Вступ. 
Теоретичні аспекти реалізації міжпредметної інтеграції в процесі викладання медичної біології у вищих медичних навчальних закладах

Постановка проблеми. Реалізація міжпредметної інтеграції у навчально-виховному процесі вищих медичних навчальних закладів є актуальним питанням сьогодення, оскільки модернізація медичної освіти здійснюється в контексті інтеграційних тенденцій, основу яких складають принципи систематичності, наступності та логіки вивчення, що створюють фундамент для формування високоосвіченої, компетентнісно й творчо розвиненої особистості, здатної до професійного й особистісного розвитку.

Типовим варіантом побудови міждисциплінарної інтеграції у вищій медичній школі є послідовне вивчення медико-біологічних, фундаментальних, а пізніше — клінічних (профільних) дисциплін, кожна з яких спирається на попередні шляхи актуалізації необхідних знань, навичок, умінь. Це так зване предметно-орієнтоване навчання в межах вертикальної інтеграції [6, с. 15].

Спрямованість навчально-виховного процесу на формування й розвиток фахових знань, умінь і навичок та поведінкових характеристик майбутніх медичних працівників значною мірою залежить від ефективного використання змісту навчального матеріалу дисциплін циклу науково-природничої підготовки. Оскільки загальна біологія, медична біологія, анатомія та фізіологія людини вивчаються в медичному коледжі з їх узгодженням у часі, із забезпеченням цілісності, послідовності та системності, то аналіз змісту навчального матеріалу означених дисциплін дає змогу визначити місце міжпредметної інтеграції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема міжпредметної інтеграції знайшла відображення у працях Я. А. Коменського, Ж. Ж. Руссо, Песталоцці, І.Д. Беха, А.В. Галуші, С. У. Гончаренка, І.Д. Зверева, В.Н. Максимової, В.Є. Мілерян, О. М. Ткаченко, К. Д. Ушинського та інших.

Зауважимо, що, на основі наукових джерел, міжпредметна інтеграція може бути реалізована на трьох рівнях:

• 1) міжпредметних зв’язків, що означають існування певного рівня відносин між явищами, які вивчаються, спільністю цілей навчання, тобто на цьому рівні можливе поєднання будь-яких дисциплін, оскільки акцент ставиться на компетентнісному підході;
• 2) дидактичного синтезу, сутність якого полягає в об'єднанні форм навчальних занять;
• 3) цілісності, необхідною умовою якого є повна змістовна та процесуальна єдність, що відображає органічну спільність цілей, змісту, принципів, методів та засобів навчання. На цьому рівні може йти мова про створення нової дисципліни.

Доведено, що міжпредметні зв’язки — це взаємне узгодження навчальних програм, зумовлене системою наук і дидактичною метою. Міжпредметні зв’язки відображають комплексний підхід до виховання і навчання, який дає можливість виділити як головні елементи змісту освіти, так і взаємозв'язки між навчальними предметами. На будь-якому етапі навчання міжпредметні зв’язки виконують виховну, розвиваючу й детермінуючу функції завдяки інтеграції знань, що підвищує продуктивність перебігу психічних процесів" [1, с. 210].

Уперше ідею про поєднання навчальних предметів між собою висунув Я. А. Коменський, стверджуючи: «Все, що знаходиться у взаємному зв’язку, повинно викладатися в такому ж зв’язку» [3, с. 365]. Науковець запропонував поєднати викладання медицини, біології та ботаніки.

Сучасна біологія тісно пов’язана з багатьма іншими науками (хімією, фізикою, географією, медициною тощо) і практичною діяльністю людини. Як результат — виникли нові наукові галузі - біохімія, біофізика, біокібернетика, біоніка, біотехнологія, медична біологія.

Зазначимо, що медична біологія як фундаментальна дисципліна є теоретичною основою клінічної медицини, адже медична біологія — це галузь біологічної науки про основи життєдіяльності людини, що вивчає закономірності спадковості й мінливості, індивідуального та еволюційного розвитку, морфофізіологічної й соціальної адаптації людини до умов навколишнього середовища у зв’язку з її біосоціальною природою, а також вплив молекулярно-генетичних, клітинних, онтогенетичних, популяційних, екологічних факторів на здоров’я людини [7, с. 8].

Тому одне із головних завдань викладачів медичної біології - переконати студентів у необхідності, вагомості та значимості біологічних знань у процесі здобуття медичного фаху; можливості їх застосування у майбутній професійній діяльності та у повсякденному житті; допомогти віднайти взаємозв'язок, що поєднує різноманітні факти у цілісну картину; підібрати такий підхід, який допоможе пізнати себе й оточуючий світ та визначити особистісні професійно та життєво ціннісні орієнтири.

Водночас у ході реалізації міжпредметної інтеграції при викладанні медичної біології у вищих медичних навчальних закладах мають місце певні суперечності, що перешкоджають якісній підготовці майбутніх медичних фахівців: між цілями міжпредметної інтеграції та сукупністю педагогічних засобів її реалізації; вимогами до природничо-наукової підготовки студентів та науковим змістом наповнення міжпредметної інтеграції; формами і методами забезпечення міжпредметної інтеграції.

Зважаючи на це, метою нашої статті є розкриття особливостей та значимості реалізації міжпредметної інтеграції в процесі викладання медичної біології у вищих медичних навчальних закладах.