Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України

КонтрольнаДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

До основних індикаторів, які характеризують стан бюджетної безпеки, згідно Методики розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженої Наказом Міністерства економіки України належать: рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, відношення профіциту торговельного балансу до загального… Читати ще >

Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Міністерство освіти і науки україни Хмельницький національний університет КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

з дисципліни Соціально-економічна безпека підприємства Виконав Віхтюк Р. Г шифр 11 039

варіант 2

Викладач:Бакай В. Й

1.Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України, їх характеристичні значення

Таблиця — Індикатори та порогові значення індикаторів стану бюджетної безпеки України за першим методом нормування

№ з/п

Індикатор, одиниця виміру

Порогове значення (хопт)

Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %

не більше 30

Відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, %

не більше 3

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %

не більше 30

Відношення дефіциту, профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %

не більше 5

Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП

не більше 10−15

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %

не більше 20−30

Таблиця — Характеристичні значення показників бюджетної безпеки та їх вагові коефіцієнти за другим методом нормування

з/п

Показники

Нижня границя

(xнгр)

Нижній поріг

(xнпор)

Норма нижня

(xнопт)

Норма верхня

(xвопт)

Верхній поріг

(xвпор)

Верхня границя

(xвгр)

Вагові коефіцієнти

(aij)

Рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), %

0,17

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП, %

— 5

— 3

0,17

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень, %

0,17

Дефіцит (-)/профіцит (+) торго-вельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

— 10

— 5

0,17

Обсяг трансфертів з державного бюджету, % до ВВП

0,16

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %

0,16

Визначити:

інтегральний індекс бюджетної безпеки України;

оцінити стан цієї функціональної складової: динаміку нормалізованих значень; позитивні та негативні фактори прямого та опосередкованого впливу.

Розрахунки доповнити ілюстративним матеріалом: графіками, схемами, рисунками.

1.1 Підходи до визначення інтегрального індексу економічної безпеки Оскільки властивості соціально-економічних явищ характеризуються, як правило, множиною ознак, то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.

Агрегування ознак ґрунтується на так званій теорії «адитивної цінності», згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі цінностей його складових. Якщо ознаки множини мають різні одиниці вимірювання, то адитивне агрегування потребує приведення їх до однієї основи, тобто попередньої нормалізації. Вектор первинних ознак [х1, х2, …, хm] замінюється вектором нормалізованих значень [z1, z2, …, zm].

На практиці застосовують різні способи нормалізації. Усі вони ґрунтуються на порівнянні емпіричних значень показника хi з певною величиною а. Такою величиною може бути максимальне хmax, мінімальне хmin, середнє значення сукупності [х1, х2, …, хm] чи еталонне (порогове) xе значення показника.

Якщо хij — деякі показники, j=1,…, m; i=1,…, n, які в сукупності характеризують певну галузь (i сферу) економіки, то інтегральний показник (індекс) безпеки для цієї галузі повинен мати вигляд лінійної згортки:

(1),

де АIJ вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску j-го показника в інтегральний індекс i-ї сфери економіки;

zij — нормалізовані значення вхідних показників хij.

Нижня границя

Інг = (5 * 0,17 — 5 * 0,17 + 5 * 0.17 — 10 * 0.17 + 3 * 0.17 + 10 * 0,16)/8 = 1,36/8 = 0,17

Нижній поріг

Інп = (15 * 0.17 — 3 * 0.17 + 10 * 0.17 — 5 * 0.17 + 5 * 0.16 + 15 * 0,16)/37 = 6,09/37 = 0,165

Норма нижня

Інн = (20 * 0.17 — 0 * 0.17 + 15 * 0.17 — 0 * 0.17 + 8 * 0.16 + 20 * 0,16)/63 = 10,43/63 = 0,166

Норма верхня

Інв = (25 * 0.17 — 0 * 0.17 + 20 * 0.17 — 0 * 0.17 + 10 * 0.16 + 60 * 0,16)/115 = 19,85/115 = 0.173

Верхній поряг

Івп = (30 * 0.17 + 3 * 0.17 + 25 * 0.17 + 5 * 0.17 + 15 * 0.16 + 40 * 0,16)/118 = 19,51/118 = 0.165

Верхня границя

Івг = (35 * 0.17 + 5 * 0.17 + 30 * 0.17 + 10 * 0.17 + 20 * 0.16 + 50 * 0,16)/150 = 24,8/150 = 0.165

Цей індекс дорівнює 1 тоді, коли всі xij набувають «найкращих», або оптимальних, значень, і 0 тоді, коли всі показники «найгірші».

Вимоги до аij та zij:

— усі АIJ задовольняють такі умови:

(2),

Нижня границя

0 < 0,17 < 1

Нижній поріг

0 < 0,165 < 1

Норма нижня

0 < 0,166 < 1

Норма верхня

0 < 0.173 < 1

Верхній поряг

0 < 0.165 < 1

Верхня границя

0 < 0.165 < 1

(3),

0,17 + 0,165 + 0,166 + 0,173 + 0,165 + 0,165 = 1

— кожен із zij є нормалізованим, тобто 0? zij? 1, причому zij = 1 відповідає оптимальному значенню, а zij = 0 — найгіршому.

Методика містить такі етапи конструювання інтегральної оцінки економічної безпеки:

формування множини індикаторів;

визначення характеристичних (оптимальних, порогових та граничних) значень індикаторів;

нормалізація індикаторів;

визначення вагових коефіцієнтів;

розрахунок інтегрального індексу.

1.2 Формування множини індикаторів та визначення їх характеристичних значень

Індикатори стану економічної безпеки України, їх характеристичні значення розроблено з метою оцінювання стану економічної безпеки України за кожною складовою економічної безпеки. Відбір множини індикаторів здійснювався з урахуванням світового досвіду та напрацювань українських вчених.

При цьому xнопт та xвопт знаходяться в інтервалі порогових значень .

Значення xнопт може дорівнювати xвопт, тоді інтервал [xнопт, xвопт] перетворюється в точку xопт.

Значення xнгр, xнпор, xнопт, xвопт, xвпор, xвгр визначаються експертним методом.

Значення нормалізованого показника в точках xнгр, xвгр визначається експертним методом або становить 0,5.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.17 < 0,5

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.165 < 0,5

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.166 < 0,5

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.173< 0,5

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

0<0.165 < 0,5

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

0<0.165 < 0,5

1.3 Нормалізація показників

індикатор економічний безпека Задача нормалізації показників — це перехід до такого масштабу вимірювань, коли «найкращому» значенню показника відповідає значення 1, а «найгіршому» — значення 0. З точки зору математики, це є задача нормування змінних, а з точки зору статистики — перехід від абсолютних до нормалізованих значень індикаторів, що змінюються від 0 до 1 і вже своєю величиною характеризують ступінь наближення до оптимального значення, що можна також інтерпретувати у відсотках: 0 відповідає 0%, 1? 100%.

При формуванні ознакового простору (множини індикаторів) важливо забезпечити інформаційну односпрямованість показників хi. З цією метою показники поділяють на стимулятори та дестимулятори.

Зв’язок між інтегральною оцінкою 1 й показником-стимулятором прямий, між 1 й показником-дестимулятором — обернений. Дестимулятори перетворюють на стимулятори за допомогою нормування.

Нормування індикаторів здійснюється двома методами.

Перший метод нормування розраховується за формулою:

хij/ xопт, якщо показник є стимулятором, при цьому zij1=1 при хij = xопт

zij1= (4),

xопт / хij, якщо показник є дестимулятором, при цьому zij1=1 при хij = xопт

де хij — значення індикатора;

zij1 — нормоване значення індикатора хij першим методом.

Другий метод нормування розраховується за формулою:

(5),

де zij2 нормоване значення індикатора хij за другим методом;

4. За межами інтервалу [xнгр, xвгр ] нормалізовані величини дорівнюють 0.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Хн пор <�Хі < Хн опт

(18,33 — 5)/)(35 — 5) = 0,444

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Хн пор <�Хі < Хн опт

(0 — (-5))/(5 — (-5)) = 0,5

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Хн пор <�Хі < Хн опт

(19,17 — 5)/(30 — 5) = 0,5668

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Хн пор <�Хі < Хн опт

(0 — (-10))/(10 — (-10)) = 0,5

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

(10,17 — 3)/(20 — 3) = 0,418

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

(32,5 — 10)/(60 — 10) = 0,45

1.4 Визначення вагових коефіцієнтів Для визначення вагових коефіцієнтів використовується модель головних компонент.

Модель головних компонент трансформує m-вимірний ознаковий простір у p-вимірний простір компонент (p

У моделі головних компонент зв’язок між первинними ознаками і компонентами описується як лінійна комбінація:

(6),

де yi — стандартизовані значення i-ї ознаки з одиничними дисперсіями; сумарна дисперсія дорівнює кількості ознак m;

сij — внесок j-ї компоненти в сумарну дисперсію множини показників i-ої сфери.

Компоненти також представляють собою лінійну комбінацію:

(7),

де — факторні навантаження;

— вхідні дані.

Вагові коефіцієнти ij розраховуються за формулою:

ij = (8).

Вагові коефіцієнти однакові для обох методів розрахунку нормалізованих показників.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Аi1 = 0.444 * 0,17/(0,444 * 0,17 + 0,5 * 0,165 + 0,5668 * 0,166 + 0,5 * 0,173 + 0,418 * 0,165 + 0,45 * 0,165) = 0,7 548/(0,7 548 + 0,0825 + 0,9 409 + 0,0865 + 0,6 897 + 0,7 425) = 0,7 548/0,55 604 = 0,136

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Аi2 = 0,5 * 0.165/0,55 604 = 0,148

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Аi2 = 0,5668 * 0.166/0,55 604 = 0,169

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Аi2 = 0,5 * 0.173/0,55 604 = 0,156

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

Аi2 = 0,418 * 0.165/0,55 604 = 0,124

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

Аi2 = 0,45 * 0.165/0,55 604 = 0,133

1.5 Розрахунок інтегральних показників Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою та для першого методу розрахунку нормалізованих значень індикаторів здійснюється за формулою:

Ij1= (9),

де аij — вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс;

zij1 — нормалізовані значення вхідних показників хij, розраховані за першим методом.

Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою для другого методу розрахунку нормалізованих значень індикаторів здійснюється за формулою:

Ij2= (10),

де аij — вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс;

zij2 — нормалізовані значення вхідних показників хij, розраховані за другим методом.

3. Узагальнений інтегральний індикатор за кожною сферою:

Ij = (Ij1 + Ij2)/2 (11).

4. Інтегральний індикатор економічної безпеки України в цілому розраховується за формулою:

І = (12),

де bj — вагові коефіцієнти сфер економіки.

Ваговий коефіцієнт j-ї сфери визначається експертним шляхом серед N-го числа експертів як відношення суми балів, що дали всі експерти даній сфері, до загальної суми балів.

(13),

де — оцінка j-ї сфери, яку дав n-й експерт;

N — кількість експертів;

М — кількість сфер економіки.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Аi1 = 0.444 * 0,2023 = 0,8 982

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Аi2 = 0,5 * 0,2023 = 0,10 115

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Аi2 = 0,5668 * 0,2023 = 0,11 466

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Аi2 = 0,5 * 0,2023 = 0,10 115

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

Аi2 = 0,418 * 0,2023 = 0,8 456

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

Аi2 = 0,45 * 0,2023 = 0,91 035

В умовах прискореної глобалізації світового господарства однією з найважливіших економічних проблем в Україні, починаючи з 90-х років XX ст., є зростання загроз фінансовій і, зокрема, бюджетній безпеці України. Це зумовлено негативною динамікою розвитку процесів у соціально-економічній сфері, зокрема, розладом системи державних фінансів та фінансів господарюючих суб'єктів, що останніми роками все більш посилюється і проявляється в хронічному дефіциті бюджетних коштів.

Бюджетна безпека — це спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту; державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров’я; забезпечення національної безпеки і оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики.

Рівень бюджетної безпеки держави є обернено пропорційним до величини бюджетного дефіциту. При цьому дефіцит виступає чи не найважливішим чинником в системі загроз не лише бюджетній, а й фінансовій безпеці держави загалом. Після вступу України до МВФ та Міжнародного банку реконструкції та розвитку дефіцит Державного бюджету офіційно фіксується, причому в такій формі, як це заведено в більшості країн, і встановлюються джерела його покриття. На рис. 1 представлено динаміку співвідношення дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2004;2012рр.(у %).

Як видно з наведених даних, протягом останніх 8 років стан Державного бюджету характеризується в основному як дефіцитний, що спричиняє не лише зниження рівня бюджетної і фінансової безпеки, а й низку інших наслідків для економіки держави.

Рис. 1 Динаміка співвідношення дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2004;2012 рр., у %

Рівень безпеки держави буде змінюватись у залежності від того, яким чином держава управляє цим дефіцитом, тобто, які методи обираються для збалансування бюджету і його покриття.

До основних індикаторів, які характеризують стан бюджетної безпеки, згідно Методики розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженої Наказом Міністерства економіки України належать: рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, відношення профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, обсяг трансфертів з державного бюджету до ВВП. Автором за цією Методикою проведено аналіз основних індикаторів бюджетної безпеки держави. Вихідними даними для розрахунку вказаних індикаторів є звітні показники Державного комітету статистики України, Рахункової палати України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України [2, с. 34]. Результати розрахунків та порівняння їх значень з «пороговими» наведено в таблиці

Аналіз даних індикаторів свідчить про те, що деякі показники виходять за межі «порогових» значень. Так, динаміка показника відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі є нестійкою.

Таблиця

Порівняння фактичних значень індикаторів бюджетної безпеки України з «пороговими» значеннями

Показники

Порогове значення

(січень-листопад)

1.Показник дефіциту/ профіциту Державного бюджету, % до ВВП

не більше 3

— 0,9

— 1,4

0,5

— 0,4

— 3,0

— 1,8

— 0,7

— 1,37

0,066

2.Рівень перерозподілу ВВП через Зведений бюджет, % до ВВП

не більше 30

18,8

26,9

27,4

28,2

26,5

30,4

31,6

30,8

30,56

3. Відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, %

не більше 5

5,88

2,9

7,95

4,44

12,05

1,5

— 6,1

— 12,7

6,8

4. Обсяг трансфертів з Державного бюджету, % до ВВП

не більше 10−15

2,57

3,54

3,9

4,38

4,87

5,3

6,35

6,26

6,2604

5. Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України, %

не більше 20−30

44,3

45,5

30,3

28,48

33,26

25,65

21,27

20,8

;

* («-» — дані відсутні)

Значне відхилення від «порогового» значення зафіксовано у 2008 та 2011 рр. (12,05% та -12,7% відповідно). Причому у 2010 і 2011 рр. простежується негативно зростаюча тенденція дефіциту торговельного балансу. Однак, вже у 2012 р. відбулося різке збільшення даного індикатора до 6,8%.

Незважаючи на те, що кошти перерозподіляються через Зведений бюджет протягом останніх 8 років в межах допустимих значень (лише у 2009;2012 рр. визначається незначне перевищення у середньому на 0,84%), стійка тенденція до зростання цього показника свідчить про перевищення темпів росту доходів бюджету над темпами росту ВВП, що, в свою чергу, створює боргову небезпеку держави. Загалом, через зведений бюджет в останні роки розподілялось 18,8−31,6% ВВП.

Стійка тенденція до зростання трансфертів свідчить про збільшення обсягів дотацій та субвенцій з Державного бюджету і в цілому про надмірну фінансову децентралізацію (за останні 8 років простежується збільшення даного індикатора кожного року в середньому на 0,46%), що за сучасних умов не є позитивним явищем. Максимальне значення даного показника становило 6,35% ВВП у 2010 році.

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України також залишається в межах норми і становить в середньому 30,9% протягом 8 років.

Отже, з вище наведеного можна виділити наступні пропозиції щодо поліпшення фінансової та бюджетної безпеки, зокрема:

? необхідно розробити Концепцію фінансової безпеки України, яка б враховувала у собі орієнтацію України в інтеграцію в європейські структури та специфіку національної фінансової системи;

? забезпечити вчасне та бездефіцитне прийняття Державного бюджету;

? раціоналізувати структуру бюджетних видатків;

? створити ефективну систему контролю за використанням бюджетних коштів;

? посилити платіжну дисципліну всіх суб'єктів господарської діяльності;

? для забезпечення стійкості бюджетної системи створити ефективно діючий Стабілізаційний фонд;

? удосконалити діючу Методику, увівши додаткові індикатори бюджетної безпеки, такі як, наприклад, обсяг трансфертів з Державного бюджету у відсотках до доходів місцевого бюджету, який можна було використовувати для оцінки бюджетної безпеки регіонів;

? вдосконалити нормативно-правовову базу щодо формування доходної і видаткової частин бюджету з метою зниження ризиків їх невиконання.

Також доцільно здійснювати постійний моніторинг і аналіз умов, чинників, загроз та індикаторів фінансової безпеки, в тому числі й бюджетної, і на їх основі прогнозувати значення показників у перспективі, розробляти і здійснювати конкретні заходи щодо підтримання фінансової безпеки на належному рівні, а також вивчати досвід із існуючих заходів щодо уникнення і ліквідації загроз фінансовій безпеці в інших країнах.

Література Бойчик І.М. Економіка підприємства. — К.: Каравела, 2011 — 298 с.

Гальчинський А. С. Основи економічних знань. — К.: Вища школа, 2009; 544с.

Задоя А. А. Основы экономической теории — М.: Рыбари, 2010 — 403 с.

Задоя О. А. Макроекономіка. — К.: Четверта хвиля, 2009 — 247 с.

Горобчук Т.Т. Макроекономіка. — К.: ЦУЛ, 2013 -236 с.

Економіка підприємства / За ред. С. Ф. Покропивного — К.: КНЕУ, 2011 — 558с.

Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного — К.: Феміна, 2009 — 368 с.

Общая теория денег и кредита / Под ред. Е. Ф. Жукова — М.: Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008 — 359 с.

Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність — К.: ЦУЛ, 2012 — 376 с.

Опарін В.М. Фінанси — К.: КНЕУ, 2009. — 164 с.

Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерного — К.: Академія, 2009 — 468 с.

Основи ринкової економіки / За ред. В. М. Петюха.- К.: Урожай, 2009; 400 с.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою