Біологічний захист.
Радіопротектори та протипроменевий біологічний захист
П.з. біологічний (фармакологічний) базується на введенні в організм до або після опромінювання ЛП, що підвищують загальну резистентність організму. На відміну від радіопротекторів, вони чинять захисну дію у тому разі, коли вводяться багато разів і за декілька днів або тижнів до опромінювання. До найбільш ефективних належать ЛП з групи адаптогенів (препарати елеутерококу, женьшеню, лимоннику… Читати ще >
Біологічний захист. Радіопротектори та протипроменевий біологічний захист (реферат, курсова, диплом, контрольна)
П.з. біологічний (фармакологічний) базується на введенні в організм до або після опромінювання ЛП, що підвищують загальну резистентність організму. На відміну від радіопротекторів, вони чинять захисну дію у тому разі, коли вводяться багато разів і за декілька днів або тижнів до опромінювання. До найбільш ефективних належать ЛП з групи адаптогенів (препарати елеутерококу, женьшеню, лимоннику), вітаміни, коферменти, вітамінно-амінокислотні комплекси, деякі мікроелементи, біостимулятори. Дія препаратів біологічної П.з. є неспецифічною. П.з. фармакохімічний ґрунтується на введенні в організм незадовго перед опромінюванням радіозахисних препаратів — радіопротекторів. До них належать хімічні ЛП синтетичного, тваринного або рослинного походження, що послаблюють пошкоджувальну дію на організм іонізуючого випромінювання. На практиці здійснюються й інші види профілактики пошкодження організму іонізуючим випромінюванням, що належать до заходів радіаційної безпеки. Так, залежно від типу іонізуючого випромінювання може бути: зменшення часу опромінювання (напр. регламентація часу праці в умовах сфери дії випромінювання, збільшення відстані до джерел такого випромінювання (напр. використання спеціальних маніпуляторів та інструментарію), огорожа джерел іонізуючого випромінювання, герметизація джерел (напр. використання спеціальних контейнерів), організація дозиметричного контролю, заходи гігієни і санітарії та ін.).
Хімічний (біологічний) протипроменевий захист. Ослаблення променевого ураження досягається за допомогою введення в організм до початку впливу іонізуючої радіації певних сполук різноманітних хімічних класів. В даний час відомо кілька сотень радіозахисних засобів (протекторів) і їх комбінацій, які надають проти променеву дію. Засоби хімічного протипроменевого захисту зазвичай класифікують на підставі їх загальних хімічних властивостей. Так, наприклад, виділяють клас протекторів — амінотіолов, сірковмісних амінокислот, ціанофоров і т. д. За особливостями дії на організм всі засоби хімічного протипроменевого захисту можна розділити на дві групи:
- 1) засоби, що діють при одноразовому введенні;
- 2) засоби, що діють при повторних введеннях.
До першої групи відносять протектори, які вводять в організм незадовго до опромінення одноразово в дозах, що надають значне зрушення у фізіологічних і біохімічних процесах організму (амінотіоли, ціанофори та ін.) До другої групи відносять деякі вітаміни, гормони. Засоби хімічного протипроменевого захисту першої групи, як правило, виявляються ефективними при опроміненні тварин в смертельних дозах. Засоби протипроменевого захисту другої групи використовують при впливі випромінювань в сублетальних дозах. Механізм дії засобів протипроменевого захисту першої групи визначається здатністю цих сполук утворювати тимчасові зв’язки з біологічно важливими макромолекулами, викликати тимчасову, локальну тканинну гіпоксію, різко змінювати протягом всіх основних біохімічних радіочутливих реакцій до моменту опромінення. Механізм дії протипроменевого захисту другої групи обумовлений підвищенням загальної радіорезистентності тканин, підвищенням міцності кровоносних судин, активізацією процесів кровотворення і т. п. До речовин другої групи можуть бути віднесені, наприклад, речовини, що мають властивості вітаміну Р (цитрин, морін, гесперидин), аскорбінова кислота, комбінації вітамінів Р і С та інші. Є дані про радіозахисну дію біотину, тіаміну (вітаміну B1), вітамінів В6 і В12, гормонів естрадіолу, стільбестрола, адреналіну і інші. Особливо ефективно і перспективно комбіноване використання засобів протипроменевого захисту першої і другої групи. З численних засобів протипроменевого захисту в клінічній практиці при променевій терапії хворих на злоякісні новоутворення знайшли поки застосування лише кілька протекторів: в-меркаптоетіламін (цистамін, меркамін, бекаптан, ламбратен), дисульфідний форма Р-меркаптоетіламін (цистамін), пропамін, аміноетілізотіоуроній і деякі інші. Ефективні препарати протипроменевого захисту можуть знайти застосування для захисту екіпажів космічних кораблів в умовах радіаційної небезпеки. Протипроменевих захист широко використовують у радіобіологічних лабораторіях при вивченні первинних механізмів дії іонізуючої радіації на організм і механізм дії протекторів. Пошуки нових засобів хімічного протипроменевого захисту ведуться в багатьох радіобіологічних лабораторіях різних країн.
радіопротектор хімічний біологічний захист.