Проведення народних ігор в початковій школі

Тема: «Проведення народних ігор в початковій школі»

ХОРТ

Збирається 6−8 чоловік. Старший проводить жеребкування: визначає, кому бути «хортом». Потім бере голову вибраного собі між коліна, закриває йому очі і голосно викрикує:

Кобли, побли, ховайся добре, Бо я хорта маю, по полю пускаю, Тричі.

Кого йме — роздере, до пана шкіру принесе.

За цей час усі ховаються — і «хорт» починає шукати. Кого знайде і спіймає, з тим міняється ролями. Кожен намагається випередити «хорта» і побігти до старшого, щоб помацати його. Коли це йому вдається, він не буде «хортом» .

ПАСТИ СВИНКУ

У центрі майданчика копають ямку і такі ж — навколо неї на відстані 2−3 м. Біля кожної з них стоять з палицями учасники гри.

Ведучий («пастух») з великої ямки викочує полотняний м’ячик («виганяє свинку із свинарника») і намагається загнати її в іншу. Кожен стереже свою ямку і намагається відбити «свинку» подалі від себе. До чиєї ямки потрапить «свинка», той міняється з ведучим ролями, тобто стає «пастухом» .

БУЗЬОК

У грі бере участь довільна кількість учасників. На кого випаде жереб, той стає «бузьком». Він одягає на голову мішок. У передній ріг навпроти носа вставляє палець («дзьоб») — кого наздожене — того б'є в спину «дзьобом» і міняється з ним ролями. Крізь мішковину погано видно, і хлопці лягають «Бузькові» під ноги — той часто падає.

ЛОЗА

Два підлітки стають один за одним і, нахиляючись уперед, перший кладе руки собі на коліна, а другий — йому на спину. З обох боків біля них — по два сильніших хлопці. Решта розбігаються, намагаючись перескочити перших двох. Ті, що стоять по боках, помагають товаришам стрибнути, підкидаючи їх.

ВЕЖА

Вісі більших хлопців утворюють коло, тримаючись один одного за плечі. Чотири менших стають їм на плечі і тримаються так само. У такий спосіб обходять навколо будь-якого об'єкта (часто церкви). Гра сприяє розвитку рівноваги, координації рухів.

Примітка. Обов’язково при цьому страхування.

ГЕРЕТА

Дві команди розділяють дорогу завдовжки 1 км на дві рівні частини. Від границі всі з палицями через 4−5 м розтягаються в ланцюг. Згідно з жеребом перший з однієї команди від межі з силою котить колесо. Хто з супротивників зупинив його, той звідти котить назад. Так сильніша команда просувається на територію протилежної, поки колесо не вийде за кінцеву лінію. Гра важка, учасники можуть отримати травму.

ХВІСТ

Хлопці беруться за хустки і обходять будову. Перший має лозину, якою намагається вдарити заднього, а той у свою чергу намагається уникнути ударів. Обидва повинні триматися за хустку. Кого вдарили, той стає другим за ведучим.

ШИКАЛО

Починається гра з того, що хлопці і дівчата стають у коло обличчям до середини. Руки тримають позаду. Один з них має хустину, зав’язану у вузол. Він передає її товаришеві справа, той — іншому. І так до тих пір, поки один із гравців не вдаряє сусіда.

" Потерпілий" тікає по колу, стати на свої місце. Той, хто бив, наздоганяє його. Якщо наздожене, то дає хустину, не наздожене — підкидає її іншому. За ким була хустина — той ловить утікаючого, що повинен стати на місце доганяю чого.

ФАНТ

Кожен придумує собі назву дерева, квітки, тварини. Ведучий намагається скласти про них побрехеньку, казку. Коли він вимовляє одну із цих назв, учасник повинен крикнути: «Я!» інакше — дає фант. Часто розповідь ведучого така цікава, що діти забувають про свою роль. Хто не віддав жодного фанта, через деякий час стає суддею. Далі розігрується суд, я у відомій російській грі «Фанта». Різниця та, що російська має сталу примовку. Ведучий повинен мати добру фантазію і зацікавити всіх.

У РІЧКУ, ГОП!

Дві шеренги стоять одна проти одної на віддалі 1,5−2 м.

Ведучий дає команду:

• -.У річку, гоп! (усі скачуть у перед).

• -.На берег, гоп! (Стрибають назад).

Часто ведучий повторює однакову команду декілька разів. У такому випадку учасники повинні стояти на місці. Наприклад:

• -.У річку, гоп! (Усі скачуть вперед).

• -.У річку, гоп! (Стоять на місці). Хто стрибнув, вибуває з гри. Вона триває доти, поки з шереги не вийде останній гравець.

МОВЧАНКА

Коли діти дуже розкричаться. Хтось нагадує про цю гру і скоромвкою промовляє:

Іду додому На зелену солому.

На тій соломі здохла жаба.

Хто писне ;

Той жабу хлисне.

Мені можна говорити Сто раз, А другому — ані раз.

Усі замовкають. Ведучий намагається викликати на розмову кого-небудь усілякими способами. І так роблять усі, крім ведучої. Кожна міцно тримає на колінах свою подругу. Ведуча на одній нозі прискакує до сидячих і вітається з «маткою». На запитання «матки», чого прийшла, відповідає:

• -.Буряка.

• -.А той де?

• -.Я поставила на полицю, а він упав у дійницю й розбився.

• -.Тягни собі.

Ведуча легко витягає першу дівчину, бо крайні дівчата «найслабші». Потім ведучій допомагають ті, що бути нею забрані. У кінці всі витягають «матку». Якщо це вдається зробити, виграє ведучаякщо ні - перемагає «матка» .

КАМІНЧИКИ

Дві-три дівчини вирівнюють майданчик і сідають навколо. На ньому — 5 круглих камінчиків завбільшки 0,8−10 см. Перша бере її до рук, один кидає вгору і ловить, а чотири кладе на землю. Потім по черзі, підкидаючи камінець, візьме по одному всі 4. Знову кладе 4 на землю і бере жменю по 2, згодом — 3 і один камінець, а потім по одному — всі 4. Знову залишає 4 на землі і бере до рук по 2, згодом — 3 і один камінець. І, нарешті, — 4 Кладе на землю 4 і міняє, один кладе — інший бере, поки не поміняє всі 4 камінці. Закінчивши цей тур, оголошує: «Міняю на п’ятдесяту» , — і починає все спочатку. Якщо проведе чотири тури, то виграє. Наступна дівчина вступає у гру після того, коли впав на землю підкинутий камінчик або учасниця не змогла взяти відповідні камінчики із землі в долоню, а також, коли допустила помилку.

Інші супротивниці заважають гравцеві вигуками:

• -.Ішла баба з горба, казала, аби було два;

• -.Ішла баба з горба, казала, аби було три та ін.

СПРОБУЙ ВСТАНЬ

Гравці сідають парами спиною один до одного, випрямляють ноги і захоплюють партнера зігнутими в ліктях руками. По команді керівника намагаються встати. Виграє та пара, яка сіла і встала більша кількість разів, не роз'єднавши рук.

КИТАЙСЬКИЙ МУР

У гру беруть участь дві команди по 15−20 учасників — напад і оборона.

Нападаючі стають колом на віддалі піднятих у сторони рук. Проти їх пальців на землі малюють коло, в центрі якого розміщують великий камінь або пень («мур»).

По команді ведучого «Взяти мур!» вони намагаються прорватися через оборону до центру.

" Мур" вважається взятим, а команда переможницею в тому разі, коли його торкнуться рука нападаючого. Якщо «мур» не завойовано і команда оборони вивела з гри (торкнувши рукою) половину нападаючих, вона перемагає. Гра повторюється спочатку, а команди міняються місцями.

НЕБЕЗПЕЧНИЙ РІВ На майданчику проводять дві паралельні лінії. Віддаль між ними 50 см.

За вісім метрів від цієї смуги шикуються дві команди по 1Р-15 учасників. Вони повинні із зав’язаними очима по черзі пройти цю дистанцію і переступити через «рів».

Перемагає та команда, учасники якої фінішували з мен­шою сумою штрафних очок.

За попадання в п’ятдесяти сантиметрову смугу однією но­гою учасник приносить команді одне штрафне очко, двома — два.

СМІХОТА

Грає 20−30 дітей, які слідкують за підкинутою керівни­ком догори хустинкою. Коли вона зависає в повітрі, діти стрибають, сміються, співають. У момент приземлення хусти­ни необхідно замовкнути.

Учасника, який продовжує веселитися, штрафують. Форму штрафу встановлюють члени гри. Це може бути пісня, та­нець, вірш і т. п.

ВОВК І КОЗА

Для гри вибирають «вовка» і «козу». Решта учасників — «пастухи». Вони, тримаючись за руки, утворюють коло, в якому бігає «коза», а поза ним — «вовк», що намагається проскочити всередину. Туди він може потрапити лише через «ворота» (підняті догори руки), які відчиняються у різних частинах кола.

Якщо «вовк» проник усередину і спіймав «козу», тоді во­ни міняються ролями. «Вовк» вибирає іншу «козу», а сам стає «пастухом».

У ГОСТІ

Учасників: 10−20. Місце проведення: довільне.

Усі, крім «ходія», розміщуються колом на позначених ка­менем або ямкою місцях («хати»), віддаль між якими — 3−5 кроків. «Ходій» підходить до одного з гравців, питає: «Приймете в гості?». Запитаний відповідає: «Проси іншого!». У цей час діти (хто може) міняються місцями. «Ходій» на­магається захопити вільне, а в гості ходить той, у кого воно забрано.

Йкщо «ходієві» не вдається зайняти місце, він бере най­ближчого гравця за руку, залучає інших і веде за собою ці­лий ряд за коло. За його командою «Усі в гості!» він разом з дітьми біжить заволодіти місцем. Вільний учасник виконує роль «ходія».

Цю гру можна проводити під час прогулянки до лісу, ве­чорів відпочинку, де «хатою» будуть дерева, стільці або ви­значені крейдою на підлозі місця.

БОНДАР

Учасників: 10−20. Місце проведення: довільне.

Усі стають у коло обличчям до середини. Один «бондар» ходить поза колом, легко вдаряє кого-небудь («клепку») по спині, каже: «Хто швидше?» — і біжить навколо, а вдаре­ний — у протилежному напрямі. Хто швидше займе вільне місце, повертається до кола спиною. Той, хто залишився без місця, — «бондар».

ХОРТ І ЗАЙЦІ

Учасників: 20−50. Місце проведення: грище.

Гравці утворюють довільно віддалені одне від одного ко­ла по 4−5 гравців у кожному. Всередині - «заєць», а поза коломодин «заєць», один «хорт». «Заєць», переслідуваний «хортом», ховається всередині найближчого кола, а звідти мусить вийти той, який був у ньому. «Хорт» полює тепер на свіжого «зайця». Спійманий надалі виконує роль «хорта», вигнаний може вбігати у своє коло, але з протилежного боку.

ЛАБІРИНТ

Учасників: 20−60. Місце проведення: грище.

Усі, крім ведучого, стають шеренгами по 5−6 чоловік один за одним і беруться за руки. За сигналом (свисток, слово, плеск у долоні) опускають руки, повертаються вліво і знову беруться за них. При цьому утворюються «вулиці» (учасники стоять у колонах).

Утікач і ловець рухаються тільки між колонами, але жоден із них не має права бігати під руками або розривати ряди.

Через якийсь час ведучий змінює пари.

ДОЗІ КВОЧКИ

Учасників: 20−40. Місце проведення: довільне.

Дві команди, однакові за кількістю гравців, розміщують­ся в колонах і тримають один одного за пояс. Направляючі («квочки») намагаються відібрати для себе «курчат», по­чинаючи з кінця. Коли «курча» бачить, що йому загрожує небезпека, воно відривається від того, хто попереду і нама­гається зайняти місце перед своєю «квочкою», яка ловить його за пояс. Це «курча» вже виконує роль «квочки».

Усі учасники повинні мати більш-менш однакову фізичну підготовку.

ТУРЕЦЬКІ ПЕРЕГОНИ

Учасників: 12−30. Місце проведеннягрище (10×20 кро­ків) або спортивний зал.

Гравці сідають парами у колону або в коло «по-турецьки» (з перехрещеними під собою ногами). Всі пари мають свій порядковий номер. На виклик «Перша!», «Друга!» і т. п. во­ни схоплюються на рівні ноги і один біжить вправо, а дру­гий — вліво. Кожен квапиться швидше повернутися на своє місце. Перемагає той, хто швидше зайняв вихідне положення.

II варіант. Бігуни оббігають «змійкою» кожну пару.

ПОПІД РУКИ

Учасників: 15−30. Місце проведення: майданчик (довіль­ний).

Гравці, взявшись за підняті догори руки, стають у коло обличчям досередини. Пара, на яку вкаже ведучий, відпус­кає руки і біжить у різні боки попід підняті руки, обминаючи ін. учасників. Той, хто швидше добрався до вихідного поло­ження, переходить у центр кола, а слабший стає на місце й підіймає руки догори.

Центральний легким ударом по плечу вибирає бігуна, з яким хоче помірятися на швидкість і спритність.

Викликаний біжить у протилежному напрямку від того, хто його обрав.

жмурки

Учасників: 10−20. Місце проведення: грище (20×30 кро­ків).

1. За допомогою жеребкування або речитативу вибира­ють одного до «жмурення» (ловіння із зав’язаними очима). Зав’язують очі хусткою або надягають на голову із грубо­го паперу циліндр, що опирається на плечі.

2. «Жмурко» орієнтується по дзвінку або на вигук учас­ників: «Жмурку, де ти?».

Гра може використовуватися під час прогулянки на поле, вечорів відпочинку.

БУРМИЛО

(Для хлопців) Учасників: 10−40. Місце проведення: грище, зал, кімната.

Гравці розміщуються парами: одні стають довільно, інші обхоплюють їх руками. Перші намагаються вирватися із захвату без допомоги рук. Після цього міняються ролями.

ЛАВИНА

Учасників: 20−30. Місце проведення: грище (15×30 кро­ків).

Гурт шикується в колону по одному. Один учасник стає на віддалі 5−6 кроків перед колоною і котить прямо на гурт великого м’яча (кулю). Всі мусять підскакувати, щоб запобігти ударові. Гра може проводитись між гуртами як естафета. В такому разі, учасник, до ніг якого торкнеться м’яч, вибуває з гри. Перемагає команда, в якій залишилось більше гравців.

КОСАРІ

Учасників: 20−30. Місце проведення: грище (10×20 кро­ків).

Гравці утворюють одну або дві паралельні колони. Два з них беруть до рук кінці довгої, на 3−5 метрів, линви і з окликом «Косимо! Косимо!» біжать уздовж колони з обох боків. Усі вимушені перескочити линву, в іншому разі вона «скосить» їх. Після цього «косарі» передають линву направ­ляючій парі, яка продовжує гру, а самі займають місце у кінці колони. Під час підскоку учасники можуть виконувати повороти на 90−180 градусів (за командою).