Концепція підготовки фахівців з обліку та аудиту в контексті інтеграційних і глобалізаційних процесів

Сучасний етап економічного розвитку характеризується інтернаціоналізацією економічних, фінансових, політичних і суспільних відносин, що є наслідком прояву глобалізаційних процесів. За таких умов сучасна освіта й освіта майбутнього — це освіта, що базується на високотехнологічних засобах навчання, характеризується значною мобільністю, універсальністю та фундаментальністю.

Освіта належить до найважливіших напрямків державної політики України. професійний навчання компетентність економічний В Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що вона є основою розвитку особистості, суспільства, нації та держави, запорукою майбутнього України; визначальним чинником політичної, соціально-економічної, культурної та наукової життєдіяльності суспільства. Освіта відтворює і нарощує інтелектуальний, духовний та економічний потенціал суспільства [3].

Значна кількість наукових досліджень з педагогіки вищої школи підтверджує наявність постійної дискусії стосовно основних концепцій реалізації компетентнісного підходу до формування принципово нової моделі вітчизняної освіти.

Потужним інструментом розв’язання освітніх проблем, що накопичилися за цей час, повинно стати прийняття Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012;2021 роки. Це також зумовлено необхідністю кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її в європейський і світовий освітній простір. Основною метою передбачено підвищення рівня і доступності якісної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки, сучасних потреб суспільства і кожного громадянина [4].

Сучасна освіта повинна вирішувати подвійне завдання: забезпечити загальний розвиток, який спрямований на формування інтелектуальних, естетичних, духовно-творчих, моральних, психофізичних якостей людини; сприяти професійному розвитку.

Особливо гостро питання реформування професійної підготовки постають для фахівців облікової сфери. Додатковим фактором реформування професійної підготовки фахівців облікової сфери також є виконання Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Відбувається поступова адаптація національної облікової системи до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і звітності.

Приведення національної системи обліку і звітності до вимог міжнародних стандартів — це шлях до інтернаціоналізації обліку і його гармонізації, підвищення якості облікової інформації та довіри до неї з боку різних користувачів. Водночас реформування системи обліку — процес складний і потребує кропіткої роботи законодавців, науковців і практиків. Успіх проведення реформи багато в чому залежатиме від посилення позицій і координації зусиль щодо навчання майбутніх облікових фахівців.

Фахівець з обліку і аудиту сьогодні проводить не тільки традиційний облік, аналіз, контроль та аудит, зосереджуючись на проблемі їх здійснення, а й впроваджує стратегічні заходи задля підвищення ефективності розвитку суб'єкта господарювання у майбутньому.

Метою підготовки фахівців з обліку та аудиту є формування професійних навиків у сфері обліку, аналізу і аудиту діяльності підприємств, організації та фінансових органів.

Освітня діяльність навчальних закладів економічного спрямування полягає у підготовці та випуску конкурентоспроможних фахівців з бухгалтерського обліку і аудиту, що набули знань та навичок відповідно до загальнодержавних і міжнародних критеріїв та стандартів освіти.

Досвід діяльності вищих навчальних закладів економічного спрямування, а дозволяє зробити певні висновки про наявність розриву між розвитком суспільного життя та традиційною системою професійної підготовки економістів, яка потребує перетворення на процес, який має за мету змінити настанови та моделі поведінки майбутніх фахівців, гармонійно розвинути в них професійно і суспільно корисні компетенції шляхом інтеграції знань, практичних умінь, навичок, якостей, досвіду професійної та соціальної діяльності для впевненої конкуренції на ринку праці і в суспільному житті [2].

Специфіка організації процесу підготовки фахівців облікових професій ускладнюється постійними змінами чинного законодавства, а також повинна передбачити максимальне наближення навчальних занять до умов практичної діяльності. Разом зовнішні та внутрішні фактори викликають неусталеність системи професійної підготовки фахівців цієї галузі.

Враховуючи це, доцільним є запровадження такої системи освіти, яка б забезпечувала безперервне підвищення кваліфікації бухгалтера, формування його інформаційної культури, розвиток критичного мислення.

Побудова навчального процесу повинна здійснюватись з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання, бути орієнтованою на формування досвідченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін в умовах ринкової економіки.

Метою системи професійної підготовки майбутніх фахівців є формування компетентності спеціаліста-обліковця як всебічно розвиненої особистості, яка б змогла гармонійно поєднати свої особисті інтереси з груповими, державними, загальнолюдськими тощо.

Якісний рівень підготовки фахівців забезпечується змістом навчальних планів, структурою та методикою викладання дисциплін.

Цикл професійної та практичної підготовки включає загально-професійні і спеціальні дисципліни, а також дисципліни спеціалізації, згруповані в блок за напрямом спеціалізованого навчання студентів.

Загально-професійні дисципліни дозволяють студентам оволодіти знаннями в області економічної теорії, теорії фінансів і банківської справи, історії економічних учень, світової економіки і міжнародних економічних відносин, менеджменту, маркетингу, прогнозування і планування в умовах ринку, ціноутворення, статистики, бухгалтерського обліку і аудиту, економічного аналізу.

Оволодіння спеціальними дисциплінами передбачає набуття знань за специфічними напрямами економіки.

Процес навчання повинен супроводжуватись постійним пошуком раціональних чинників змісту навчання та його структури.

Під час проведення занять повинні бути реалізовані різноманітні стратегії формування професійної комунікативної компетенції в широкому її значенні.

У процесі вивчення дисциплін особливого значення набуває самостійна робота студентів, яка є обов’язковим компонентом їх навчальної та науково-дослідницької діяльності відповідно до положень Болонської декларації [1].

Приєднання Процес навчання повинен бути організований так, щоб самостійна діяльність студента реалізувалася на всіх етапах: під час аудиторних занять (потокових та групових), у поза аудиторний час, коли студент веде науково-дослідницьку роботу, виконує домашні завдання, працює над індивідуальними і контрольними роботами, з підручниками і т.п.

Самостійна робота студентів передбачає різноманітні її види, зокрема, самостійну підготовку під керівництвом викладача; самостійну роботу окремого студента.

Самостійна робота може бути спрямована на проведення наукових досліджень через аналіз програмного матеріалу, виявлення його наукового потенціалу; опрацювання інформації з додаткових джерел чи самостійної розробки.

Набутий практичний досвід, дозволяє стверджувати, що проведення студентами наукових досліджень дає можливість пізнати процес наукового пошуку і орієнтує їх і в подальшому на систематичну самостійну пізнавальну діяльність.

Лекційні заняття повинні мати нетрадиційний характер і проводитися у вигляді оглядових і проблемних лекцій, де розглядаються проблемні ситуації, закріплюються і узагальнюються знання, набуті студентами у ході попередньої самостійної роботи з фаховою літературою, нормативними документами, первинними документами та практичними даними, одержаними студентами під час проходження практики тощо. Така самостійна робота студентів, що передує лекційним та практичним заняттям, сприяє кращому освоєнню студентами матеріалу та набуттю практичних навичок професійної діяльності.

Закріпити теоретичні знання можна також через виконання індивідуальні завдань з дисциплін, розроблених таким чином, щоб дозволити всім студентам працювати самостійно з урахуванням рівня їх підготовленості.

Для формування компетентності необхідним є запровадження такої системи освіти, яка б забезпечувала безперервне підвищення кваліфікації бухгалтера, формування його інформаційної культури, розвиток критичного мислення.

Визначити компетенції фахівця з обліку та аудиту значить сформувати поняття здібностей особистості виконувати професійні завдання в межах функцій, які притаманні цій спеціальності.

Підходи до структуризації завдань професійної діяльності облікових фахівців вимагають наявності обґрунтування дослідницької складової, яка передбачає формування таких професійних компетенцій як: здібності до володіння навичками формування загальної концепції дослідження стану функціонування підсистем; до володіння методологією і методичним інструментарієм щодо оцінки ефективності функціонування підсистеми.

Складність і різноманітність завдань, що має виконувати фахівець у своїй професійній діяльності потребують індивідуальної ініціативи та індивідуальних підходів. І тільки відкритість системи професійної підготовки збільшує творчий потенціал особистості для вільних і усвідомлених дій, цілісного відкритого сприйняття і усвідомлення світу.

У той же час важливо звернути увагу і на створення ефективної системи контролю знань, оскільки вона показує рівень підготовки кваліфікованого фахівця відповідно до вимог ринку. Досягти ефективних результатів при цьому можна через використання активних методик навчання, які дозволять формувати і удосконалювати практичні вміння і навички, визначені програмами навчальних дисциплін, готуватися до активного впровадження набутих знань, значно підвищує якість підготовки фахівців.

Для забезпечення високоякісного рівня сучасної освіти об'єктивно необхідно сформувати адекватну науково-дослідну компоненту.

Підготовка висококваліфікованих конкурентоспроможних фахівців облікової сфери можлива за умов поєднання найкращих традицій і принципів з інноваційними технологіями навчання, накопичених світовою наукою фундаментальних і прикладних знань та практичного досвіду; розроблення методичного, організаційного, програмного, технічного, інформаційного забезпечення.

В результаті таких дій забезпечується цілісна професійна підготовка, а професія бухгалтера — залишиться універсальною і перспективною.

Список літератури

• 1. Болонська декларація та основні документи щодо втілення її принципів [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/higher/bolon/2/
• 2. Іванченко Є.А. Теоретико-методичні засади системи інтегративної професійної підготовки майбутніх економістів. / Автореф. дис. д.п.н. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.dissertation.com.ua/node/698 403.
• 3. Наказ Про Національну доктрину розвитку освіти від 17.04.2002 № 347/2002 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/347/2002
• 4. Проект Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012;2021 роки [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nmu.edu.ua/files/strateg_rozv_2012.pdf.