Методики дослідження психологічного стану учнів

Методика № 1. Незакінчені речення

Під час проведення методики «незакінчене речення» було виявлено, що загальний показник міжособистісного спілкування в групі знаходиться на посередньому рівні. Під час відповіді на перше питання 17 учнів проявили негативне відношення до свого класу (відповівши: мені погано або я хочу карантин, це психічна лікарня та ін.), проте майже половина досліджуваних учнів проявила позитивне ставлення до класу (наголосивши його своїми друзями та виказавши про колективну згуртованість класу).

Під час аналізу відповідей на друге питання найбільше відповідей отримав Гановський Василь (7), Чемерис Віктор (4), Махновський Роман (3), Близнюк, Чипоренко, Шимка (2), Плисюк та Соколовька (по одній відповіді). Інші учні або відмовилися відповідати, або наголосили на своїй участі у лідерстві, або наголосили на рівності класу. Це може свідчити про недосить високу згуртованість класного колективу та можливе існування в класному колективі мікрогруп, лідерами яких являються вищезгадані учні.

Під час аналізу відповідей на третє питання було виявлено, що більшість учнів позитивно відгукнулася про своїх однокласників (19), негативно (12) та декілька учнів відповіли не віддаючи перевагу ні позитивним сторонам класу, ні негативним. Зокрема в позитивному відношенні були наголошені такі відповіді як повага до класу, дружність, доброта та чуйність, доброзичливість, у негативному плані - егоїстами, вони викликають роздратованість в деяких учнів, роздратованими, скупими та неврівноваженими. Це свідчить про дружність колективу в більшості його складу, хоча і з досить високим показником негативного ставлення до класу.

В четвертому питанні пролунали такі відповіді як неспівпадіння інтересів та поглядів, непорозуміння між учнями, поганий настрій, їхній настрій та інтелектуальні здібності, наявність конфліктних учнів в класі, наголошують на погані взаємовідносини в класному колективі, проявляють дитячі риси характеру, мають різні смаки, різні характери, відсутність спільної мови та спільних інтересів, не мають розуму та не поступаються один одному. Конфліктність у групі незначна так як більшість учнів розуміють причину конфліктів і (що було також виявлено за допомогою спостереження, під час проходження педагогічної практики) намагаються врегулювати їх мирним шляхом.

Під час обробки результатів відповіді на п’яте питання було відзначено більшість позитивних відповідей (19), негативних (7), інші учні відмовилися від певних коментарів або висловили нейтральний погляд. В позитивних відповідях було відмічено, що дівчата досліджуваного класу прикольні, гарні, добрі, людяні, стильні, добре ставляться, активні, цікаві, прекрасна половина класу, веселі. В негативних відповідях були такі як вони вже набридли, розбиті на мікрогрупи, не зовсім дружні, занадто великої думки про себе, злі, бісять своїм характером. За допомогою цього питання було виявлено, що відношення у класі до дівчат загалом позитивне, особливо з боку хлопців.

У відношенні до хлопців досліджуваного класу у шостому питанні було отримано такі відповіді позитивних 18, негативних 8, інші утрималися від відповіді або дали нейтральну відповідь. Позитивні - сміливі, дуже розумні, завжди захищають дівчат, прикольні, спортивні, дружні, виховані, веселі, класні, добрі, нормальні, цікаві, люблять дівчат, сильна половина класу, кмітливі, винахідливі, негативні - бабії, набридли за 8 років, не такі як хотілося, недружелюбні, чукчі, ні на кого не звертають увагу, інколи дратують. Відношення до хлопців у досліджуваному класі позитивне у більшості випадків.

Під час аналізу відповідей на питання № 7, що мене приваблює в школі було отримано частину відповідей яка підкреслює міжособистісні стосунки в групі, що не є характерним для даного питання, оскільки це питання входить до циклу ставлення до навчання та вчителів, це показує, що інтереси частини учнів не зовсім навчальні, що є не зовсім позитивною характеристикою даного вікового періоду. Інша частина учнів відповіла позитивно про навчальну діяльність та здобуття нових інтересів у сфері навчання.

Під час відповіді на восьме питання про ставлення до учнів до вчителів 16 з них відповіли позитивно наголошуючи на справедливості, розумових здібностях, вміннях подати знання, восьмеро учнів відповіли негативно з наголошенням на завищеній вимогливості до навчальних предметів, інші учні дали нейтральні відповіді на дане запитання. Що свідчить про розбіжності у поглядах у сфері навчання.

Під час аналізу відповіді на дев’яте питання 14 учнів проявили негативне відношення до навчання та школи, 8 учнів проявили позитивне ставлення до навчання, та 5 відповіли позитивно в плані дозвільної діяльності школи та зустрічі з друзями. Негативні відповіді учнів були різного характеру, особливо високу ступінь негативу мали такі відповіді як думаю про смерть, як я її не люблю, про карантин, чого я сюди йду, де взяти тринітротолуол (вибухівка). Що свідчить про неправильність розвитку навчально-пізнавального процесу.

Під час аналізу відповідей на десяте питання кожен з учнів визначив певний навчальний предмет, або групу предметів які їм подобаються, жоден з учнів не відповів негативно до всіх навчальних предметів, що свідчить про певний рівень зацікавленості навчанням. Деякі учні обрали за улюблений предмет фізкультуру, що може свідчити про небажання навчатися та займатися інтелектуальною працею.

На питання 11, про що учні спілкуються між собою, було отримано результати які показали, що учні спілкуються між собою, однак майже у половини з них не визначені теми для спілкування, у більшості учнів виражаються певні теми для розмов, однак в жодного учня вони не збігаються. Отже можна судити про не досить високий рівень розвитку міжособистісного спілкування.

Під час обробки результатів у питанні 12 було виявлено, що більшість учнів (24) мають на меті отримати вищу освіти та влаштувати своє життя в досить прибутковому сенсі (більшість мріють вступити до юридичного навчального закладу), а також вдало вийти заміж, отримати гарну роботу. 8 учнів не вказують своїх планів на майбутнє або повною їх відсутністю. Що свідчить про наявність в них деяких планів на майбутнє, про досить високий рівень амбіційності та прагнень.

Під час аналізу 13 питання було виявлено, що майже всі учні (окрім тих які не дали відповіді взагалі) проявили критичність до рис які вважаються не моральними з боку суспільства, зокрема нецензурна лексика, знущання над слабшими, образи, куріння та пияцтво, хоча деякі з них проявили егоїстичність у своїх відповідях, так як вони були направлені лише на себе (знущаються з мене, не приділяють мені належної уваги). З результату аналізу даного питання можна побачити досить високий рівень вихованості даного шкільного колективу та його високу моральну свідомість.

Під час аналізу відповідей на 14 питання — яких вчителів поважають — учні наголосили на таких характеристик як доброта, повага до учнів, стриманість, утриманість дисципліни, строгість, розум, вміння пояснити свій предмет, а також не задають домашніх завдань. Отже можна вважати, що учні загалом розуміють складність педагогічної діяльності та прагнуть навчатися у вчителів — знавців своєї справи.

Під час аналізу питання по відношенню учнів до своїх друзів, було отримано результати за якими деякі учні наголошують на звичайну наявність друзів не шукаючи в них жодної вигоди, частина учнів показала результат потреби підтримки від своїх друзів або їх допомозі, також з ними можна весело провести час.

У відповідях на питання чому потрібно добре навчатись учні наголошують на те, що гарне навчання може стати у нагоді, потрібне для заробляння грошей, для вступу в вищий навчальний заклад, добре жити в майбутньому, щоб не стати безпритульним, знання потрібні в житті, буде незалежне тестування, працювати продавцем на базарі не дуже цікаво, також деякі учні наголошують просто на обов’язковість навчання як загальнообов’язковості освіти. Деякі з учнів не розуміють потреби навчання. Взагалі учні досліджуваного класу розуміються на потребі навчальної діяльності, особливо на позитивних її результатах, які в подальшому житті можуть їх забезпечити в матеріальному плані.

Під час обробки результатів відповідей на питання про інтереси учнів можна простежити такі відповіді як плавання, готика, гламур, класична література, спорт, футбол, шахмати, автомобілі, юриспруденція, музика, танці, Інтернет, настільний теніс, пазли, географія, навчання, художнє мистецтво. Багато учнів наголосили на різносторонність інтересів не вказавши якогось конкретного спрямування. В загальному плані інтереси деяких учнів співпадають зокрема це спорт, Інтернет, музика, танці, що свідчить про можливість їх міжособистісного спілкування за допомогою спільних інтересів.

На 18 питання про можливість заниження оцінок учні відповідали негативно, наприклад використовували такі слова як психую, засмучуюсь, злюсь, завжди кажу про це прямо, обурююсь, сварюся, терплю, намагаюся вивчити краще, сильно дратуюся, протестую, перестаю поважати вчителя. З цього ми бачимо, що учні намагаються критично реагувати на несправедливе ставлення до них з боку вчителів, що свідчить про достатній рівень сформованості їх особистості, однак багато учнів виявляють конфліктність по відношенню до заниження оцінок так як у відповідях наголошують на те, що не хочуть терпіти образ.

Під час підготовки домашніх завдань деякі учні жаліються, що їх багато задають, слухають музику, обирають, що робити, а що ні, намагаються зробити їх якісно, часто відволікаються, хочуть швидше їх закінчити, відчувають негативні емоції до вчителів. Деякі учні не наголошують про деякі аспекти суміжної діяльності, зокрема відповідаючи, що просто роблять уроки.

На останнє 20 питання учні відповідають, що люблять читати фантастику, містику, неймовірні пригоди, автомобілі, спорт, інтернет, Шерлока Холмса, детективи, кохання, відносини між людьми, газети журнали, класичні романи, про сучасну музику та технології, про тварин та історію людей, розвиток української культури, географічну літературу, історичні довідки та документи, вірші, техніку. Деякі з учнів відповіли, що не люблять читати взагалі (6).

Під час проведення методики «закінчи речення» на дослідження міжособистісного спілкування та учіння було виявлено, що учні мають досить високий рівень міжособистісних взаємин, так як мають спільні інтереси в багатьох сферах. У плані ж навчання показник дещо нижчий, учні не завжди розуміють потреби навчання, особливо на сучасному етапі.

Методика № 2. Дослідження концентрації уваги

Під час проведення методики на дослідження концентрації уваги було отримано такі результати:

· Дуже високий показник концентрації уваги отримали учні - Гіжко Ганна, Гановський Василь, Давидюк Марія, Михайловський Антон, Сарана Анна;

· Високий показник концентрації уваги отримали учні - Алескерова Лідія, Близнюк Юлія, Войтюк Олег, Гуменюк Христина, Деркач Катерина, Майоров Олександр, Прокопчук Марія, Степанчук Олександра, Сніховський Ярослав, Соколовська Дар’я, Цибуля Ірина;

· Середній показник концентрації уваги отримала учениця — Логінова Анна;

· Низький показник концентрації уваги отримали учні - Вікол Юліана, Луференко Ілля;

· Дуже низький показник концентрації уваги отримали учні - Бугайчук Андрій, Давидюк Марія, Коритко Дар’я, Левченко Юлія, Махновський Роман, Мельник Олександр, Плисюк Надія, Рибак Юлія, Харлап Констянтин, Харлап Ольга, Чемерис Віктор, Шимко Сергій, Ярошенко Антон.

Під час обробки результатів було отримано показники здебільшого верхнього та нижнього граничних показників в яких майже відсутня посередність. Низький граничний показник може бути спричинений незацікавленістю учнів у проведенні даної методики, так як вона потребує значних зусиль і тому могла не зацікавити значну частину класу. Оскільки відмітка посередності майже відсутня можна стверджувати, що загальний рівень концентрації уваги учнів досліджуваного класу знаходиться на високому рівні. Якщо ж частина учнів яка отримала гранично низький рівень концентрації уваги зробила це свідомо підходячи до розв’язання завдання з зусиллям яке виявилося непосильним для даної категорії учнів класу, то загальний рівень концентрації уваги в класі виявиться посереднім. Однак це можна перевірити лише за допомогою проведення додаткових методик та тестів з учнями всього класу, а особливо з учнями які отримали дуже низький показник концентрації уваги.

Методика № 3. Дослідження імпульсивності

Під аналізу проведеної методики було виявлена відсутність учнів з високим рівнем імпульсивності. Основна частина досліджуваних учнів отримала середній результат, що свідчить про посередній рівень розвитку ціннісних орієнтацій та цілеспрямованості такі учні проявляють посередню наполегливість у досягненні своєї мети.

Показник низького рівня наполегливості отримали такі учні як — Гановський Василь та Цибуля Ірина, що свідчить про їхню цілеспрямованість в навчальній та дозвільній діяльності, а також високий рівень ціннісних орієнтацій. Учні з таким показником, зазвичай, мають досить продумані плани на майбутнє і саме такі люди здатні здійснити їх. У навчанні ці учні проявляють наполегливість і мають досить високі оцінки. За методикою № 1 саме один з цих учнів отримав статус неформального лідера класу, а також є його офіційним лідером — старостою.

учень дослідження імпульсивність міжособистісний Оскільки в досліджуваному класі відсутні учні які отримали високий показник імпульсивності то можна вважати, що загальний розвиток даного колективу є позитивним в цьому плані. Використання методів для заниження імпульсивності учнів, буде не обов’язковим в даному класі.

Методика № 4. Мотиви учбової діяльності

Під час час аналізу результатів проведеної методики було отримано такі дані, що провідним мотивом даного учбової діяльності в досліджуваному класі виступає четвертий вид мотивації - «мотивація змістом» — яка отримала найвищий показник серед результатів — 4,56.

Наступним мотивом навчальної діяльності виступає «широкий соціальний» — з показником 4,37. На третьому місці «мотивація благополуччя» — 4,24. Потім «мотивація уникнення», далі «мотивація процесом» — з показником 3,84. На останньому місці виявивcя показник 3,76 — який був присвоєний «мотивації престижу».

Під час аналізу окремих мотивів було виявлено, що найбільш граничних позитивних оцінок властиве мотиву «широкої соціалізації». Найбільш граничних позитивних відповідей дав Гановський Василь (староста класу), маючи широкий спектр мотиваційних процесів. У його відповідях присутні всі граничні позитивні бали окрім «мотивації престижу». Найнижчі показники мотиваційних процесів простежуються у таких учнів як Ципоренко А., Соколовська Д., Рибак Ю., Луференко І. та деяких інших учнів, що свідчить про потребу інтенсивної психолого-педагогічної роботи з даними учнями у сфері розвитку мотиваційних процесів.

Отже учні досліджуваного класу найбільше зацікавлені самим процесом навчання, а не його якимись певними характеристиками, хоча і звертають значну увагу на «широкий соціальний». На останньому місці в класі стоїть «культ розуму», що не характерно для більшості навчальних колективів.

Методика № 5. Дослідження тривожності

Під час аналізу результатів методики з визначення рівня тривожності було отримано результати які могли занепокоєні, особливо за рахунок особистісної тривожності, хоча і в ситуативній тривожності також спостерігаються певні відхилення.

При обробці результатів методики з дослідження реактивної тривожності було виявлено, що в 17 учнів (Авраменко Б., Близнюк Юлія, Бугайчук А., Гіжко Ганна, Мельник Олекс., Михайловський, Ожоженко Дм., Ожоженко Дм., Плисюк Надія, Прокопчук Мар., Савицький Ф., Сарана Анна., Соколовська Д., Харлап Ольга, Ципоренко Ан.) низький рівень тривожності, що може бути причиною занижених мотиваційних процесів даної частини учнів, а також їх часткової відсутності у них відповідальності. При роботі з такими учнями потрібно намагатися розвивати у них мотиваційні процеси, а також намагатися організовувати роботу так, щоб дітям було цікаво, що в свою чергу забезпечить розвиток мотиваційної сфери особистості.

Якщо розглянути результати дослідження особистісної тривожності учнів досліджуваного класу то можна побачити різку зміну картини, так як в цій частині методики залишився лише один учень (Ожоженко Дм.) який проявив низький рівень тривожності. А натомість з’явились учні (Алескерова Л., Вікол Юліана, Деркач Катер., Коритко Дар’я, Логінова Анна, Мельник Олекс.) які проявили високий рівень тривожності. Деякі з них (Деркач Катер., Коритко Дар’я, Мельник Олекс.) в першій частині тесту дали відповіді на які вказали на їх занижений рівень реактивної тривожності. Під час роботи з такими учнями потрібно враховувати їх потреби, а тому намагатися оцінювати їх об'єктивно, а також використовувати вправи для саморегуляції, так як підвищений рівень тривожності може бути спричинений психічними відхиленнями від загальноприйнятої норми. Для таких учнів потрібно створити такий психологічний клімат який допоможе їм формувати почуття впевненості в їхньому успіху.

Отже проаналізувавши результати результати методики з дослідження тривожності було отримано досить суперечливі результати, так як учні в реактивній тривожності проявляли занижений її рівень, а в особистісній навпаки його завищення, для отримання більш конкретного результату можна було б рекомендувати проведення додаткового дослідження. Основна частина класу зберігає нормальний рівень тривожності рівень тривожності.

Психологічна характеристика учня Житомирського ліцею № 25 ім. Щорса, 8 — А класу, Гановського Василя Леонідовича

Гановський Василь Леонідович народився 25.12. 1994 року, навчається в 8 — А класі. Загальний фізичний розвиток нормальний. Вирізняється гарним здоров’ям, а також нормальними умовами життя та побуту в сім'ї. Взаємовідносини членів його родини гарні та доброзичливі, рівень його виховання правильний та гармонійний.

У спілкуванні з дорослими та однолітками Василь проявляє такі позитивні риси характеру як доброта, чуйність, уважність, доброзичливість, організованість, акуратність, які він постійно проявляє. Учень не проявляє негативних рис характеру, а також зовсім не має шкідливих звичок. Гановський Василь має адекватну самооцінку, а також намагається ставити реальні цілі, які майже завжди даються йому, що свідчить про його адекватний рівень домагань. В навчальній діяльності досліджуваний учень проявляє риси, які властиві типу темпераменту суміжного флегматика та сангвініка, так як під час роботи він організований, наполегливий, намагається робити все точно та детально, не забуває про домашні завдання, а в дозвільній діяльності він товариський та веселий, завжди намагається підтримати розмову в класі і, в разі виникнення конфліктів, врегулювати їх мирним шляхом, підходячи до цього з гумором.

Переважаючий настрій учня спокійний, іноді змінюється на веселий під час розмов з однолітками, спостерігається стійкість настрою і повна відсутність різких його перепадів.

Інтереси учня не обмежуються якоюсь певною сферою, вони дивують своєю різносторонністю, зокрема хлопець любить спорт (футбол та теніс), цікавиться музикою, географією, колекціонуванням, та читанням наукової та художньої літератури.

В подальшому Василь мріє отримати вищу освіту і стати, як він наголошує в дослідженні № 1: — «Людиною з великої літери…». Планує навчатися на юридичному факультеті і в подальшому отримати диплом юриста та стати професійним адвокатом. Також він має здібності до музики (гарно співає, та грає на фортепіано), спорту (капітан шкільної команди з футболу). Намагається виховати в собі соамостійність та організованість, які на його думку, відстають від інших, хоча на мою думку вони знаходяться на досить високому рівні розвитку. Щодо поведінки Василя, то він завжди намагається вести себе стримано та виховано, а також допомагати старшим, якщо це не стає перешкодою до досягнення його мети. Поведінку учень не порушує.

За загальним розвитком учень є першим в класі, так як приймає участь в олімпіадах і є цілковитим відмінником. Василь є старостою класу, а токож неофіційним його лідером, тому учні як у навчальному плані так і в поведінці намагаються рівнятися на нього. Він в свою чергу позитивно ставиться до однокласників, намагається врегульовувати їхні конфлікти, а також підтримувати їх у скрутних ситуаціях. Сам в конфлікти намагається не вступати, як з однолітками так і з вчителями. Близьких друзів у класі не має, до всіх намагається ставитись однаково.

Гановьский Василь має високий рівень знань і є відмінником з усіх предметів. Також має широкий кругозів та начитаність в різних сферах наукових та художніх знань. Мовлення його збагачене емоційними рисами і є досить словниково багате, вміє гарно висловлювати свою думку як письмово, так і усно. До навчання ставиться з цікавістю, хоча і не виявляє особливих схильностей до якоїсь певної навчальної дисципліни. Домашні завдання виконує повністю, акуратно та правильно.

Увага Василя також знаходиться на досить високому рівні у всіх її проявах. Досить швидко сприймає новий матеріал і дивує його розумінням, має досить непогані аналітичні здібності, та швидко орієнтується в неоднозначних навчальних та дозвільних ситуаціях. Має досить гарну смислову та довільну пам’ять інформацію сприймає, здебільшого за її смисловою та емоційною забарвленістю, гарно розвинений обсяг пам’яті, так як він володіє досить високим об'ємом інформації, але в той же час продовжує свій інтелектуальний розвиток. Активно користується мисленнєвими процесами при відповідях на уроці та написанні творів. Проявляє логічність та послідовність в мисленнєвих операціях. Має багату творчу уяву, яку активно використовує в різних видах навчальної діяльності. Намагається активно-позитивно ставитися до вимог та педагогічного впливу вчителів, а також встигати з усіх навчальних предметів.

Гановський Василь старанно відноситься до суспільно-корисної праці та активно приймає в ній участь, а також поважає працю інших, та їхні здобутки. Він має трудові навички у сфері деревообробки, так як займається в гуртку з обробки дерева. Активно та старанно займається як розумовою так і фізичною працею, хоча і віддає перевагу розумовій. Також має стійкий інтерес до географії, якою активно займається і в теоретичному, і в практичному плані (відвідує географічний гурток).

Цікавиться юриспруденцією, мріє стати адвокатом. Має досить чітке уявлення про майбутню професію і вже на сучасному етапі активно готується до вступу в юридичний навчальний заклад. Батьки підтримують починання Василя, особливо з вибором його професії.