Моделі оцінки економічного ефекту від впровадження проектів інформатизації підприємства в управлінському обліку

МОДЕЛІ ОЦІНКИ ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ВІД ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТІВ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА В УПРАВЛІНСЬКОМУ ОБЛІКУ

Проблематика оцінки ефективності та ефекту від впровадження інформаційних систем набагато ширша, ніж може здаватися на перший погляд. Економічний ефект від реалізації інвестиційного проекту у сфері інформатизації дуже не прогнозований — такий проект може надати підприємству важливі конкурентні переваги, може напряму скоротити витрати на утримання персоналу, скоротити витрати матеріалів на виготовлення продукції та інше.

Проблема такої оцінки постала перед економічною кібернетикою наприкінці 20 сторіччя [3]. Разом із бурхливим розвитком науки та техніки економічні системи пройшли досить важкий та довгий шлях еволюції. На даному етапі сучасні інформаційні системи впритул наблизилися до так званих «електронних нервових систем» [10] — систем, що здатні повністю інформатизувати компанію та надати їй можливість швидко та адекватно реагувати на зовнішні та внутрішні подразники, по аналогії з нервовою системою людини. Такі системи здатні повністю автоматизувати електронний документообіг на підприємстві, автоматизувати взаємозв'язок із постачальниками, автоматизувати взаємозв'язок із клієнтами, автоматизувати бухгалтерський та податковий облік, автоматизувати керування трудовими ресурсами, автоматизувати складські операції тощо.

Щодо економічної оцінки ефективності інформаційних систем, то це поняття тісно пов’язане з визначенням джерел економічної ефективності, тобто реальних шляхів отримання економічного ефекту (реальні можливості покращення виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства, потенційно існуючих на підприємстві резервів виробництва та втрачених вигод). Кількісною оцінкою, здебільшого, можливо оцінити такі напрями підвищення ефективності роботи підприємства:

• 1. Збільшення випуску продукції за рахунок більш раціонального використання виробничих та трудових ресурсів, оптимізації виробничої програми підприємства;
• 2. Збільшення продуктивності праці працівників внаслідок зменшення витрат робочого часу і простоїв виробничого обладнання;
• 3. Визначення оптимального рівня запасів матеріальних ресурсів та об'ємів незавершеного виробництва;
• 4. Покращення якості продукції та економія, яку отримую споживач;
• 5. Зниження витрат на випуск продукції за рахунок можливого скорочення адміністративно-управлінського персоналу, оптимізація техніко-економічного та оперативно-календарного планування, покращення оперативного регулювання виробництва, економії умовно-постійних витрат;
• 6. Оптимізація швидкості реагування на замовлення покупців;
• 7. Оптимізація управління дебіторсько-кредиторською заборгованістю [9].

Аналіз останніх досліджень і публікацій Окресленій проблематиці дослідження присвячені праці великої кількості вчених, а саме: П. Вейла, М. Бродбента, Д. Хуббарда, Д. Нортона, Р. Каплана, М. Амрама, Н. Куталітаки т інших. Дослідження у цій тематиці здебільшого проводяться зарубіжними вченими з точки зору інвестиційних проектів. У вітчизняній економічній науці окреслена проблематика статті не знайшла широкої підтримки серед дослідників.

Тому метою статті є дослідження моделей оцінки економічного ефекту від впровадження проектів інформатизації підприємства в управлінському обліку.

Виклад основного матеріалу дослідження На даний час в якості еталону виконання аналізу інвестиційних проектів застосовується стандартний підхід до методів оцінки інвестицій, який розроблений міжнародним центром промислових досліджень при ЮНІДО. Цей підхід ґрунтується на оцінці будь-якого інвестиційного проекту (незалежно від галузевої приналежності) та загальні критерії комерційної привабливості: «Фінансова привабливість» (фінансова оцінка) та «Ефективність» (економічна оцінка) [10].

Фінансова оцінка включає в себе звіт про рух грошових коштів, звіт про прибуток, баланс та відповідні фінансові оцінки. Економічна оцінка ефективності вимагає використання простих (статистичних) методів для розрахунку простої норми прибутку та строку окупності, а також методи дисконтування для розрахунку поточної звітності проекту (NPV) та внутрішньої норми прибутку (IRR) [2].

Загальна схема оцінки ефективності складається з двох етапів:

Перший етап. Розраховуються показники ефективності проекту в цілому. Ціллю є отримання агрегованої економічної оцінки проектних рішень та створення необхідних умов для пошуку інвестиційних ресурсів. Оскільки інвестиційні проекти, пов’язані з інформаційними технологіями на підприємствах як правило розглядаються як локальні(на відміну від загально-значимих), то оцінюється тільки їх комерційна ефективність.

Другий етап. На ньому визначається фінансова можливість реалізувати проект та ефективність участі підприємства у проекті. Визначається організаційно-економічний механізм реалізації проекту і склад його учасників. Відпрацьовуються схеми фінансування, які нададуть можливість реалізувати даний проект на підприємстві. Оцінка ефективності інвестиційного проекту повинна відбуватися на стадіях:

• 1. Розробки інвестиційної пропозиції та декларації про наміри (експрес-оцінка інвестиційної пропозиції);
• 2. Розробки обґрунтування інвестицій;
• 3. Розробки техніко-економічного обґрунтування, або бізнес-плану проекту;
• 4. Реалізації інвестиційного проекту (економічного моніторингу) [3].

«Класичні» показники, які можна рекомендувати для використання в якості розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів:

• 1. Чистий дохід (NV);
• 2. Чистий дисконтова ний дохід (NPV);
• 3. Внутрішня норма дохідності (IRR);
• 4. Потреба у додатковому фінансування (проектне фінансування, вартість проекту, капітал ризику);
• 5. Індекси дохідності витрат та інвестиції;
• 6. Строк окупності;
• 7. Група показників, яка характеризує фінансовий стан підприємства [4].

Професори Мельбурнського університета П. Вейл та М. Бродбент пропонують наступні чотири портфелі ІТ підприємства: інфраструктурні, транзакційні, інформаційні та стратегічні ІТ. Інфраструктурні — це технології, які забезпечують основу для створення автоматизованої інформаційної системи (комунікації, засоби створення програмного забезпечення, апаратне забезпечення). Транзакційні — проекти, що підтримують поточні операції: обробку замовлень, друк технологічних карт та ін. Інформаційні — системи аналізу та підтримки прийняття рішень. Стратегічні — проекти, що створюють конкурентні переваги компанії, такі як CRM-системи.

У таблиці 1 наведені, за рекомендацією П. Вейла та М. Бродбента, методи оцінки проектів для кожного портфеля та їх питома вага у загальному об'ємі інвестицій, що були встановлені в результаті дослідження 75 транснаціональних корпорацій; у дужках наведена питома вага портфелів промислових компаній.

П. Вейл та М. Бродбент пояснюють велику питому вагу інфраструктурних ІТ економією масштабу та гострою необхідністю координації зусиль різних підрозділів у відповідності до єдиної стратегії на великих децентралізованих підприємствах.

Для оцінки інвестицій в інфраструктуру інформаційної системи підприємства вони розробили методику управління «максимами» — правила побудови інфраструктури, яка дозволяє оцінити потребу в інфраструктурі виходячи з бізнес стратегії та планів підприємства. Проекти даної групи можуть давати можливості, які можна оцінити за допомогою теорії опціонів. Наприклад, створення інтранет-мережі може бути опціоном для впровадження системи електронної комерції або повноцінної CRM системи [10].

Для інформаційних проектів вчені пропонують використовувати аналіз дисконтованих потоків з наступною експертною оцінкою, у випадку, якщо він є негативним. Експерти повинні вирішити чи виправдовують «нематеріальні вигоди» від'ємний грошовий потік. Цей підхід вони назвали DCF Value (DCFV).

Таблиця 1.

Методи оцінки інвестицій у ІТ, що пропонують П. Вейл та М. Бродбент.

Схема 1 Концепція оцінки інвестицій в інформаційних технологіях Стратегічні проекти найбільш ризикові (на досліджених підприємствах до 50% закінчувалися невдачею). Вчені пропонують для великих проектів перед реалізацією самого проекту створити пілотний проект з метою вивчення можливих сценаріїв.

Висновки та пропозиції.

Отже, виходячи із проведеного дослідження можна стверджувати, що проекти у сфері інформатизації є високо ризикованими і потребують для оцінки своєї ефективності скориговані моделі класичної теорії інвестиційних проектів. Основними моделями для оцінки ефективності від впровадження проектів інформатизації на підприємствах є: опціони, максими, DCF, DCFV, стандарти для схожих, пілотний проект, експертні оцінки.

Література

• 1. Бернес В., Хавранек П. М. Руководство по подготовке промышленных технико-экономических исследований: Перевод с англ. / Перераб. и доп. изд. М: АОЗТ"И нт ерэксперт", 1995. 343 с.
• 2. Бирман Т., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов: Пер. с англ. под ред. Л. П. Белых. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 631с.
• 3. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: Учебный курс. К.: Эльга-Н, Ника-Центр, 2001. 448 с.
• 4. Брігхем Є. Ф. Основифінансового менеджменту: Пер. з англ. К.:"Молодь", 1997. 1000 с.
• 5. Буренин А. Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментов: Учеб. пособие / Ин-т «Открытое о-во». М.:1-аяФедер.Книготорговая Компания, 1998. 348 с.
• 6. Валдайцев С. В. Оценка бизнеса и управление стоимостью предприятия. М: Финансы и статистика, 2001. 720 с.
• 7. Валдайцев С. В. Оценкабизнеса и инновации. М.: Информационно-издательский дом «Филин», 1997. 336 с.
• 8. Ван Хорн Дж. К. Основы управления финансами: Пер с англ. под ред. И. И. Елисеевой. М.: Финансы и статистика, 1996. 799 с.
• 9. Глазунов В. Н. Финансовый анализ и оценка риска реальных инвестиций. Москва: ЗАО «Финстатинформ», 1997. 135 с.
• 10. Гойко А. Ф. Методи оцінки ефективності інвестицій та пріоритетні напрямки їх реалізації. Київ: ВІРА-Р, 1999. 320 с.
• 11. Губанова Л. І. Оцінка інвестиційних проектів //Фінанси України. 2001. № 10. С. 126−131.