Дослідження впливу харчових продуктів, що містять Ферум, на здоров`я людини

За даними поглибленого медичного огляду учнів влітку 2010 року у 34% учнів нашої школи були виявлені захворювання, які пов’язані з дефіцитом Феруму в організмі: залізодефіцитна анемія, хвороби серцево-судинної системи, депресія, швидка втомлюваність, виразкова хвороба шлунку. А майже кожен п’ятий з обстежених дітей, не маючи видимих ознак жодної з хвороб, за даними проби Руфьє мають нижче середнього рівень функціонального резерву серця, що відповідає спеціальній медичній групі. Це свідчить про те, що у серцевому м’язі недостатня кількість міоглобіну, який не може утворюватися при дефіциті Феруму (Протокол поглибленого медичного огляду учнів від 12.07.2010 р. та додаток Д). [19, с. 4].

За даними пульсометрії під час уроків фізкультури пульс 32% учнів навіть при незначному фізичному навантаженні перевищує 150 ударів за хвилину.

Крім того в минулому навчальному році під час епідемії грипу застудними захворюваннями перехворіли 35% учнів школи і на 2 тижні школа була закрита на карантин. Це свідчить про те, що при недостачі Феруму сповільнюються процеси обміну речовин, а отже знижується опірність організму до захворювання (Додаток Е).

Тому в 2010 — 2011 навчальному році ми вирішили допомогти учням нашої школи успішно подолати ці недуги. З цією метою, з дозволу директора школи та дієтичної медсестри, в шкільній їдальні щоденно вводили в раціон продукти багаті на вміст Феруму: гречка, м’ясо, печінка, квасоля, помідори. Кожен день на столах шкільної їдальні були присутні салати з капусти, моркви, столового буряка; свіжі яблука.

Ми розробили раціон харчування, збалансований за вмістом Феруму і цей перелік продуктів рекомендували батькам учнів, які мали вище перераховані відхилення здоров’я, для щоденного застосування. Крім того ці діти постійно виконували комплекс вправ ЛФК для зміцнення серцево-судинної системи, розроблений лікарем фізіотерапевтом. Усім іншим учням був рекомендований звичайний комплекс вправ ранкової гімнастики в домашніх умовах, рухливі ігри на перервах і на свіжому по-вітрі, провітрювання класних кімнат на кожній перерві, трьохразове вологе прибирання шкільних приміщень.

Через 3 місяці знову були обстежені ті ж 34% учнів та контрольна група. Аналізи крові на вміст гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, ШОЕ були зроблені у трьохкратному повторі лаборантом Радивонівської медичної амбулаторії. Проби Руфьє проведені нами самостійно теж у трьохкратному повторі. Результати цього обстеження очевидні: аналізи крові значно покращилися порівняно з попередніми та аналізами контрольної групи скептиків (Додаток Ж). Індекс Руфьє знизився в се-редньому на 3,75% (Додаток Д). Станом на 10.12.2010 року багато шкіл району були закриті на карантин, а в нашій школі рівень захворюваності простудними хворобами становив 8,3% (Додаток Е). Важливо і те, що простудні захворювання у дітей минали швидше, переносилися легше і мали менше ускладнень.