Виклад основного матеріалу дослідження

Система роботи районного методичного кабінету будується на основі тих освітньо — політичних документів, у яких розглядається європейський вимір в освіті: потреба зміцнення у молоді почуття європейської своєрідності; розуміння цінностей європейської цивілізації і основ розвитку Європейської спільноти, які включають демократію, повагу до прав людини, толерантність та солідарність як результат пізнання «інших»; підготовка молоді до участі у суспільному та господарському розвитку Європи, усвідомлення його корисності; збагачення знань про історичні, культурні та господарські аспекти країн — членів Євросоюзу.

Зважаючи на це, система науково-методичної роботи з педагогічними кадрами районі стратегічно виробляє і впроваджує принципи розвитку і саморегуляції, засновані на таких підставах:

• — процеси глобалізації вимагають впровадження в систему підготовки вчителів, керівників шкіл загальнолюдських, національних цінностей, світових етичних стандартів;
• — усвідомлення важливості науково-дослідної роботи і практичної діяльності педагогів та впровадження її результатів у навчально-виховний процес, а також створення навчального і виховного впливу на особистість;
• — впровадження інтерактивних технологій підготовки кадрів;
• — застосування сучасних інформаційних технологій, входження у світовий інформаційний простір.

Районний методичний кабінет — «це науко во-методична установа, яка сприяє духовному становленню особистості вчителя, створенню умов для його розвитку і самореалізації в різних формах і видах діяльності, задоволення його освітніх та духовно-культурних потреб, бути конкурентоспроможним на ринку праці. Це науково-методична установа, діяльність якої спрямована на забезпечення науково-теоретичної, методичної, класичної, гуманітарної, полікультурної підготовки педагогів» — вважала Т.Д. Дем’янюк [4].

У пошуках нової системи методичної роботи на перший план висуваються гуманістичні ідеї та орієнтири, що ґрунтуються на повазі до особистості вчителя, турботі про його розвиток та досягнення ним високого професіоналізму. методична педагогічний підготовка інноваційна Концептуальні засади розвитку комунальної науково-методичної установи мають на меті визначення стратегії роботи методичної служби в районі та побудови педагогічного процесу в сучасній школі на демократичних та гуманістичних засадах в єдиному Європейському освітньому просторі, наповнення навчання, виховання учнів, різні форми підготовки вчителів гуманітарним змістом, який узгоджується з кращими надбаннями цивілізації та відповідає потребам особистості, забезпечення готовності педагогічних працівників до повної професійної самореалізації через досягнення і науково-методичного рівня.

Методологічну та теоретичну основу розвитку районного методичного кабінету складають:

• — положення Законів України «Про освіту», «Про виховання», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про інноваційну діяльність», Указів Президента України, Наказу МОН України «Про порядок здійснення інноваційної освітньої діяльності», матеріалів Колегії МОН України «Створення інноваційного простору шкільної освіти». Державної цільової соціальної програми «Школа майбутнього», Положення про районний методичний кабінет;
• — науково-теоретичні положення про формування єдиних освітніх пріоритетів (В. Андрушенко, І. Науменко, Л. Пуховська); науковометодичну підготовку вчителя як важливу передумову його професійної компетентності (К. Авраменко, Н. Буринська, І. Жерноеяк, М. Потаїнкін); орієнтацію педагога на досягнення успіху (Ю. Завалевський, Т. Дем’янюк, Г. Кособуцька, Н. Савінова).

На думку Т.Д. Дем’янюк, науково-методична робота в районі спрямована на формування вчителя третього тисячоліття, конкурентоспроможного, який володіє високим педагогічним професіоналізмом, професійною компетентністю, педагогічною технікою, педагогічними здібностями та властивостями гуманістично спрямованої особистості. Він має мати глибокі педагогічні знання, розвинене науково-педагогічне мислення, культуровідповідну професійну позицію; бути здатним до поліфункціональної та творчої педагогічної діяльності. Йому має бути властива потреба у засвоєння інноваційних технологій, оволодіння інформацією з інноваційного фонду в освіті. Водночас в особистісному аспекті педагог мас володіти високою громадянською і моральною зрілістю, любов’ю до дітей, бути чесною людиною, доброзичливою, тактовною, толерантною, щирою, чуйною, милосердною. Володіти основними рисами інноваційної особистості, такими як: відкритість новому досвідові; внутрішня воля; емоційна стабільність; адекватна самооцінка; рефлективність; спонтанність; позитивне мислення; креативність.

Головною метою районного методичного кабінету, як стверджувала науковець, є: реалізація державної політики в галузі освіти і виховання; використання морально-етичних, національних, загальнолюдських цінностей, досягнень вітчизняної та світової педагогіки, світових етичних стандартів; підготовка педагогів до здійснення навчально-виховною процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі; науково-методичне забезпечення вирішення сучасних проблем навчання і виховання; оновлення парадигми змісту освіти і науково-теоретичної підготовки вчителя шляхом упровадження інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних форм у процесі підготовки вчителів та практичну діяльність закладів освіти; науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти, підвищення кваліфікації, професійної освіти підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних, і позашкільних навчальних закладів, розвиток їхньої творчої ініціативи у міжатестаційний період.

Мета і завдання методичної роботи ґрунтуються на загальнопедагогічних і психологічних принципах, які відображають сучасний рівень розвитку та напрями становлення освіти в умовах Євроінтеграції.

Функції методичної роботи: діагностико-прогностична; компенсаторна; освітньо-консультативна; корекційна; організаційно-методична; інтегративно-просвітницька; трансформаційна; моделююча, інформаційно-аналітична; організаційно-координаційна; соціальна.

Організація методичної роботи передбачає: забезпечення системного, людинознавчого та особистісного підходів з врахуванням специфіки сільських шкіл, залучення до процесу підготовки педагогів управлінців, науковців, соціальних інститутів; проведення досліджень з комп’ютерною підтримкою; реформування позаурочної діяльності учнів; оновлення парадигми навчання; запровадження інтерактивних, комунікативних, творчих форм науково-теоретичної і методичної підготовки вчителів.

Процес науково-теоретичної і методичної підготовки вчителів, керівників шкіл будується так, що методисти спільно з педагогічними колективами використовують у змісті базовий і варіативний компоненти. Базовий — Державні і нормативні документи, рекомендації МОН України, РОПІПО, ВПЗ. Варіативний — освітня парадигма підготовки конкурентоспроможного вчителя.

Структурно-логічна модель підготовки конкурентоспроможного педагога, укладена Т.Д. Дем’янюк [3], передбачає:

• — визнання цінності кожного вчителя — суб'єкта становлення України як держави, розвитку громадянського, демократичного суспільства, культури і власної життєтворчості;
• — особистістю орієнтований підхід у процесі науково-теоретичної і методичної підготовки вчителя, стимулювання внутрішніх сил кожного педагога до самоосвіти і саморозвитку, створення виховуючо-розвиваючого середовища, гармонізації внутрішньоколективних відносин у педагогічних колективах, підготовка до здійснення інноваційної діяльності;
• — побудова процесу методичної роботи, який відповідає загальнолюдським. національним цінностям, світовим етичним стандартам, сприяє мобільності педагогів і науковців, вирішенню завдань реформування освіти у районі та її інтеграції у Європейський освітній простір; оновлення парадигми навчання, виховання і розвитку особистості педагога шляхом використання загальнопедагогічних чинників та соціально-психологічних механізмів освітньо-педагогічної діяльності;
• — впровадження розвивальної педагогіки, акмеологічного підходу, когнітивнота діяльнісно-орієнтованих, тьюторських технологій у підготовці вчителя-фахівця; формування інноваційного стилю діяльності класних керівників, вчителів-предметників, директорів, заступників, педагогів-організаторів, бібліотекарів шкіл;
• — розроблення технологій модернізації та гуманізації системи освіти в районі на засадах базисних цінностей — самовизначення, самоактуалізації, самореалізації;
• — вивчення і запровадження концепцій вітчизняного і європейського досвіду розвитку особистості вчителя і учня в умовах інтеграції освітнього простору;
• — оволодіння вчителем майстерністю спілкування, впровадження сучасних організаційних форм розвитку педагога; розроблення програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників;
• — забезпечення свободи вибору та стимулювання творчого пошуку педагогами основних шляхів ефективності навчально-виховного процесу;
• — озброєння педагогів теоретико-методологічними знаннями, вміннями і навичками, які б охоплювали найбільш універсальні положення і принципи розвитку особистості в умовах єдиного Європейського освітнього простору;
• — впровадження інтегрованого підходу в навчально-виховний процес (знання як форма залучення до цінностей; створення когнітивно-почуттєвого фону; активні форми і методи: соціограми, тренінги, структурно-рольові ігри, психологічні, акмеологічні практикуми, сократівські бесіди, філософські, духовні діалоги);
• — організація і проведення симпозіумів, наукових світлиць, теоретико-методологічних. проблемно-цільових семінарів, психологічних тренінгів;
• — керівництво самоосвітою (робота з літературою, відвідування уроків, позакласних форм роботи, запозичення і впровадження досвіду, осмислення і узагальнення, проведення панорам методичних ідей, фестивалів, аукціонів педагогічних ідей);
• — створення інформаційно-аналітичного центру (інноваційні програми, проекти і авторські програми, конкретні приклади з досвіду роботи, високоякісне методичне забезпечення навчально-виховного процесу, рекомендації щодо взаємодії загально-освітніх навчальних закладів (ліцеїв, гімназій, дошкільних і позашкільних) із різними соціальними інститутами);
• — варіативність моделювання процесу формування конкурентоспроможного вчителя в умовах модернізації освітньої галузі в Україні;
• — оновлення форм і методів методичної роботи.

Отже, організаційно-функціональна структура районного методичного кабінету передбачає: оптимальну реалізацію завдань методичної служби, визначення мети, цілей, принципів, завдань, змісту, форм і методів, організацію педагогічних умов, забезпечення моніторингу та експертної оцінки; зміст функціональної підготовки базується на новітніх досягненнях філософських, соціальних, психолого-педагогічних наук; забезпечення системності; інформаційно-технологічної підготовки вчителів, вивчення новітніх інформаційних технологій та методик застосування їх в практичну діяльність.

Підвищення якості освіти в районі, забезпечення її мобільності, привабливості передбачають удосконалення організації науковотеоретичної, методичної та практичної підготовленості педагогів на засадах гуманності, особистісно орієнтованої педагогіки, розвитку, саморозвитку вчителя і передбачають:

• — використання інформаційно-комп'ютерних технологій та інтерактивних форм і методів підготовки педагогічних працівників, мультимедійних засобів;
• — індивідуалізацію процесу науково-теоретичної підготовки вчителів на посилання їх самостійної роботи, використання тьюторських технологій навчання;
• — впровадження електронних засобів підготовки педагогічних працівників;
• — технічну і технологічну модернізацію методичних кабінетів (районного, шкільного);
• — використання сучасних систем якості знань учнів та впровадження моніторингу якості освіти в районі, науково-теоретичної і методичної підготовки вчителів.

Як зазначала професор Т.Д. Дем’янюк, управління процесом методичної роботи передбачає:

• — системно-цільовий підхід до планування методичної служби;
• — раціональний розподіл функціональних обов’язків методистів;
• — постановка конкретизованих завдань і мети методичної роботи на основі аналізу діагностичних даних;
• — розробка організаційно-функціональної структури управління методичною роботою, наукове його обґрунтування;
• — висока професійно-педагогічна грамотність, цілеспрямованість конкретність управлінських рішень;
• — забезпечення умов для різних видів діяльності педагогів наукового їх пошуку;
• — науково-обґрунтована система, актуальність, зміст різних форм методичної роботи;
• — інформаційне, науково-методичне, консультативне,
• — інформаційно-комп'ютерне забезпечення методичної роботи;
• — створення умов для розвитку професійної компетентності кожною вчителя, наукової організації його прані;
• — безперервне удосконалення професійних знань, вмінь, навичок на основі досягнень психолого-педагогічних наук, передовою педагогічного досвіду, світової та вітчизняної наукової і народної педагогіки;
• — реалізація демократичних основ в управлінні методичною роботою;
• — забезпечення цілеспрямованого методичного навчання всіх категорій учителів;
• — здійснення диференційованого підходу до вибору форм і змісту навчання;
• — розвиток професіоналізму вчителів району;
• — впровадження інноваційних технологій у систему науковометодичного супроводу розвитку освітніх систем базових навчальних закладів та закладів, які мають статус експериментальних;
• — науково-методичний супровід різних видів моніторингу якості дошкільної, загальної середньої га позашкільної освіти; науковометодичний супровід профільної школи;
• — керівництво діяльністю районних методичних об'єднань, семінарів-практикумів, творчих об'єднань педагогів у дослідженні актуальних психолого-педагогічних проблем;
• — впровадження Держстандарту, перехід на новий зміст та структуру освіти;
• — координація діяльності шкільних методичних кабінетів,

методичних об'єднань учителів-переметників;

• — організація науково-методичної, дослідницької, експериментальної роботи;
• — розробка регіонального змісту освіти, варіативної частини навчального плану, розповсюдження нових педагогічних технологій та прогресивного педагогічного досвіду;
• — презентація педагогічних досягнень різних ланок освіти: дошкільної, середньої, позашкільної;
• — розроблення структури управління методичною службою в районі.

Основними напрямами реалізації концептуальних засад, як вважала Тамара Дмитрівна Дем’янюк, є:

• — наповнення процесу професійної підготовки вчителів, керівників шкіл національним змістом, зосередження уваги педагогів та учнів на вивченні історико-культурного розвитку українського народу, духовної і матеріальної культури нації та світового співтовариства;
• — теоретико-методологічне та науко во-методичне забезпечення вирішення проблем навчання, виховання і розвитку учнів та вчителів;
• — впровадження інноваційних технологій навчання і виховання в практику діяльності педагогів;
• — проведення науково-дослідної та експериментальної роботи з пріоритетних напрямів навчання, виховання, методичної роботи;
• — особистісна орієнтація освітньої діяльності педагогів, зміст якої характеризується своєю духовно-гуманістичною, демократичною та фаховою спрямованістю;
• — розробка та реалізація навчальних програм, посібників;
• — впровадження в практичну роботу нових вітчизняних і зарубіжних педагогічних технологій;
• — створення психологічної і соціологічної служб з числа вчителів та учнів; забезпечення діагностування та корекції педагогічного процесу, методичної роботи, психолого-педагогічного проектування взаємодії учнів і вчителів; створення системи роботи з обдарованими учнями, забезпечення умов для самореалізації;
• — створення в школах комп’ютерно-діагностичних центрів «Довір'я», які здійснюють психокорекцію особистісних якостей учнів і вчителів, надають їм психолого-педагогічні консультації;
• — удосконалення стилю відносин в системах «учень-вчитель», «вчитель-учень», «учень-учень», «вчитель-батьки», «вчитель-батьки-діти», забезпечення соціального захисту учнів та вчителів;
• — оновлення змісту, форм і методів науково-теоретичної і методичної підготовки педагогічних працівників;
• — реалізація цільової освітньої програми формування конкурентоспроможного вчителя в єдиному Європейському освітньому просторі;
• — допомога у проведені циклу самодосліджень;
• — діагностика рівня самооцінки;
• — створення відповідної інфраструктури для наукової роботи вчителів та учнів;
• — створення шкільних «Центрів духовної культури» з метою впровадження традиційно-християнської стратегії виховання, поліпшення морально-етичного, духовного розвитку учнів;
• — проведення науково-дослідної роботи та впровадження інновацій в практичну діяльність педагогів «За здоровий спосіб життя», «Шлях до дитини через добро і милосердя» ;
• — пропаганда кращого передового педагогічного досвіду у засобах масової інформації.

Т.Д. Дем’янюк вважала, що у практичній діяльності доцільно використовувати традиційні та нестандартні форми впровадження нових методичних ідей: проблемні семінари, лекції, психологічні практикуми, інтерактивні форми роботи («мозковий штурм», методичний ринг, методичний фестиваль, творчий звіт, аналіз управлінських ситуацій, навчально-рольові та ділові ігри), панорами передового педагогічного досвіду «Досвід кожного — багатство всіх», методичні виставки «Знайомтесь — досвід», круглий стіл «Мої педагогічні знахідки», практикувати теоретико-методологічні семінари, науково-практичні конференції, очно-заочні курси педагогічних працівників, цільові семінари, виставки педагогічних напрацювань, конкурси педагогічної майстерності тощо.

Результати експериментальної та науково-дослідної роботи (20 082 012 роки) комунальної науково-методичної установи «Березнівський районний методичний кабінет» Березнівської районної ради Рівненської області з проблеми узагальнено у навчально-методичному посібнику «Сучасна парадигма науково-методичної роботи в районі» (2014), який схвалений Комісією з інноваційної діяльності Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України і який у співавторстві (Л.С. Мельничук, Г. Р. Ковальчук) в останні дні життя писала сама Т.Д. Дем’янюк.