Підходи різних авторів щодо класифікації потреб

Існує безліч теорій, підходів, думок щодо класифікації потреб, їх сутності і ролі в житті людини. Багато теорії мають схожі елементи, в деяких моментах повторюють одна одну, але в них існують і принципові відмінності.

Розглянути доробки усіх авторів неможливо, але на основі найбільш визнаних підходів можна буде зробити висновки і підібрати найбільш прийнятну для себе класифікацію.

В попередньому розділі своєї роботи я вже вказувала, що поняття «потреба» можна трактувати з різних точок зору. В таблиці наведені найбільш цікаві варіанти визначення потреб.

Теорія Мак-Дугалла

Американський психолог Уільям Мак-Дугалл вважав, що в основі тих чи інших потреб людини лежать певні інстинкти, які проявляються через відповідні відчуття і мотивують людини до певної діяльності.

Психологічне поняття лінь є проявом потреби (інстинкту) економії сил.

Емоції як цінність — теорія Додонова

Згідно підходу Б.І. Додонова за класифікацією емоцій можна говорити про наступні види потреб:

Альтруїстичні емоції — переживання, які виникають на основі потреби в допомозі, підтримці іншим людям: бажання приносити людям радість, почуття занепокоєння долею іншої людини, турбота про неї.

Комунікативні емоції виникають на основі потреби у спілкуванні: бажання спілкуватися, ділитися думками та переживаннями.

Глоричні емоції (від лат. «слава») пов’язані з потребою у самоповазі та славі: прагнення завоювати визнання; почуття гордості, почуття переваги, почуття задоволення собою, своїми успіхами.

Праксичні емоції — такі емоції викликані діяльністю, змінами в ході роботи, успішністю та неуспішністю, труднощами здійснення та завершення; бажання дійти успіху в роботі; почуття напруження; захопленість роботою; приємне задоволення від того, що робота зроблена.

Пугнічні емоції (від лат. «боротьба»), визначаються потребами в подоланні небезпеки, інтересом до боротьби; жадоба до гострих почувань; почуття ризику; почуття спортивного азарту; рішучість.

Романтичні емоції — прагнення до всього незвичайного, очікування чогось світлого, доброго; почуття лиховісно-таємничого, містичного.

Гностичні емоції (від грецького «знання»), пов’язані з потребою у пізнавальній гармонії, прагнення зрозуміти те, що відбувається, проникнути в сутність явища.

Естетичні емоції пов’язані з ліричними переживаннями, жадоба краси та гармонії, почуття прекрасного.

Гедоністичні емоції пов’язані із задоволенням потреб в тілесному та душевному комфорті: насолода приємними фізичними відчуттями — від смачної їжі, сонця; почуття безтурботності; почуття веселості.

Акизитивні емоції (від франц. «надбання»), породжуються інтересом, прагненням до накопичення, колекціонування, володіння.

Класифікація Мюррея

Мюррей класифікує потреби індивіда відповідно до 4-ох аспектів:

• 1. Первинні і вторинні (залежно від того, мають вони фізіологічне чи інше походження).
• 2. Позитивні і негативні (залежно від того, приваблює об'єкт індивіда чи відштовхує).
• 3. Явні та латентні (приховані) потреби (залежно від того, зумовлюють потреби явну або уявну поведінку).
• 4. Усвідомлені і неусвідомлені потреби.

Мюррей думав, що всім людям властиві одні і ті ж потреби, але вважав, що прояв їх буде різним в зв’язку з різноманітністю особистих факторів і факторів середовища. потреба соціальний економічний маркетинговий Потреби існують в 3-ох станах:

• 1. Рефракторний — ніякі стимули не пробуджують здатність змінити потребу.
• 2. Навіюваний — потреба пасивна, але може бути обурена.
• 3. Активний — визначає поведінку індивіда.

Маркетинг впливає на навіюваний стан.

Ієрархія потреб за Маслоу

«Ієрархія потреб» за Маслоу — теорія, що побудована на класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку окремої особи у визначений момент часу. Вважається, що піраміда людських потреб Абрахама Маслоу є найбільш близькою до реальності.

Ієрархія потреб за Маслоу така:

• 1. Фізіологічні потреби — фундаментальні і будучи задоволеними перестають бути головними чинниками мотивації і більше не впливають на поведінку.
• 2. Потреба самозбереження (п-ба в безпеці) — це фізична безпека, психологічна безпека (консервація психічної структури особистості).
• 3. Соціальні потреби. Люди — істоти соціальні і відчувають потребу об'єднуватися у групу, взаємодіяти із собі подібними, відчувають потребу кохати і бути коханими.
• 4. Потреба в повазі (визнання, статус) — важливо, як нас оцінюють інші.
• 5. Потреба в самоствердженні, саморозвитку, самореалізації.

Висновок теорії: потреби задовольняються не стихійно, а у чіткій послідовності. Задоволена потреба тимчасово втрачає свій мотивуючий вплив.

Товари, що розробляються для задоволення потреб, необхідно відповідним чином планувати відповідно до ієрархією потреб.

Рис. 2. Піраміда людських потреб Абрахама Маслоу

Популярна теорія А. Маслоу не стала беззастережною, її ієрархію мотивів узяв під деякий сумнів К. Алдерфер, перевіривши основні положення теорії А. Маслоу за допомогою анкетування й опитувань, здійснених у різних організаціях (виробничій компанії, двох коледжах, школі, банку). К. Алдерфера насамперед цікавила проблема виокремлення первинних потреб людини, тобто природних потреб живого організму. Вчений зосереджував увагу на задоволенні потреб, пов’язаних із внутрішнім станом індивіда, який одержав щось, до чого він прагнув.

К. Алдерфер довів, що його формулювання потреб значно відрізняються від визначень А. Маслоу. Учений висловив теоретичну гіпотезу, що виокремлені ним групи потреб практично відчуває кожна людина, хоч і неоднаковою мірою. Він наголошував на відсутності ієрархічної структури потреб, але зауважував, що задоволення потреб нижчого рівня впливає на бажання вищого рівня і навпаки. Основна відмінність його теорії і теорії А. Маслоу — відмова від ієрархії потреб. Учений висуває гіпотезу, що у разі незадоволення потреб вищого рівня на перший план виходить бажання нижчого рівня, навіть коли воно насичене повністю. А. Маслоу, навпаки, вважав, що задоволення потреби означає, що вона перестає бути мотивом людської діяльності. Якщо А. Маслоу бачив індивіда, який рухається нагору драбиною ієрархії потреб, то К. Алдерфер аналізував дії людей, в яких у міру зміни умов наперед виходить одна з трьох основних потреб.

Порівняння концепцій А. Маслоу і К. Алдерфера

Цінність теоретичних підходів А. Маслоу і К. Алдерфера до аналізу суспільних потреб полягає в тому, що вони ініціювали перегляд попередніх теоретичних уявлень (коли як спонукальний мотив людини розглядалася єдина потреба) і висунули гіпотезу про можливість задоволення працюючим індивідом взаємозв'язаного комплексу потреб.

Заслуговує на увагу і підхід іншого вченого Д. Мак-Клеланда до класифікації потреб, який виокремив три категорії людських потреб:

• * приєднання — потреба в налагодженні і підтриманні міжособових відносин;
• * влади — потреба у навичках впливу і встановлення контролю за вчинками (діями) інших людей, впливу на перебіг подій;
• * досягнення — потреба брати на себе особисту відповідальність і домагатися успішного виконання завдань.

Важливість цих категорій для людини була оцінена за допомогою обробки даних тематичних тестів, що дало змогу розкрити відносну важливість мотивів приєднання, влади і досягнення для індивідів.