Фальсифікація засобів вимірювання (реферат)

Реферат на тему Фальсифікація засобів вимірювання Стаття ККУ 226:

1. Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів ;

караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

2. Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею,;

караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

1. Об'єктом злочину є встановлений порядок виготовлення, збуту та використання засобів вимірювання.

2. Предметом злочину є фальсифіковані засоби вимірювання — вимірювальні прилади та інструменти.

Вимірювальні прилади — це предмети, що слугують для здійснення вимірювань шляхом роботи механізмів, інших технічних пристроїв, які є їх складовою частиною. Вимірювальні інструменти — це предмети, призначені для здійснення вимірювань вручну. Фальсифікованими вважаються вказані прилади (інструменти) з дефектами, внаслідок яких вимірювання ними даватиме недостовірні результати.

Під вимірюванням розуміється відображення фізичних величин їхніми значеннями за допомогою експерименту та обчислень із застосуванням спеціальних технічних засобів. Провадяться вимірювання: геометричних величин (відстаней, кутів тощо) — механічних величин (швидкості, сили, ваги, вібрації, твердості тощо) — витрат, рівня, об'єму газів та рідинфізико-хімічнітеплофізичні і температурні (температури, теплової енергії тощо) — часу і частотиелектричних і магнітних величин (сили току, його напруги, опору, магнітної індукції тощо) — акустичних величиноптико-фізичнірадіоелектроннімедичнііонізуючих випромінювань тощо. З метою здійснення вимірювань виробляється велика кількість різних приладів та інструментів.

Неправильні вимірювання можуть мати наслідком помилкові технічні, управлінські чи інші рішення, реалізація яких створюватиме небезпеку для людей, довкілля (наприклад, небезпеку несподіваного стихійного лиха, катастрофи, аварії, радіоактивного зараження) або безпосередньо завдаватиме значної матеріальної чи іншої шкоди. Тому фальсифікація засобів вимірювань є діянням, яке закон визнає суспільне небезпечним і забороняє під загрозою кримінального покарання у ст, 226.

3. Об'єктивна сторона злочину полягає у: 1) виготовленні, 2) переробленні- 3) збуті фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів. Виготовлення — це промислове виробництво фальсифікованих засобів вимірювання або їх створення будь-яким не промисловим способом.

Переробленням є, зокрема, заміна механізмів, які застосовуються у відповідному приладі, на механізми іншого типу, встановлення додаткових механізмів, пристроїв, деталей чи вузлів, інша модернізація відповідного приладу чи інструмента, що має наслідком розширення його функцій чи зміну властивостей або принципів його роботи, ремонт приладу чи інструмента, внаслідок яких у приладах чи інструментах виникають дефекти, що призводять до недостовірності результатів вимірювань.

Про поняття збуту див. коментар до ст. 199.

Злочин є закінченим з моменту завершення процесу виготовлення чи перероблення предмета злочину, а при його збуті - з моменту збуту.

4. Суб'єкт злочину загальний.

5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Обов’язковою ознакою суб'єктивної сторони при виготовленні та переробленні предметів злочину є мета їх використання чи збуту.

6. Кваліфікуючою ознакою злочину (ч. 2 ст. 266) є вчинення його особою, яка вже має судимість за ст, 226.

Список використаної літератури.

1. 1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К., 1996. — 111 с.

2. 2.Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Юрінком Інтер, 2001 р. — 240 с.

3. 3.Коржанський М. Й. Науковий коментар Кримінального кодексу України. — К., Атіка, Академія, Ельга-Н, 2001.

4. 4.Кримінальне право України. Особлива частина / За ред. М.І.Бажанова, В. В. Сташиса, В.Я.Тація. — Київ — Харків: Юрінком Інтер, 2003. — 496 с.

5. 5.Кримінальне право України. Особлива частина./ За ред. М.І.Мельника, В. А. Клименка. — Київ: Юридична думка, 2004. — 656 с.

6. 6.Кримінальне право України. Особлива частина / За редакцією М.І.Бажанова та ін. — Харків. Юрінком Інтер — Право, 2001.

7. 7.Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред.М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2001.

8. 8.Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М. О., Гончаренка В. Г. — К.: «Форум», 2004., у 2-х ч. — Ч.2. — 984 с.