Украина і НЕП

Украина і НЭП

Реферат по історія України виконав Корольов І. В.

Крымская академія природоохоронного і курортного будівництва (КАПКС) АРК Крим, р. Симферополь, Переход до нової економічну політику здійснено початку 20-х рр., коли більшовицької влади зрозуміли, політика «військового комунізму» вичерпала себя.

«Военный комунізм» — внутрішня політика радянської держави у роки Громадянської війни, що грунтувалася на утопічному уявлення про загальним рівність в усіх галузях життя нашого суспільства та военно-административных методи управління економікою. Основними заходами політики «військового комунізму» були: продрозверстка на селі, прискорені темпи націоналізації, загальна трудова повинність, заборона приватної торгівлі, зрівняльний розподіл, безкоштовність деяких послуг і др.

1. Сутність новою економічною політики (НЭПа).

В березні 1921 р. на Х з'їзді РКП (б) було вирішено відмовитися від спроб безпосереднього переходу до комуністичним формам життя, котрі з практиці вилилися в жорстокий терор і під повний розвал економічного життя. З'їзд проголосив заміну грабіжницької продовольчої розверстки продовольчим податком. Це не перший і найголовніший крок до новою економічною политике.

Новая економічна політика (НЕП) — новий напрям внутрішньої політики радянського держави, що було затверджено Х з'їздом РКП (б). Сутність НЕПу полягала у використанні елементів ринкових відносин також різної форми власності. Головним заходом НЕПу була заміна продрозкладки продподатком в деревне.

Основные заходи НЭПа:

1) Головне — заміна продрозкладки продподатком. Продподаток передбачався меншим, ніж продрозверстка. Після виплати податку селянин отримував право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати. Це мало створити умови для для дальшого поступу сільського господарства, народного господарства за целом.

2) Децентралізація малих і середніх предприятий.

3) Відродження торгівлі, і товарно-грошових відносин, дозвіл приватної торговли.

4) Здача в оренду, концесію частини підприємств дрібної і середній промисловості (то в американського мільйонера А. Хаммера були олівцева фабрика у Москві, фабрика із виробництва селітри на Уралі і др.).

5) Запровадження стабільної валюти — червонца.

6) Розвиток кооперации.

7) Реорганізація апарату управління экономикой.

Город відчув позитивний вплив НЕПу вже у 1921;1923 гг.

Отказ від «військового комунізму», денаціоналізація частини торгово-промислових установ і дозвіл створювати нові стимулювали економічну активність населення, сприяли ліквідації товарного голоду, відновленню в промисловості й транспорту. Проте завданням НЕПу було подолання що виникли труднощів і побудова радянської моделі соціалізму трохи іншими методами. У дивовижній країні продовжували існувати жорсткий однопартійний режим у сфері і адміністративно-ринкова система в экономике.

2. Нова економічна політика в Украине.

Особенностью НЕПу України був її пізніший початок. 1921;го р. ситуація у Україні майже не змінилася. У деяких губерніях розмір продналога дорівнював валовому збору зерна, т. е. все вирощене підлягала вилученню. Це зумовлювалося прагненням радянського керівництва «викачати» з української села якнайбільше продовольчих ресурсів суто силовими, перевіреними у роки війни методами. І за продразверстке, за роки громадянської війни, практикувалося взяття заручників, терор і селян. Отже, реально НЕП розпочалося Україні ще на початку 1922 р. Голод, що охопив райони Півдня України в 1921;1922 рр., ще більше відстрочив нормалізацію обстановки сільському господарстві. Таким чином, спроба радянського керівництва затягти з введенням у Україні НЕПу пояснювалася прагненням якомога довше користуватися без будь-яких обмежень продовольчими ресурсами України. Інтереси українського селянства у своїй не бралися до уваги. У цьому полягає особливість початку НЭПу в Украине.

3. Значення НЭПа.

В цілому НЕП сприяв активізації економічної діяльності населення. Зросли обсяги товарної продукції, пожвавилися торговельні зв’язки між містом і селом. Перспектив у НЕПу не было:

в умовах тоталітарного режиму НЕП був приречений, оскільки він базувався двома несумісних елементах: ринкових відносин економіки і жорсткою адміністративно-командної системі у політичному організації общества.

самое головне — метою більшовиків була аж ніяк не надання економічної свободи громадянам, а використання економічної активності населення задля зміцнення економічного фундаменту своєї місцевої влади, що виключало, у принципі, будь-яку господарської самостійності і инициативу.