Попит: загальна характеристика

Зміст

попит еластичність пропозиція товар

Вступ

1.Попит і закон попиту

1.1 Попит і його фактори

1.2 Закон попиту

1.3 Еластичність попиту

2 Пропозиція та закон пропозиції

2.1 Пропозиція і її закони

2.2 Еластичність пропозиції

3 Взаємодія попиту та пропозиції

Висновок Перелік літератури

Вступ

Економіка як сфера життя суспільства, де здійснюється виробництво товарів та послуг, обмін ними, розподіл та споживання, завжди передбачає можливість вибору для її суб'єктів. Так, підприємці вибирають найкращі серед ринків збуту продукції, закупівля сировини, між перспективами розширення і згортання виробництва; споживачі вибирають серед великої маси товарів і послуг ті, у які можна вкласти свої обмежені кошти.

Проте в економіці виділяють три фундаментальні проблеми вибору, які стосуються всіх без винятку економічних систем.

Перша-що виробляти? Її доводиться розв’язувати підприємцям при організації своїх виробництв. Необхідно вибрати такий вид продукції, який забезпечив би прибуток і процвітання фірми. Ринок створив оригінальний механізм урахування потреб споживачів, їхні «голоси «фіксуються у вигляді грошових витрат на купівлю того чи іншого товару. «Голосування» грошима-це не що інше, як прояв споживчого попиту, що є досить надійним механізмом виробничої орієнтації підприємств.

Друга проблема-як виробляти? В її основі лежить спосіб виробництва, його технологія. Визначальним фактором тут є ринкова конкуренція між виробниками.

Третя-для кого виробляти? Її розв’язання залежить від бажання і можливостей споживачів купити той чи інший товар. Визначаються вони величиною грошових доходів споживачів, їх смаків, звичайно значну роль відіграють ціни на товари чи послуги.

Зазначимо, що рішення приймаються виробниками і споживачами самостійно, а оскільки у розв’язанні цих проблем їх бере участь велика кількість, то, здавалося б, це повинно призвести до диспропорції та хаосу в економіці. Проте ринкова система, незважаючи на окремі недоліки, усе ж забезпечує порядок і стабільність. Бажання отримати особисту вигоду-«економічний егоїзм» (А.Сміт) — підштовхує виробника швидко реагувати на зміни у потребах суспільства. Діє механізм «невидимої руки», механізм самоконтролю-співвідношення попиту, пропозиції, цін, що і спрямовує дії суб'єктів ринку, призводе до рівноваги.

«Вартість, «корисність «, «пропозиція «, «попит «, «ціна» — є фундаментальними поняттями економічної теорії, у певний час свої праці присвятили видатні економісти А. Сміт, Д. Рікардо, Л. Вальрас, М. Туган-Барановський, А.Маршалл. Окрім суто теоретичного, ці поняття мають і значне практичне значення, так як фактично не існує незалежних ринків і зміна попиту і пропозиції на одному може викликати несподівану, або закономірну, реакцію на інших. Наприклад, зменшення квот на добуток надати країнам ОПЕК скажеться збільшення цін акцій нафтопереробних компаній в Голландії; а низький врожай пшениці в цьому році на Україні вплине на ціни комунальних послуг через низку взаємопов'язаних ринків, та інше.

Метою даної роботи є вивчення механізмів досягнення ринкової рівноваги, детальний огляд фундаментальних понять ринкової економіки: «попит «, «пропозиція», «величина попиту і пропозиції, «еластичність «, «ціна рівноваги «; регулюючої ролі держави.

Об'єктом дослідження взято світову економіку.

1. Попит і закон попиту

1.1 Попит і його фактори

Людина живе в світі економічних благ і вибір між ними робить на основі співставлення: корисної різноманітності благ-тобто їх здатності задовольняти потреби ціни вибору, яку змушена заплатити за володіння тим чи іншим благом.

Фактор, який веде до збільшення величини покупок-це перш за все корисність товару. Фактор, знижуючий обсяг покупок-це ціна вибору, яку потрібно заплатити за отримання даного блага.

Сума грошей в розпорядженні покупця завжди обмежена. Отже, чим вище ціна обраного для покупки блага, тим менше грошей залишиться на покупку інших благ. В разі зменшення ціни товару після його покупки, залишаються гроші на придбання інших бажаних товарів. В цьому випадку ціна вибору знижується. Таким чином, визначними факторами кількості покупок є:

1) корисність різноманітних благ;

2) бюджетні обмеження споживачів;

3) ціна товару.

Зрозуміло, що при одній і тій же величині свого бюджету при незмінній корисності благ, що є на ринку, покупець може придбати різну кількість цих благ, в залежності від їх ціни. Таку залежність кількості придбаних товарів від їх цін за певний проміжок часу, при інших незмінних умовах, називають попитом. Цей термін, а точніше «платоспроможний попит «, ввів в наукову лексику видатний англійський економіст Томас Роберт Мальтус (1766−1834рр.). І зробив він це для того, щоб провести чітку границю між мріями людей про отримання в своє розпорядження якихось благ та їх реальними можливостями ці блага придбати.

Для ринкових процесів значення мають тільки ті бажання людей, які можуть бути підкріплені грошовими сумами, реально достатніми для купівлі деякої кількості товарів.

Попит у цьому розумінні - це характеристика стану ринку, а точніше, однієї з його важливих складових-економічної логіки поведінки споживача. Реально ця логіка проявляється у тому, скільки товарів люди готові придбати при тому чи іншому рівні ціни, тобто як пов’язані між собою рівень ціни та обсяг (величина) попиту.

На попит (англ. — demand) окрім ціни товару мають вплив багато нецінових факторів:

1)ціни на інші товари (субстітути, компліментарні);

2)доходи споживачів (зарплата, соцдопомога);

3)смаки та уподобання споживачів;

4)кількість покупців у певний час;

5)рекламна політика;

6)очікування споживачів;

7)запаси благ.

Ці фактори можуть також впливати на сам попит, тобто на переміщення самої кривої, тобто зміну функції.

Якщо зафіксувати всі фактори, крім ціни нашого товару, на незмінному рівні, тобто тимчасово виключити дію інших факторів, то матимемо залежність, яка називається функцією попиту від ціни:

Qd=f (P) (1.1)

Qdобсяг (величина) попиту на певний товар, або МАХ кількість одиниць товару, що його готові придбати покупці за певною ціною (англ. — Quantity)

Pціна цього товару (англ. -Price)

Згідно цього можна сформулювати перший закон економіки, чи закон попиту: чим вища ціна товару, тим менше обсяг попиту.

Крива попиту описує всі варіанти величин попиту, які можливі на ринку в даний момент часу (рис 1.1).

P

P1

P0 D

Рисунок 1.1 — Крива попиту В разі коли залежність між Q та P лінійна, то Qd= -aP+b.

P

Pa A

Qa Q

D

Рисунок 1.2 — Лінійна залежність між ціною товару та обсягом платоспроможності попиту.

В разі, коли потрібно описати загальну ситуацію на ринку певного товару, користуємось терміном попит.

У теорії обернену залежність між ціною та попитом пояснюють ефектами доходу та заміщення.

Суть ефекту доходу полягає у тому, що нижча ціна на певний товар дозволяє людині придбати його у більшій кількості. Тобто фактично відбувається зростання покупецької спроможності, що має місце тоді, коли дохід зростає.

Ефект заміщення проявляється у тому, що при зменшенні ціни споживач виявляє схильність замінювати відносно дорожчі товари на ті, ціни яких знижуються або залишаються сталими. Завдяки цьому люди купують більше дешевих товарів.

Зменшення граничної корисності допомогає пояснити чому зменшення ціни потрібно для збільшення обсягу попиту. Товари, які продаються за високими цінами, як правило, не купуються на запас, чи «на випадок». Але якщо ціна низька і доступна, то, ймовірно, що покупець придбає цього товару навіть дещо більше, ніж потрібно. У цьому випадку меншій корисності придбанного «на випадок» товару відповідає і його менша ціна.

1.2 Закон попиту

Рух попиту об'єктивно регулюється законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий зв’язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей зв’язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки — зниження ціни веде до його зростання.

У законі попиту виявляється суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше — між зміною ціни і постійною на цей час величиною платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в натуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3−4 кг, або змушені будете купувати дешевший замінювач звичного для вас продукту. Наприклад, замість вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави — чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає тоді, коли ціна знизилася. Споживач має можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому разі попит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між масою товарів і платоспроможним попитом.

У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів і створенні товарних запасів можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву закону попиту є ефект доходу. Він спостерігається тоді, коли відбулось зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з’явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

1.3 Еластичність попиту

Для фірми при плануванні обсягу і структури виробництва вкрай важливо знати, від чого залежить попит на її продукцію. Окрім нецінових чинників фірму цікавить також те який у кількісному плані вплив на величину попиту може справити зміна ціни продукції, доходів споживачів або цін на товари-субститути, чи компліментарні товари. Міра реакцій однієї величини на зміну іншої має назву еластичність.

Еластичність попиту (англ.-elasticity if demand) за ціною-Ep] показує на скільки у відсотковому відношенні зміниться величина попиту на товар при зміні його ціни на один відсоток.

Від одних товарів, в разі підвищення цін на них, покупці відмовляються з легкістю, тобто реагують еластично (Dеластичний), а споживання інших майже не змінюється (Dнееластичний).

Коефіцієнт еластичності опиту за ціною вимірюється

(1.2)

— показник для всіх товарів є величина від'ємна. Для аналізу важлива абсолютна величина і змінюється від до нуля.

Якщо зміна ціни не впливає на зміну обсягу попиту, має місце абсолютно нееластичного попиту.

P

D

Q

Рисунок 1.3 — Крива попиту, яку мають товари абсолютно нееластичного попиту.

Якщо зміна ціни на 1% зумовлює меншу зміну обсягу попиту, то має місце нееластичний попит.

P

Q

Рисунок 1.4 — Крива попиту, яку мають товари нееластичного попиту Якщо зміна ціни на 1% зумовлює таку саму зміну попиту на 1%, то наявна одинична еластичність попиту.

P

Рисунок 1.5 — Криву попиту, яку мають товари одиничної еластичності попиту Якщо зміна ціни на 1% викликає зміну обсягу попиту, що перевищує 1%, то це свідчить про наявність еластичного попиту.

P

Рисунок 1.6 — Крива попиту, яку мають товари еластичного попиту Якщо нескінченно мала зміна цін призводить до нескінченного зростання обсягу попиту існує абсолютно еластичний попит.

P

D

.

Q

Рисунок 1.7 — Крива попиту, яку мають товари абсолютно еластичного попиту.

Коефіцієнт еластичності попиту-одна із тих концепцій економічної науки, які знаходять широке використання у комерційній практиці. Сьогодні спеціалісти по дослідженню ринків вміють розраховувати такі коефіцієнти доволі точно, і це дозволяє підвищувати обґрунтованість рішень, що приймаються фірмами при розробці власної господарської стратегії.

В деякій точці С на відрізку АВ можна визначити коефіцієнт еластичності геометрично:

Р

А

С

F

O E B Q

Рисунок 1.8 — Коєфіціент еластичності

Основним чинником, що впливає на еластичність попиту за ціною, є кількість і близькість товарів-замінників. Попит на продукт, який має добрі замінники, еластичніший, ніж попит на продукт без замінників. Наприклад, попит на цукор набагато еластичніший, ніж попит на сіль, бо солі, не можна замінити чимось іншим, тоді як цукор можна замінити медом, варенням тощо.

Еластичність попиту на продукт підвищується, коли споживачі знають про існування його замінників, їхню якість та ціни.

Частка бюджету споживача, що витрачається на купівлю продукту. Попит на товари і послуги з високою вартістю еластичніший, бо їхня частка у доході споживача велика. Покупець може тижнями торгуватися за 1% зміни в ціні на будинок і водночас не реагувати на 100% зміни ціни на сірники. Попит на продукт з невисокою ціною мало залежить від зміни ціни на нього.

Потреба у товарі. Попит на товари першого вжитку нееластичний, попит же на товари, що є предметами розкоші (наприклад, закордонні путівки) високо еластичний. Покупці чутливі до найменших змін у цінах на предмети розкоші.

Період часу, необхідний для пристосування до змін у цінах. З перебігом часу еластичність попиту зростає. Люди упродовж певного періоду звикають до зміни в ціні або ж знаходять нові замінники, нові способи використання продукту.

Крім цінової еластичності попиту широко використовують показники коефіцієнта за доходом та перехресну еластичність.

Еластичність за доходом () — показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% доходу.

Коефіцієнт еластичності попиту за доходом визначається як відношення відсоткової зміни обсягу попиту на товар до відсоткової зміни обсягу споживача.

або (1.3)

?Qdзміна обсягу попиту;

?Iзміна обсягу доходу;

Іобсяг доходу до його зміни.

Еластичність попиту за доходом може бути додатньою, від'ємною, нульовою.

1) для товарів, попит на які не залежить від змін доходу-товарів першої потреби.

2) для товарів, попит на які збільшується зі збільшенням доходу-нормальних, або товарів вищої якості.

3) для товарів розкоші-якщо процентне збільшення доходу веде до вищого процентного збільшення купівель.

4) для товарів нижчої якості-зі збільшенням доходу попит, а них зменшується.

Еластичність попиту за доходом-важливий показник для планування діяльності фірми.

Перехресна еластичність попиту-показник відсоткової зміни обсягу попиту на певний товар Х при зміні на 1% ціни іншого товару У:

або (1.7)

Величина перехрестної еластичності може бути додатньою, від'ємною, нульовою.

Таблиця 1.2 — Величина перехрестної еластичності

2. Пропозиція та закон пропозиції

2.1 Пропозиція i її закон

Пропозиція (англ. — supply) — це кількість товарів та послуг, що може бути доставлена на ринок, та запропонована до продажу при певному рівні цін, за визначений проміжок часу за інших однакових умов. Серед чинників, які впливають на бажання виробити і продати товар, визначну роль відіграють (окрім безпосередньо ціни товару):

1) ціни товарів-субститутів та замінників;

2) застосовані технології, що впливають на собівартість виробництва продукції;

3) податки чи дотації виробникам збоку держави;

4) вартість сировини, виробничих ресурсів;

5)природні умови;

6)час;

7)кількість продавців;

8)наявність чи відсутність конкуренції.

Якщо зафіксувати на незмінному рівні всі чинники, крім ціни товару, то матимемо функцію пропозиції.

Qs=f (P), (2.1)

де Qs-обсяг пропозиції товару за певний час,

P-ціна цього товару Якщо ціна буде вищою, то і виробники готові запропонувати більшу кількість товару. Закон пропозиції, чи II закон економіки наголошує: чим вище ціна, тим більше товару за такою ціною товаровиробники готові запропонувати на ринок упродовж певного проміжку часу, і навпаки, чим нижча ціна, тим менше товарів виробник бажатиме і зможе поставити на ринок.

Пряму залежність між ціною та пропозицією теоретично можна пояснити принаймні двома ефектами:

Ефект пропозиції ресурсів на користь виробництва товару з вищою ціною. Адже вища ціна — це більша виручка від реалізації і більший прибуток. Останній дає змогу удосконалити виробництво, впровадження нових технологій.

Ефект залучення до використання грошових ресурсів.

Якщо нижча ціна не дає можливості відшкодовувати відносно більші витрати виробництва при використанні гірших ресурсів (кращі завжди обмежені), то таку можливість створює вища ціна. Зростання кількості використаних ресурсів зумовлює збільшення обсягів виробництва.

Qs=cP+d в разі лінійної залежності між обсягом пропозиції та ціною товару.

Велична пропозиції-це конкретний обсяг товару, що пропонується до продажу за конкретною ціною.

Нецінові чинники, що впливають на пропозицію були розглянуті раніше (п1-в). Під їх впливом крива пропозиції може пересуватись праворуч (збільшуючись) або ліворуч (зменшуючись).

P S2

S0

S1

Q

Рисунок 2.1 — Перемiщення кривої пропозицiї

Наприклад:

1) Застосування нових технологій виробництва значно здешевить виробництво, призведе до збільшення пропозицій

2)Введення податків, збільшення витрати, тому

Об'єктивний рух пропозиції регулюється відповідним економічним законом — законом пропозиції. Пропозиція стосується насамперед економічної діяльності виробників, тобто основних суб'єктів конкурентної боротьби. Отже, процесом-причиною закону пропозиції виступає зміна ціни: вона може знижуватись або зростати. Цей процес тісно пов’язаний з певною масою товарів, послуг, що пропонується споживачам.

Якщо ціна знижується, то при тій самій масі товарів і послуг підприємець одержує менше коштів від реалізації і навпаки. У другому випадку, коли ціна зросла, коштів стає більше. Як бачимо, у причинно-наслідковому зв’язку закону пропозиції на відміну від закону попиту існує прямий зв’язок.

У кожний конкретний момент, як правило, зміна ціни означає, що маса товарів і послуг виробляється (надається) при тих самих витратах виробництва. Ця обставина змушує виробників змінювати тактику. Насправді витрати виробництва не змінились, але цю саму масу товарів і послуг через зниження ціни продано дешевше. Різниця між сумою реалізації та витратами виробництва зменшилась, отже, виробник одержав менший прибуток. Норма прибутку знизилась. Це досить серйозний привід для оцінки доцільності виробництва цього виду товару.

Підприємець має вжити заходів щодо зміни асортименту товару або щодо зниження витрат виробництва. Закон пропозиції, по суті, вимагає привести пропозицію у відповідність з існуючим попитом або знизити витрати виробництва, узгодити їх з новою ціною.

2.2 Еластичність пропозиції

Еластичність пропозиції показує, на скільки відсотків зміниться кількість товару, що пропонується, при зміні його ціни на 1%. При цьому мова може йти про еластичність пропозиції як окремого підприємства, так і галузі в цілому, тобто в основі її визначення може бути як крива пропозиції окремого підприємства, так і крива галузевої пропозиції.

Пропозиція еластична, коли коефіцієнт еластичності більший за 1, і нееластичний коли коефіцієнт еластичності менший за 1. Оскільки при цьому і ціна й кількість змінюються в одному напрямку, то еластичність пропозиції більша за 0.

P S

C

A B

N O D Q

Рисунок 2.2 — Еластичнiсть пропозицiї

Розглянемо значення коефіціента еластичності пропозиції на графіку, де показано лініями ділянку функції пропозиції(S) еластичність якої в точці С ми хочемо визначити. Для цього застосуємо геометричний метод:

(2.1)

Оскільки, то, так як, то отже Таким чином, для визначення еластичності пропозиції потрібно продовжити криву пропозиції до перетину з відємним відрізком осі У і визначити довжину відрізка АС.

P

A

Q

Рисунок 2.3 — Графiк функцiї пропозицiї: еластичної-, одиничної еластичності-, нееластичної-, -абсолютної нееластичної пропозиції

Основними факторами, що впливають на еластичність пропозиції за ціною є:

1) Час. Коли ціна на продукт зростає, виробники хочуть продати якомога більше його одиниць. Для цього потрібно розширити виробництво, що вимагає певного часу. Наприклад, якщо зросла ціла на цукор, розширення посівних площ цукрових буряків, з яких він виробляється, зможе забезпечити збільшення виробництва цукру по швидше, ніж через рік. Отже, з перебігом часу еластичність пропозиції зростає. Процес збільшення пропозиції містить кілька періодів:

а) миттєвий період. У перший день підвищення ціни на продукт його пропозиція абсолютно нееластична. Крива пропозиції має вигляд вертикальної прямої і не змінюється зі зміною ціни. Продавці упродовж дня здебільшого не зможуть доставити на ринок ту кількість продукту, що є на складах, не говорячи вже про розширення виробництва;

б) короткостроковий період. Протягом кількох тижнів після підвищення ціни пропозиція має низьку еластичність. Виробники, впевнившись у зміні ціни, максимально збільшать виробництво використовуючи всі свої резерви;

в) довгостроковий період. Через певний час пропозиція стає достатньо еластичною, бо виробники побудували нові приміщення, ввели в дію нове устаткування, розробили нові технології. Виробництво розширилось завдяки використанню старих і нововведень потужностей.

2) Вартість розширення виробництва. Якщо фірма виробляє технологічно складний продукт, розширення його виробництва обійдеться дуже дорого. Тому навіть за значного підвищення ціни на цей продукт небагато фірм погодиться на збільшення його виробництва. Зрозуміло, що еластичність пропозиції такого продукту невисока.

3) Можливості й вартість зберігання продукту. Коли ціна на продукт знижується, перед фірмою постає дилема: продавати продукт за низькими цінами чи вилучити продукцію з ринку на склад. Рішення залежить від того, як довго може зберігатися цей продукт, яка вартість його складування. Якщо фірми мають гарні й недорогі склади і продукт можна довго зберігати, еластичність пропозиції підвищується.

4) Взаємозамінюваність ресурсів у виробництві. Якщо працю, землю чи капітал, що використовують як вихідні фактори, можна швидко перемістити з виробництва одного продукту на виробництво іншого, еластичність пропозиції такого продукту висока. Еластичність пропозиції злакових загалом нижча, ніж конкретного злаку, наприклад жита. Річ у тім, що і землю, і працю, і устаткування дуже легко перемістити з виробництва жита на виробництво іншого злаку, наприклад пшениці, в той час як перехід з виробництва зернових на будь-яке інше виробництво, наприклад молока, складніший.

3. Взаємодія попиту і пропозиції

Поняття «ринок «використовується у різних значеннях. Так, практично у кожному населеному пункті є місце, яке називають ринком: мешканцям відомо, що там відбуваються регулярні зустрічі продавців та покупців. Ринок-це спосіб взаємодії економічних суб'єктів, що базується на ціновій системі та конкуренції. Це особливий механізм координації економічних дій.

Ринковий зв’язок між продавцями та покупцями має ряд рис:

1) Рівноправне положення учасників-ні продавець, ні покупець не повинні мати можливість внеекономічного примушення контрагента до відносин обміну.

2) Використання принципа економічної вигоди в якості головного критерія цілесообразності вступу в ринкові звязки-обмін повинен бути вигідним: кожен намагається здійснити угоду з можливіою найбільшою вигодою для себе; краще здійснити угоду з меншою вигодою, ніж взагалф відмовитися від неї.

3) Повна економічна відповідальність учасників за свої дїї.

4) Правовї гарантії та правова захищенність з боку держави.

Ринок виконує ряд важливих функції:

1) Доведення кінцевої продукції до споживача

2) Забезпечення виробництва ресурсами

3) Встановлення відповідності виробленого продукту та витрат на нього суспільними потребами

4) Розподіл ресурсів і кінцевих товарів

5) Узгодження інтересів продавця та покупця, координація їх дій.

Саме через цю функцію здійснюються і всі інші.

Сили попиту і пропозиції взаєможіють через ринок щоб втсновлювати рівноважну ціну, або ринкову рівновагу. Ринкова рівновага настає за такої ціни і кількості товару, коли сили попиту і пропозиції урівноважені. В цій точці кількості товару, яку покупці хочуть купити, якраз дорівнює тій кількості, яку виробники хочуть продати. У стані рівноваги ціна і кількість товару перебуватимуть доти, доки iнші фактори залишатимуться без змін.

Ціну одиниці товару, за якою співпадають обсяг попиту з обсягом пропозиції називають ціною рівноваги чи ринкоочисною, це означає, що всі замовлення з боку покупців будуть задоволені.

P

надлишок S

O

D

нестача

Q

Рисунок 3.1 — Ринкова рiвновага цiн попиту та пропозицiї

дерівноважний обсяг

Q-точка рівноваги В разі, коли ціна на продукцію встановлюється вище рівноважної, то на ринку пропозиція перевищує попит-виникає надлишок, але перед виробниками виникає загроза нереалізації значної частини свого продукту. Конкурентна боротьба між ними примушує зижувати ціну. Надмірна пропозиція породжує зниження ціни.

В разі коли ціна на товар втасновлюється на рiвні нижчому, за рівноважну, виникає конкуренція між споживачами, деякі з них згодні заплатити більше, щоб придбати товар-виникає дифіцит товару і з часом такий надмірний попит приходить до зростання ціни, що прямує до рівноважної. Конкурентна боротьба, змінюючи ціни буде сприяти досягненню ринокової рівноваги.

Qd=-aP+b

Qs=cP+d

Qs=Qd (3.1)

Рівноважна ціна визначається положенням кривих попиту та пропозиції. Тому всі фактори, що можуть змістити ці криві змінюють ціну рівноваги та рівноважну кількість товару.

Зміна попиту:

1) Збільшення попиту (Рис. 3.2). Коли, наприклад, товар входить у моду, крива попиту зміщується вверх праворуч відповідно

S

D

Q

Рисунок 3.2 — Графiк збільшення попиту

2) Зменшення попиту. Очікуючи зниження цін, наприклад, споживач зменшує попит на картоплю у вересні.

S D

Q

Рисунок 3.3 — Графiк зменшення попиту Зміна пропозиції:

1)Збільшення пропозиції в разі, наприклад, продажу яблук восени сприяє зниженню рівноважної ціни та збільшенню рівноважної кількості.

S

D

Q

Рисунок 3.4 — Графiк збiльшення пропозицiї

2)Зменшення пропозиції. Неурожай пшениці, наприклад, викликає збільшення рівня ціни, та зменшення рівня кількості.

S

D

Q

Рисунок 3.5 — Графiк зменшення пропозицiї

Можлива і одночасна змiна попиту і пропозиції., але однозначно відповісти про наслідки неможливо. Все буде залежати від еластичності реагування на ці фактори продавців та покупців.

Зміни у попиті чи пропозиції означають переміщення кривих попиту чи пропозиції від однієї точки до іншої по одній і тій самій кривій попиту чи пропозиції після зміни ціни.

1) Переміщення попиту призводе до нової точки рівноваги.

P

E

D

Q

Рисунок 3. 10 — за збільшення обсягу з до

2) Рух по кривій попиту-зміна в пропозиції (її зростання) означає рух по кривій попиту з точки до точки

P S

E

D

Q

Рисунок 3.11 — Графiк зростання пропозицiї

В колишньому СРСР платоспроможний попит перевищував пропозицію товарів і послуг, що призвело до постійного дефіциту якісних товарів, зростання «тіньової» економіки. Головні причини цьогоіснування затратної економіки (за якої виробляли масу неякісних товарів), надто низький рівень сфери послуг, відсутність конкуренції, штучне обмеження сфери товарно-грошових відносин та ін. В Україні в 90-х ХХ ст. спостерігалося значненезбігання попиту і пропозиції (переважала пропозиція) через істотну диференціацію суспільства на багатих і бідних, глибоку економічну кризу, лібералізацію цін в умовах засилля монополізованих товаровиробників, лібералізації зовнішньої торгівлі, що призвело до насичення внутрішнього ринку дорогими імпортними товарами, та іншими чинниками.

Висновок

Аналіз попиту і пропозиції показує, як ринковий механізм розв’язує тріаду економічних проблем: що, як і для кого виробляти. Він демонструє, як «голосування» грішми встановлює ціни і кількість різних товарів Крива попиту відображає звязок між величиною попиту та ціною певного товару за інших однакових умов. Майже всі товари підлягають закону спадного попиту. Коли змінюються деякі фактори: доходи споживачів, смаки та уподобання, кількість населення або ціни на споріднені товари та інше, крива попиту переміщується Крива пропозиції відбиває звязок між кількістю товару, яку виробники хочуть продати за інших однакових умов і ціною цього товару. Величина пропозиції прямо залежить від ціни. На пропозицію впливають й інші фактори, що відмінні від власної ціни товару (вартість виробництва, вартість ресурсів, податки та інше).

Рівновага попиту і пропозиції на конкретному ринку досягається за ціни, за якої сили попиту і пропозиції зрівноважені. Рівноважна ціна-ціна, за якої величина попиту дорівнює величині пропозиції.

Конкурентно встановлені ціни розподіляють обмежену пропозицію товарів між тими, хто має потребу і відповідно суму грошей.

Правильне визначення оптимальних обсягів виробництва з визначенням потреб споживачів допомогають досягти рівноваги, яка так необхідна на будь-якому ринку, бо забезпечує прибуток виробникам та задоволення потреб споживачів. В сучасних економічних умовах для Української економіки питання ціноутворення, дослідження попиту та визначення пропозиції, а також грамотна державна політика щодо встановлення «стелі цін», впровадження податків або їх скасування є залогом економічного зростання.

Перелік літератури

1. Будаговська С., Кілієвич Мікроекономіка та Макроекономіка (підручник). — К.:Основа, 2009

2. Гальчинський А. С, Єщенко П.С., -К:вища школа, 1999

3. Гарольд Шапіро, Д. Доусон Прико=ладна економіка. К. Артек, 2009

4. Задоя А. А., Петруня Ю. Е. Основи економіки.-К.:вища школа, 2008

5. Макконелл К. Р, Брю С. Л, Економікс.-М.Республика, 2007

6. Мочерний С. В. Основи економічної теорії: Підручник. — Тернопіль: АТ «Тарнекс», 2008. — 688 с.

7. Ніколенко Ю. В. Основи економічної теорії: Підручник: суспільне виробництво. Ринкова економіка. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2008. — 272 с.

8. Самуельсон П. Нордгауз В. Мікроекономіка.-К.Основа, 2008

9. Основи економічної теорії: / За ред. С. В. Мочерного; - Тернопіль. 2006.

10. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підруч. / За ред. Г. З. Климка, В. Р. Нестеренка. — К.: Вища шк.; Знання, 2007. — 743 с.

11. Радіонова І.Ф. Загальна економіка.-К.:А.П.Н, 2007

12. Самуельсон П. Нордгауз В. Економіка.-К.Вільямс, 2008

13. Савченко А. Т. Макроекономічна політика: Навчальний посібник. — К.: Либідь, 2007. — 336 с.

14. Чепурін М. Н, Кисельова Є.А. Сбірник задач з економічної теорії-Киров, 2008