Матеріал і методи

Для досягнення мети співробітниками відділу популяційних досліджень та аритмій серця ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска проаналізовано частоту виявлення електрокардіографічних змін, які характеризують порушення ритму та провідності серця, серед сільського населення за даними проведеного стандартизованого епідеміологічного обстеження.

Програма обстеження включала:

• · опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ;
• · заповнення анкет, що містять дані анамнезу і соціально-демографічні дані;
• · реєстрацію ЕКГ у спокої в 12 стандартних відведеннях;
• · офісне вимірювання артеріального тиску (АТ);
• · виявлення в анамнезі порушень серцевого ритму та провідності згідно зі спеціально розробленими анкетами.

Шифрування ЕКГ проводили два незалежних кодувальники згідно з критеріями Міннесотського коду [16]. При виникненні розбіжностей між ними залучався третій експерт. Рішення приймали за правилом більшості.

Порушення ритму і провідності фіксували відповідно до категорій 6−8 класів Міннесотського коду: атріовентрикулярні блокади I-III ступенів — категорії 6−1,2,3; синдроми преекситації - 6−4,5; блокади ніжок, порушення внутрішньошлуночкової провідності - категорії 7−1,2,3,4,5,6; категорії 8−1, 8−9 — передсердні, вузлові або шлуночкові екстрасистоли з частотою відповідно 10% і більше або менше 10% від зареєстрованих серцевих циклів; 8−2 — шлуночкова пароксизмальна тахікардія; 8−3 — фібриляція або тріпотіння передсердь, 8−4 — надшлуночкова тахікардія; 8−5 — ідіовентрикулярний ритм; 8−6 — атріовентрикулярний ритм; 8−7 та 8−8 — відповідно синусова тахікардія та брадикардія.

При проведенні обстеження використовували також спеціально розроблену анкету, згідно з якою виявляли скарги на відчуття серцебиття, «перебої у роботі серця, наявність гемодинамічних розладів (запаморочення, задишка, епізоди втрат свідомості, відчуття «оніміння рук, ніг, серцевий біль), що супроводжували порушення серцевого ритму.

Оцінювали тривалість цих симптомів (кілька хвилин, годин, діб), з’ясовували, чи звертався обстежуваний за медичною допомогою. У разі позитивної відповіді фіксували вид порушення ритму при проведеному раніше медичному обстеженні (синусова арит-мія, екстрасистолія, миготлива аритмія, інші). Аналізували частоту і тривалість виникнення симптомів порушення серцевого ритму.

Статистичний аналіз отриманих даних здійс-нювали за допомогою наданого ВООЗ пакета прикладних програм для аналізу епідеміоло-гічних даних «Epi-Info та медичної інформаційно-статистичної системи «Епідеміологія. При розрахунку стандартизованих показників за стандарт брали статево-віковий склад населення України.