Роздрібна торговельна мережа міста

Контрольна робота з дисципліни:

«Організація торгівлі«

Таблиця 1

Характеристика нових житлових районів міста (Варіант 1)

Конфігурація житлового району

Для розробки оптимальної моделі розвитку роздрібної торговельної мережі в новому житловому районі на першу чергу будівництва слід визначити:

1) потебу в торговельній площі магазинів (S^m_n). Використовуючи нормативний метод, цей показник розраховується за формулою:

S^m_n=,

де Н^м_mn - розрахунковий показник (мінімальний норматив) потреби населення в торговельній площі магазинів у розрахунку на 1000 осіб, м² (з додатку 1);

Ч_н — чисельність населення, яке буде проживати у новому житловому районі, тис. осіб (з табл.1);

К_к — коригуючий коефіцієнт, що характеризує випередження темпів зростання середньодушового товарообороту в новому житловому районі порівняно з середніми показниками по житловій зоні міста (з табл.1).

Результати розрахунку заносимо до таблиці наступної форми.

Таблиця 2

Для більш точного визначення потреби в торговельній площі магазинів різної спеціалізації проведемо розрахунок у розрізі товарних груп (додаток 2)

2) потребу в кількості магазинів і їх спеціалізацію.

Ознайомившись з номенклатурою типів магазинів (додаток 3) і враховуючи потребу в торговельній площі магазинів (табл.2), здійснюємо вибір магазинів найбільш оптимальних за своєю спеціалізацією і розміром. Перш за все визначимо типи магазинів, які складуть основу роздрібної торговельної мережі нового житлового району. Зокрема, до них належать магазини, що реалізують товари повсякденного попиту. Виходячи з того, що ці магазини розміщуються у радіусі (r) пішохідної доступності, який в середньому дорівнює 0,5 км, їх кількість (К_мmn) визначимо за формулою:

К_мmn=,

де S_mжр — площа території житлового району (табл.1), км²;

S¹_ом — зона обслуговування одного магазину, км².

Зона обслуговування одного магазину — це площа кола (S_к). Для магазину, що реалізує товари повсякденного попиту, вона дорівнює:

S_к = рr² = 3,14*0,5² = 0,785 км².

К_мmn=

Разом з тим слід зазначити, що для забезпечення рентабельної роботи магазину, необхідно радіус доступності диференціювати відповідно до спеціалізації та розміру магазину за торговельною площею. Для спеціалізованих продовольчих магазинів, що реалізують товари першої необхідності він дорівнює 300 -400 м, для мінімаркетів — 500 м, для супермаркетів — 1 — 1,5 км. З урахуванням цих радіусів слі визначимо за вище наведеними формулами потребу в різних типах магазинів:

— спеціалізовані продовольчі магазини, що реалізують товари першої необхідності :

S_к = рr² = 3,14*0,35² = 0,385 км²

К_мmn=

— мінімаркети

К_мmn=

— супермаркети

S_к = рr² = 3,14*1,25² = 4,906 км²

К_мmn=

Результати цього етапу вирішення задачі заносимо до таблиці:

Таблиця 3

Під час заповнення таблиці 3 використовувались дані додатків 4 і 5, а її підсумок порівнюється з розрахованою потребою в торговельній площі магазинів (табл.2)

3) потребу в кількості об'єктів напівстаціонарної дрібнороздрібної торговельної мережі та їх спеціалізацію (К_дро). Використовуючи нормативний метод, цей показник розраховуємо за формулою:

К_дро=,

де Н_дро — розрахунковий показник (мінімальний норматив) потреби населення в дрібнороздрібній торговельній мережі в розрахунку на 10 тис. осіб, од. (додаток 6).

— продовольчий

К_дро=,

— непродовольчий

К_дро=,

у тому числі книжковий

К_дро=,

— кіоски з продажу періодичних видань

К_дро=,

Отже, в новому житловому районі необхідно 4 продовольчих кіоска, 1 непродовольчий, 1 книжковий та 6 кіосків з продажу періодичних видань.

4) потребу в торговельній площі та кількості ринків, що функціонують цілорічно та сезонно. Використовуючи нормативний метод, потребу в торговельній площі ринків (S^p_n) розраховуємо за формулою:

S^p_n=,

де Н^p_mn — розрахунковий показник (мінімальний норматив) потреби населення в торговельній площі ринків у розрахунку на 1000 осіб, м² (примітки до додатку 7).

— критий ринок, що працює цілорічно

S^p_n=,

— сезонна торгівля

S^p_n=

Кількість стаціонарних критих ринків і сезонних ринків визначимо на основі розрахункової потреби в торговельній площі для них та номенклатури типів ринкових комплексів (згідно додатку 7). Отже, необхідно збудувати критий ринок типу В (площею до 900 м²) та площу для сезонної торгівлі типу, А (площею 165 м²).

5) принципи розміщення вибраних типів магазинів, дрібно роздрібної торговельної мережі та ринків.

В новому житловому районі планується збудувати 3 універсами, 4 продовольчих кіоска, 1 непродовольчий, 1 книжковий та 6 кіосків з продажу періодичних видань, критий ринок типу В та площу для сезонної торгівлі типу, А за наступними принципами розміщення роздрібної торговельної мережі:

1. Принцип рівномірного розміщення роздрібної торговельної мережі.

Він застосовується, в першу чергу, до магазинів, що торгують товарами повсякденного попиту. При його застосуванні досягається таке розміщення, коли на кожну ділянку міста з визначеною кількістю населення припадає певна кількість магазинів, що дозволяє задовольнити попит покупців. Так, у житловій забудові при такому розміщенні покупець повинен витрачати не більше 7−10 хвилин на дорогу до магазину. Це значить, що приблизний радіус обслуговування повинен бути близько 500 м.

2. Принцип групового розміщення означає необхідність територіального наближення магазинів різного товарного профілю з метою забезпечення задоволення комплексного попиту на товари. Цьому принципу притаманне те, що всі торговельні та побутові підприємства групуються у вигляді торгових центрів, тобто комплексу взаємозв'язаних торговельних об'єктів, об'єктів ресторанного господарства, побутового та інших видів обслуговування, спланованих і побудованих як одне ціле. Перевагою торгових центрів є комплексне задоволення попиту населення як на товари, так і на послуги. Будівництво торгових центрів дешевше, воно дозволяє більш чітко організувати під'їзні шляхи, раціонально використовувати територію та інженерні комунікації, транспорт, механізувати навантажувально-розвантажувальні роботи. Торгові центри поділяють на місцеві та загальноміського значення. Такі торгові центри є основними структурними елементами загальноміської мережі торговельно-побутового обслуговування.

3. Принцип орієнтації магазинів на певну зону торговельного обслуговування. Відповідно до цього принципу вся роздрібна торговельна мережа поділяється на:

* магазини місцевого значення (розміщуються в житловій зоні у межах пішохідної доступності, в таких магазинах повинен бути представлений універсальний асортимент продовольчих та непродовольчих товарів);

* магазини загальноміського значення (призначені для обслуговування населення всього міста, тому серед них повинні бути універсальні, спеціалізовані і комбіновані магазини);

* магазини в складі торгових центрів (розміщують на перехресті великих автомагістралей, за межами інтенсивної міської забудови, в них пропонують універсальний асортимент продовольчих та непродовольчих товарів);

* магазини, розміщені біля автомагістралей.

Якщо немає змоги створити стаціонарну роздрібну торговельну мережу, то торговельне обслуговування населення повинне здійснюватись за допомогою автомагазинів та інших пересувних засобів торгівлі.

При розміщенні торговельних об'єктів слід враховувати частоту виявів попиту на товари та ставлення покупців до затрат часу на їх придбання. В зв’язку з цим усі товари за частотою і характером споживчого попиту розділяють на декілька груп:

— Товари повсякденного попиту, що купуються населенням регулярно (кожен день або через невеликі проміжки часу).

— Товари періодичного попиту, які купують також регулярно, але через більш тривалі проміжки часу (декілька разів на рік).

— Товари епізодичного попиту, до яких відносять переважно ті з них, терміни користування яких виміряються роками (товари тривалого користування). Купують їх один раз на декілька років (меблі, техніка та ін.).

Після цього нанести (умовними позначеннями) відповідно до вибраного масштабу ці стаціонарні та напівстаціонарні об'єкти на схематичне зображення території житлового району (рисунок відповідного варіанту). На схемі слід позначити і зону обслуговування супермаркетів (гіпермаркетів, якщо такий тип магазину пропонується збудувати), які є найбільш сильними конкурентами для багатьох продовольчих магазинів. Визначте, які типи магазинів доцільно будувати в складі торговельних центрів (табл.1.17), або в інших окремо розташованих будівлях, а які розміщувати н перших поверхах житлових будинків чи інших будівель.

6) орган, який би регулював питання спеціалізації розміщення роздрібної торговельної мережі, а також потребу в ній у масштабі міста;

Ліцензування та патентування торговельної діяльності є засобами державного регулювання, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері і захист економічних, соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

Окремі види підприємницької діяльності можуть здійснюватися тільки за наявності спеціальних дозволів—ліцензій.

Ліцензія — це документ державного зразка, що засвідчує право суб'єкта

— ліцензіата на здійснення зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних вимог Ліцензія підписується керівником органу ліцензування або його заступником та засвідчується печаткою цього органу.

Для здійснення торговельної діяльності за готівкові кошти, а також інші готівкові платіжні засоби на території України з використанням кредитних карток, діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу і побутових послуг суб'єкта підприємницької діяльності необхідно придбати торговельний патент.

Патент — це юридично-технічний документ встановленої форми, що видається відповідною державною, регіональною, або міжнародною установою, який закріплює всі виняткові права на відповідний об'єкт за його власником.

Торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта господарювання займатися певними видами підприємницької діяльності впродовж встановленого строку.

Спеціальний торговий патент — це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на особливий порядок оподаткування відповідно до даного Закону.

7) джерела фінансування розвитку роздрібної торговельної мережі.

За результатами вирішення цієї задачі доцільно розглянути альтернативні варіанти запропонованої моделі розвитку роздрібної торговельної мережі в новому житловому районі, оцінити й вибрати з них найбільш оптимальний.

Для аналізу стану розвитку РМ використовують систему показників, яку можна розділити на три групи:

1) показники кількісної оцінки розвитку РТМ.

2) Показники якісного складу РТМ.

3) Показники оцінки ефективності функціонування об'єктів РТ.

Показники 1ї групи характеризують наявність РТ об'єктів, забезпеченість населення ними та дають можливість оцінити їх рівень, а також визначити щільність розміщення торгових об'єктів та ступінь їх навантаження. Показники кількісної оцінки стану розвитку РТМ у таблиці:

Показники 2ї групи характеризують якісний склад РТМ. Ці показники підрозділяються на 2 підгрупи. Залежно від того, як аналізується РТМ.

1. Або як складова матеріально-технічної бази торгівлі.

2. Суб'єкт господарювання.

Показники оцінки якісного складу РТМ.

3-тя група показників за допомогою яких можна оцінити ефективність функціонування РТ підпр. передбачає визначення соціальної та економічної ефективності так як торгівля вирішує ряд соціальних і економічних питань.

житловий місто торговельний магазин ринковий