Гбайт даних, тобто за обсягом замінюють сім і більше стандартних дисків CD-ROM. Накопичувач на магнітооптичних компакт-дисках СD-MO (Compact Disk-Magneto Optical). Диски СD-MO можна багаторазово використовувати для запису, але вони не читаються на традиційних дисководах CD-ROM. Ємність від 128 Мбайт до 2,6 Гбайт. Записуючий накопичувач CD-R (Compact Disk Recordable) здатний, поряд з читанням звичайних компакт-дисків, записувати інформацію на спеціальні оптичні диски. Ємність 650 Мбайт.

Накопичувачі на магнітній стрічці (стримери) і накопичувачі на змінних дисках.

Стример (англ. tape streamer) — пристрій для резервного копіювання великих обсягів інформації. В якості носія тут застосовуються касети з магнітною стрічкою ємністю 1 — 2 Гбайта й більше.

Стримери дозволяють записати на невелику касету з магнітною стрічкою величезну кількість інформації. Вбудовані в стример засоби апаратного стиснення дозволяють автоматично ущільнювати інформацію перед її записом і відновлювати після зчитування, що збільшує обсяг інформації, що зберігається. Недоліком стримерів є їх порівняно низька швидкість запису, пошуку і зчитування інформації. Останнім часом все ширше використовуються накопичувачі на змінних дисках, які дозволяют не тільки збільшувати обсяг збереженої інформації, а й переносити інформацію між комп’ютерами. Обсяг змінних дисків — від сотень Мбайт до декількох Гігабайт. 4].