Правові аспекти створення єдиної комп"ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю в Україні (реферат)

Реферат на тему:

Правові аспекти створення єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю в Україні.

Постійно зростаючі інформаційні потоки вимагають від працівників правоохоронних органів різних країн істотного підвищення оперативності та ефективності інформаційного забезпечення, особливо — щодо координації їх діяльності у боротьбі зі злочинністю. Для вирішення цього активно застосовуються комп’ютерні інформаційні технології, у тому числі технології електронно-цифрової телекомунікації.

Комп’ютерні інформаційні технології активно застосовуються не тільки в окремих країнах світу, а й у різних міжнародних структурах правоохоронних органів (зокрема, в Інтерполі та Європолі, у тому числі в рамках Інфополу). Це знайшло на міжнародному рівні правове відображення у міждержавних конвенціях, директивах, рекомендаціях та інших формах угод.

В умовах формування глобальної кіберцивілізації вже ні у кого не має сумніву в тому, що успішне функціонування будь-якого державного правоохоронного органу неможливе без застосування комп’ю­терних інформаційних технологій, у тому числі технологій електронної телекомунікації.

Актуальність зазначеної тематики у контексті боротьби зі злочинністю, в тому числі такою, що має ознаки організованості, полягає у напрацюванні організаційних положень формування ефективної та комплексної системи інформаційного забезпечення правоохоронних органів і правового їх закріплення на відповідному юридичному рівні регулювання. Системна інформатизація правоохоронних органів різних країн у контексті створення міжнародних комп’ютерних систем інформаційно-аналітичного забезпечення боротьби зі злочинністю спонукає і правоохоронні органи України постійно удосконалювати свою міжвідомчу систему інформаційного забезпечення відповідно до вимог міжнародних стандартів.

Мета цієї публікації полягає у формуванні системи знань щодо стандартизації практики правового регулювання створення, впровадження, застосування та розвитку комп’ютерних систем інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності правоохоронних органів на рівні законодавства.

Новим етапом наближення до вимог міжнародних стандартів в нашій країні можна вважати формування Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю («ЄКІСПО») в Україні. Передбачається, що ця система буде мати такі ознаки: інтегровані (на рівні агрегування) бази даних, в яких концентрується інформація про правопорушників, правопорушення та ін.- комплексність інформаційного обслуговування всіх правоохоронних органів у режимі електронної телекомунікації в умовах реального масштабу часу.

Правовою основою щодо створення ЄКІСПО став Указ Президента України «Про Єдину комп’ютерну інформаційну систему правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю» від 31 січня 2006 року № 80/2006. Кабінет Міністрів України прийняв 15 березня 2006 р. розпорядження № 146-р «Про утворення міжвідомчої координаційної групи із створення і функціонування Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби із злочинністю», в якому затвердив склад Міжвідомчої координаційної групи, а також зобов’язав її розробити та подати Кабінету Міністрів України проекти програми створення і функціонування цієї системи та положення про неї.

Провідним завданням ЄКІСПО є створення інформаційного простору правоохоронних органів, а у майбутньому — адміністративних, контрольно-наглядових та фінансових органів, які вирішують завдання, пов’язані з боротьбою зі злочинами. Повнота об'єктів обліку, склад передбаченої до збору інформації щодо системи повинні забезпечити можливість її спільного формування та застосування усіма зацікавленими державними органами влади з метою протидії злочинності.

У контексті принципу розвитку в ЄКІСПО повинні бути закладені можливості оперативного міжвідомчого інформаційного обміну, наприклад, реалізована можливість обліку розширеної нормативно визначеної інформації про юридичних та фізичних осіб, кримінальні справи, рішення, які приймаються щодо них у судах тощо.

Формування інтегрованої бази даних (а, можливо, і бази знань) правоохоронних органів України дозволить зробити великий крок до усунення міжвідомчого та внутрівідомчого розмежування, підвищити ефективність розкриття та розслідування злочинів, особливо таких, що мають міжрегіональні та міжнародні ознаки скоєння організованими злочинними формуваннями. Технологічно нині вже існує можливість розширення склад накопичення обліково-статистичної інформації соціального змісту, що дозволить аналізувати тенденції злочинності через призму різноманітних суспільних проблем у тому числі кримінологічної спрямованості.

З точки зору функції контролю, можливо, ЄКІСПО буде працювати за моделлю: реєстрація первинних даних до системи та отримання необхідної інформації на будь-якому рівні та в будь-який момент, з виключенням при цьому можливостей маніпуляції даними, щодо, так званого «підборі потрібних статистичних показників» та ін. В організаційно-правовому аспекті, у зв’язку з цим, можливо звернути увагу на ідею створення автономних міжвідомчих регіональних центрів інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів, які будуть забезпечувати супроводження єдиного автоматизованого архіву (сховища) даних та єдиної обчислюваної мережі правоохоронних органів на центральному, обласному та районному рівнях.

ЄКІСПО повинна відображати роботу відповідних підрозділів і максимально бути зорієнтована на обробку первинних даних, які виникають на всіх стадіях процесу (починаючи з заяви, інших форм повідомлень, протоколи і т. ін.), без заповнення проміжних паперових документів-карток, як правило, обмежених кількістю реквізитів, жорстко формалізованих та тих, що змінюються не динамічно. Ця особливість системи дозволяє розширити її інформаційні можливості, підвищити оперативність інформації та створити передумови для зміни чинної в Україні системи реєстрації і обліку, використання безпаперової технології при роботі з документами у правоохоронних органах. Одночасно з’являється можливість для обробки інформації на основі комп’ютерної інформаційної технології формування централізованого сховища даних та CASE-технологій як бази для комп’ютеризованих експертних систем. Повна інтеграція даних в систему, що вводяться, наявність засобів на основі застосування комп’ютерних інформаційної технології «багатогранних стільників», дасть нові можливості глибокого аналізу інформації при малих затратах фізичних та часових ресурсів.

Слід зазначити, що в Україні наукові засади щодо необхідності створення ЄКІСПО вже теоретично обґрунтовані у працях багатьох вітчизняних вчених, зокрема в межах наукової школи правової інформатики, такими дослідниками як К. Бєляков, В. Брижко, М. Вертузаєв, В. Гавловський, В. Гриценко, Р. Калюжний, П. Мельник, А. Новицький, С. Позняков, В. Попович, Л. Савченко, О. Фролова, М. Швець та ін. [1−9].

Але при цьому не вирішеною проблемою залишається стандартизація визначення рівнів юридичного регулювання у правовій доктрині створення, впровадження, застосування та розвитку комп’ютерних систем інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів. У цьому зв’язку важливим аспектом формування ЄКІСПО в нашій країні є її правове забезпечення.

Відповідно до пункту 12 статті 92 Конституції України організація державної статистики та інформатики визначається виключно законами України. У цьому контексті виникає проблема: чи можна вважати юридичною базою створення, застосування та розвитку ЄКІСПО чинне інформаційне законодавство, зокрема, закони України: «Про інформацію», «Про концепцію Національної програми інформатизації», «Про Національну програму інформатизації», «Про телекомунікації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» та ряд інших галузевих спеціальних законів щодо регулювання діяльності правоохоронних органів.

Вважаємо, що необхідно звернути увагу на різноманітність системи правового забезпечення інформатизації у різних органах влади. Так, наприклад, серед галузевих спеціальних законів щодо регулювання інформаційного забезпечення правоохоронних органів України пропонується звернути увагу на законодавство, яке регулює діяльність державної податкової служби України. У Законі України «Про державну податкову службу в Україні» чітко визначено право податкових органів створювати комп’ютерні інформаційні системи та мати доступ до комп’ютерних інформаційних систем інших установ, організацій тощо. Щодо створення відповідних комп’ютерних інформаційних систем, зазначене право підсилено і прийняттям окремих спеціальних законів України, наприклад: «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» .

Інший приклад — це створення Єдиної державної інформаційної системи у сфері запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинними шляхом, і фінансування тероризму, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 року, № 1896.

У судовій владі (немов би, знімаючи можливі проблеми політичних інсинуацій щодо юридичного статусу її комп’ютерних інформаційних систем) чинним є спеціальний Закон України «Про доступ до судових рішень» (від 22 грудня 2005 р. № 3262-IV), яким на парламентському рівні легалізується Єдиний державний реєстр судових рішень. Право впроваджувати комп’ютерні системи в структурах судової влади визначено у законодавстві про судову адміністрацію України.

У контексті набуття спеціального, повноцінного (безперечного в юридичному сенсі) права суб'єкта ЄКІСПО в нашій країні має проблему тільки прокуратура України. В інформатизаційному законодавстві та Законі України «Про прокуратуру» таких категорії, як інформатика, інформатизація, автоматизовані (комп'ютерні) системи та їм подібних щодо прокуратури немає. Нині інформатизація прокуратури України здійснюється на основі загальних положень інформаційного законодавства у контексті створення комп’ютерної інформаційної системи документообігу.

Як свідчить дослідження, виходячи з практики інформатизація, в теорії інформаційного права склалося декілька наукових концепцій щодо публічно-правового регулювання створення, впровадження та застосування здобутків інформатики в органи державної влади. В нашій країні їх правовим принципом є положення частини другої статті 19 Конституції України, яка формулює загально визнану у міжнародному праві норму: органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Провідними серед цих концепцій можна вважати три, за якими здійснюється організація впровадження нових здобутків інформатики в державних органах:

— виключно окремими, спеціальними законами (щодо створення галузевих комп’ютерних інформаційних систем);

— на базі чинних галузевих законів і спеціального інформаційного та інформатизаційного законодавства, формування між ними законодавчого чи доктринального гіперзв'язку, положення яких адаптуються до сфери правовідносин у підзаконних нормативно-правових актах у тому числі відомчих;

— на базі тільки інформаційного законодавства, формування за його допомогою доктринального гіперзв'язку, положення якого адаптується до сфери правовідносин у підзаконних нормативно-правових актах у тому числі відомчих.

Аналогічна проблема існує і в теорії міжнародного інформаційного права та правових системах окремих країн. Особливо вона актуалізувалася з прийняттям міждержавних нормативно-правових актів щодо охорони та захисту персональних даних при їх автоматизованій обробці. При цьому країни, в яких відсутні міжнародні стандарти щодо охорони та захисту персональних даних, позбавляються можливості інтеграції їх комп’ютерних інформаційних систем в глобальну комп’ютерну телекомунікаційну правоохоронних органів.

В Україні на вищенаведених прикладах кожна із зазначених вище концепцій паралельно реалізована на практиці. Але відмічається тенденція, що різні державні правоохоронні органи в системі виконавчої влади здійснюють інформатизацію переважно відповідно до чинного загального інформаційного законодавства, в його складі інформатизаційного законодавства та спеціального галузевого законодавства щодо окремих напрямів та видів їх діяльності, в якому існують норми щодо здійснення обліків, реєстрації та обміну інформацією (у тому числі статистичною) та такою, яка містить персональні дані із застосування різних інформаційних технологій (паперових, телефонних, телеграфних, комп’ютерних).

В практиці міжнародного права найбільш оптимальним шляхом вирішення зазначеної юридичної колізії вважається прийняття відповідних спеціальних універсальних міждержавних нормативних актів, які через правові процедури рецепції, імплементації та ратифікації вводиться в національне законодавство країн. Серед таких міжнародних правових актів у сфері протидії злочинності можна назвати Конвенцію Ради Європи про взаємну допомогу у кримінальних справах (від 20.04.1959 р.) та додаткові протоколи до неїРекомендації Ради Європи № R (81) 1 про доступ до інформації, що знаходиться у розпорядженні державних органів (від 25.11.1981 р.) — Рекомендації Ради Європи № R (87) 15 про регулювання використання персональних даних у секторі поліції (від 17.09.1987 р.) — конвенції Європейського Союзу про Європол (від 1995 р.), про взаємну правову допомогу з кримінальних справ (від 29.05.2000 р.) — Резолюції Ради Європейського Союзу про оперативні запити правоохоронних органів стосовно громадських телекомунікаційних мереж (від 20.06.2001 р.). Цей перелік можна продовжувати, у тому числі в юридичному гіперзв'язку з двосторонніми міждержавними угодами та іншими актами міжнародного інформаційного права, зокрема і європейського права.

Зважаючи на все вищенаведене, можна дійти таких висновків.

1. На рівні республіканських органів державної влади для уникнення різних політико-правових колізій існує нагальна необхідність звернути особливу увагу на юридичне закріплення створення, впровадження, застосування та розвиток комп’ютерних систем інформаційно-аналітичного забезпечення боротьби зі злочинність, у тому числі такою, що має ознаки організованої.

2. З метою уникнення юридичних колізій, у тому числі і тих, що можуть ініціюватися з політичних міркувань окремими політичними силами як в Україні, так і в інших країнах, пропонується:

— в рамках міжвідомчої групи зі створення і функціонування Єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби із злочинністю, створити робочу підгрупу щодо гармонізації інформатизаційного законодавства України з інформаційним правом Європейських, Євроатлантичних та інших міждержавних спільнот щодо формування ЄКІСПО;

— доцільним вбачається ініціювати на міждержавному рівні створення міжнародного комітету щодо координації інформаційного забезпечення правоохоронних органів країн з питань боротьби зі злочинністю. На цей Комітет пропонується покласти функцію розробки проектів міждержавних угод, типових законів та сприяння підготовки у прийнятті таких угод і законів.

3. Враховуючи, що наукова база для таких організаційно-правових заходів вже напрацьована в Україні, а також враховуючи її геополітичне розташування в центрі Європи, можливе створення Міжнародного комітету щодо координації правової підтримки розвитку інформаційного забезпечення правоохоронних органів країн з питань боротьби зі злочинністю та розміщення його складу співробітників в Україні.

4. Таким чином можна створити умови для вирішення проблем організаційного, правового та інших аспектів інформаційного забезпечення правоохоронних органів різних країн з питань протидії злочинності, особливо такої, що має ознаки транскордонної із застосуванням комп’ютерних технологій.

5. У порядку перспектив подальших наукових розвідок можна зазначити необхідність напрацювання теоретичних положень щодо законодавчого визначення співвідношення змісту таких юридичних категорій, як «інформатика» та «інформатизація». Щодо цього, то за результатами наукових досліджень можна прогнозувати виникнення юридичних казусів, які будуть і предметом судових позовів, зокрема у контексті розміщення персональних даних в комп’ютерних інформаційних системах правоохоронних органів України.

Список використаних джерел

1. Вступ до інформаційної культури та інформаційного права. — Ужгород: ІВА, 2003.

2. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики. — К.: НАДПСУ, 2002.

3. Інформатизація управління соціальними системами: організаційно-правові питання теорії і практики. — К.: МАУП, 2003.

4. Е-майбутнє та інформаційне право — К.: НДЦПІ АПрН України, 2006.

5. Правова інформатика: системна інформатизація законотворчої, правозастосовної, правоохоронної, судочинної та правоосвітньої діяльності в Україні. — Ужгород: НДЦПІ АПрН України, 2003.

6. Правова інформатика: Підручник. — К.: Парлам. вид-во, 2004.

7. Організація правової роботи в органах державної податкової служби України: теорія, методологія, практика: Монографія. — Ірпінь: НАДПСУ, 2004.

8.Основи інформаційного права України. — К.: Знання, 2004.

9. Фролова О. Організаційно-правові проблеми інформаційно-методичного забезпечення управління в органах внутрішніх справ // Підприємництво, господарство і право. — 2002. — № 1. — С. 79−80.

В.С. Цимбалюк. Правові аспекти створення єдиної комп’ютерної інформаційної системи правоохоронних органів з питань боротьби зі злочинністю в Україні. «Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)» 14'2006.