Введення. 
Розробка моделі програмної системи засобами UML

моделювання програмний прецедент При розробці автоматизованих систем управління на етапах кодування і тестування виявляється велика кількість помилок, виправлення яких спричиняла за собою кардинальна зміна усієї системи, що розроблялася. Врахувати такі помилки можливо тільки при моделюванні і глибокому, детальному аналізі створюваних проектів. Моделювання дозволяє «побачити» проект в процесі розробки і створити передумови для аналізу поведінки системи залежно від початкових умов.

Модель — образ або прообраз якого-небудь об'єкту або системи об'єктів, використовуваний за певних умов в якості їх «заступника» або «представника».

Оскільки система містить безліч окремих елементів, сполучених певним чином, то і модель системи повинна відтворювати ті, що усі, що підлягають дослідженню відношення і зв’язки усередині об'єкту, що стосуються взаємовідносин усіх елементів або груп елементів, що розглядаються в цьому випадку як підсистеми, що виділяються. При моделюванні вивчається вплив і дія одних елементів на інші і наслідку цих взаємодій.

Методи, що допомагають підприємству визначити план створення інформаційних систем, що задовольняють його найближчі і перспективні інформаційні потреби, реалізуються в процесі моделювання. Інформація є одним з основних ресурсів і повинна плануватися в масштабах усього підприємства, інформаційна система повинна проектуватися незалежно від поточного стану і структури підприємства. Експериментувати треба на моделі, а не на реальних системах, на які були згаяні час і засоби.

Для досягнення ефективності систем, що розробляються, потрібно підтримку гнучкості і настроюваності, які дозволять у разі зміни структури управління безболісно перебудуватися в потрібну конфігурацію. Коригування системи може робитися з використанням моделі, створеної в процесі проектування. Це істотно спрощує внесення змін, оскільки можна промоделювати різні сценарії. Стандартизація моделей підвищує легкість для читання, зрозумілість і здатність розбиратися в діаграмах не лише розробникам, але і фахівцям предметної області.

Процесне моделювання — опис діяльності підприємства у вигляді бізнес-процесів, безперервних взаємозв'язаних функцій (наприклад, побудова моделі у вигляді організаційно-функціональної схеми або за методологією IDEF0).

Організаційно-функціональне моделювання — графічний опис бізнес-процеса у вигляді послідовності робіт, що реалізовується окремими елементами організаційної структури, з інформаційними, речовими і/або фінансовими потоками між ними.

Інформаційне моделювання — опис інформаційної структури об'єктів (сутностей, атрибутів, ключів) з ідентифікацією стосунків між ними (наприклад, побудова моделі за методологією IDEF1).

Імітаційне моделювання — моделювання поведінки системи в різних аспектах і в різних зовнішніх і внутрішніх умовах з аналізом динамічних характеристик бізнес-процесів і з аналізом розподілі ресурсів (наприклад, з використанням ділових ігор).

CASE — засоби Моделювання роботи інформаційної системи особливе важливо на перших етапах її створення. Оскільки виправлення допущених на цьому етапі помилок обходиться найдорожче, то і користь на етапі аналізу завдання і розробки логічної моделі її рішення значна.

За останнє десятиліття сформувався новий напрям в програмотехніки — CASE (Computer — Aided Software/System Engineering). Нині не існує загальноприйнятого визначення CASE. Зміст цього поняття зазвичай визначається переліком завдань, що вирішуються за допомогою CASE, а також сукупністю вживаних методів і засобів. Дуже грубо, CASE — технологія є сукупністю методологій аналізу, проектування, розробки і супроводу складних систем програмного забезпечення (ПО), підтриманою комплексом взаємопов'язаних засобів автоматизації. CASE — це інструментарій для системних аналітиків, розробників і програмістів, замінюючи їм папір і олівець на комп’ютер для автоматизації процесу проектування і розробки ПО.

CASE — засоби дозволяють отримати опис роботи створюваної системи раніше, ніж її побудували. Потім з їх допомогою можна аналізувати роботу системи і оптимізувати рішення, що готуються. Для цього спеціально передбачений інструментарій проектування.

Якщо порівняти зусилля на безпосереднє кодування з витратами праці на інші складові розробки системи реального часу, то безпосередньо кодування займає дуже малий час в порівнянні з усім іншим: аналізом, моделюванням, обробкою помилок, тестуванням, відладкою, документуванням, нарадами, проектним менеджментом і тому подібне.

Тому найважливіше значення має хорошу взаємодію із замовником, причому взаємодіяти необхідно на методологічній основі. Для формалізації окремих етапів цієї методології потрібна наявність CASE — інструментарію Аналітичні схеми не лише показують розуміння вимог замовника, але і примушують зрозуміти усю глибину системи, що розробляється, і навіть виявити пропущені деталі.