Характеристика етичного та соціального середовища організації

Етика — це особисті переконання про те, правильні чи неправильні поведінка, дії або рішення. Одна з важливих складових етики мен-ра — трактування працівників о-ією. Ця ділянка охоплює приймання на роботу і звільнення, зарплатню та умови праці, право працівника на усамітнення і повагу. Багато етичних проблем також виникає з того, як працівники ставляться до своєї о-ї, особливо щодо конфліктів інтересів, секретності, чесності та конфіденційнесті.

Етика стосується окремих людей, їхніх рішень та поведінки. Від о-ій же залежить характер середовища, у якому виникають етичні проблеми. Соціальна відповідальність — це сукупність зобов 'язань, що їх о-ія повинна дотримуватися і за допомогою яких створювати соціальний контекст, у якому вона ф-ціонує. О-іям потрібно виробити правильний підхід до соціальної відповідальності так само, як вони розробляють будь-яку стратегію бізнесу. О-ії викор-ть формальні і неформальні характеристики мен-ту соціальної відповідальності.

До формальних характеристик мен-ту соціальної відповідальності належать законослухняність, етична відповідність та філантропічні внески. Законослухняність — це та міра, до якої о-ія дотримується місцевих законів держ-го та міжнародного законодавства. Завдання мен-ту законослухняності покладають на відповідних ф-ційних мен-рів. Етична відповідність — це міра, до якої члени організації дотримуються головних етичних (та правових) норм поведінки. Філантропічні внески — це виділення коштів на благодійні або інші соціальні програми.

Неформальні о-йні характеристики: лідерство, організаційна культура, ставлення в о-ї до інформаторів — це допомагає формувати та визначати сприйняття людьми позиції о-ії щодо соціальної відповідальності. Досвід лідерства та о-ійна культура повинні пройти тривалий шлях формування позиції соціальної відповідальності. Інформування — це виявлення і повідомлення керівництва про протизаконну або неетичну поведінку працівників о-ії.