Чрезвычайная ситуація: сутність, структура, класифікація

Чрезвычайная ситуація: сутність, структура, классификация

Ю.Игнатов, соціолог, Саратовський державний соціально-економічний університет, ОБЖ № 6 2002 р.

На певних етапах історії людські співтовариства відчували і продовжує відчувати у собі вплив негативних факторів, іменованих по-різному — лихо, катастрофа, катаклізм, надзвичайна ситуація. На погляд здається, що це слова відбивають однакове розуміння цих процесів, але насправді, якщо докладно зрозуміти суть цих визначень, тут інше. Постараємося дати раду цьому подробнее.

Наиболее загальний ознака усіх перелічених вище понять — це вихід далеко за межі нормального, звичного. Наприклад, слово екстремальний (від латів. extremum — крайній) означає крайній, виходить далеко за межі пересічної труднощі, сложности.

В широкому значенні надзвичайний стан можна з’ясувати, як сукупність сформованих на цей час негативних факторів, створюють певну обстановку, у якій відбувається істотне відхилення від нормального процесса.

Под нормальним розуміється таке перебіг процесу чи явища, якого населення і виробництво пристосувалися шляхом тривалої еволюції, досвіду, раз-витія, відхилення від якої сприймається як негативное.

Между екстремальній і надзвичайної ситуацією існує відмінність. Зазвичай, екстремальна ситуація має відношення до людині чи групі людей, яка вимагає для виживання мобілізації значної кількості індивідуальних ресурсів. Надзвичайна ситуація — більш загально поняття, яка передбачає крім загальної оцінки сформованій негативної обстановки використання різноманітних ресурсів на її ліквідації, котрі цією обстановкою незачеплені. Екстремальна ситуація є хіба що складовою надзвичайної ситуации.

Для точнішого і сповненого розуміння визначення надзвичайної ситуації необхідно розібрати елементи із яких воно складається. «Надзвичайна ситуація умовно складається з чотирьох взаємозалежних між собою элементов:

1. Надзвичайний чинник (подія, подія, воздействие).

2. Надзвичайні (екстремальні) условия.

3. Последствия.

4. Обстановка.

Чрезвычайный чинник — подія (подія) космічного, природного, соціального, техногенного, біологічного походження, що полягає у впливі, при якому розгортається різке відхилення від норми які протікають процесів чи явищ і надають значний негативний впливом геть життєдіяльність людини, функціонування економіки, соціальної сфери і довкілля. У широкому плані до надзвичайному чиннику можна віднести небезпечне космічне, природне і антропогенний воздействие.

Космические впливу пов’язані із впливом на біосферу раз-личных небесних тіл (сонця, планет, комет, метеоритів) шляхом випромінювань і безпосередніх столкновений.

Природные впливу пов’язані із впливом різноманітних явищ природи (землетрусу, повені, виверження вулканів і т.д.).

Антропогенные впливу пов’язані з діяльністю людини у найрізноманітніших областях і залежить від цілей і умов роботи і у зв’язку з цим мають суттєві відмінності. Їх можна підрозділити на військові, техногенні і социальные.

Следует відзначити, що це перелічені вище впливу спрямовані на біосферу — оболонку Землі, що включає як сфера поширення живого речовини, і саме ця речовина. Нижню межу біосфери опускається до глибини 2−3 км суші і по 1−2 км нижче дна океану та лежить нижче 10 830 м від поверхні Світового океану. До біосфері і людська спільнота з його виробництвом і які іншими технічними системами.

В вужчому плані до надзвичайному чиннику можна віднести аварію, небезпечне природне явище, стихійне лихо, небезпечне биологоэпидемиологи-ческое явище, екологічне бедствие.

Авария — екстремальна подія техногенного походження чи що є наслідком випадкових зовнішніх впливів, те що по конструктивним, виробничим, технологічним, експлуатаційним чи соціальних причин, що спричинило у себе вихід із ладу, ушкодження і (чи) руйнація технічних пристроїв, будинків, споруд, транспортних засобів, устаткування, верстатів, потокових ліній, що загрожує небезпечними негативними воздействия-ми і загибеллю людей.

В ширшому значенні аварію можна з’ясувати, як стрибкоподібний, миттєвий кількість в якість. Аварія, зазвичай, нині віддзеркалює загальний неблагополуччя з безпекою в техносфере.

Аварии можна підрозділити на виробничі, транспортні й у системах комунікацій. Виробнича аварія — екстремальна подія техногенного походження на виробництві, що спричинило у себе вихід із ладу, ушкодження і (чи) руйнація технічного устрою (устаткування, верстата, технологічної лінії) і (чи) пов’язані з цим ушкодженням людські жертви та матеріальний ущерб.

Транспортная аварія — екстремальна подія на транспорті (автомобільному, повітряному, водному, підземному, космічному) техногенного походження чи що є наслідком випадкових зовнішніх впливів, що спричинило у себе ушкодження транспортних засобів і (чи) кількість людських жертв, матеріальний ущерб.

Авария в системах комунікацій — екстремальна подія техногенного походження, що з виходом із ладу, ушкодженням систем, передавальних визначені відстані енергію, речовина і інформацію (системи радіоі супутниковому зв’язку, ліній електропередач, водогони, теплотраси, нафто-, газо-, продуктопроводи), які спричинили у себе матеріальним збиткам чи людські жертвы.

Аварии завжди передує аварійний процес, тобто. те, що передує аварии.

Опасное природне явище (ОЯ) — подія природного походження (явище природи), які з своєї інтенсивності, масштабу поширення і тривалості на довкілля може викликати негативні наслідки для життєдіяльності покупців, безліч економіки. Наприклад, тривалий злива чи сильний град є небезпечними природними явищами, які за досягненні певних параметрів можуть призвести у надзвичайну ситуации.

Стихийное лихо — швидке порушення нормальної обстановки, життя і заполітизованість господарської діяльності, викликане небезпечним природним явищем і що веде до численним людських жертв, значному матеріального збитку і іншим негативних наслідків. До стихійному нещастю можна віднести землетрус, ураган, повінь, цунамі, виверження вулкана і т.п.

Группы природних стихійних лих по генезису (походженню) діляться на:

• екзогенні (вплив далекого і близького космосу до процесів, виникаючі на поверхні Земли);

• ендогенні (процеси, які у надрах Землі - землетрясения).

Опасное биолого-эпидемиологическое явище — подія, що може спричинити чи призвело до у себе інфекційну захворюваність людей, сільськогосподарських і інших тварин, поразка сільськогосподарських рослин хворобами і вредителями.

Экологическое лихонадзвичайна подія великих масштабів, викликане зміною (під впливом антропогенних чинників) стану суші, атмосфери, гідросфери і негативно вплинуло на стан навколишнього довкілля й здоров’я людей.

Также до надзвичайному чиннику можна віднести загрозу виникнення терористичних актів, масових виступів осіб або ситуації, які можуть стати початком войны.

Итак, надзвичайний чинник складається із багатьох компонентів різних процесів, явищ, які мають завжди неоднозначну природу, відмінні друг від друга на багато характеристик і властивостей, але завжди що призводять одного — до відхилення від норми життєдіяльність чоловіки й соціальних, економічних пріоритетів і технічних систем.

Чрезвычайный чинник приводить до формування надзвичайних (екстремальних) условий.

Чрезвычайные умови — характерні риси загальної обстановки, яка склалася відповідної зоні (на об'єкті, у регіоні) внаслідок надзвичайного чинника та інших, разом з ним діючих які поглиблюють чи стабілізуючих чинників, у цьому однині і місцевих условий.

Обстановка у районі надзвичайної ситуації - конкретна характеристика зони (об'єкта, регіону), у якій склалася НС, визначений час, що містить інформацію про його стан, наслідки надзвичайного події, задіяних і необхідних матеріальних ресурсах, обсягах проведення робіт і др.

Обстановка у районі надзвичайної ситуації то, можливо кількох уровней:

• надскладній, яка має аналогов;

• сложной;

• приемлемой.

Сверхсложная обстановка характеризується тим, що з ліквідацію наслідків недостатньо всіх зусиль і коштів, і потрібно залучення з регіонів. Разом з цим потрібні нові, спеціалізовані кошти, пристосовані під конкретну обстановку.

Сложная обстановка характеризується тим, що потребує у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації великої кількості (чи всіх) зусиль і коштів, наявних у про наявність у цьому регіоні чи объекте.

Приемлемая обстановка характеризується незначним рівнем складності й потребує для ліквідацію наслідків порівняно невеликих затрат.

При аналізі обстановки можна назвати певна кількість характеристик її оцінки, із них визначити умови і з’ясувати наслідки надзвичайних чинників. До цих характеристикам относятся:

• географічні - зміна ландшафту, труднопроходимость, складність доставки зусиль і коштів спасения;

• тимчасові - зовнішня раптовість, несподіванка, швидке розвиток событий;

социально-экономические характеристики — загибель людей, наявність значної частини постраждалих; значне зниження рівня життя людей; суттєвий економічних збитків в грошовому і натуральному вираженні; збільшення міграційних процесів населення; безробіття; падіння рождаемости;

• соціально-психологічні - стресові стани в людей (страх, депресія, паніка, фобії і т.д.);

• соціально-політичні - виникнення міжнаціональних конфліктів, негативне ставлення до партії влади, що супроводжується демонстраційними выступлениями;

• організаційно-управлінські - невизначеність ситуації; складність прийняття прийняття рішень та прогнозування перебігу подій; потреба в залученні великого числа фахівців і закупівельних організацій; необхідність масштабних евакуаційних і рятувальних работ;

• екологічні - радіаційне, хімічне і біологічне зараження місцевості. А висновок із виробництва значній своїй частині природних ресурсів, сільськогосподарських угідь і; виникнення епідемії, мутагенезу, епізоотії, масовий падіж скота;

• специфічні (мультиплікаційні) — багатоі різноплановість наслідків, їх ланцюгової характер (руйнація об'єкта внаслідок вибуху, виникнення пожеж, вихід із ладу комунікацій через пожеж тощо.); затримка у розвитку чи відмови від продовження відповідної науково-технічної программы.

С урахуванням вищевикладених визначень і характеристик надзвичайний стан можна з’ясувати, як раптову, зовні несподівано виникає обстановку, яка у результаті надзвичайного чинника, що характеризується невизначеністю і складністю прийняття рішень, остроконфликтностью і стресовим станом населення, значним соціально-економічним і екологічним збитком, передусім до людських жертв і як наслідок необхідністю великих людських, матеріальних й тимчасових витрат за проведення эвакуационно-спасательных робіт і ліквідацію наслідків НС, і навіть спеціально організованого управления.

Американские дослідники вважають, що аварії, небезпечні при-родные явища (надзвичайні чинники) перетворюються на НС у разі, якщо викликані ними негативні події та наслідки загрожують існуванню соціальної структури общества.

В літературі поширене таке визначення НС — це обстановка, що склалася на певній території (об'єкті) внаслідок аварії, небезпечного природного явища, стихійного, эко-логического чи іншого лиха, терористичних актів, бойових дій, соціальноекономічних змін, чи внаслідок цих діянь П. Лазаренка та змін, здатні спричинити чи призвели до за собою кількість людських жертв, збитки здоров’ю осіб або довкіллю, значні матеріальні втрата часу та порушення життєдіяльності людей.

Таким чином, надзвичайна ситуація — це синтетичне поняття, у тому числі у собі масу різноманітних елементів, об'єднаних за одним критерієм — значне відхилення від нормы.

Приведенная вище система елементів, у тому числі формується надзвичайна ситуація, може розвиватися по катастрофічного сценарієм, включающему в себя:

• катастрофу;

• катаклизм;

• хаос.

В широкому значенні катастрофу можна з’ясувати, як стрибкоподібне зміна, що у вигляді раптового відповіді системи на плавне зміна зовнішніх условий.

В вузькому значенні катастрофа — великомасштабна аварія чи стихійне лихо, в результаті якої загинуло 100 і більше чоловік. У ухваленій у західні країни класифікації до великої належить катастрофа, у яких загинуло не менш 100 людина, щонайменше 400 поранено, щонайменше 35 тис. чоло-століття було евакуйовано і проінвестували щонайменше 70 тис. ніхто не звернув джерел питної воды.

Более точне поняття катастрофи — динамічний, стрімко що розвивається процес, під впливом якого система (геологічна, технологічна, біологічна, соціальна, і т.д.) різко перетворюється на інше якісне стан і вражаючі чинники, завдають системі значної шкоди. Зазвичай, внаслідок такого впливу відбувається корінну зміну головних структур системи з наступним розпадом в підсистеми. Подальший розпад підсистем називається катаклизмом.

В результаті, катастрофічний сценарій може завершитися хаосом. Хаос — безладне змішання елементів, процесів, явищ, повну відсутність чіткості, систематичності, надзвичайно заплутане, повне разрушение.

Итак, надзвичайні ситуації можна розділити на два класу — катастрофічні і некатастрофические, відмінні між собою параметрами вражаючих чинників, наслідків, збитком.

Чрезвычайная ситуація може викликати необхідність запровадження надзвичайного стану — особливого режиму, який вводимо країни (регіоні) при особливих обставин, гаразд, передбаченому Конституцією та (чи) спеціальним законом щодо білоруського режиму надзвичайного становища. Зазвичай, ре-жим надзвичайного стану пов’язані з певними обмеженнями компетенції місцевих органів влади, і навіть прав громадян. У РФ надзвичайний стан то, можливо введено Президентом із негайним повідомленням до зборів, яке стверджує відповідний указ презиента.

В її розвитку надзвичайна ситуація проходить кілька фаз:

первая — виникнення негативних умов, накопичення відхилень від нормального стану або процесу у системе;

вторая — ініціювання надзвичайного состояния;

третья — етапи розгортання надзвичайних факторов;

четвертая — процес надзвичайного події, під час яких виявляється вплив на людей, об'єкти і довкілля; п’ята — дії залишкових чинників поразки у сформованих надзвичайних условиях;

шестая — прийняття управлінські рішення порятунку покупців, безліч ліквідацію наслідків ЧС;

седьмая — транспортування людей, техніки, інших грузов;

восьмая — власне ліквідація наслідків надзвичайної ситуації, допомогу пострадавшим.

В результаті надзвичайної ситуації деякі території бувають повністю вражені, інші частково, треті - злегка, а четверті зовсім не від зазнали руйнувань. Отже, руйнація, знищення, загибель, хвороби та т.п., є наслідками надзвичайних подій, можуть змінюватися в тому досить широкому діапазоні просторових границ.

Чрезвычайные ситуації класифікуються за такими признакам.

• Природа виникнення — космічні, природні, техногенні, екологічні, биолого-социальные, соціально-економічні, військово-політичні, комбіновані. Натомість кожен тип НС має свої посягання. Наприклад, природні НС поділяються на землетрусу, урагани, вулкани, повені, повені, зсуви, сіли, лавини, торф’яні пожежі, посуху, суховії, сильні морози, сильний град і т.д.

• Масштаби поширення — локальні, об'єктові, місцеві, територіальні, федеральні, транскордонні, глобальные.

• Сутність і характеру базових явищ, процесів; можливі ознаки прояви чинника, який спричинив надзвичайний стан — це певні зорові явища, звуки, ощущения.

• Характер розвитку — лінійний, стрибкоподібний, экспоненциальный.

• Швидкість поширення — повільна, середня, швидка, мгновенная.

• Характер небезпеки: в людини — смертельні, калечащие, частково вражаючі, завдають незначне воз-действие без поразки; системі загалом — тотальне (повне) руйнація, часткове, незначне ушкодження, негативний вплив без повреждений.

• Ступінь тривалості - затяжні (на невизначений термін), довгострокові, средне-срочные, краткосрочные.

• Характер вражаючих чинників чи джерел на чоловіки й довкілля — механічний, теплової, електромагнітний, хімічний, радіаційний, акустичний, бактериологический.

• Основні причини виникнення — конструктивні, виробничі, технологічні, експлуатаційні, космічні, природні, геофізичні, биолого-эпидемиологические, соціально-економічні, военно-политические.

• За характером на об'єкти — руйнація, затоплення, зараження; для людини — смерть, каліцтво, депресія, фобія, дезадаптация.

• По оборотності наслідків — необоротні, частково оборотні, повністю обратимые.

• За критеріями ризику — надзвичайний ризик, прийнятний, пренебрежимый.

• За рівнем керованості - легкоуправляемые, трудно-управляемые, неуправляемые;

• По відомчої приналежності - у будівництві, у промисловості, в житлово-комунальній і побутової сфері, в лес-ном господарстві, на транспорті (повітряному, водному, автомобільному, трубопроводном, підземному, космическом).

• За можливості запобігання — предотвращаемые, частково предотвращаемые, неизбежные.

• За можливості поновлення — высоковероятные, слабовероятные, невероятные.

• По масштабу й рівнем залучуваних у ліквідації наслідків сил, коштів, органів управління — сили об'єкта, міста, області, регіону, страны.

• За характером контролю над майбутнім впливом: контроль повністю виключає вплив НС; виключає поява серйозних наслідків з появою НС; усуває лише наслідки; контроль неможливий (запобігти НС і негативні наслідки видається возможным).

Таким чином, надзвичайна ситуація класифікується із великої кількості підстав, кожна з яких відбиває той чи інший аспект і за синтезі яких складається повна картина ЧС.

Чрезвычайные ситуації можна розділити великих класу — конфліктні і безконфліктні. Кожен з цих класів може бути катастрофічною і не-катастрофическим. Конфліктні НС пов’язані з соціально-економічними і стають політичними процесами в суспільстві, приводящими до війнам, революціям, тероризму тощо., тобто. між різними соціальними групами виникає конфликт.

Бесконфликтные НС пов’язані з впливом сил природи, космосу, виробничу краще й невиробничій діяльністю человека.

Итак, повторимо: надзвичайна ситуація є синтетичним поняттям, які мають в себе силу-силенну різноманітних елементів (надзвичайний чинник, умови, наслідки, обстановка, збитків і т.д.), які, своєю чергою, так-жі поділяються на частини.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту internet.