Вентиляція. 
Система розвитку персоналу як елемент управління внутрішнім ринком праці підприємства ПАТ "Стахановська швейна фабрика"

Вентиляцією називається організований і регульований повітрообмін, що забезпечує видалення з приміщення забрудненого повітря і подачу на місце видаленого свіжого чистого повітря. Розрізняють два основних види вентиляції: природну вентиляцію (аерацію) і механічну вентиляцію. Основна відмінність між ними полягає в способі здійснення повітрообміну приміщень.

При природній вентиляції (аерації) повітрообмін в приміщенні відбувається в силу різниці ваги повітря зовні і всередині будівлі і впливу вітру.

При механічній вентиляції повітрообмін досягається за рахунок різниці тисків, створюваної вентилятором, який приводиться в рух, електромотором.

Механічна вентиляція підрозділяється на загальну і місцеву:

• а) загальна — для обміну повітря у всьому приміщень;
• б) місцева — для видалення шкідливих речовин з місць їх утворення (відсмоктування парів кислот, від травильних ванн, пилу від заточувальних верстатів і т. п.).

За функціональною ознакою вентиляцію підрозділяють:

• а) припливну;
• б) витяжну;
• в) припливно-витяжну.

При всіх випадках кількість припливного повітря має дорівнювати кількості повітря, що видаляється в іншому випадку в приміщеннях створюються протяги. Вибори типів вентиляції залежать від характеру шкідливостей і типу будівель.

В основних виробничих приміщеннях для створення метеорологічних умов в межах допустимих норм, якщо вони не можуть бути забезпечені вентиляцією, слід передбачати кондиціонування повітря з автоматичною підтримкою необхідних параметрів. В інших цехах може бути використана механічна припливно-витяжна вентиляція. Роздача припливного повітря в основних цехах повинна здійснюватися розосередження у верхню зону приміщення.

На кожному виробництві необхідно здійснювати самий ретельний технічний нагляд за всіма елементами вентиляційних установок і дбайливо доглядати за ними.

Нормальна робота ветсистем залежить від якості монтажу і планово-попереджувального ремонту. Тому змонтовані вентустановки приймаються в експлуатацію комісією з вимірами продуктивності та ефективності роботи. На кожну вентустановки заводиться паспорт та інструкція з догляду та дотриманню режиму в різні періоди року. Обов’язково ведення експлуатаційного журналу, куди заносяться дані, що стосуються поточної роботи вентустановок, зокрема, відомості про перебої в роботі, поломках, аваріях, що викликали відступ від нормального санітарно-гігієнічного режиму. Відповідальність за справний стан вентсистем покладається на головного енергетика та начальника цеху.