Релігії сучасної Кореї

Корейська культура самобутня, але, як у будь-якій, чи навіть дуже оригінальної культурі, у ній можна знайти сильні зовнішні впливу. Як коріння російської культури йдуть у Візантію, так коріння корейської культури приведуть нашій Китай. З Стародавнього Китаю до Корею прийшли світогляд (конфуціанство і буддизм), ієрогліфічне лист, система організації держави, архітектурні стилі, способи облаштування житла і предмети быта.

Половина корейців віруючі, половина — немає. У цьому корейці релігійні «залежно від», для них чужомовна фанатична релігійність (хоча релігійність і віра — різні речі). Однією переважної релігійної групи немає: половина віруючих (точніше, 47%) — буддисти, половина (49%) — християни. Останній факт напевно здивує багатьох читачів. З іншого боку, 3% віруючих називають себе конфуцианцами. Прихильники традиційної релігії корейців — шаманізму (культу сил природи й предків) становлять 1%.

Шаманизм.

Найдавнішим віруванням Кореї, що зародився біля підніжжя первісної історії, є поклоніння парфумам чи природі. Засноване воно на вірі у те, що душа не тільки в людини. Шаманисты одухотворяли видиму природу, заселяючи незліченним безліччю духів, і демонів живе і неживе на землі, чи це скелі, дерева, гори, струмки чи небесні тела.

Шаман, чи корейською мудан, є посередником для людей і світом духів. Вважається, що може відвести біду, вилікувати хворобу і допомогти благополучно перейти у інший світ. Одне з найважливіших елементів корейського шаманізму — це глибока віра у існування душ померлих. Вважається, що шаман повинен улагоджувати конфлікти і непорозуміння, виникаючі між світом живих й цивілізованим світом мертвых.

Ці вірування зберігаються у Кореї і нині. Нині шаманством займається майже завжди жінка, тоді як раніше у ролі посередника могли виступати як жінки, і чоловіки. Для корейця, дотримується традиційного життя, шаманізм — це релігія страху і забобонів, тоді як на сучасного покоління це барвистий, видовищний елемент культури. Шаманський обряд з його численними заклинаннями, изгоняющими позбутися лютих духів, нагадує театралізована вистава із музикою і танцами.

Поява складніших релігій, як-от даосизм, конфуціанство і буддизм, не призвело до повної відмови від вірувань і обрядів шаманізму. Навпаки, ці релігії всотали у собі елементи шаманізму і продовжували мирно співіснувати. Шаманізм і з сьогодні є певної глибинної основою релігійних вірувань корейців, невід'ємним елементом національної культуры.

Христианство.

Співвідношення між двома основними конфесіями на користь християнства змінилося найостанніше десятиліття. Важко повірити, але у 1940 р. християни становили лише 2% корейського населення (всього, а чи не віруючого), в 1972 р. їх вже було 13%, і тепер — 25%[1]. Серед християн більше, ніж серед буддистів, людей хлопців і економічно активних. У віковій групі від 20 до 29 років християн в 1,5 рази більше, ніж буддистів. Християни переважають у Раді національної еліті. Нічого такого немає у сусідніх далекосхідних країнах — Китаї і Японии.

Багатство християнських церков впадає правді в очі відразу після приїзду в Корею. Особливо пізнього вечора, коли опускається темрява та хрести на шпилях горять яскравим рубіновим світлом. У кожному міському мікрорайоні, або навіть кварталі, є церква. Щоправда, вони у Кореї зовсім на так величні і архітектурно виразні, як і традиційно християнських країнах. Часто парафіяни орендують поверх у звичайному домі, і тільки ґратчаста піраміда (нагадує невелику телевежу), увінчана хрестом, виділяє цей будинок серед других.

Реально християнство поширювалася у Кореї з кінця ХІХ ст. З того часу вони прийняли своєрідні корейські риси, хіба що «кореизировалось». Служба тепер ведеться переважно на корейському мові, європейську церковну музику змінила класична корейська. Ніхто не скаже, що корейцы-христиане — це якісь вероотступники, змінили своїм коріння на користь «чужої» релігії. Навпаки: корейцы-христиане були і є переконаними борцями за корейську культурну ідентичність. При цьому християнська ідеологія безсумнівно полегшувала соціально-економічну модернізацію Кореї в ХХ в.

Буддизм.

Християни набагато частіше відвідують церкви, ніж буддисти свої храми. Цьому є нехитра пояснення. Буддійські храми за останні п’ять століть будувалися віддалік населених пунктів, в усамітнених місцях серед стосів, отже добратися туди городянам негаразд і. Численні храми, буддійські статуї і пагоди непросто прикрашають ландшафти, а й є важливий чинник розвитку туристичного бізнесу. Навколо буддійських монастирів (проте вони перебувають у мальовничих місцевостях) тепер створено національні парки, дуже популярні серед корейських і закордонних туристів. І все-таки до більшості монастирів пусті туристи не добираються. Там серед які поросли соснами скель у легенях дерев’яних павільйонах — лише молільники монахи.

Буддизм проникнув у Корею з Китаю IV в. зв. е. У VI—XIV ст. він був державної релігією Кореї. Тоді буддизм консолідував корейський етнос, зміцнив його самосвідомість, культурно збагатив. Відхід буддійських храмів і монастирів в віддалені райони стався наприкінці XIV в. Коли в Кореї узяла під своїх рук нова династія Чосон (1392—1910), монархи прийняли на озброєння і ідеологію (оновлене конфуціанство), а буддизм потрапив у немилость.

Давні буддійські монастирі будувалися дерев’янний і у своєму первозданному вигляді донині не збереглися. Нині, коли буддизм не піддається ніяким утисків, буддійські культові споруди відновлюються і будуються наново в городах.

Конфуцианство.

Конфуціанство — це релігія звичному буквальному розумінні, а духовне вчення, етична система. Саме конфуціанство формувало мораль і моральність корейського народу. Жила дві з половиною тисячоліття тому Конфуцій вчив: особистість мусить бути моральної. Цей мудрець виробив правила відносин між дітей, жінкою й чоловіком, господарем і підлеглим. Конфуціанство відрізняється особливим культом предків, шануванням батьків, й інші цінності й норми глибоко укорінені в корейської культурі, у системі цінностей і навички поведінки людей. Спеціально конфуціанству в школах тепер, звісно, не вчать, але у старовину конфуціанські тексти (на древнекитайском мові) були обов’язковим предметом з вивчення в школе.

Вчення Конфуція уникає області надприродного, за винятком ідеї безособового божественного порядку, так званої Небом, що надає людство себе до того часу, перебувають у землі панує відносний лад і дотримуються добродійні принципи правління. У цьому сенсі конфуціанство, подібно раннього буддизму, було релігією без бога. Але з спливанні століть мудрець та її головні учні були прилічені послідовниками до святих, аби поширити вчення серед неосвічених людей.

Конфуціанські твори побачили півострові разом із ранніми пам’ятниками китайської писемності десь на початку християнської ери. У писемних відомостях всіх трьох держав — Когуре, Пэкче і Силла — збереглися свідоцтва раннього впливу конфуціанства. Наприклад, в столиці Когуре вже у IV в. н.е. діяв конфуціанський університет, а провінціях існували приватні конфуціанські академії. Приблизно ж час подібні заклади створено і в Пэкче. Як завжди, останнім чужоземне вплив відчуло у собі держава Силла.

Королівський двір Об'єднаного Силла передав у танский Китай делегації учених, що вони могли дома ознайомитися з роботою конфуціанських інститутів власності та привезти додому багатотомні праці, присвячені конфуціанству. Хоча державної релігією був буддизм, конфуціанство становила філософське й структурну основу держави. Навіть із приходом до влади династії Корі в XX ст. форма правління істотно не змінилася, успіхів хіба що сильніше стало відчуватися вплив буддизма.

Епоха правління яка орієнтована конфуціанське вчення династії Лі (період Чосон), яку часто критикують за політичні розбрати у боротьбі влада і кланову усобицю, визначенню яких служило різне тлумачення конфуціанських канонів, насправді стала «золотим століттям «конфуціанства, періодом його возрождения.

Конфуціанство у Кореї найнаочніше знаходило у сфері освіти, церемоніального етикету і досягнення державної служби. Іспити для надходження на державної служби, чи кваго, запроваджені за аналогією з китайської системи у кінці XX ст., з’явилися потужним стимулом з вивчення класичних творів конфуціанства; завдяки їм у свідомості корейців глибоко укоренилися основні конфуціанські цінності. Навіть сьогодні навряд чи можна сказати, що корейці повністю відкинули традиції, звички й стереотипи мислення, висхідні корінням до конфуцианскому учению.

———————————;

[1] Серед християн ¾ — протестанти, ¼ — католики.