Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України

Міністерство освіти і науки україни Хмельницький національний університет КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

з дисципліни Соціально-економічна безпека підприємства Виконав Віхтюк Р. Г шифр 11 039

варіант 2

Викладач:Бакай В. Й

1.Індикатори стану функціональної складової соціально-економічної безпеки України, їх характеристичні значення

Таблиця — Індикатори та порогові значення індикаторів стану бюджетної безпеки України за першим методом нормування

Таблиця — Характеристичні значення показників бюджетної безпеки та їх вагові коефіцієнти за другим методом нормування

Визначити:

інтегральний індекс бюджетної безпеки України;

оцінити стан цієї функціональної складової: динаміку нормалізованих значень; позитивні та негативні фактори прямого та опосередкованого впливу.

Розрахунки доповнити ілюстративним матеріалом: графіками, схемами, рисунками.

1.1 Підходи до визначення інтегрального індексу економічної безпеки Оскільки властивості соціально-економічних явищ характеризуються, як правило, множиною ознак, то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.

Агрегування ознак ґрунтується на так званій теорії «адитивної цінності», згідно з якою цінність цілого дорівнює сумі цінностей його складових. Якщо ознаки множини мають різні одиниці вимірювання, то адитивне агрегування потребує приведення їх до однієї основи, тобто попередньої нормалізації. Вектор первинних ознак [х1, х2, …, хm] замінюється вектором нормалізованих значень [z1, z2, …, zm].

На практиці застосовують різні способи нормалізації. Усі вони ґрунтуються на порівнянні емпіричних значень показника хi з певною величиною а. Такою величиною може бути максимальне хmax, мінімальне хmin, середнє значення сукупності [х1, х2, …, хm] чи еталонне (порогове) xе значення показника.

Якщо хij — деякі показники, j=1,…, m; i=1,…, n, які в сукупності характеризують певну галузь (i сферу) економіки, то інтегральний показник (індекс) безпеки для цієї галузі повинен мати вигляд лінійної згортки:

(1),

де АIJ вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску j-го показника в інтегральний індекс i-ї сфери економіки;

zij — нормалізовані значення вхідних показників хij.

Нижня границя

Інг = (5 * 0,17 — 5 * 0,17 + 5 * 0.17 — 10 * 0.17 + 3 * 0.17 + 10 * 0,16)/8 = 1,36/8 = 0,17

Нижній поріг

Інп = (15 * 0.17 — 3 * 0.17 + 10 * 0.17 — 5 * 0.17 + 5 * 0.16 + 15 * 0,16)/37 = 6,09/37 = 0,165

Норма нижня

Інн = (20 * 0.17 — 0 * 0.17 + 15 * 0.17 — 0 * 0.17 + 8 * 0.16 + 20 * 0,16)/63 = 10,43/63 = 0,166

Норма верхня

Інв = (25 * 0.17 — 0 * 0.17 + 20 * 0.17 — 0 * 0.17 + 10 * 0.16 + 60 * 0,16)/115 = 19,85/115 = 0.173

Верхній поряг

Івп = (30 * 0.17 + 3 * 0.17 + 25 * 0.17 + 5 * 0.17 + 15 * 0.16 + 40 * 0,16)/118 = 19,51/118 = 0.165

Верхня границя

Івг = (35 * 0.17 + 5 * 0.17 + 30 * 0.17 + 10 * 0.17 + 20 * 0.16 + 50 * 0,16)/150 = 24,8/150 = 0.165

Цей індекс дорівнює 1 тоді, коли всі xij набувають «найкращих», або оптимальних, значень, і 0 тоді, коли всі показники «найгірші».

Вимоги до аij та zij:

— усі АIJ задовольняють такі умови:

(2),

Нижня границя

0 < 0,17 < 1

Нижній поріг

0 < 0,165 < 1

Норма нижня

0 < 0,166 < 1

Норма верхня

0 < 0.173 < 1

Верхній поряг

0 < 0.165 < 1

Верхня границя

0 < 0.165 < 1

(3),

0,17 + 0,165 + 0,166 + 0,173 + 0,165 + 0,165 = 1

— кожен із zij є нормалізованим, тобто 0? zij? 1, причому zij = 1 відповідає оптимальному значенню, а zij = 0 — найгіршому.

Методика містить такі етапи конструювання інтегральної оцінки економічної безпеки:

формування множини індикаторів;

визначення характеристичних (оптимальних, порогових та граничних) значень індикаторів;

нормалізація індикаторів;

визначення вагових коефіцієнтів;

розрахунок інтегрального індексу.

1.2 Формування множини індикаторів та визначення їх характеристичних значень

Індикатори стану економічної безпеки України, їх характеристичні значення розроблено з метою оцінювання стану економічної безпеки України за кожною складовою економічної безпеки. Відбір множини індикаторів здійснювався з урахуванням світового досвіду та напрацювань українських вчених.

При цьому xнопт та xвопт знаходяться в інтервалі порогових значень .

Значення xнопт може дорівнювати xвопт, тоді інтервал [xнопт, xвопт] перетворюється в точку xопт.

Значення xнгр, xнпор, xнопт, xвопт, xвпор, xвгр визначаються експертним методом.

Значення нормалізованого показника в точках xнгр, xвгр визначається експертним методом або становить 0,5.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.17 < 0,5

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.165 < 0,5

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.166 < 0,5

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Хн пор <�Хі < Хн опт

0<0.173< 0,5

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

0<0.165 < 0,5

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

0<0.165 < 0,5

1.3 Нормалізація показників

індикатор економічний безпека Задача нормалізації показників — це перехід до такого масштабу вимірювань, коли «найкращому» значенню показника відповідає значення 1, а «найгіршому» — значення 0. З точки зору математики, це є задача нормування змінних, а з точки зору статистики — перехід від абсолютних до нормалізованих значень індикаторів, що змінюються від 0 до 1 і вже своєю величиною характеризують ступінь наближення до оптимального значення, що можна також інтерпретувати у відсотках: 0 відповідає 0%, 1? 100%.

При формуванні ознакового простору (множини індикаторів) важливо забезпечити інформаційну односпрямованість показників хi. З цією метою показники поділяють на стимулятори та дестимулятори.

Зв’язок між інтегральною оцінкою 1 й показником-стимулятором прямий, між 1 й показником-дестимулятором — обернений. Дестимулятори перетворюють на стимулятори за допомогою нормування.

Нормування індикаторів здійснюється двома методами.

Перший метод нормування розраховується за формулою:

хij/ xопт, якщо показник є стимулятором, при цьому zij1=1 при хij = xопт

zij1= (4),

xопт / хij, якщо показник є дестимулятором, при цьому zij1=1 при хij = xопт

де хij — значення індикатора;

zij1 — нормоване значення індикатора хij першим методом.

Другий метод нормування розраховується за формулою:

(5),

де zij2 нормоване значення індикатора хij за другим методом;

4. За межами інтервалу [xнгр, xвгр ] нормалізовані величини дорівнюють 0.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Хн пор <�Хі < Хн опт

(18,33 — 5)/)(35 — 5) = 0,444

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Хн пор <�Хі < Хн опт

(0 — (-5))/(5 — (-5)) = 0,5

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Хн пор <�Хі < Хн опт

(19,17 — 5)/(30 — 5) = 0,5668

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Хн пор <�Хі < Хн опт

(0 — (-10))/(10 — (-10)) = 0,5

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

(10,17 — 3)/(20 — 3) = 0,418

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

(32,5 — 10)/(60 — 10) = 0,45

1.4 Визначення вагових коефіцієнтів Для визначення вагових коефіцієнтів використовується модель головних компонент.

Модель головних компонент трансформує m-вимірний ознаковий простір у p-вимірний простір компонент (p

У моделі головних компонент зв’язок між первинними ознаками і компонентами описується як лінійна комбінація:

(6),

де yi — стандартизовані значення i-ї ознаки з одиничними дисперсіями; сумарна дисперсія дорівнює кількості ознак m;

сij — внесок j-ї компоненти в сумарну дисперсію множини показників i-ої сфери.

Компоненти також представляють собою лінійну комбінацію:

(7),

де — факторні навантаження;

— вхідні дані.

Вагові коефіцієнти ij розраховуються за формулою:

ij = (8).

Вагові коефіцієнти однакові для обох методів розрахунку нормалізованих показників.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Аi1 = 0.444 * 0,17/(0,444 * 0,17 + 0,5 * 0,165 + 0,5668 * 0,166 + 0,5 * 0,173 + 0,418 * 0,165 + 0,45 * 0,165) = 0,7 548/(0,7 548 + 0,0825 + 0,9 409 + 0,0865 + 0,6 897 + 0,7 425) = 0,7 548/0,55 604 = 0,136

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Аi2 = 0,5 * 0.165/0,55 604 = 0,148

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Аi2 = 0,5668 * 0.166/0,55 604 = 0,169

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Аi2 = 0,5 * 0.173/0,55 604 = 0,156

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

Аi2 = 0,418 * 0.165/0,55 604 = 0,124

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

Аi2 = 0,45 * 0.165/0,55 604 = 0,133

1.5 Розрахунок інтегральних показників Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою та для першого методу розрахунку нормалізованих значень індикаторів здійснюється за формулою:

Ij1= (9),

де аij — вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс;

zij1 — нормалізовані значення вхідних показників хij, розраховані за першим методом.

Розрахунок інтегрального індикатора за кожною сферою для другого методу розрахунку нормалізованих значень індикаторів здійснюється за формулою:

Ij2= (10),

де аij — вагові коефіцієнти, що визначають ступінь внеску i-го показника в інтегральний індекс;

zij2 — нормалізовані значення вхідних показників хij, розраховані за другим методом.

3. Узагальнений інтегральний індикатор за кожною сферою:

Ij = (Ij1 + Ij2)/2 (11).

4. Інтегральний індикатор економічної безпеки України в цілому розраховується за формулою:

І = (12),

де bj — вагові коефіцієнти сфер економіки.

Ваговий коефіцієнт j-ї сфери визначається експертним шляхом серед N-го числа експертів як відношення суми балів, що дали всі експерти даній сфері, до загальної суми балів.

(13),

де — оцінка j-ї сфери, яку дав n-й експерт;

N — кількість експертів;

М — кількість сфер економіки.

Рівень перерозподілу ВВП через зведенений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду),

Аi1 = 0.444 * 0,2023 = 0,8 982

Відношення дефіциту (-), профіциту (+) державного бюджету до ВВП Аi2 = 0,5 * 0,2023 = 0,10 115

Покриття дефіциту зведеного бюджету за рахунок зовнішніх запозичень

Аi2 = 0,5668 * 0,2023 = 0,11 466

Дефіцит (-)/профіцит (+) торговельного балансу, % до загального обсягу зовнішньої торгівлі

Аi2 = 0,5 * 0,2023 = 0,10 115

Обсяг трансфертів з державного бюджетуу, % до ВВП

Аi2 = 0,418 * 0,2023 = 0,8 456

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України

Аi2 = 0,45 * 0,2023 = 0,91 035

В умовах прискореної глобалізації світового господарства однією з найважливіших економічних проблем в Україні, починаючи з 90-х років XX ст., є зростання загроз фінансовій і, зокрема, бюджетній безпеці України. Це зумовлено негативною динамікою розвитку процесів у соціально-економічній сфері, зокрема, розладом системи державних фінансів та фінансів господарюючих суб'єктів, що останніми роками все більш посилюється і проявляється в хронічному дефіциті бюджетних коштів.

Бюджетна безпека — це спроможність бюджетної системи забезпечити фінансову самостійність держави та ефективне використання нею бюджетних коштів в процесі виконання функцій соціального захисту; державного управління і міжнародної діяльності; фінансування науки, освіти, культури і охорони здоров’я; забезпечення національної безпеки і оборони, реалізації інвестиційної та екологічної політики.

Рівень бюджетної безпеки держави є обернено пропорційним до величини бюджетного дефіциту. При цьому дефіцит виступає чи не найважливішим чинником в системі загроз не лише бюджетній, а й фінансовій безпеці держави загалом. Після вступу України до МВФ та Міжнародного банку реконструкції та розвитку дефіцит Державного бюджету офіційно фіксується, причому в такій формі, як це заведено в більшості країн, і встановлюються джерела його покриття. На рис. 1 представлено динаміку співвідношення дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2004;2012рр.(у %).

Як видно з наведених даних, протягом останніх 8 років стан Державного бюджету характеризується в основному як дефіцитний, що спричиняє не лише зниження рівня бюджетної і фінансової безпеки, а й низку інших наслідків для економіки держави.

Рис. 1 Динаміка співвідношення дефіциту (профіциту) Державного бюджету України до ВВП за 2004;2012 рр., у %

Рівень безпеки держави буде змінюватись у залежності від того, яким чином держава управляє цим дефіцитом, тобто, які методи обираються для збалансування бюджету і його покриття.

До основних індикаторів, які характеризують стан бюджетної безпеки, згідно Методики розрахунку рівня економічної безпеки України, затвердженої Наказом Міністерства економіки України належать: рівень перерозподілу ВВП через зведений бюджет (без урахування доходів Пенсійного фонду), відношення дефіциту, профіциту державного бюджету до ВВП, відношення профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі, обсяг трансфертів з державного бюджету до ВВП. Автором за цією Методикою проведено аналіз основних індикаторів бюджетної безпеки держави. Вихідними даними для розрахунку вказаних індикаторів є звітні показники Державного комітету статистики України, Рахункової палати України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України [2, с. 34]. Результати розрахунків та порівняння їх значень з «пороговими» наведено в таблиці

Аналіз даних індикаторів свідчить про те, що деякі показники виходять за межі «порогових» значень. Так, динаміка показника відношення дефіциту/профіциту торговельного балансу до загального обсягу зовнішньої торгівлі є нестійкою.

Таблиця

Порівняння фактичних значень індикаторів бюджетної безпеки України з «пороговими» значеннями

* («-» — дані відсутні)

Значне відхилення від «порогового» значення зафіксовано у 2008 та 2011 рр. (12,05% та -12,7% відповідно). Причому у 2010 і 2011 рр. простежується негативно зростаюча тенденція дефіциту торговельного балансу. Однак, вже у 2012 р. відбулося різке збільшення даного індикатора до 6,8%.

Незважаючи на те, що кошти перерозподіляються через Зведений бюджет протягом останніх 8 років в межах допустимих значень (лише у 2009;2012 рр. визначається незначне перевищення у середньому на 0,84%), стійка тенденція до зростання цього показника свідчить про перевищення темпів росту доходів бюджету над темпами росту ВВП, що, в свою чергу, створює боргову небезпеку держави. Загалом, через зведений бюджет в останні роки розподілялось 18,8−31,6% ВВП.

Стійка тенденція до зростання трансфертів свідчить про збільшення обсягів дотацій та субвенцій з Державного бюджету і в цілому про надмірну фінансову децентралізацію (за останні 8 років простежується збільшення даного індикатора кожного року в середньому на 0,46%), що за сучасних умов не є позитивним явищем. Максимальне значення даного показника становило 6,35% ВВП у 2010 році.

Амплітуда коливань бюджетних видатків на одну особу між регіонами України також залишається в межах норми і становить в середньому 30,9% протягом 8 років.

Отже, з вище наведеного можна виділити наступні пропозиції щодо поліпшення фінансової та бюджетної безпеки, зокрема:

? необхідно розробити Концепцію фінансової безпеки України, яка б враховувала у собі орієнтацію України в інтеграцію в європейські структури та специфіку національної фінансової системи;

? забезпечити вчасне та бездефіцитне прийняття Державного бюджету;

? раціоналізувати структуру бюджетних видатків;

? створити ефективну систему контролю за використанням бюджетних коштів;

? посилити платіжну дисципліну всіх суб'єктів господарської діяльності;

? для забезпечення стійкості бюджетної системи створити ефективно діючий Стабілізаційний фонд;

? удосконалити діючу Методику, увівши додаткові індикатори бюджетної безпеки, такі як, наприклад, обсяг трансфертів з Державного бюджету у відсотках до доходів місцевого бюджету, який можна було використовувати для оцінки бюджетної безпеки регіонів;

? вдосконалити нормативно-правовову базу щодо формування доходної і видаткової частин бюджету з метою зниження ризиків їх невиконання.

Також доцільно здійснювати постійний моніторинг і аналіз умов, чинників, загроз та індикаторів фінансової безпеки, в тому числі й бюджетної, і на їх основі прогнозувати значення показників у перспективі, розробляти і здійснювати конкретні заходи щодо підтримання фінансової безпеки на належному рівні, а також вивчати досвід із існуючих заходів щодо уникнення і ліквідації загроз фінансовій безпеці в інших країнах.

Література Бойчик І.М. Економіка підприємства. — К.: Каравела, 2011 — 298 с.

Гальчинський А. С. Основи економічних знань. — К.: Вища школа, 2009; 544с.

Задоя А. А. Основы экономической теории — М.: Рыбари, 2010 — 403 с.

Задоя О. А. Макроекономіка. — К.: Четверта хвиля, 2009 — 247 с.

Горобчук Т.Т. Макроекономіка. — К.: ЦУЛ, 2013 -236 с.

Економіка підприємства / За ред. С. Ф. Покропивного — К.: КНЕУ, 2011 — 558с.

Економічний словник-довідник / За ред. С. В. Мочерного — К.: Феміна, 2009 — 368 с.

Общая теория денег и кредита / Под ред. Е. Ф. Жукова — М.: Е. Ф. Жукова. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2008 — 359 с.

Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність — К.: ЦУЛ, 2012 — 376 с.

Опарін В.М. Фінанси — К.: КНЕУ, 2009. — 164 с.

Основи економічної теорії / За ред. С. В. Мочерного — К.: Академія, 2009 — 468 с.

Основи ринкової економіки / За ред. В. М. Петюха.- К.: Урожай, 2009; 400 с.