Действительное вплив репресій 1937-1938 рр. на офіцерський корпус РСЧА

Действительное вплив репресій 1937;1938 рр. на офіцерський корпус РККА

Несмотря на значну кількість публікацій, що стосуються репресій військових кадрів у другої половини 30-х рр., тема ця продовжує залишатися актуальною, оскільки не знайшли однозначного пояснення ні причини репресій, ні до їх наслідки. На останнє особливо звертає увагу М. И. Мельтюхов в історіографічному дослідженні, присвяченому до цієї теми 1. Основною причиною у тому, що обмежуються констатацією тяжкості наслідків без глибокого порівняльного аналізу наявних характеристик та об'єктивності даних, що ні дозволяє зрозуміти справжній рівень впливу репресій на основні показники стану офіцерського корпусу РСЧА.

Оценить вплив репресій на стан кадрів Червоною Армією можна, простеживши динаміку зміни основних параметрів, що відбивають стан кадрів: насиченість ними армії, рівень укомплектованості і підготовки, досвід служби на посади. Часто причиною передвоєнного некомплекта начскладу 2 називають сталінські репресії. Чи так це?

Анализ впливу репресій на основні показники стану командно-начальствующего складу армії це не дає підстави для твердження. У 1937 року було репресовано 3 11 034 чол. чи 8% списковій чисельності командного складу, в 1938 року — 4523 чол. чи 2,5% 4. У цей час некомплект начскладу у роки сягав 34 тис. і 39 тис. відповідно 5, тобто. частка репресованих в некомплекте начскладу становила 32% і одинадцять%. У роки некомплект виріс замкненим і становив 1940 і 1941 рр. — 60 і 66 тис., але ніяких репресій у роки, як відомо, був, зате було розгортання армії, створення нових формувань, вимагали дедалі більше кадрів командирів і начальників.

Конечно, репресії вдарили насамперед із верхівці армії, вибили вищий керівний склад, лише до цієї категорії можна й треба про вплив репресій на некомплект командно-начальствующего складу, інших категорій цей вплив був незначний. Сама позиція про некомплекте начальницького складу та її вплив боєздатність армії виявляється зайвої при порівнянні насиченості начсоставом РСЧА і європейських армій.

В порівнянні з іншими арміями, нашу армію була найбільш насиченою начсоставом. Наприклад, тоді як 1939 року на 1-го офіцера РСЧА доводилося 6 рядових, то вермахті - 29, в англійської армії -15, у французькій — 22, японської - 19 6. Почасти це пояснюється лише тим, що начскладу входили такі категорії військовослужбовців, яких були за іншими арміях, наприклад, політпрацівники.

Произведенный автором перерахунок кількості начальницького та начальницького складу РСЧА, виходячи з норм насиченості офіцерами європейських армій: німецької - 3,2% (найнижчий відсоток) й польської - 6,2% (найвищий), показує, що попри дедалі ширший некомплект начскладу, його було значно вища, ніж кількість офіцерів у армії Польщі. Наприклад, в 1924 року ставлення списковій чисельності начскладу РСЧА до розрахункової чисельності за нормами німецької армії становила — 2,6, за нормами польської армії - 1,3, в 1936 року — 5,3 і 2,7 відповідно, в 1939 р. — 6,6 і 3,4, 1941 року — 2,6 і 1,3. Іншими словами: якби частка начскладу в РСЧА панувала рівні німецької армії, польської будь-якої іншої європейської армії, то ній, попри величезний некомплект за діючими штатам, існував надмір офіцерів. При порівнянні реальної чисельності начскладу РСЧА з розрахунковою за нормами польської армії цей надлишок становив 1924 року — 12 тис. чол, в 1930 — 28 тис., в 1936 року — 124 тис., в 1939 року -253 тис. й у 1941 року — 113 тис.

В більшості армій юридичний, медичний, ветеринарний, адміністративний склад не обіймав офіцерських посад. Можливо, витоки надлишку полягають у тому, що у число начальницького складу було включено нетипові й інших армій категорії військовослужбовців? Ні, навіть якщо порівняння робити лише з чисельності начальницького складу, отож у цьому випадку некомплекта був. Порівнюючи списочную чисельність комскладу РСЧА з розрахунковими значеннями по польським нормам, з’являється надлишок кадрів. У 1924 року він становив 5,5 тис. командирів, в 1930 -11 тис., в 1936 р. — 28 тис., в 1939 р. — 17 тис., і лише у 1941 року з’являється некомплект в 80 тис. чол. за нормами польської армії мирного часу, що пов’язані з розгортанням армії військового часу. У цьому світлі такої високої насиченості РСЧА начсоставом є спірній і сама постановка проблеми його некомплекта.

Очевидно, що некомплект був багато в чому штучним, у його основі лежав не недолік офіцерських кадрів, а зайве кількість штатних посад. Однією з основних цього було те, що у РСЧА був повноцінного унтер-офицерского корпусу, зі створення якого планував розпочати побудова нової армії перший голова РВСР Л. Д. Троцкий. Функції унтер-офіцерів змушений був виконувати середній комсклад, тому й його численність.

Другая причина великий насиченості армії начальницьким складом у тому, що у 20−30-ті рр. більшість армії будувалася по территориально-милиционному принципу, що дозволяло їй мати найбільший коефіцієнт розгортання, проти європейськими країнами. І це, своєю чергою, припускало наявність великого кількості командних кадрів вже у мирний час для развертываемой армії. Як вважали автори аналітичної записки в 1933 року, насиченість комскладом розгорнутої Червоною Армією була приблизно дорівнює німецькій літературі та царської армії війни. 8.

Следствием репресій, вкрай негативно вплинув на боєздатність Червоною Армією, часто з’являються пов’язані з цим пересування службі. У цьому посилаються на опублікований звіт начальника Управління з начальницькому складу РСЧА НКО СРСР Б. А. Щаденко на роботу за 1939 рік. Справді, дані, наведені в звіті, дають сплеск переміщень в 1938 і 1939 роках. Якщо 1937 року просування службовими щаблями одержало 23,8% начскладу, то 1938 року вже 59,9%, а 1939 — 55,4%. Це зростання зазвичай обгрунтовують необхідністю заміщення вакансій, які утворилися внаслідок репресій. Чи так це насправді?

Как встановив автор, в звіті до. призначених з просуванням офіцерів включені і випускники академій, та курсів, що у цей час покриття некомплекта кадрів випустили до військ дуже багато молодих офіцерів (їх кількість можна порівняти з усіма випусками вузів на попередні 30-ті рр.). Але якщо випускників вузів нехтувати, виявляється, що переміщення в 1937 — 1938 рр. перебували досить низький рівень — 32% і 44% відповідно і було порівняти з переміщеннями 1934 року — 31,6%, і навіть незначно поступалися попереднім 1935;1936 рр. — 39% і 45%. 9 Отже, значного впливу репресій на переміщення начальницького складу службовими щаблями не проглядається.

Важнейшим показником підготовленості кадрів є рівень її освіти. Архівні дані свідчать, що у двадцяті роки йшов бурхливий ріст показників військової освіти ще комскладу. Він відбувався з допомогою звільнення тих, хто має був військової освіти та доподготовки і перепідготовки що залишився в кадрах начскладу, включаючи колишніх царських офіцерів. Досить високого рівня військової освіти ще начсостав сягає вже безпосередньо до 1929 року. У 30-ті рр. цей рівень поступово підвищується, але вже настільки значна. Саме тоді простежується тенденція незначного підвищення середнього військового освіти, одержуваного у неповній середній військової школі, і академіях, зниження частки начскладу, має за плечима лише короткострокові курси. У передвоєнний період число осіб начскладу з прискореним військовим освітою знову зростає.

Репрессии не наклали, та й могли накласти через неважливості масштабів по порівнянню із загальною масою офіцерського корпусу видимого відбитка на освітній рівень. Деяке зниження частки офіцерів, мають середнє освіту в 1938;1939 рр. пояснюється не репресіями, а значним припливом до армії офіцерів з запасу, з надстроковиків, і, особливо, офіцерів, закінчив курси молодших лейтенантів. У той самий час у передвоєнні роки простежується стала тенденція до підвищення відсотка офіцерів, мають академічне освіту. У 1941 року це відсоток був найвищим за весь міжвоєнний період, і дорівнював 7,1%. До репресій, в 1936 року цю цифру становила 6,6. Проведені розрахунки доводять, що під час репресій спостерігався стійке зростання кількості начскладу має середнє і вище освіту. Так, академічне освіту у 1936 року мало 13 тис. осіб начскладу, в 1939 року — після фактичного закінчення репресій — 23 тис., 1941 року — 28 тис. офіцерів. Військове освіту у обсязі військової школи мало відповідно — 125, 156 і 206 тис. військовослужбовців. 10.

Более важливим, є з’ясування впливу репресій до рівня підготовки комскладу. Аналіз рівня військової освіти ще комскладу показує приблизно самі тенденції, що ми побачили у начскладу загалом. У 30-ті рр. 50−70% комскладу мало освіту обсягом нормальної зі школи і 2−6% обсягом академії. 11 Відсоток командирів, закінчив нормальну військову школу досяг максимуму в 1936 року (72%), потім йде його різке зниження з допомогою припливу офіцерів з короткостроковій підготовкою в 1938;1939 рр. і знову деяке збільшення — 1941 року.

Колебания частки офіцерів начальницького складу, мають академічне освіту, відбувався за межах 2−3%. Причому у 1936 року «академіків «було 2,8%, в 1939 — 3,3%, 1941 року — 2,8%. Підрахунок абсолютних цифр показав певне зниження освіти начальницького складу. Тож якщо в 1936 року командирів із середнім військовим освітою було — 71 тис., і з вищим — 2,7 тис., то 1938 р. відповідно — 66 і 2,1 тис. чол., в 1939 р. — 58 і 4,0 й у 1941 року -127 і 6,5 тис. 12 Усе це свідчить, що забили на основному освітньому рівню начальницького складу і від — на інших категоріям офіцерів.

К 1941 року рівень військової освіти ще начальницького складу забезпечено переважно відновлено, а завдяки широкому розгортання вузів кількість командирів, мають вищу і середню освіту значно зросла, в такий спосіб негативні наслідки репресій до початку війни були призвані переважно нейтралізовані.

Большее вплив до рівня підготовленості комскладу справила повінь його офіцерами з короткостроковій підготовкою. Через стрімкого розгортання армії їхня частка до 1941 року досягла 39%. На рівні взвод-батальон цих людей визначали бойову підготовку, готували війська до війни. Саме їхня діяльність, а чи не репресії, в значною мірою знизили рівень бойової підготовки у військах.

Больше лише від репресій постраждав радянський генералітет. Як позначилися репресії на освітній рівень вищого начальницького складу? Хоч як парадоксально, але об'єктивно його виріс. У першій половині 30-ті рр. частка осіб цієї категорії, мають вищу освіту коливалася від 30 до 40%. Перед початком репресій 29% мало академічне освіту, в 1938 року їх вже було 38%, а 1941 року — 52% воєначальників мало вищу військову освіту. 13.

Может бути це випадок чи фальсифікація? Ні. Знайомство автора з архівними документами, звітними даними кадрових органів по арештованим і призначеним натомість воєначальникам свідчить про зростання академічної освіти за всі основним посадовим групам. Наприклад, у пік репресій, із травня 1937 року у 15 квітня 1938 року, з 3-х заарештованих заступників Наркома оборони жоден у відсутності академічної освіти, 2 із призначених його мали. З командувачів військами округів заарештовано 3 «академіка », призначено — 8; заступники командувачів округами: відповідно заарештовано 4 із вищою військовим освітою, призначено — 6; начальники штабів округів — заарештовані або не мали академічної освіти, 4 з десяти призначених його мали; командири корпусів — заарештовано 12 із вищою військовим освітою, призначено 19; начальники штабів корпусів — заарештовано 14 «академіків », призначено 22. І за всі посадам, крім командирів дивізій. 33 заарештованих комдивів мали академічне освіту, серед призначених таких були лише 27. Загалом в вищому командному складу кількість призначених, мають вищу військове освіту, перевищує заарештованих під аналогічною освітою на 45%. 14.

Таким чином, репресії не знизили освітній рівень порушених ними категорій офіцерів, вони вплинули до рівня освіти старших і середніх офіцерів, які висувалися на вищі посади. Архівні дані свідчать, що що це, зазвичай, найбільш высокоподготовленные командири.

Важной характеристикою представляється досвід виконання службовими обов’язками в займаній посаді. Порівняльний аналіз термінів перебування на посаді командирів полків, дивізій та корпусів у 30-ті - нач.40-х рр. показує, що найбільший досвід виконання службовими обов’язками вони мали в 1934 року. Найгіршими ці показники видаються в передвоєнний час, однак і тоді вони було цілком порівняти з 1932 роком 15- роком організаційних заходів із розгортання нових формувань.

Размах оргмероприятий 1941 року був незмірно ширше, це обумовило масові висування комскладу. Свою негативну лепту зробили і репресії, та їх вплив було настільки значна та значною мірою ослабла за решта передвоєнні роки. Такі висновки свідчить і Г. К. Жуков, котрий у своїх мемуарах як основний причини нестачі кваліфікованих кадрів перед війною вказував саме великі організаційні заходи. 16.

Автором був проведено комплексний аналіз зміни характеристик і показників всіх особистостей, які входили у складі вищих військових колегіальних органів РСЧА. 17 У них входили найавторитетніші військові керівники на той час. За цією органам репресіями був нанесений щонайсильнішого удару. Військовий рада при НКО був майже зовсім оновлено результаті репресій, 40% членів Головного військового ради також було репресовано. Репресії знизили деякі важливі показники які входили на Військовий рада при НКО членів. Автор, репресії висунули нагору другий ешелон воєначальників громадянську війну, які мали гучної слави та відповідно які встигли довгий час прослужити на високих посадах у час, їх проходження служби вирізняється великим динамізмом. Разом про те, у тому числі було чимало досвідчених військових керівників, мали солідний досвід керівництва оперативно-стратегічним військовим ланкою.

Комплексный аналіз наслідків репресій для стану вищих військових колегіальних органів свідчить про деякому зниженні якості об'єктивних показників, їх характеризовавших. Разом про те, не дає підстав вважати, що це зниження мало катастрофічного характеру і склад колегіальних органів після репресій був у значною мірою гірше, як на них.

Важнейшей характеристикою військових кадрів служить наявність вони бойового досвіду. Цілком закономірно, що найбільшим бойовим досвідом командні кадри мали відразу після закінчення громадянську війну. 1923;го частка комскладу, має бойового досвіду, дорівнювала 80%, до 1930 року впала до 60%, в 1934 і 1938 рр. становила 23%, а 1941 року, попри розгортання армії, дорівнювала 29,5%. 18 Військові конфлікти другої половини 1930;х стабілізують частку командного і начальницького складу армії, що мав бойового досвіду. У абсолютні цифри кількість минулих бойові дії, значно зросла.

В цілому бойової досвід командного і керівного складу можна оцінити як достатній для армії мирного часу, але значно поступається бойовим досвідом офіцерського складу німецького вермахту. Велика робота, проведена радянським вищим військовим керівництвом, дозволила створити досить підготовлений офіцерський корпус, здатний керувати військами в бою і виконувати поставлені проти нього навчальні та бойові завдання. Наявні вади на підготовці кадрів більшою мірою обумовлені об'єктивними причинами й у меншою мірою причинами особистісного, суб'єктивного порядку.

Подводя підсумок, можна зробити деякі висновки. По-перше, дослідження об'єктивних показників і характеристик різних категорій командно-начальствующего складу, проведене з допомогою кількісних методів, це не дає підстав щодо затвердження про значний вплив репресій на стан військових кадрів в передвоєнний період. Винятком є досить тонкий шар вищого командно-начальствующего складу, у якому репресії справили певні зміни. Проте його основні об'єктивні показники не гірше, а, по окремим показниками краще, ніж в їх репресованих попередників.

Во-вторых, аналіз великого масиву доступних даних показує, що не надали на стан військових кадрів того значного впливу рівень підготовки, укомплектування, наявності бойового досвіду й європейського досвіду керівництва частинами і сполуками, яку їм надається в історіографії. На початку війни армії вдалося підійти з досить високою освітнім рівнем вищого офіцерського складу. Головним недоліком офіцерського корпусу перед війною була низька підготовка безлічі командирів середньої ланки. Значна група офіцерів із невисоким рівнем освіти, влившаяся в РСЧА в передвоєнні роки, була неминучим наслідком її незапланованого розгортання. Досвід проходження служби в займаних посадах був невеликий, але, як свідчить попередній досвід масового розгортання нових формувань, навряд він міг стати вище при даної системи підготовки, висування та накопичення грошових вищих військових кадрів.

В-третьих, репресії менш сильно вплинули на кадри, як його оцінили німецькі воєначальники на чолі із Гітлером перед війною. Вони явно помилилися, і наш перемога переконливе доказ цього.

Исследование показало, що немає підстав пов’язувати всі негативні явища в передвоєнної підготовці кадрів виключно зі сталінськими репресіями, оскільки це призводить до спрощення проблеми, відвертає увагу з інших важливих причин, які вплинули на стан кадрів до війни.

Означает чи це, що неможливо позначились в командних кадрах? Ні, значить. Шкідливість, завданий репресіями, полягають над зниженні рівня підготовленості кадрів, їх некомплекте та бракові досвіду проходження служби у посадах, а нагнітанні атмосфери страху й невпевненості серед командного складу. Оцінити вплив цих факторів на стан офіцерського корпусу при допомоги існуючих методів доки можна, отже потрібні нові пошуки, нові дослідження.

Примечания

1. М. И. Мельтюхов, зокрема, пише: «Комплексне розгляд досліджень про репресії проти у Червоній Арміі показує, що поширена версія про їх катастрофічних для армії наслідки вимагає подальшого ретельного вивчення «(Див. Мельтюхов М. И. Репресії у Червоній Арміі: підсумки новітніх досліджень //Вітчизняна історія. 1997. № 5.-С. 118.).

2. До начальницькому складу в развое час ставилися командний, політичний, адміністративний, юридичний, медичний, ветеринарний, технічний .

3. До репресованим автор відносить осіб командно-начальствующего складу, звільнених з РСЧА за зв’язок «з змовниками », заарештованих, і не відновлених згодом у армії.

4. РГВА.-Ф.4.-Оп.10.-Д. 141.Л.205.

5. Див.: Мельтюхов М. И. Указ. Тв.- З. 114.

6. Його розраховано по: Карнаухов В. А. Діяльність Комуністичної партії у зміцненні економічної й оборонної мощі країни у роки перших п’ятирічок (1928 — нюнь 1941 рр.) Дис.докт.ист. наук.- М.-1986;

7. Напередодні війни //Вісті цк кпрс.- 1990. № 1.-С.161−210; Радянські Збройні сили: Історія будівництва М. — 1978; Сувенірів Про. Напередодні. М.-1993; РГВА.- Ф.37 837. Оп.10- Д. 72,95, 141. 7. Його розраховано за тими самими джерелам.

8. Див., наприклад, Комал Ф. Б. Військові кадри до війни // Воєнно-історичний журнал. 1990. № 2-С.24.

9. Його розраховано по: РГВАФ.37 837. Раз. 10.-Л. 141, Л.205; Вісті цк кпрс. 1990.-№ 1.-С. 188. Ю.

10. Розрахунки проведено по: Військові кадри у роки Великої Вітчизняної війни. Стат.сб.-М.-1964; Вісті цк кпрс.- 1990.-№ 5. З. 197; Нармин О. Н. Репресії проти командного, політичного і керівного складу Червоної Армії 1937 -1941 рр.: причини, масштаб і наслідки. Дис. канд іст. наук.- М.-1993; РГВА.- Ф.29.-Оп.46.-Д.271; Ф.37 837. Раз. 10. Д.56; Раз. 11. Д. 1; Ф.4, — On. 14. Д. 1017; Д. 1309; Ф.54. Оп.13.-Д.18; Ф.33 987. Оп.3. Д.293; Ф.37 837. Оп.10. Д. 95.

11. На думку автора високі показники академічної освіти початку 30-х рр. обумовлені тим, що у число на осіб із академічним освітою було включено і ті, хто закінчив курси при академіях. що, звичайно не тотожний академічному курсу. Реальний рівень академічної освіти роки можна накинути у 2−3,5%.

12. Його розраховано по: Військові кадри у роки Великої Вітчизняної війни. Стат. рб.; Нармин О. Н. Указ тв.; РГВА.- Ф.33 987. Оп.З.-Д.1357; Ф.54. Оп.13.-д.18; Оп.3. Д.293; Ф.37 837. Оп.10. Д. 141, Л.205; Раз 10. Д.95; Радянські Збройні сили: Історія будівництва. — М.-1978.

13. Його розраховано по: Військові кадри у роки Великої Вітчизняної війни. Стат. рб.; РГВА Ф.37 837. Раз. 11-Д. 14: Д.1; Оп.10, Д. 140.

14. РГВА-Ф.37 837.-Оп. 10, Д. 140.-Л.58.

15. Військові кадри у роки Великої Вітчизняної війни. Стат. рб.; РГВА Ф.37 837. — Раз. 10.-Д. 18, Oп. 11.-Л 135; Ф.4.-Оп. 14.-Д.1011; Ф.54.-Оп. 1.-Д. 1235.

16. Жуков Г. К. Спогади і роздуми. -Т. 1.-М.-1974.-С.252.

17. У 1930;ті роки до них ставилися: Реввійськрада СРСР (до 1934 р.). Військовий рада при Наркомі оборони СРСР (1934; 1940 рр.), Головний військовий рада (1938;1941 рр.).

18. Військові кадри у роки Великої Вітчизняної війни. — Стат. рб.- С.58; РГВА.- Ф.33 987. Оп.3. Д. 353.-Л.З;Д.1357.-Л.18.

19. РГВА.-Ф.37 837.-Оп.10 -Д.141.-Л.210.

Список литературы

Г. Герасимов. Справжнє вплив репресій 1937;1938 рр. на офіцерський корпус РККА.