Штучне освітлення приміщень та його розрахунок
Завдання Для приміщення громадської організації розрахувати параметри штучного освітлення, обрати тип і визначити кількість світильників і люмінесцентних енергозберігаючих ламп для напруги 220 В. Міністерство освіти та науки України Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Факультет міжнародної економіки Практична робота з дисципліни: «Охорона праці в галуззі». Гандзюк М. П… Читати ще >
Штучне освітлення приміщень та його розрахунок (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Міністерство освіти та науки України Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара Факультет міжнародної економіки Практична робота з дисципліни: «Охорона праці в галуззі»
на тему: «Штучне освітлення приміщень та його розрахунок»
Варіант 24
Роботу виконала: Яненко О.В.
Перевірив: Добриня В. П Дніпропетровськ
Завдання Для приміщення громадської організації розрахувати параметри штучного освітлення, обрати тип і визначити кількість світильників і люмінесцентних енергозберігаючих ламп для напруги 220 В.
Вихідні дані:
Довжина приміщення — 10,5 м, Ширина приміщення — 4,5 м, Висота приміщення — 4,2 м, Коефіцієнт відбиття стелі - 70%, стін — 50%,
Мінімальна освітленість за нормативами для люмінесцентних ламп — 200 Лк.
Порядок виконання роботи:
1. Визначити конкретне приміщення, для якого розраховується освітлення, тип ламп і світильників, що використовуються.
2. За нормами освітленості визначити мінімальну штучну освітленість вибраного приміщення.
3. Для визначення коефіцієнта використання світлового потоку освітлювальної установки знайти індекс приміщення:
(1.1)
де А, В — відповідно ширина та довжина приміщення, м;
Н — висота підвішування світильників над робочою поверхнею, м.
4. З таблиці 8 знайти. При цьому тип світильника та коефіцієнт відбиття стелі та стін (;) вибрати залежно від конкретних умов.
5. За формулою (1.2) знайти кількість ламп n, потрібну для забезпечення нормальної мінімальної потужності.
(1.2)
де F — світловий потік однієї лампи, лм;
Emin — мінімальна нормована освітленість, лк;
S — площа приміщення, м2;
K — коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та забруднення світильників (знаходиться з таблиці 6);
Z — поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення (постійний показник для люмінесцентних ламп);
— коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках (знаходиться за таблиці 8);
n — кількість ламп. параметр штучний освітлення
6. Знайти кількість світильників за формулою:
(1.3)
де nс — число ламп в одному світильнику.
Розрахунок:
1. Приміщення громадської організації.
2. Мінімальна штучна освітленість (Emin) дорівнює 200 лк.
3. Розрахуємо індекс приміщення за формулою 1.1:
Індекс приміщення приблизно дорівнює 0,8.
4. = 70%, = 50%, тип світильника ПВЛ-1, тоді дорівнює 29%.
5. Для обраного типу лампи ЛДЦ 30−4 номінальний світловий потік (F) з таблиці 5 дорівнює 1450 лм. Тоді розрахуємо кількість ламп n, потрібну для забезпечення нормальної мінімальної потужності за формулою 1.2:
ламп
6. У світильнику ПВЛ-1 розміщується дві лампи. Розрахуємо кількість світильників за формулою 1.3:
світильників Результати виконання роботи:
Вибране для роботи приміщення: А=10,5; В=4,5; S=47,25; H=4,2.
Мінімальна освітленість Еmin=200лк.
Вибраний для освітлення тип ламп, світловий потік однієї лампи F, лм: ЛДЦ 30−4; 1450 лм.
Вибраний тип світильників, кількість ламп в одному світильнику nс: ПВЛ-1; 2.
Індекс приміщення і: 0,8.
Коефіцієнт відбиття та: 70%; 50%.
Коефіцієнт використання світлового потоку: 29%.
Коефіцієнт запасу К: 1,5.
Поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення Z: 1,2.
Кількість ламп (розрахункова) n: 40 ламп.
Кількість світильників N: 20 світильників.
Використана література:
1. Постанова Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 N 63. Державні санітарні правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008−01 (по состоянию на 27 марта 2007 года).
2. Москальова В. М. Основи охорони праці: Підручник. — К.: ВД Професіонал, 2005. — 672 с.
3. Гандзюк М. П., Желібо Є. П., Халімовський М. О. Основи охорони праці: Підручник для студ. вищих навч. закладів, 3-те вид., За ред. Гандзюка М. П. — К.: Каравела, 2005. — 392 с.