Укріплення структурних елементів екомережі Східної частини Новгород-Сіверського Полісся за рахунок створення нових природно-заповідних об"єктів

Укріплення структурних елементів екомережі Східної частини Новгород-Сіверського Полісся за рахунок створення нових природно-заповідних об'єктів

Незважаючи на те, що на теперішній час в Україні вже визначено загальні риси екомережі, необхідно продовжувати роботу по її структуризації. Важливо підсилювати елементи мережі територіями з визначеним природоохоронним статусом та режимами охорони. Отже, питання виявлення та вивчення природних комплексів, об'єктів, перспективних для заповідання не втрачає своєї актуальності.

Досліджені деякі лісові масиви Олинського лісництва державного підприємства «Свеське лісове господарство», що розташоване на крайньому сході Українського Полісся. Виявлення територій, перспективних щодо надання їм природоохоронного статусу, а також оцінка стану їхнього біорізноманіття здійснювалася відповідно до загально прийнятих геоботанічних методів. Оцінка стану ценопопуляцій рідкісних видів рослин супроводжувалася вивченням їхньої онтогенетичної та віталітетної структури, популяційної щільності рослин із використанням сучасних підходів. лісовий біорізноманіття природоохоронний Представлена інформація про три проектовані об'єкти природно-заповідного фонду в Поліській частині Сумської області: ботанічний заказник «Кринички», ботанічні пам’ятки природи «Олинська» та «Туранівські ялини». Загальна площа проектованого заказника «Кринички» складає 94,9 га. Переважна частина якої зайнята угрупованням асоціації Quercetum (roboris) convallariosum (majalis). Вік лісового насадження понад 100 років. Тут наявні види, занесені до Червоної книги України: Epipactis helleborine (L.) Crantz, Platanthera bifolia (L.) Rich. та Lycopodium annotinum L. Epipactis helleborine зустрічається у великій кількості. На окремих ділянках її щільність коливається від двох до п’яти особин на 1 м 2. Локуси Platanthera bifolia та Lycopodium annotinum мало чисельні, зустрічаються спорадично. Також виявлено один вид з переліку видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області - Digitalis grandiflora Mill. Вона розповсюджена по угрупованню не рівномірно, окремими куртинами, з 5 -10 особин, що тяжіють до більш освітлених ділянок.

Територія пропонована для створення пам’ятки природи «Олинська» має площу 2,2 га. Вона зайнята угрупованням асоціації Quercetum (roboris) varioherbosum. Вік лісового насадження понад 130 років. На дослідженій території виявлені види рослин, що потребують особливої охорони. Серед них один вид — Digitalis grandiflora — охороняється на обласному рівні та три види занесені до Червоної книги України: Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Lilium martagon. Характерними ознаками онтогенетичних спектрів Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Lilium martagon є неповночленність. В них наявні лише віргінільні та генеративні рослини. Digitalis grandiflora розповсюджена в угрупованні, як і в межах урочища «Кринички» .

Запропоновані для надання статусу пам’ятки природи «Туранівські ялини» два дерева Рісеа abies (L.) H. Karst. зростають на межі соснового насадження. Вік обох дерев понад 120 років. Висота дерев 35 — 36 м, обхват однієї особини на висоті грудей становить 295 см іншої 352 см, а їхній діаметр на висоті пенька відповідно 95 і 112 см. Крона дерев колоновидна, шириною 8 — 8,5 м. На особинах щорічно формується значна кількість шишок та насіння. Площа заповідного об 'єкта повинна складати не менше 0,03 га.

Території, які пропонується включити до складу природно-заповідного фонду Сумської області, мають важливе значення для формування місцевої екомережі східної частини Новгород-Сіверського Полісся. Вивчений видовий склад флори і стан рослинності проектованих заповідних об'єктів. Окрім рідкісних видів рослин важливими складовими біорізноманіття є й місцеві види автохтонної дендрофлори (Quercus robur, Рісеа abies). Необхідність охорони яких обумовлена їхньою представленістю в «Червоному списку МСОП» .

На основі проведеного аналізу стану природних комплексів та біорізноманіття для проектованих територій природно-заповідного фонду визначено основні вимоги щодо режимів використання та охорони.

Екомережа — це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин. Вона забезпечує поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні [1].

Незважаючи на те, що на теперішній час в Україні вже визначено загальні риси екомережі, необхідно продовжувати роботу по її структуризації та підсиленню елементів мережі територіями з визначеним природоохоронним статусом і режимами охорони. Отже, питання виявлення та вивчення природних комплексів, об'єктів, перспективних для заповідання не втрачає своєї актуальності як для держави загалом, так і для її окремих областей.

Питанню розбудови екомережі Сумщини, у тому числі її Поліської частини, вже давно приділяється значна увага науковців [2, 3, 4 та ін.]. За результатами досліджень фахівців Сумського національного аграрного університету, Сумського державного педагогічного університету ім. А. С. Макаренка, Інституту ботаніки НАН України ім. М. Г. Холодного та інших, за останні п’ятнадцять років в області створено близько 70 нових природно-заповідних об'єктів. Завдяки чому відсоток заповідності Сумщини зараз становить 7,4%. Однак згідно Комплексної програми охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року території та об'єкти ПЗФ повинні займати 11 — 12% її площі [5].

Зараз роботи із виявлення природних комплексів, перспективних для заповідання, активно тривають у різних куточках області. Охоплюють вони і Поліську її частину. Значущість останніх досліджень обумовлена, по-перше, тим, що у цьому регіоні ще збереглося не мало цінних у природоохоронному аспекті територій та об'єктів [6], подруге, необхідністю здійснення подальших кроків у напрямку вдосконалення та розбудови раніш запропонованої науковцями [2] схеми екологічної мережі НовгородСіверського Полісся.

Мета статті - аналіз стану деяких територій перспективних для заповідання встановлення созологічної цінності та визначення їхньої значущості в аспекті розбудови місцевої екомережі східної частини Новгород-Сіверського Полісся. Завдання дослідження: вивчити видовий склад флори та стан рослинності проектованих об'єктів природно-заповідного фонду заказника «Кринички», та пам’яток природи «Олинська» і «Туранівські ялини», визначити їхню орієнтовну площу та запропонувати природоохоронний режим для досліджених територій.

В основу публікації покладені результати власних досліджень, проведених в межах Олинського лісництва державного підприємства «Свеське лісове господарство» та прилеглих до нього територіях у Сумській області. Відповідно до фізикогеографічного районування, досліджувана територія, відповідає Ямпільсько-СерединоБудському району, області Новгород-Сіверського Полісся зони мішаних лісів Східно;

Європейської рівнини [7]. За геоботанічним районуванням належить до Шосткинського району Чернігівсько-Новгородсіверського округу Поліської підпровінції Східноєвропейської провінції Європейської широколистяно-лісової області [8]. Виявлення територій, перспективних щодо надання їм природоохоронного статусу, а також оцінка стану їхнього біорізноманіття здійснювалася відповідно до загально прийнятих геоботанічних методів [9]. Оцінка стану ценопопуляцій рідкісних видів рослин супроводжувалася вивченням їхньої онтогенетичної та віталітетної структури, популяційної щільності рослин із використанням сучасних підходів [10].

Одна з цінних у природоохоронному відношенні територій, яка заслуговує на надання їй статусу особливої охорони знаходиться в лісовому урочищі «Кринички». Воно розташоване в Ямпільському районі на віддалі близько 350 м на північ від села Діброва і близько 500 м. на південний-захід від південно-західної околиці села Імшана. До майбутнього об'єкту природно-заповідного фонду доцільно включити увесь лісовий квартал 9 та п’ять ділянок (6, 18, 19, 20, 21) кварталу 7, які примикають до попереднього з північного боку. Загальна площа пропонованої до заповідання території складає 94,9 га. Переважна частина якої зайнята угрупованням асоціації Quercetum (roboris) convallariosum (majalis).

Вік лісового насадження понад 100 років. В першому ярусі окрім домінанта (Quercus robur L.) зустрічається Betulapendula Roth., висота дерев становить 26 — 30 м. Підлісок представлений великим та середнім підростом видів з першого ярусу, а також особинами Acer platanoides L., Populus tremula L., Pyrus communis L., Malus sylvestris Mill., Frangula alnus Mill., Padus avium Mill., Rubus idaeus L. Проективне покриття підліску становить 50 — 60%.

У трав’яно-чагарничковому ярусі поряд з домінантом (Convallaria majalis L.) у значній кількості (з проективним покриттям до 10%) зростає Athyrium filix-femina (L.) Roth. Крім них поширені Potentilla alba L., Betonica officinalis L., Lathyrus niger (L.) Bernh., Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Fragaria vesca L., Pyrola rotundifolia L., Orthilia secunda (L.) House, Primula veris L., Melica nutans L., Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Calamagrostis arundinacea (L.) Roth, Poa nemoralis L. з проективним покриттям 0,5 — 2% кожного виду.

На дослідженій території виявлено один вид з переліку видів рослин, тварин і грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області [11] - Digitalis grandiflora Mill. Вона розповсюджена по угрупованню не рівномірно, окремими куртинами, що тяжіють до більш освітлених ділянок. Ці куртини зазвичай складаються з 5 — 10 особин, що мають високу життєвість, добре квітують і плодоносять.

У цьому угрупованні наявні і види, занесені до Червоної книги України: Epipactis helleborine (L.) Crantz, Platanthera bifolia (L.) Rich. та Lycopodium annotinum L. [12]. Epipactis helleborine зустрічається у великій кількості в кварталі 9. На окремих його ділянках її щільність коливається від двох до п’яти особин на 1 м 2. Групи особин Epipactis helleborine виявлені і у кварталі 7.

Характерними ознаками онтогенетичної структури та спектрів ценопопуляції Epipactis helleborine є: повночленність (наявні рослини всіх онтогенетичних станів), лівосторонність та інвазійність. Дві останні властивості обумовлені переважанням в ній догенеративних рослин. За ознаками віталітетної структури ценопопуляція належить до категорії процвітаючих. В ній значну питому вагу (41,9%) складають особини високої життєвості (класу «а» віталітету).

На відміну від Epipactis helleborine, локуси Platanthera bifolia мало чисельні, зустрічаються спорадично. Загалом нами виявлено сім таких локусів. Чотири із них складаються з трьох — семи, переважно генеративних рослин, а три представлені поодинокими рослинами різного онтогенетичного стану.

Lycopodium annotinum в даному угрупованні не чисельний (виявлено три куртини). Рослини досить пригнічені, куртини розріджені з незначною кількістю та щільністю (10 — 15 шт./м 2) ортотропних пагонів.

На південь і схід від угруповання Quercetum (roboris) convallariosum (majalis).в кварталі 9 зростають ценози асоціації Pinetum (sylvestris) franguloso (alni) — convallariosum (majalis), віком від 80 до 90 років. У першому ярусі, крім домінанта, тут поодиноко зростають Quercus robur, Acer platanoides, Betula pendula. Підлісок в цих угрупованнях складають: Pyrus communis, Frangula alnus, Rubus idaeus та підріст Acer platanoides, Betula pendula.

У трав’яно-чагарничковому ярусі поряд з домінантом (Convallaria majalis L.) зростають Majanthemum bifolium, Orthilia secunda, Trientalis europaea L., Rubus saxatilis L., Luzula pilosa (L.) Willd., Festuca rubra L., Pteridium aquilinum (L.) Kuhn, Dryopteris filix-mas (L.) Schott., з проективним покриттям 0,5 — 3% кожного виду. На межі описаних угруповань виявлено дві особини Lilium martagon L., виду занесеного до Червоної книги України [12].

Зважаючи на наявність на дослідженій території видів рослин які охороняються на загальнодержавному та обласному рівнях, належністю домінанта деревного ярусу, внаслідок його включення в «Червоний список МСОП» [13], до групи автохтонних дендросозофітів, а також враховуючи постійне зменшення площі дубових насаджень та необхідність збереження таких ділянок як цінних генетичних резерватів та враховуючи місцеву назву урочища, вважаємо за необхідне створити тут ботанічний заказник «Кринички». Цей заповідний об'єкт буде ключовою територією місцевого значення на східній межі Прудищансько-Есманського екологічного коридору регіонального рівня [2]. Режим проектованого заказника повинен передбачати заборону будь-яких меліоративних робіт, виключати суцільне вирубування дерев та чагарників, а також порушення ґрунтового покриву. Санітарно-оздоровчі заходи тут потрібно проводити в період з листопада по березень, щоб убезпечити від знищення, або пошкодження цінні види рослин.

Наступна цікава у природоохоронному відношенні лісова ділянка розташована неподалік від садиби Олинського лісництва у східному напрямку, в південній частині 49 лісового кварталу. Вона має площу 2,2 га. і зайнята угрупованням асоціації Quercetum (roboris) varioherbosum.

Вік лісового насадження понад 130 років. Використовується воно для цілей насінництва і селекції. Перший ярус складається виключно з домінанта (Quercus robur), висота дерев становить 28 — 30 м. Підлісок представлений підростом Acer platanoides, Betula pendula, Pinus sylvestris, Quercus rubra L. та особинами Pyrus communis, Sorbus aucuparia L., Corylus avellana L., Euonymus verrucosus Scop., Rubus idaeus. Зімкнутість підліску 0,1.

У трав’яно-чагарничковому ярусі зростають Convallaria majalis, Calamagrostis arundinacea, Poa pratensis L., Fragaria vesca, Pyrola rotundifolia, Primula veris, Maianthemum bifolium, Pulmonaria angustifolia L., Thalictrum simplex L., Viola reichenbachiana Jord. ex Boreau, Geranium sylvaticum L., Veronica chamaedrys L., Polygonatum odoratum (Mill.) Druce, Athyrium filix-femina, Pteridium aquilinum, Carex pallescens L., Carex leporine L., Lysimachia vulgaris L., Filipendula vulgaris Moench, Betonica officinalis, Chamaecytisus ruthenicus (Fisch. ex Wollosz.) Klask., Agrostis tenuis Sibth., Agrostis canina Кз проективним покриттям 0,5 — 5% кожного виду.

На дослідженій території виявлено чотири види трав’янистих рослин, що потребують особливої охорони. Серед них один вид — Digitalis grandiflora — охороняється на обласному рівні та три види занесені до Червоної книги України: Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Lilium martagon.

Digitalis grandiflora розповсюджена по угрупованню, як і в межах вищеописаного урочища «Кринички», окремими куртинами. Вони зазвичай складаються з 5 — 7 особин, що мають високу життєвість, добре квітують і плодоносять. Середня густота особин виду на цій території складає 1 шт. на 10 м 2.

З видів занесених до Червоної книги України на дослідженій території найбільш поширена Epipactis helleborine, щільність якої становить 3 — 4 особини на 10 м 2. Характерними ознаками онтогенетичних спектрів Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Lilium martagon є неповночленність. В них наявні лише віргінільні та генеративні рослини. За віталітетною структурою ценопопуляції Epipactis helleborine та Platanthera bifolia є врівноваженими. У них переважають рослини проміжного класу віталітету, частка яких коливається в межах 43 — 47%. У складі ценопопуляції Lilium martagon представлені лише генеративні рослини найнижчого класу віталітету, отже вона є депресивною.

Зважаючи на використання дослідженої лісової ділянки з метою отримання якісного насіння Quercus robur її значного біорізноманіття, наявність в угрупованні ценопопуляцій чотирьох видів рослин, що потребують охорони, пропонуємо створити на зазначеній території ботанічну пам’ятку природи «Олинська» .

Ще однією лісовою територією якій необхідно надати статус особливої охорони є частина ділянки 26 кварталу 35 Олинського лісництва. В її межах, поряд з автодорогою Глухів — Ямпіль, біля повороту до села Туранівка, на межі соснового насадження зростають два дерева Рісеа abies (L.) H. Karst. Вік обох дерев понад 120 років. Висота дерев 35 — 36 м, обхват однієї особини на висоті грудей становить 295 см іншої 352 см, а їхній діаметр на висоті пенька відповідно 95 і 112 см. Крона дерев колоновидна, щільна, практично рівномірна з усіх боків, шириною 8 — 8,5 м. На особинах щорічно формується значна кількість шишок та насіння. Дерева мають високу життєвість. Хоча для Полісся Рісеа abies є автохтонним видом, у східній його частині він зустрічається не дуже часто. Специфічною особливістю Рісеа abies є і те, що незважаючи на досить широку поширеність по території України загалом, він належить до числа видів раритетного дендрорізноманіття, необхідність збереження і охорони яких засвідчена їхнім включенням до «Червоного списку МСОП» .

Поряд з ялинами знаходиться пам’ятна стела пов’язана з партизанським рухом на Сумщині в часи Другої Світової війни. Зазначений об'єкт має природоохоронне, рекреаційне, еколого-освітнє та виховне значення. В зв’язку з чим тут, на площі не менше 0,03 га, необхідно створити ботанічну пам’ятку природи «Туранівські ялини», яка разом з пам’яткою природи «Олинська» буде укріплювати сполучні території місцевої екомережі Ямпільського району.

Природоохоронний режим проектованих пам’яток природи «Олинська» і «Туранівські ялини» повинен передбачати заборону будь-яких, суцільних рубок дерев та чагарників, складування будь-яких матеріалів, меліоративних робіт, а також порушення ґрунтового покриву. Санітарно-оздоровчі заходи тут необхідно проводити, як і в запропонованому заказнику «Кринички», в період з листопада по березень. На цих територіях потрібно дозволити збирання насіннєвого матеріалу для лісових розсадників.

Висновки

Завдяки створенню трьох запропонованих природно-заповідних об'єктів (одного заказника та двох пам’яток природи) площа природно-заповідного фонду Сумської області зросте майже на 100 га. В зв’язку з чим у складі екомережі Поліської частини області з’являться дві ключові території місцевого значення — заказник «Кринички» та пам’ятка природи «Олинська». Ці об'єкти матимуть конкретний природоохоронний режим що сприятиме збереженню цінних у природоохоронному відношенні угруповань дубових лісів та ряду рідкісних видів рослин: Epipactis helleborine, Platanthera bifolia, Lilium martagon, Lycopodium annotinum, Digitalis grandiflora. Створення пам’ятки природи «Туранівські ялини» дозволить забезпечити необхідною охороною два монументальних дерева Рісеа abies, які досить рідко зустрічаються у такому віці в регіоні досліджень. Всі вищезазначені заходи матимуть позитивні наслідки для рівня збереженості екосистем Поліського широтного екокоридору. Це дозволить структурувати його на місцевому рівні та зберегти від подальшої трансформації, як унікальні, так і типові для регіону території зі значним видовим та популяційним різноманіттям. Перспективою подальших наукових досліджень є організація на новостворених територіях природно-заповідного фонду моніторингу за станом біорізноманіття, і, в першу чергу, за ценопопуляціями рідкісних рослин.

Література

• 1. Закон України «Про екологічну мережу України» [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1864−15
• 2. Екологічна мережа Новгород-Сіверського Полісся / [Панченко, Андрієнко Т. Л., Гаврись Г. Г., Кузьменко Ю.В.]. — Суми, 2003. — 92 с.
• 3. Звіт про науково-дослідну роботу «Розробка програми регіональної екомережі Сумської області (на період до 2015 року» / під ред. О. М. Смоляр. — Київ, 2011. — 165 с.
• 4. Скляр Ю. Л. Деякі напрямки розбудови та оптимізації екологічної мережі Сумської області / Ю. Л. Скляр, В. Г. Скляр // Проблеми збереження ландшафтного, ценотичного та видового різноманіття басейну Дніпра. — Суми, 2003. — С. 7 — 11.
• 5. Рішення 26 сесії Сумської обласної ради п’ятого скликання «Про комплексну програму охорони навколишнього природного середовища Сумської області до 2015 року» (від 25.07.2008 р.) [Електронний ресурс] — Режим доступу: https://sorada.gov.ua/dokumenty-oblrady/5-sklykannja/category/32-rishenHja-26-sesijLhtml
• 6. Чорноус О. П. Осередок бореальних видів на півдні Новгород-Сіверського Полісся / О. П. Чорноус, Т.Л. Андрієнко // Укр. ботан. журн. — 2004. — 61, № 3. — С. 89 — 93.
• 7. Удосконалена схема фізико-географічного районування України / О. М. Маринич, Г. О. Пархоменко, О. М Петренко [та ін.] // Укр. географ. журн. — 2003, № 1. — С. 16 — 20.
• 8. Геоботанічне районування Української РСР / [Андрієнко Т. Л., Білик Г. І., Брадіс Є. М. та ін.] - К.: Наук. думка, 1977. — 302 с.
• 9. Полевая геоботаника: в 4 т. — М. — Л., 1964. — Т. 3. — 530 с.
• 10. Злобин Ю. А. Популяционная экология растений: современное состояние, точки роста / Ю. А. Злобин. — Сумы: Университетская книга, 2009. — 263 с.
• 11. Рішення 11 сесії Сумської обласної ради шостого скликання «Про заходи щодо підсилення охорони рідкісних та зникаючих видів рослин, тварин та грибів, що підлягають особливій охороні на території Сумської області» (від 18. 11. 2011 р.). — Суми, 2011. — 19 с.
• 12. Червона книга України. Рослинний світ/ За ред. Я.П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
• 13. IUCN Red List [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.iucnredlist.org