Складові елементи комунікаційної політики
Чого компанія хоче домогтися. Це повинно виражатися в конкретних цілях, заснованих на оцінці керівництвом підприємства маркетингових можливостей; На думку споживачів, висока достовірність інформації, оскільки її подають у вигляді новин, а не оголошень; До основних етапів розробки ефективної програми маркетингової комунікації відносять наступні: Наявність добровільних пропагандистів серед… Читати ще >
Складові елементи комунікаційної політики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
До основних етапів розробки ефективної програми маркетингової комунікації відносять наступні:
визначення цільової контактної аудиторії;
з’ясування мети комунікації;
створення звернення;
вибір каналів комунікації;
визначення загального бюджету, виділеного на комунікації;
прийняття рішення про змішані способи просування;
оцінка ефективності просування;
управління комплексними маркетинговими комунікаціями та координація цього процесу.
Стратегічне планування маркетингових комунікацій визначає діяльність підприємства, спрямовану на інформування, переконання і нагадування споживачам про свої товари, стимулювання їхнього збуту і створення позитивного іміджу фірми у довгостроковому періоді, що буде пропонуватися (номенклатура товарів) — звичайно на п’ять років. При цьому стратегічний план повинні визначити:
Чого компанія хоче домогтися. Це повинно виражатися в конкретних цілях, заснованих на оцінці керівництвом підприємства маркетингових можливостей;
Як фірма планує домогтися цілей, які визначаються обраними керівництвом стратегіями;
Які ресурси керівництво вважає необхідними для реалізації плану;
Яким чином керівництво повинно застосовувати визначені стратегії.
Після вибору загальної стратегії підприємство переходить до детального планування маркетингового комплексу. Менеджери повинні прийняти рішення по чотирьом елементам маркетингового комплексу. Ці рішення стосуються товарів, рівнів цін, каналів розподілу і рівнів обслуговування, системи просування товарів. Там, де стандарти підприємства по товарам, розподілу, просуванню перевищують аналогічні конкурентів, можливо досягти конкурентної переваги. В той же час, об'єктивна оцінка можливостей підприємства може свідчити про те, що підприємство здатне досягнути також, як у конкурентів рівня, але тільки по деяким елементам маркетингового комплексу, а по іншим може не мати переваги перед конкурентами. Слід намагатися розробки такого варіанту маркетингового комплексу, який забезпечував би споживачам найкращу пропозицію при збереженні витрат підприємства в розумних межах Для того щоб одержати ясну оцінку маркетингової політики комунікацій досліджуваного підприємства й ситуації на ринку, існує SWOT-аналіз. Отже, визначимо сильні та слабкі сторони комунікаційної політики, а саме можливості й загрози.
SWOT-аналіз дозволяє компанії вивчити існуючі на ринку можливості й зважити свої здатності з їхнього переслідування. Також при цьому вивчаються загрози, здатні підірвати позиції фірми. Сильні й слабі сторони розглядаються з позиції покупців, що підводить реальну основу під рішення про розподіл ресурсів і допомагає компанії дістати максимум користі з наявних у неї можливостей. Процедура проведення SWOT-аналізу в загальному виді зводиться до заповнення матриці, у якій відбиваються й потім зіставляються сильні й слабі сторони підприємства й можливості й загрози ринку. Це зіставлення дозволяє визначити, які кроки можуть бути здійснені для подальшого розвитку підприємства, а також, які проблеми необхідно терміново вирішити.
Причому можливості й загрози зумовлені зовнішніми (неконтрольованими та слабоконтрольованими) факторами, а сильні і слабкі сторони — внутрішніми (контрольованими фірмою) факторами (фінанси, маркетинг, менеджмент, виробництво) Таблиця 6.1 — SWOT — аналіз ТОВ Ворожбянський хлібокомбінат".
Можливості ринку. | Загрози ринку. | Загальна сума балів. | |||||||||||||
Розширення роздрібної торгівлі в магазинах. | Зростання добробуту населення. | Проведення модернізації технологічного процесу. | Удосконалення стимулюючих заходів для підвищення ефективності працівнків. | Розширення ринків збуту. | Усього. | Велика кількість товарів-аналогів по нижчим цінам. | Можлива поява сильного конкурента. | Нестабільна економічна та політична ситуація в країні. | Високий рівень обов’язкових виплат. | Збільшення націнки на продукцію. | Усього. | ||||
Сильні сторони. | Висококваліфікований робочий персонал. | +4. | +4. | +4. | +4. | +4. | +20. | — 2. | +2. | +3. | +1. | — 2. | +2. | +22. | |
Великі складські приміщення. | +5. | +3. | +4. | +5. | +4. | +21. | — 2. | +2. | — 1. | +2. | +1. | +2. | +23. | ||
Висока якість продукції. | +3. | + 3. | +3. | +4. | +4. | +17. | — 1. | — 2. | — 2. | +3. | — 1. | — 3. | +14. | ||
Лідируючі позиції в заготівельній діяльності. | +4. | +5. | +5. | +5. | +5. | +24. | — 4. | +3. | +3. | +1. | +1. | +4. | +28. | ||
Високий рівень сервісного обслуговування. | +3. | +5. | +4. | +4. | +3. | +19. | +3. | — 2. | — 2. | — 1. | — 2. | +2. | +21. | ||
Усього. | +19. | +20. | +20. | +22. | +20. | — 6. | +3. | — 3. | +6. | — 3. | +108. | ||||
Слабкі сторони. | Нераціональне використання ресурсів. | — 3. | — 2. | — 1. | — 2. | — 3. | — 11. | — 1. | — 2. | — 4. | — 2. | — 1. | — 10. | — 21. | |
Невеликий асортимент продукції. | — 2. | — 1. | +1. | — 2. | +2. | — 4. | — 1. | — 1. | — 2. | — 1. | — 1. | — 6. | — 10. | ||
Відсутність умов для роздрібної торгівлі в магазинах м. Суми. | — 4. | — 2. | — 1. | +1. | — 2. | — 8. | — 2. | — 3. | — 2. | — 2. | — 1. | — 10. | — 18. | ||
Висока ціна. | +2. | — 2. | — 2. | — 2. | — 2. | — 6. | — 1. | — 3. | — 1. | — 2. | — 2. | — 9. | — 15. | ||
Рекламні заходи неефективні. | — 1. | +2. | — 1. | — 2. | — 1. | — 3. | — 1. | — 3. | — 4. | — 2. | — 1. | — 11. | — 14. | ||
Усього. | — 8. | — 5. | — 2. | — 7. | — 6. | — 9. | — 12. | — 9. | — 5. | — 8. | — 78. | ||||
Загальна сума балів. | +11. | +15. | +18. | +15. | +14. | — 15. | — 9. | — 12. | +1. | — 11. |
З таблиці 6.1. стає зрозумілим, що для досліджуваного підприємства самою сильною стороною є лідируючі позиції в заготівельній діяльності, внаслідок чого підприємство отримує прибутки, а також наявність великих складських приміщень. Що стосується слабких сторін, то головним є те, що вартість виготовленого борошна значно висока, що призводить до вищої ціни, ніж у конкурентів, та відсутність роздрібної мережі.
На сучасному етапі велику роль грає правильна організація маркетингової діяльності на підприємстві, від цього залежить майбутній стан організації. Чим ефективніше буде організована роль всіх підрозділів підприємства тим краще підприємство буде задовольняти потреби споживачів, так і самих працівників фірми. Дані наведено у табл. 6.1.
Таблиця 6.2 — Основні характеристики елементів маркетингових комунікацій.
Елемент маркетингових комунікацій. | Характеристика. |
Реклама. | експресивний характер, можливість ефективно подати товар, фірму; масове охоплення аудиторії; можливість багаторазового звернення, умовляння і переконування; суспільний характер; можливість монологу з аудиторією споживачів; потребує великих асигнувань. |
Персональний продаж. | особистий характер; безпосереднє спілкування з аудиторією у формі діалогу; спонукання до зворотного реагування; найдорожчий з усіх засобів просування в розрахунку на один контакт. |
Пропаганда. | інтенсивний характер; одиничне, немасове охоплення аудиторії, можливість разового звернення; найбільша ефективність спонукання до покупки; невелика вартість; наявність добровільних пропагандистів серед споживачів продукції або працівників фірми. |
Паблік рилейшнз. | на думку споживачів, висока достовірність інформації, оскільки її подають у вигляді новин, а не оголошень; масове охоплення аудиторії; тривалий ефект; зміст інформації фірма не завжди має змогу контролювати; дуже часто доповнює рекламу, рідко існує самостійно. |
Стимулювання збуту. | імпульсивний характер; привабливість заходів стимулювання збуту для споживачів; спонукання до здійснення покупки; короткочасний ефект, неприйнятний для формування стійкої відданості одній марці товару; |
На жаль Ворожбянський КХП використовує далеко не всі елементи маркетингових комунікацій, тому я б хотіла звернути на це увагу. Ефективне використання методів стимулювання збуту та пропаганди дозволить підприємству отримувати більший прибуток та вийти на вищий рівень на ринку зернових виробів.