Особливості статевого розвитку для різних віків

Потрібно враховувати особливості статевого розвитку, що характерні для різних віків: дошкільного, молодшого шкільного й підліткового.

Молодший шкільний вік — період від сформованої статевої ідентичність до початку статевого дозрівання, таким чином, від 6−7 до 11 років. Індивідуальні границі цого періоду можуть коливатися, особливо якщо їхні оцінювати по окремих сторони розвитку. Протягом цого періоду відбувається перехід від адаптації до індивідуалізації. Хоча на цей вік приходяться критичні періоди багатьох сторін гормональної, фізіологічної й психологічної статевої диференціації, середові детермінанти розвитку. Середові детермінанти сам по собі мало незалежні: хлопчиків й дівчинок однаковою мірою стосується й розширення кола й якість спілкування, й поява нових — шкільних — обовязків, й підвищення інтелектуального і емоційного навантажень, й застосування критеріїв самооцінки й багато іншого.

М.Хьюз відзначав, що на першому році навчання хлопчики частіше дівчинок відчувають труднощі в емоційній адаптації, координації рухів, мови, проявів наполегливості. На іншому році навчання дівчинки перевершують хлопчиків у мовних завданнях, уступаючи їм у моторних навичках й розвитку просторової пам’яті. До кінця навчального року стомлюваність виявляється понад в хлопчиків й виражається в розгальмуванні, непосидючості, відовлекаємості. Звідси можна зробити висновок, що хлопчики сутужніше переносять психологічні навантаження.

У ряді досліджень показано, що хлопчики краще у виконанні завдань, що смердоті вважають «чоловічими», а дівчинки краще справляються із «жіночими», на їхню думку, завданнями. Хлопчики виявляють понад інтересів до заподіяння при матеріальному, а дівчинки — при емоційному заохоченні успіху. Звернувшись до дорослого життя, ми побачимо ті ж: жінки, як правило, не без іронії відносяться доти значення, що чоловікам додають різного роду знаки відмінності. Відрізняють також, що у хлопчиків більший рівень домагань. Хлопчики краще виконують заподіяння поодинці, а дівчинки — у змішаній по статі групі. За даними людських досліджень із відділення гігієни дітей й підлітків, у школах звичайного типу в хлопчиків рівень невротизму вище, ніж у дівчинок, але й до кінця IV класу ця різниця стирається.

Дівчинки акуратніше хлопчиків, понад хлопчиків схильні відповідати вимогам дорослих й завойовувати їхній настрій, подобатися ім. Дівчинки ближче до умовного портрета «гарного учня». Бути «поганим учнем» стає свого роду хлоп’ячим статусом. Ті, що «середовище визначає розвиток дитини» через переживання середовища, позначається не так на особливостях процесів адаптації й компенсації у хлопчиків й дівчинок, але й і у более широкому плані - на взаєминах статей. Дівчинки досить швидко засвоюють тон некритичної переваги над хлопчиками, що спотворює статеву соціалізацію.

Ігри й заняття хлопчиків — війна, спорт, космос, пригоди, «чоловічі» коновки відповідно до інтересах. Хлопчики зачитуються героїчними творами, захоплюються пригодницькою, військовою, детективною тематикою й наслідують своїх героїв. Часто при цьому смердоті переймають зразки грубої «мужністі»: пробують курити, учаться по-особливому спльовувати, ходити «особою» чоловічою ходою, тримати руки в кишенях й т.д. (усі ці деталі дуже залежать від години й моди). Але вони з’являється особлива потреба в близькості до батька, наявністю загальних із ним справ. Якщо батька немає чи відносини із ним не ладяться, то виникає потреба в фігурі, котра замінить батька, якою може статі керівник гуртка, тренер у спортивній секції, учитель-чоловік.

Дівчинки у своєму колі обговорюють літературних й реальних «принців» й «лицарів», починають збирати портрети артистів, співаків й в кого-небудь із них «закохуються», заводять Перші зошити, у котрі записують цікаві пісня, вірші, що часто здаються дорослим примітивними. Виникає особлива потреба близькості із матір'ю. Потреба близькості із батьком (чи дорослим, який його замінює) далеко ще не завжди займає в дівочому житті цого періоду належним чином оцінюване місце.

І для дівчинок й для хлопчиків період полової гомоселізації - це годину статеворолевого розвитку через самовизначення в системі статевих відносин. Цей розвиток містить у собі виникнення інтересу до протилежної статі, що виявляється у своєрідному залицянні. Уся його своєрідність зрозуміла, якщо врахувати, що це притягання в ситуації відштовхування. Хлопчику треба, не викликавши осуду однолітків, показати дівчинці, що він виділив її серед інших дівчинок, й звернути її увагу у собі. Ці внутрішні суперечливі задачі зважуються системою агресивних (хлопчики) й оборонних (дівчинки) дій. Іноді хлопчик у відповідь на запитання, навіщо він смикнув дівчинку за косу, відповість: «А вон Мені подобається». Таке усвідомлене пояснення у вустах дитини скоріше виключення із правил, але й виключення, дуже точне саме правило. Серйозних конфліктів між дітьми це залицяння не викликає. Відсутність його може викликати в дівчинки почуття «обійденності», своєї непривабливості. Дівчинки часто сам провокують хлопчиків на такий прояв уваги, усіляко жартуючи з них. Іноді ж, нагадуючи тім самим дорослих жінок, смердоті беруть ініціативу у собі. У останні 10−15 років це трапляється раніше й частіше, відбиваючи особливості прийняття статевих ролей у культурі.

Особливості поводження нерідко викликають у цей період в батьків тривогу й прагнення призвати дітей до «порядку». Однак, якщо вихователі все-таки домагаються «успіху», це заважає повному й розгорнутому проходженню закономірного етапу розвитку. Надолуження його в наступному виражається у «застріванні» на інфантильно-агресивних засобах залицяння тоді, коли воно та уже повинне переходити до более зрілих форм.

У молодшому шкільному віці характер починає виявлятися более чітко й виразно. У 10-літньому віці хлопчики более екстравертні, а дівчинки более лейфотичні (нестабільні) й менш щирі. При сторонніх дівчинки менш охоче розкривають своє «Я». Хлопчики в порівнянні із дівчинками — более активні й наполегливі, более напружені й схильні до ризику, менш виконавчі й чуттєві, мають менший самоконтроль. Статеве виховання припускає более глибоке проникнення особливо в характер особистості хлопчика й дівчинки, а чи не безстатевої особистості взагалі «учня».

Приблизно у 13−14-річному років — підлітковий період — у юнаків й дівчаток починає виявлятися потяг до особистостей протилежної статі. Прагнення це спочатку носити безглуздий характер, потім до періоду змужніння (18−35 років) досягає значної сили. Це половий потяг.

Тривалість перехідного періоду життя людини — статевого дозрівання — складає звичайно 3−5 років. У цей годину підсилюють свою діяльність залози внутрішньої секреції, що виробляють гормони — речовини, що надходять у притулок й зухвалі визначені ефекти органів й тканинах. Діяльність цих залоз підлягає діяльності центральної нервової системи й складає із нею як бі єдине ціле.

До цого годині на основному уже сформовані полові органи й полові залози, але й лише в цей період життя людини починається різка диференціація в приміщення тіла й психіки.

Статеве дозрівання дівчинок й хлопчиків протікає по-різному. У ньому можна виділити у дівчинок два періоди: перший — швидкий розвиток молочних залоз й полових органів із одночасним прискореним зростанням тіла. Цей період закінчується початком менструації. Інший період містить у собі завершення перебудови жіночого організму, уповільнення зростанню тіла й вухо формування умів для зачаття у внутрішніх полових органах. Змінюється характер — более вираженими стають сором’язливість, кокетливість, улюбливість.

У хлопчиків виділяють три періоди статевого дозрівання, що закінчується до 16−18 років із появою кадика, огрубінням рис обличчя, мутацією голосу, збільшенням м’язової сили, характерною чоловічою статурою.

Період від дитинства до юнацтва відбувається порівняно швидко, й, тому у зовні дорослого юнака зустрічаються ще багато рис дитини, особливо в характері.

Слід зазначити, що дозрівання статевого апарата як у чоловіка то й жінки, починається значно раніш, ніж з’являються умови для створення родини.

Хоча потреба в статевою спілкуванні у юнаків виявляється раніш, ніж у дівчаток, прагнення до духовної близькості - відсутнє. Ранній вухо статевого життя, до досягнення необхідної фізичної, психічної й фізіологічної зрілості небажано; це може зробити несприятливий вплив на організм. При цьому існує реальна небезпека зараження венеричними захворюваннями. Крім того, у дівчаток настання вагітності пред’являє незміцнілому ще організму надмірне навантаження.

Акселерація, що спостерігається за годину, підлітків виражається в збільшенні маси й довжини тіла, прискоренні віково-статевій диференціації, более раннім статевім дозріванні.

Це явище викликане, мабуть, багатьма причинами: зміну укладу життя, включенням у харчування великої кількості повноцінних білків, урбанізацією. Визначне значення має й широке поширення шлюбів між обличчями різних національностей й народностей.

Прискорене фізичне й статеве дозрівання ставлять ряд складних проблем й завдань, як перед вихователями, то й самими юнаками й дівчинами.

Підліткам необхідно дати інформацію про статеве дозрівання, про його природу і особливості плину, про основні відносини в цьому процесі, й про неоднакові типи його у підлітків. Необхідно дати знання перед всім про ті, що шкодіти здоров’ю (алкоголізм, паління й т.д.).