Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Экономическая теорія оподаткування. 
Податкова политика

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Структура проекту включає загальну, особливу, спеціальні частини, і навіть прикінцеві положення. У загальній частини проекту таки Податкового кодексу відбиті такі основні елементи податкового законодавства, як: сфера його дії, принцип податкового законодавства, поняття і різноманітні види податків і зборів, компетенція Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних… Читати ще >

Экономическая теорія оподаткування. Податкова политика (реферат, курсова, диплом, контрольна)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАИНЫ.

КАФЕДРА ЭКОНОМИКИ.

КУРСОВА РАБОТА.

з дисципліни «Основи економічної теорії» на задану тему: «Економічна теорія наллогооблажения. Податкова политика.».

Исполнитель, студент ______________________.

(підпис, дата) Группа, домашній адрес:

Керівник роботи ______________________.

(підпис, дата).

Донецьк — 2003.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАИНЫ.

КАФЕДРА ЭКОНОМИКИ.

ЗАДАНИЕ.

НА КУРСОВУ РАБОТУ.

з дисципліни «Основи економічної теории».

Студенту.

Тема роботи: «Економічна теорія наллогооблажения. Податкова политика.».

Исполнитель, студент ______________________.

(підпис, дата) Группа, домашня адреса :

Керівник роботи _____________________.

(підпис, дата).

Донецьк — 2003.

«Економічна теорія наллогооблажения. Податкова политика.».

|Введение … |4 | |1.Налоги: еволюція, визначення та види… |5 | |2. Принципи налогооблажения і функції податків… |8 | | 2.1. Крива Лаффера … |13 | |3. Податкова політика та податкову систему України, шляху їхнього | | |вдосконалення … |20 | |Укладання … |27 | |Список використаних джерел… |31 | |Додаток, А … |31 | |Таблиця А.5 «Систему оподаткування України» … |33 | | | |.

Оподаткування людей податками старо як світ. Воно існувало вже у за біблійних часів і це непогано організовано. Однією з найбільш відомих тоді податків була «десятина», десяту частину врожаю селянин віддавав за користування землею. Цей податок нині проіснував майже кінця дев’ятнадцятого столетия.

У державах класичного древнього світу (Рим, Афіни, Спарта) податки, зазвичай, не робилися, бо ні було постійних відомств. Надаючи державі послуги. Громадяни витрачали кошти. Проте збори і стягування мита з торговців в портах, на ринках, в міської воріт існували і тогда.

Безпосередні складальники податків обділені популярності народі, хоча тільки виконували волю уряду. Оскільки збір податків — справа копітка, вимагає зміст спеціального апарату, у деяких країнах, щоб заощадити державні кошти і, право стягувати податки виставлялося на тогах. Одержував його той, хто давав найвищу ціну. Він ставав «відкупником». Природно, що така збирач податків, щоб покрити витрати й одержання прибутку, відповідально ставився до виконання своїх обязанностей.

Проблеми оподаткування постійно займали уми економістів, філософів, державотворців найрізноманітніших епох. Хома Аквінський (1226- 1274) визначив податки, як дозволену форму грабежу. Ш. Монтеск'є (1689- 1755) думав, що нічого не вимагає стільки мудрості і розуму, як визначення тієї частини, яку в поданих забирають, і тією, яку залишають їм. А один із батьків теорії оподаткування ж Адам Сміт (1723−1790) характеризував тому, що тим, хто їх виплачує - ознака не рабства, а свободы.

Нині податків і податкову систему — це джерела бюджетних надходжень, а й найважливіші структурні елементи економіки ринкового типу. Вочевидь, що формування раціональної податкової системи, не гнітючої підприємницьку діяльність й що дозволяє проводити ефективну бюджетну політику, неможливі повноцінні перетворення економіки Украины.

1.Налоги: еволюція, визначення та виды.

Податки — це платежі, які у обов’язковому порядку сплачують в дохід держави юридичні і особи — підприємства, організації, граждане.

Платити податки зобов’язані все. Але це означає, що, хто їх сплачує, отримує щось замість того. Зазвичай, виплати ці як обов’язкові, а й принудительны і безвозмездны. Але податки необхідні, з допомогою податків держава впливає на багато, зокрема економічні, процеси. Вони допомагають заохочувати чи стримувати певні види діяльності, спрямовувати розвиток тих чи інших галузей промисловості, впливати економічну активність підприємців, збалансувати платоспроможний попит, регулювати кількість грошей до зверненні. І хоча податки частіше викликають обурення, ніж схвалення, без них сучасне суспільство, ні уряд існувати не могут.

Загальні і єдині всім правила оподаткування, стабільні протягом багато часу дозволяють платникам податків самостійно, з перспективою приймати господарські рішення, заздалегідь знаючи норму й умови вилучення частини їхнього доходів у користь государства.

Принципи оподаткування повинні будуються з урахуванням чотирьох функцій: — рівномірність; - визначеність; - зручність; - дешевизна.

Проте треба сказати, що для становлення новою податковою системи, яка адекватно відповідала б ринкової економіки, відбувається послідовно поволі. Україна нинішнього разі исключение.

Громадське призначення податків проявляється у їхніх функціях. Їх дві - «фіскальна» і «экономическая».

Фіскальна полягає у формуванні грошових доходів держави. Гроші потрібні йому утримання державної машини, армії, розвиток науку й техніки, підтримку дітей, літніх і хворих людей. З зібраних у вигляді податків коштів держава покриває Витрати освіту, будує школи, вищі навчальні заклади, дитячі вдома, платить зарплату викладачам і стипендії студентам. Частина коштів до охорони здоров’я: захист здоров’я матері і дитини, зміст поліклінік, лікарень тощо. На цьому ж джерела йдуть грошей будівництво державних підприємств, доріг, захист навколишнього среды.

Економічна функція податків полягає у вплив через податки на громадське відтворення, тобто. будь-які процеси економіки країни, а також соціально — економічні процеси у суспільстві. Податки у цій функції можуть грати заохочувальну (стимулюючу), обмежувальну і яка контролює роль. Так, ті підприємства, яким надано податкові пільги, й зростають розвиваються швидше інших. Надаючи пільги, держава вирішує серйозні, часом стратегічних завдань. Наприклад, не обкладаючи податком частка прибутку, що йде на благодійну діяльність, держава приваблює підприємство до вирішення соціальних проблем. Значне підвищення здатне як обмежити, а й здійснити безглуздою підприємницьку діяльність. Призначаючи вищі податки на понад прибуток, держава контролює рух ціни товари та услуги.

Функції податків взаємопов'язані. Зростання податкових надходжень у бюджет, тобто. реалізація фіскальної функції, створює матеріальну змога здійснення економічної роль держави тобто. це економічна функція податків. У водночас досягнуте внаслідок економічного регулювання прискорення розвитку та зростання дохідності виробництва дозволяє державі отримати більше коштів. Це означає, що економічне функція податків сприяє здійсненню фіскальної, зміцнює ее.

Сукупність стягнутих у державі податків та інших платежів (зборів, мит) утворюють податкову систему. Це втягує й звід законів, регулюючих лад і правила оподаткування, і навіть структуру і функції державних податкові органи. Податкова система виходить з відповідних законодавчі акти держави, які встановлюють конкретні методи побудови і стягування податків, тобто. визначають елементи податків. Податкова система входять також органи збору і нагляду над їх внесенням від імені податкової інспекції та податковою полиции.

Визначимо засадничі поняття елементів податкової системи :

Суб'єкт оподаткування — юридичне чи фізична особа, що є платником податку. Є певні механізми перекладу податкового навантаження інших осіб, тому спеціально виділяється таке поняття, як носій податку. Носій податку — обличчя, яке сплачує налог.

Об'єкт оподаткування — дохід (прибуток), майно (матеріальні ресурси), ціна товару або ж послуги, додана вартість, куди нараховується податок. Нині спільною рисою більшості податкових систем є матеріально — грошовий, а чи не особистісний характер об'єктів оподаткування. Використання як об'єкт оподаткування фізичної особи (подушний податок) втратило своє значення, практично цей вид податку ніде немає. Об'єкт оподаткування який завжди збігаються з джерелом стягування податку, тобто. доходом з яких виплачується налог.

Податкова ставка (норма оподаткування) — це величина податку одиницю оподаткування (дохід, майно тощо.). Розрізняють граничну ставку, ставку оподаткування додаткової одиниці прибутку і среднею, співвідношення суми податків до величині доходів. Якщо гранична ставка зростає разом із доходом, те й середня зростає зі зростанням доходів. Податкова ставка, встановлювана в % до прибутку, називається податкової квотой.

Податкова пільга є повне чи часткове звільнення від налога.

Сукупність податкових ставок і місцевих податкових пільг становить податковий режим.

Систему оподаткування України будується за принципами обов’язковості, рівнозначності і пропорційності, рівності і недопущення податкової дискримінації; стабільності, економічної обгрунтованості, рівномірності сплати і єдності підходу. У цілому нині система податків має забезпечити оптимізацію структури і розподілу і перерозподілу національного доходу із єдиною метою стимулювання матеріального виробництва, підвищення його ефективності і основі найповнішого задоволення державних підприємств і соціальних потребностей.

Принципи побудови системи оподаткування, види податків, зборів і обов’язкових платежів, платники податків, об'єкти оподаткування, порядок зарахування і розподілу податків, порядок їх обчислення і продовжити терміни сплати, і навіть відповідальність порушення податкового законодавства встановлюються Закон України «Про систему налогообложения».

Україна має існує загальнодержавні і місцеві податки. Система оподаткування показано таблиці А.5.

Законодавством можуть встановлюватися та інші загальнодержавні податки та збори. Закон України «Про систему оподатковування» [1] визначено перелік місцевих податків та зборів, що потенційно можуть встановлюватися місцевими органами влади, т. е. місцевими Совітами, але лише відповідність до наведених переліком й у рамках граничних розмірів ставок, встановлюваних законами Украины.

2. Принципи налогооблажения і функції налогов.

Обов’язкові збори з фізичних юридичних осіб, проведені державою з урахуванням державного законодавства, поділяються на частини. Розрізняють тверді, пропорційні, прогресивні і регресивні податкові ставки.

Тверді ставки встановлюються у повній сумі на одиницю оподаткування, незалежно від розмірів дохода.

Пропорційні - діють у однаковому в процентному відношенні до об'єкту податку не враховуючи диференціації його величины.

Прогресивні ставки припускають зростання величини ставки принаймні зростання доходу. Прогресивні податки — це податки, тягар яких сильніше тисне на осіб із великими доходами.

Регресивні ставки припускають зниження величини ставки принаймні зростання доходу. Регресивний податок може і спричинить зростанню абсолютної суми надходжень до бюджету зі збільшенням доходів налогоплательщиков.

По платоспроможності податки діляться на прямі й опосередковані. Прямі податки платяться суб'єктами податку безпосередньо і аж пропорційні платоспроможності. Непрямі податки стягуються через надбавку до цене.

Залежно від використання податки діляться на спільні смаки й специфічні. Загальні податки використовуються фінансування поточних і капітальних витрат державного устрою і до місцевих бюджетів без закріплення за будь-яким певним виглядом витрат. Специфічні податки мають цільове призначення (відрахування на соціальне страхування чи відрахування на дорожні фонды).

ж Адам Сміт сформулював чотири основоположні принципи оподаткування, бажаних у будь-якій економічної системе.

1. Підданні мають брати участь у змісті уряду відповідно прибутку, яким вони користуються під охороною і государства.

2. Податок, який зобов’язаний сплачувати певний суб'єкт податку, може бути точно визначено (термін сплати, спосіб платежу, сума платежа).

3. Кожен податок повинен стягуватися тоді і тих способом, коли як платникові податків найзручніше сплатити его.

4. Кожен податок може бути задуманий і розроблений в такий спосіб, що він брала й утримував із кишені народу можливо менше понад те, що завдає казначейству государства.

З іншого боку, схема сплати податку мусить бути проста до сприйняття платника податків, а об'єкт податку повинен мати захисту від подвійного чи потрійного обложения.

Податки можуть стягуватися такими способами:

1. кадастровий — (від слова кадастртаблиця, довідник) щоб податку диференційований на групи з певному признаку.

Перелік цих груп, і їх ознаки заноситься у спеціальні довідники. Для кожної групи встановлено індивідуальна ставки податку. Такий метод характерний тим, що обсяг податку залежить від дохідності объекта.

Прикладом такого податку може бути податку власників транспортних коштів. Він стягується по встановленої ставці від потужності транспортного кошти, незалежно від цього, використовується це транспортний засіб чи простаивает.

2. з урахуванням декларації. Деклараціядокумент, у якому платник податку наводить розрахунок прибутку і податку від нього. Характерною рисою такого методу і те, що виплата податку виробляється після отримання прибутку особою які отримують доход.

Прикладом може бути податку прибыль.

3. у джерела. Цей податок нині вноситься обличчям, выплачивающим доход.

Тому оплата податку виробляється до отримання прибутку, причому одержувач доходу одержує її зменшеним, у сумі налога.

Наприклад, прибутковий податок з фізичних осіб. Цей податок нині виплачується підприємством чи організацією, де працює фізична особа. Тобто. до виплати, наприклад, зарплати з неї віднімається сума податку і перераховується до бюджету. Решта виплачується работнику.

Існує дві виду податкової системи: шедулярная і глобальная.

У шедулярной податкової системі весь дохід, отримуваний платником податків, ділиться на частини — шедулы. Кожна з цих частин оподатковується певним чином. Для різних шедул можуть бути різні ставки, пільги та інші елементи налога.

У глобальної податкової системі всі доходи фізичних і юридичиних осіб оподатковуються однаково. Така система полегшує розрахунок податків і спрощує планування фінансового результату для предпринимателей.

Глобальна податкову систему широко застосовується у західних государствах.

Податках властива одночасно стабільність і рухливість. Чим стабільніше систему оподаткування, то впевненіше почувається підприємець: може заздалегідь і точно розрахувати, який буде ефект здійснення тієї чи іншої господарського рішення, проведеною угоди, фінансової операції, і т. п. Невизначеність — ворог підприємництва. Підприємницька діяльність завжди пов’язані з ризиком, але рівень ризику, по крайнього заходу, подвоюється, якщо нестійкості ринкової кон'єктури додається нестійкість податкової системи, нескінченні зміни ставок, умов оподаткування, а умовах сумної пам’яті перебудови — та тіла принципів налогообложения.

Не знаючи твердо, які будуть умови і оподаткування майбутньому періоді, неможливо розрахувати, яка ж його частина очікуваної прибутку піде на бюджет, яка дістанеться предпринимателю.

Стабільність податкової системи значить, що склад податків, ставки, пільги, санкції можуть бути назавжди і безповоротно. «Завмерлих» систем оподаткування немає й можуть бути неспроможна. Будь-яка систему оподаткування відбиває характер суспільного устрою, стан економіки нашої країни, стійкість соціально-політичної ситуації, ступінь довіри населення до уряду — і всі на даний момент її набрання чинності. Принаймні зміни зазначених та інших умов податкову систему перестає відповідати що ставляться до ній вимогам, входить у в протиріччя з об'єктивними умовами розвитку народного господарства. У зв’язку з цим у податкову систему у цілому або окремі її елементи (ставки, пільги тощо.) вносяться необхідні изменения.

Поєднання стабільності і динамічності, рухливості податкової системи досягається тим, що протягом року ніяких змін (крім усунення очевидних помилок) не вносяться; склад податкової системи (перелік податків і платежів) може бути стабільний протягом кількох лет.

Сьогодні податки дуже різні за видами й утворюють досить розгалужену совокупность.

Податки діляться на різноманітні групи з багатьом ознаками. Вони классифицируются:

— характером податкового изъятия (прямые і косвенные);

— за рівнями управління (федеральні, регіональні, місцеві, муниципальные);

— по суб'єктам оподаткування (податки з юридичних і фізичних лиц);

— з об'єктів оподаткування (податки на товари та, податки з доходів, прибуток, приріст ринкову вартість капіталів, податки нерухомість та оберігати майно і т.д.);

— за призначенням податку (загальні, специальные).

Податки бувають два види. Перший вид — податки з доходів й передати майно: прибутковий податок та податку з прибутку корпорацій фірм; на соціальне страхування і фонд заробітної плати робочої сили (звані соціальні податки, соціальні внески); поимущественные податки, зокрема податки на власність, включаючи землі і іншу нерухомість; податку переклад прибутків і капіталів до інших держав та інші. Вони стягуються з конкретного фізичного чи юридичної особи, їх називають прямими податками. Основними видами прямих податків є реальні та особисті налоги.

Реальні податки стягуються з окремих видів майна (землі, будівель) платника податків з урахуванням переліку, враховує середню, а чи не справжню дохідність платника. Залежно від об'єкта оподаткування до їх числа: земельний податок, податку з власників будівель, податку з власників транспортних засобів, сільськогосподарський налог.

Особисті податки — податки з доходу чи майно фізичних і юридичних, стягнуті зі джерела доходів чи з декларації, за особистої оподаткуванні, на відміну реального, об'єкти (дохід, майно) враховуються індивідуально кожному за платника, береться до уваги та її фінансове становище. Залежно від об'єктів оподаткування розрізняють такі види особистих податків: прибутковий податок з населення; податку прибуток підприємств; податку з прибутку іноземних юридичних осіб діяльність у нашій країні; податку доходи; плату працю; плату води і другие.

Другий вид — податки на товари та: оборот — в більшості розвинутих країн замінений податком на додану вартість. Це непрямі налоги.

Непрямі податки — податки на товари та, встановлювані як надбавки до ціни товарів, до тарифів, послугам і видам деятельности.

Непрямий податок (оборот) переважно реалізується у цінах на товари тривалого користування, предмети одягу, алкогольні напої і тютюнові вироби і буде є податку ті групи населення, що більше купують налогооблагаемые товары.

Непрямі податки виступають на три види: 1. Акциз — оборот, стягуваний зі вартості товарів виробництва. 2. Податок на додану вартість — є частиною новоствореної вартості. 3. Мита — непрямі податки на імпортні, експортні і транзитні товари, які у дохід бюджету государства.

У країнах ринкової економіки непрямі податки грають значну роль податковому регулюванні та формування доходів держави. Історично основними видами непрямих податків був акциз. У багатьох країн чітко виділено такі акцизні групи товарів: духи, тютюнові вироби, бензин інші види нафтопродукти, легковики і коштовності. Подальший розвиток непрямого оподаткування призвело до появі податку з обороту (універсального акцизу), що у деяких країнах сформувався в податку продаж, зазвичай, споживчих товарів хороших і в податку додану вартість, утворюваний з кожної стадії виробництва чи обращения.

У країнах ЄС широко застосовується податку додану вартість, який внормовує понад половину всіх надходжень до бюджету від непрямих податків. До переваг цього виду податку относится:

~ універсальність підходи до податкової шкалою, процесом исчисления.

і процедурам изъятия;

~ спрощення контролю за рухом товарів та послуг, за издержками;

~ стимулювання експорту, оскільки виклик товарів не оподатковується налогом.

На відміну від прямих даний вид податку надходить регулярно і рівномірно у скарбницю государства.

Аналіз систем розвитку непрямого оподаткування країнах із ринковою економікою призводить до наступним висновків. У складі різноманітних видів товарів та послуг виділяється група акцизних товарів, і навіть ряд товарів тривалого користування і розкоші. До даним товарам застосовується особливий індивідуальний порядок оподаткування. Для інших видів товарів і рівнем послуг, передусім споживчого призначення, застосовується податку продаж (чи з обороту). Це дозволяє, крім вилучення додаткових доходів, контролювати процеси виробництва та реалізації, цим збільшуючи можливість на економіку й отримання додаткового інформації про господарських процесах. Розширюється сфера використання податку додану вартість, як універсального виду непрямого налогообложения.

Останні два виду податків спрощують процес розподілу доходів між різними органами влади на пайовий основі, і забезпечують відомий автоматизм податкових надходжень. Навпаки індивідуальні акцизні податки вимагають попереднього визначення списку товарів хороших і компетенції різних рівнів власти.

Державні податки встановлюють і стягуються центральними органами власти.

Місцеві податки встановлюють і стягуються місцеві органи влади на відповідної территории.

Відносини між органами влади засновані на розподілі компетенції у сфері податкового регулювання між ними.

Загальні податки знеосіблені і чинять на єдину касу держави, що й визначає подальшої порядок їх застосування, зазвичай, на загальнодержавні мероприятия.

Спеціальні (цільові) податки йдуть на суворо визначених функцій. Наприклад, кошти державного страхування практично у всіх державах задіяні лише на соціального забезпечення (пенсії) і соціальне страхування (пособия).

Розмаїття залежить від типів (суб'єктів) господарську діяльність та його організації. У кожному разі виділяють чотири сектори, які різняться між собою як способом господарську діяльність, а й особливостями податкового регулирования:

— державний сектор;

— комерційний сектор;

— фінансовий сектор;

— население.

Попри відомий історичний досвід, податкове регулювання в нашій країні поки що на стадії становлення, і буде напевно перетерплювати изменение.

Тому цікавить як його аналіз, а й порівнювати з загальними принципами і закономірностями податкового регулювання країни з ринкової экономикой.

Прямі податки важко перенести на споживача. У тому числі найлегше справа з податками на грішну землю і іншу нерухомість: вони входять у орендну і квартирну плату, ціну сільськогосподарської продукции.

2.1. Крива Лаффера.

Непрямі податки переносяться на кінцевого споживача залежно від рівня еластичного попиту товари та, оподатковувані цими податками. Чим менш еластичний попит, то більша частина податку перекладається на споживача. Чим менш еластично пропозицію, тим менша частина податку перекладається на споживача, а велика сплачується з допомогою прибутку. У довгостроковій перспективі еластичність пропозиції зростає, і споживача перекладається дедалі більша частина непрямих налогов.

Що стосується високої еластичності попиту збільшення непрямих податків можуть призвести до зменшення споживання, а за високої еластичності пропозиції - до зменшення чистий прибуток, що викликає скорочення капіталовкладень чи перелив капіталу інших сфер деятельности.

Поширена думка у тому, чим більше стягувати податків, тим більше буде надходження до бюджету. Але це не неверно.

Залежність податкових надходжень від величини ставки податку характеризується так званій кривій Лаффера. По Лафферу, оптимальний середня сумарна ставка прямих і непрямих податків на суму 37,7%, що показано малюнку А.4. Саме за ставці досягається максимальний рівень податкових надходжень до бюджету. А в Україні, по оцінкам фахівців, за нинішньої систему оподаткування середня сумарна ставка прямих і непрямих податків становить близько 80%. Податків самого від запланованого кількості надходить до бюджету всього 30−35%. Якби вона була 37,7%, український бюджет б він отримував втричі більше платежей.

Підприємства — платники податків чи інших обов’язкових платежів, які мають у своєму установлений термін для сплати податків чи інших обов’язкових платежів бухгалтерських звітів і балансів, декларацій і розрахунків встановленої форми за період, сплачують 110% податок (платежу), исчисленного попередній період. Після подачі зазначених документів виробляється перерахунок податку (платежу), з фактично отриманого доходу (прибутку) та налогообложения.

Що стосується приховування (заниження) платниками податок чи іншого обов’язкового платежу з нього стягується сума до нарахованого податку чи інших обов’язкових платежів і штраф у дворазовому розмірі тієї ж самої суми, а разі повторного порушення протягом року після встановленого порушення попередньої перевіркою — штраф у п’ятиразовому розмірі. За неподачу чи невчасне подання декларації, розрахунків й інших документів податковим адміністраціям, і навіть неподачу чи невчасне подання платіжних доручень для сплати податків банківських установ — 10% які підлягають сплаті сум податків (платежей).

Санкції застосовуються до платників податків податків, допустивших помилки у своїх розрахунках чи деклараціях, незалежно від цього, зроблено через незнання, халатності чи свідомо. У цьому слід пам’ятати, що встановлені законодавством фінансові санкції застосовуються із податків інших платежів і внескам, якими встановлено обов’язкова подача державним податковим адміністраціям податкових декларацій і обгрунтованість розрахунків. В інших податках (платежах) ці санкції не применяются.

Обов’язкове умова до застосування фінансових санкцій є правильно оформлений акт документальної перевірки, де чітко викладається зміст порушення, називається конкретні пункти та статті порушення законодавчого акта. Акт перевірки підписує керівник підприємства міста і перевіряючий податковий інспектор. Інакше першого від підписи складається додатковий акт довільній форми. Дії податкового інспектора можна оскаржити, навіщо подається заяву на Державну Податкову Адміністрацію, що безпосередньо контролює платника. Протягом місяця мають дати відповідь. Якщо він не влаштовує платника, той проти неї звернутися у вищу податкову адміністрацію чи арбітражного суду. У цьому розгляді скарги платника значить припинення дій посадових осіб податкової адміністрації. Тобто платникові нараховується пеня та збирається сума фінансових санкцій у встановленому порядке.

Сума фінансових санкцій порушення податкового законодавства має бути перерахована до бюджету або державні цільові фонди в десятиденний термін від дня складання акта перевірки державної податкова адміністрація. Відповідальність за повноту і своєчасність сплати фінансових санкцій несе керівник предприятия.

Що стосується не внесення змін до вищевказаний термін суми фінансової санкції але податкова адміністрація проти неї стягнути ці суми з підприємств усіх форм власності навіть від підсумків фінансово-господарської діяльність у безспірному порядку шляхом виставляння інкасового доручення (розпорядження) на розрахунковий рахунок у банку підприємства. Без коштів у розрахунковий рахунок санкції звертаються на валютний, депозитний і інші рахунки. За відсутності засобів і цих рахунках податкова адміністрація повинна стягнути несплачені до бюджету платежі з допомогою майна боржника, т. е. останній то, можливо банкротом.

Після закінчення встановлені строки сплати відповідних платежів невнесена сума вважається недоїмкою, і неї нараховується пеня. У час розмір пені нараховується наступним образом:

— пеня у вигляді 120% облікової ставки Національного Банк України нараховується при невчасне надходження до бюджету: прибуток; податку додану вартість; акцизного збору; і щодо оплати спеціальне використання лісових ресурсів; прісних ресурсів; надр при видобутку корисних копалин; зборів та інших неподаткових платежів; рентна плата за нафта і природний газ видобутий України; податку з власників транспортних засобів; відрахувань від і щодо оплати транзит газу територію України; суми відмінності у ціні природного газу власного видобутку; суми від перевищення фонду споживання; коштів від приватизації наразі державного майна; відрахувань на геологорозвідувальні роботи, вироблених з допомогою держбюджету; місцевих податків та зборів; відрахувань до Фонд ліквідації последствий.

Чорнобильської катастрофи; відрахувань до Державний інноваційний фонд;

— пеня у вигляді подвійний ставки Національного Банку України нараховується за невчасне надходження до бюджету на доходи граждан;

— пеня у вигляді 0,2% від недоотриманої суми нараховується: за невчасне надходження державного мита; за прострочену за посаду по наданим позикам під держзамовлення, сільськогосподарської продукції і на іншим займам;

— пеня у вигляді 0,3% від недоотриманої суми нараховується за невчасне надходження: доходів від зовні - економічної діяльності; плату за землю.

На посадових осіб підприємств, винних не утриманні, не перерахування, заниженні податок чи іншого платежу чи внеску, в приховуванні (заниженні) об'єктів оподаткування чи ведення його з порушенням встановленого порядку, в неподачі, невчасній подачі, за встановленої формі бухгалтерських звітів, балансів, податковий декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень та інших обов’язкових платежів, державними податковими адміністраціями накладаються адміністративні штрафи у вигляді від 5 до 10 неоподатковуваних мінімальних доходів граждан.

Крім адміністративної відповідальності ще, на посадових осіб підприємств — платників податків може лягти кримінальна ответственность.

Може складеться ситуація, коли місцева адміністрація, намагаючись поповнити свій бюджет, встановлюють додаткові місцеві податки, які важким ярмом лягають на підприємців. У зв’язку з цим треба знати, що Державна Податкова Адміністрація немає декларація про обов’язкове стягнення податків і платежів, запроваджених місцевими адміністраціями не врахованих у переліку місцевим податкам, передбачених Законом «Про систему оподаткування» [1]. Податкова Адміністрація також вправі нараховувати пені, застосовувати фінансові санкції, і залучати до адміністративної відповідальності за невчасну сплату чи несплату податків запроваджених місцевими администрациями.

Відповідно до даними дохідної частини бюджету державного бюджету України в 1995 найбільшу частку (14,3%) у загальному обсягу бюджетних надходжень становить податку додану вартість (ПДВ), є різновидом універсальних акцизів. У світовій практиці він перетворився на основний податок непрямого дії і замінив у багатьох країнах менш ефективний оборот. З податком з обороту пов’язано виникнення своєрідного кумулятивного ефекту, який перебуває у цьому, що об'єкт оподаткування містить податки, сплачувані на попередніх етапах руху товару. ПДВ немає цієї вади, але надає значний вплив на загальний рівень цін, оскільки вона вводиться до складу ціни всіх товарів хороших і послуг і є регрессионным стосовно підтримки малозабезпечених верств населения.

Україна має ПДВ введений у правове 1992 р. Об'єктом оподаткування є обертів щодо реалізації товарів, робіт, наданих послуг, окрім їхніх реалізації експорту. У зв’язку з цим ПДВ має широку базу оподаткування, що забезпечує стабільність надходження засобів у до державного бюджету. Для обчислення ПДВ до обороту, що включає суму вже сплаченого податку, зараз використовується ставка 16,67%, а при включенні ПДВ у ціни реалізованих товарів (робіт, послуг) — 20%. Однак у початку цього податку він повинен забезпечити доходи бюджету тому самому обсязі, як і скасовані податки з обігу субстандартні та продажів, які діяли 1991 р. На якийсь час у 1993 р. ввели сучасні ставки ПДВ. Однак за умов величезного бюджетного дефіциту їх швидко скасували, повернувшись до початковому уровню.

Порядок обчислення та сплати ПДВ регламентується сьогодні Декретом Кабінету міністрів України направив «Про податок додану вартість «від 26.12.92 р. і деякими іншими нормативними актами.

У підприємців виникають значні труднощі при обчисленні підлягає сплаті суми ПДВ, особливо в визначенні оподатковуваного обороту. Це можуть призвести до значним недоплата, які податкова інспекція стягує щонайменше значні штрафи. Великий ж перелік пільг щодо ПДВ пояснюється лише тим, що це податок стягується по уніфікованої ставці, суперечить у світовій практиці її дифференциации.

З указу президента України «Про стягування ПДВ із імпортних товарів «від 30.06.95 р. йдуть такі пільги: імпортну сировину, матеріально-технічні ресурси, комплектуючі вироби, устаткування, матеріали, техніка та інші товари, ввезені господарюючими всіх форм власності, зокрема посередниками (прямими постачальниками), для виробничих та потреб (тобто. без наступної реалізації), а також енергоносії (нафту та газу), які ввозяться для виробничих потреб, зокрема за бартерними операціям, не підлягають оподаткуванню ПДВ у час переміщення через митний кордон Украины.

Що стосується використання зазначених товарів не так на виробничі і свої потреби або заради подальшим продажу, ПДВ стягується з їх вартості з урахуванням ПДВ, але нижче митної вартості, перерахованої в національної валюти за курсом НБУ на день надання декларации.

Слід враховувати особливості оподаткування ПДВ спільних підприємств. Згідно з Кабінету міністрів України № 55−93 від 20.05.93 запровадженим на дію з 05.06.93, внесено істотних змін у порядок оподаткування підприємств із іноземними інвестиціями. Таким вважається підприємство будь-який організаційно-правовою боку, створеної за законами України, якщо впродовж календарного року у його статутний фонд є кваліфікаційна іноземна інвестиція. Кваліфікаційної іноземної інвестицією вважається внесок однієї з засновників у розмірі: від 10 000 до 50 000 доларів і зажадав від 50 000 доларів і выше.

Відповідно до розміром внеску визначається пільга оподаткуванням НДС.

Дія Інструкції про порядок обрахунку та сплати ПДВ № 3 від 10.03.93 р. має за застосування до спільним підприємствам. У основі діяльності СП лежать експортно-імпортних операцій, тому дію вищевикладеної Інструкції регламентується є ще однією Інструкцією про порядок обрахунку і сплати ПДВ і акцизного збору товари, завезені з-за меж митних кордонів України, експорту товарів, робіт й нових послуг № 44 від 31.05.94 г.

Особливістю оподаткування імпортних операцій і те, що отримана виручка за експортну продукцію перестав бути об'єктом оподаткування. І тут (тобто. при обчисленні ПДВ і акцизів) об'єктом оподаткування під час експорту є сума відвантаженої продукції. У цьому ПДВ і акциз, сплачені раніше, відшкодовуються підприємствам після вступу виручки з цього приводу, але з пізніше ніж за рік після випуску продукции.

ПДВ і акциз імпорту нараховуються по декларованою вартості товару і враховуються в купівельною ціною імпортованого товару. ПДВ і акциз експортноімпортних операцій сплачуються в останній момент перебування товару на митному складі. Тільки після сплати податку товар то, можливо відвантажено зарубіжних країн чи складу потребителю.

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів — постачання давальницької сировини українським замовником в обробці по закордонах з наступним поверненням у його объеме.

Практика показує, найбільш застосовувану з перелічених вище пільг серед платників податків є пільга зі звільнення від сплати ПДВ послуг аптечних закладів щодо реалізації медикаментів і виробів медичного призначення. При застосуванні зазначеної пільги платникам податків слід керуватися переліком аптечних закладів, повідомленим листом Головною в державній податковій інспекції України від 24.01.94 р. № 14−312. Крім цього відповідно до її роз’яснень від 18.05.94 р. № 10−330/10−1870 зазначена пільга поширюється підприємств та молодіжні організації незалежно від форм власності, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) Міністерства Охорони Здоров’я у цих товарів. За повідомленням ГГНИ України у вищевказаних роз’ясненнях, з 18.02.94 від сплати ПДВ звільняються послуги аптечних закладів щодо реалізації медикаментів і виробів медичного призначення як вітчизняних, і імпортованих з-за меж митних кордонів України лише заради реалізації через зазначені закладу та предприятия.

3. Податкова політика та податкову систему України, шляху їхнього совершенствования.

Сьогодні Кабміном затверджений проект Концепції і Структури таки Податкового кодексу України. Визначено переліки загальнодержавних і місцевим податкам, зборів і обов’язкових платежів, вказаних у таблиці А5.

Загальнодержавні налоги.

1. Податок з підприємств. Здебільшого зберігається існуючий стан стягування, т.ч. авансових платежів і ставка — 30%. Зміни торкнуться, по-перше, переліку об'єктів соціальної інфраструктури, Витрати зміст яких враховуються у складі валових витрат платника податку, по-друге, поняття і близько застосування «звичайній ціни», по-третє, відповідальності платників податку за недостовірність даних об'єкт оподаткування — нова фінансова санкція передбачає відшкодування у вигляді до нарахованої податок замість діючої норми — 30%.

2. Податок з доходів фізичних осіб. Передбачається запровадження шкали з мінімальним кількістю щаблів 10,20 і 30% з одночасним розширенням бази оподаткування, зокрема. з доходів, одержані від роботодавця як наследованного майна, подарунків тощо., і упорядкуванням пільг всім груп платників податку і скасуванням тих, які надаються за фаховою чи галузевому признаку.

3. Податок на додану стоимость (НДС). Зберігається нарахування, сплати і відшкодування, але знижується ставка — до 18%.

Передбачається відмови від пільги зі звільнення від сплати ПДВ товарів критичного імпорту і що скасування нульової ставки з продажу вугілля й продуктів його збагачення, і навіть вугільних і торф’яних брикетів, електроенергії, газу, імпортованого в Украину.

4. Акцизний податок. Передбачається значне зменшення переліку підакцизних товарів (послуг) сьомої позиций:

— спирт етиловий, алкогольні напитки;

— тютюнові изделия;

— пиво;

— бензин, дизельне топливо;

— транспортні средства;

— ювелірні изделия;

— послуги мобільного связи.

У цьому ставки планується встановити рівні, що дозволяє підвищити питому вагу цього податку загальних доходах бюджету (зараз — 2,9% з вітчизняних товарів, 1% - з імпортних). Причому намічається встановлювати ставки трьох видів: адвалорні (у відсотках вартості підакцизної продукції); твердих сум із одиниць ваги, обсягу, кількості чи іншого натурального показника; комбіновані. Зберігається становище про звільнення від акцизного податку з вартості експортованих за приделы України товаров.

5. Податок на майно. Ставка податку визначено лише на рівні, не перевищує 3% середньої поточної вартості об'єкта оподаткування. Кошти податку надходитимуть місцеві бюджеты.

Передбачається, що це податок погашатиме собою плату за землю і податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, причому у документі покладено ідею зменшення розмірів і щодо оплати землю і для виробників продукции.

6. Збір в Державний соціальний фонд. Передбачається, у цьому фонді акумулюватимуться кошти, що на даний час вступають у фонди Пенсійний та високого соціального страхування. Об'єктом обчислення збору визначено фонд оплати праці, ставка — 25%, зарахування в госбюджет.

7.Государственная мито. Планується розширити перелік дій, по здійсненню яких утримується держмито і переглянути ставки що з них.

8. Ресурсні і рентні платежі. У ресурсні платежі включені: плату спеціальне використання водних ресурсів, за спеціальне використання лісових ресурсів, користування надрами у видобуток з корисними копалинами. Ставки і Порядок платежів з ним будуть визначаться Кабміном. Скасовуються відрахування на геологорозвідувальні роботи, виконані з допомогою держбюджету. Зростають нормативи і щодо оплати використання підземних вод і користування недрами.

У рентні платежі включені плату нафта і природний газ, видобуті в Украине.

9. Екологічний податок. Запроваджується замість діючих зборів забруднення навколишнього природного середовища. У цьому об'єктом оподаткування будуть викиди шкідливих речовин у атмосферу і водойми, розміщення відходів. Ставка податку встановлюватиметься Кабмін України за кожним видом шкідливого на навколишню среду.

Місцеві податків і сборы.

Передбачається скасування низки зборів, зокрема: на право проведення кіно — і телезйомок, за на бігах, з осіб, що у грі на тоталізаторі на іподромі, використання місцевої символіки, за видачу ордера на квартиру, за проведення аукціону, конкурсної розпродажу і лотереї. Одночасно передбачається запровадити низку інших зборів, зокрема: іншого за надання в користуванні земельних ділянок на будівництво об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житла і гаражів населених пунктах, за проведення соціально-побутових заходів (самоналогооблажение), за організацію концертних заходів з участю зарубіжних виконавців (3% від виручки за билеты).

З іншого боку, місцеві органи самоврядування буде дозволили встановлення місцевого акцизного податку продукцію, включену до переліку. Об'єктом налогооблажения у разі буде оборот щодо реалізації згаданої продукції, а платником — суб'єкт підприємницької діяльності, який реалізує ее.

Ряд місцевих податків та зборів визначені як обов’язковий для запровадження (за наявності об'єктів оподаткування), а именно:

. податку з рекламы;

. комунального податку (планується перегляд ставки бік зниження граничного розміру з десятьма% до 4%);

. готельний сбор;

. збір за паркування автотранспорта;

. ринковий сбор;

. збір за видачу врегулювання розміщення об'єктів торгівлі, і сфери услуг.

Окремим розділом в Кодексі визначено спеціальні податкові режими — фіксований сільськогосподарський податок; патент на заняття певним виглядом діяльності; разовий патент, набуття фізичними особами, не зареєстрованими у ролі суб'єкта підприємницької роботи і здійснюють продаж товарів; єдиний фіксований податок; спеціальний режим оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності вільних економіч-них зон.

У основу концепції таки Податкового кодексу закладено механічне поєднання існують і нових податків, зборів, обов’язкових платежів, які істотно не змінюють якісні характеристики системи оподаткування. Не передбачено залучення інших її функцій крім фіскальної - стимулюючої і регулюючої. Основний упор знову розширення сфери оподаткування, і навіть на силове тиск на платників податків, розширення правий і повноважень податкових служб без адекватного посилення їх відповідальності. Ігнорується принцип пропорційної взаємозв'язку між зростанням податкових вилучень та розширенням доходів платників податків. Доход який напевно здобуде держава від розширення бази оподаткування (крім легалізації тіньового сектора) і через посилення адміністративного контролю без одночасного зміни методів формування податкових інструментів в напрямі досягнення збалансованості інтересів, підприємців та громадян, буде меншим, ніж економічний збиток, заподіяний суб'єктам ринкових відносин. Отже, нічого очікувати досягнуто мета, переслідувана податкової реформой.

Нині Постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 р. № 1868-III прийнято проект таки Податкового кодексу України, у ньому передбачається скоротити встановлений тепер перелік податків до одинадцяти загальнодержавних і тринадцяти местных.

Чинне нині податкового законодавства України можна охарактеризувати як безсистемне, відмінне такими тенденциями:

1. Податкова політика України формується під впливом поточних зобов’язань, лобізму, без відповідного на наукове обґрунтування та якісного аналізу наслідків запровадження тих чи інших податків і зборів (обов'язкових платежей);

2. Крім існування звичайного числа податків і зборів, які, як правило, відрізняються низькою ефективністю, сформовані численні позабюджетні фонди цільового призначення, що ускладнює сплату податків контроль над її осуществлением;

3. У податкове законодавство присутній фіскальна функція і відсутня функція стимулювання экономики;

4. Підзаконні акти, лунаючи Кабмін України, суперечать законів України, і частенько законодавчі акти навіть мають зворотний силу, т. е. податки стягуються під час, коли людина чи іншого Закон ще действовал;

5. Ряд питань фактично врегульовано законодавством, в частковості, відповідальність через несплату налогов;

6. Частина податків і зборів формується немає від об'єкта оподаткування, як від напрями їх використання (наприклад, внесок у Пенсійного фонду, Фонд соціального страхування, Державний інноваційний фонд);

7. Політика виконавчій гілці спрямована виключно на поповнення бюджету за будь-яку ціну, що заганяє економіку на тень.

8. Усі проблеми вирішуються адміністративним шляхом (посилюється роль каральних органів — ГНАУ).

Отже, неефективність податкової політики наводить постійно к:

. падіння обсяги виробництва, його рентабельності і збільшення кількості збиткових предприятий;

. зростанню «тонізації» экономики;

. формування негативного відносини суспільства до самого понятию.

«налоги».

Тому назріла потреба реформування податкової системи України. Саме Податковий кодекс має забезпечити комплексний підхід в регулюванні податкових відносин, усунути неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину й стабільну законодавчу базу налогообложения.

Проект Кодексу, підписаний Кабмін України, передбачає переважно зберегти діючу систему оподаткування Україні, т. е. у разі ухвалення Верховною Радою України очікувати кардинальні поліпшення і зміни податкової сфері не стоит.

У основу альтернативного проекту закладено нову систему оподаткування, передбачає не механічне об'єднання існують і нових податків і обов’язкових платежів, а якісне їх відмінність, застосування методів формування податкових інструментів з урахуванням вивчення їхнього впливу і взаимосвязи.

Структура проекту включає загальну, особливу, спеціальні частини, і навіть прикінцеві положення. У загальній частини проекту таки Податкового кодексу відбиті такі основні елементи податкового законодавства, як: сфера його дії, принцип податкового законодавства, поняття і різноманітні види податків і зборів, компетенція Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських, сільських Рад щодо запровадження, зміни та скорочення податків і зборів, — і навіть визначено платники податків і зборів, база оподаткування, ставки податків, умови пільг, джерела сплати податків, строки їхньої сплати, зобов’язання, кошти та порядок їх виконання, податковий облік, податкові органи, податковий контроль, оскарження рішень податкові органи та його действие.

По експертних оцінок протягом першого року після введення дев’яти відсоткової би ставки оподаткування прибутку фізичних осіб і нарахувань на фонд споживання (у вигляді 30%) очікується збільшення офіційного фонду оплати праці в підприємствах, у 1,3 — 1,5 раз тільки з легалізації тіньових доходов.

Разом про те хотілося висловити ряд зауважень до альтернативного проекту:

1. Проектом передбачено, кожному виду податку Кабмін України розроблятиметься Положення про порядок стягування податку (збору) і її уявлення податкової звітності. Тобто може виникнути ситуація, коли податкову систему знову «обросте» численними підзаконних актів, виникнуть правові колізії, ускладниться механізм сплати податків. Доцільніше було б законодавчо врегулювати ці вопросы;

2. Проектом хто не наважується проблеми з зборами, стягненням платежів надають державні установи по здійсненню певних дій. Було правильно обмежувати їх кількість і величину на законодавчому уровне;

3. Не врегульовані питання стосовно можливості списання та реструктуризації податкової задолженности;

4. Нечітко врегульовані питання оподаткування доходів фізичних осіб від втілення підприємницької діяльності без створення юридичного лица;

5. Недостатньо врегульовані механізми сплати податку з. Зокрема, не передбачено механізм адаптації підприємств до в новій схемі оподаткування. Не враховані також особливості оподаткування банківських установ, бюджетних установ, операцій із цінними паперами, філій предприятий.

У цілому нині альтернативний Податковий кодекс забезпечує комплексний перехід у регулюванні податкових відносин, усуває вади на податкове законодавство України, забезпечує його гармонізацію (що не можна сказати варіант Кабміну України, де фактично зберігається діюча неефективна система податкового законодательства).

Заключение

.

Під податком, митом, збиранням розуміється обов’язковий внесок до бюджету чи у позабюджетний фонд, здійснюваний гаразд, певному законодавчими актами. Податки бувають прямі і непрямими, вони різняться щодо об'єкта оподаткування нафтопереробки і за механізмом розрахунку стягування, з їхньої роль формуванні дохідної частини бюджета.

Є низка загальновизнаних принципів оподаткування, найважливіші з них: реальна можливість виплати податку, його прогресивний, однократний обов’язкового характеру, простота і гибкость.

Основні функції податків — фіскальна, соціальна, і регулююча. Податкова політику держави здійснюється за допомогою надання фізичним та юридичним особам податкових пільг відповідно до цілями державного регулювання господарства та соціальній сферы.

Однією із визначальних елементів ринкової економіки є податкова система. Вона виступає головним інструментом впливу держави щодо розвиток господарства, визначення пріоритетів економічного та високого соціального розвитку. У зв’язку з цим необхідно щоб податкову систему України адаптована до нових суспільним відносинам, відповідала світовому опыту.

Нестабільність наших податків, постійний перегляд ставок, кількості податків, пільг тощо., безсумнівно грає негативну роль, особливо у період початку ринкових відносин, і навіть перешкоджає інвестиціям як вітчизняним, і іноземним. Нестабільність податкової системи на сьогодні - головну проблему реформи налогообложения.

Життя показала неспроможність зробленого упора суто фіскальну функцію податкової системи: оббираючи платника податків, податки душать його, звужуючи цим оподатковувану базу і зменшуючи податкову массу.

Аналіз реформаторських ідей у галузі податків у основному показує, що висунуті пропозиції стосуються у разі окремих елементів податкової системи (передусім розмірів ставок, наданих пільг і привілеїв; об'єктів оподаткування; посилення чи заміни одних податків на інші). Пропозицій чутки про принципово інший податкової системі, відповідної нинішньої фазі перехідного до ринкових відносин періоду, у тому. І це випадково, бо оптимальну податкову систему можна розгорнути лише з серйозної теоретичної основі. Вона в нашій Україні дуже слабая.

На справжній день існує величезний, причому теоретично узагальнений і осмислений, досвід стягування ПДВ та використання податків у в країнах Заходу. Але орієнтація з їхньої практику дуже утруднена, що було б, цілком нерозумно не приділяти першорядне увагу специфіці економічних, соціальних і розширення політичних умов сьогоднішньої України, шукає кращі шляху реформування свого народного хозяйства.

Їх, більшості країн з досить розвиненим ринком є основним джерелом формування бюджету служить оподаткування фізичних осіб і податкове тягар більшою мірою лежить на жіночих громадян, що стимулює виробництво. Це становище нам сьогодні гранично актуально.

У ситуації здійснення серйозних і рішучих перетворень та відсутності часу на рух «від теорії до практики» побудова податкової системи методом «спроб і помилок» виявляється вимушеним. Але треба думати наперед і про майбутньому, коли у країні вкореняться ринкові відносини. Тому є досить важливим, щоб науково — дослідницькі та навчальні інститути, що володіють кадрами висококваліфікованих спеціалістів у галузі фінансів України й оподаткування, всерйоз зайнялися розробкою теорії оподаткування, користуючись досвідом країн із розвиненою ринковою економікою і пов’язуючи його з українською реалиями.

Підкреслимо, що поки що не вироблено авторитетна цілісна концепція щодо реформування оподатковування та її правової форми, результати будь-яких пошуків у цій сфері залишаться лише думками окремих колективів і специалистов.

Проблем у сфері оподаткування накопичилося занадто багато, що їх можна було викласти у межах однієї курсової роботи. Незначна частина їх буде не дуже чи так вирішена у майбутньому. Однак більша частина їх знову буде відкладено до часів, по — видимому, до прийняття Податкового законодавства з урахуванням інтересів усіх проблем системи налогообложения.

Список використовуваних джерел :

1. закон України «Про систему оподатковування» від 25 червня 1991 року №.

1251-ХII з цим і доповненнями, внесеними законами України від 13 березня 1992 року № 2199-XII, від 5 травня 1993 року № 3180-XII, від 2 лютого 1994 року № 3904-XII, від 22 березня 1996 року № 96/96-ВР, від 18 лютого 1997 року № 77/97-ВР, від 19 квітня 1997 року № 221/97-ВР, от.

15 січня 1998 року № 19/98-ВР, від 5 березня 1998 року № 1999/98-ВР, от.

1 грудня 1998 року № 285-XIV, від 17 грудня 1998 року № 320-XIV, от.

22 грудня 1998 року № 333-XIV, від 9 квітня 1999 року № 588-XIV.

2 закон України «Про податок додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР.

3 закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 г.

№ 283/97-ВР.

4. Алексєєнко І. Країна високим податкам // Бізнес — 2000 № 36(399) -с.64;

5. Б.Є.Квасюк. «Валовий внутрішній продукт України та його вартісна структура» // Журнал «Фінанси України» № 2, 1996р.

6. В.М.Опарін «Фінансова сістема, теоретичні засади та практичні аспекти її розбудові в Україні», журнал «Фінанси України» № 9, 1998 г.

7. В. М. Федосов, В.Ш.Опарін, В.О. П’ятаченко та ін. «Податкова система.

України". Підручник, К.-1994.

8. В. В. Буряковский, Б. Я. Кармазин, С. В. Каламбед «Податки», Пороги.

Днепропетровск-1998.

9. В.М.Опарін «Фінансова сістема, теоретичні засади та практичні аспекти її розбудові в Україні», журнал «Фінанси України» № 9, 1998 г.

10. Гридчина М. В., Вдовиченко Н.І., Калина А. В. Податкова система Украины:

Учеб. Посібник. — До.: МАУП, 2000.

11. Дернберг Р. Л. Міжнародне оподаткування. — М.: ЮНИТИ Будапешт:

COLPI, 1997.

12. Емельяненко У. Податковий кодекс // Бізнес — 2000 № 38(401) -с.70.

13. Журавська І., Шинкоренко Д.. Українська систему оподаткування: нинішнє і майбутнє // Бізнес — 2000. — № 37 (400) / Бухгалтерія — С.

6−19.

9. За ред. А.М.Поддєрьогіна «Фінанси підприємств». Підручник. КНЕУ, Київ.

1998 г.

10. Кучерявенко Н. П. Основи податкового права. — Харків, Вид. Константа,.

1996 г.

11. Курс економіки: [ Підручник ] - 2-ге вид., доп. / Під ред. Б. А.

Райзберга. -М.: ИНФРА — М, 1999. — 716 С.

12. Сучасна економіка: [ Підручник ] / Під ред. Мамедова Про. Ю., буд. е. зв. — Ростов — на — Дону: «Фенікс », 1996. — 608 С.

13. Смирнов До. Податкова політика «Підемо по Малому?"// Бізнес — 2000. ;

№ 42 (405) — З. 66, 67, 69.

14. С. Терехін «Фіскальна політика України: під тягарем пережитків планової економіки» // журнал «Фінансові ризики», 1996, № 3.

Додатка, А дохід min 100.

20 30.

40 ставки податку %.

Рис.А.1 Податок з доходів граждан.

ВАЛОВИЙ ДОХОД.

Скоригований Суми, виключені валовий дохід з валового дохода Суммы, включаемые в Оподаткований валові витрати прибыль.

Рис. А.2 Податок на прибыль.

|Налог на | | | | |Податок на | |додану |Сировину |Заробітна |Амортизація |Прибуток |додану| |вартість | |плата | | |вартість | |сировини | | | | | |.

Додана стоимость.

Господарський оборот.

Відпускна цена.

Рис.А.3 Податок на додану стоимость.

Ставка податку %.

80 максимальний рівень податкових поступлений.

37,7.

10 податкові селтупления грн.

рис.А.4 Крива Лаффера.

Таблиця А.5 Систему оподаткування Украины.

|ПОДАТКИ І ЗБОРИ (ОБОВ'ЯЗКОВІ ПЛАТЕЖІ) | |Загальнодержавні податки та збори |Місцеві податки та збори | |(обов'язкових платежів) |(обов'язкових платежів) | |Непрямі |Прямі податки |збори |податки |Збори | |(непрямі) | | | | | |податки | | | | | |1 |2 |3 |4 |5 | |Податок на |Податок на доходы|За геологоразведовательные |Податок з |Готельний збір; | |додану |громадян |роботи, виконані з допомогою |реклами; |Ринковий збір; | |вартість; |(прибутковий |державного бюджету; |Комунальний |Збір за видачу ордера на | |Акцизний збір; |податок); |Збір за спеціальне |податок. |квартиру; | |Мито. |Податок на |використання природних | |Курортний збір; | | |прибуток |ресурсів; | |Збір за у бігах на | | |підприємства; |Збір за забруднення навколишнього | |іподромі; | | |Плата (податок) |середовища; | |Збір за виграш на бігах на | | |на грішну землю; |Внески до пайового фонду ліквідації | |іподромі; | | |Податок на |наслідків Чорнобильської | |Збір з осіб, які беруть участь| | |майно |катастрофи та соціального захисту | |у грі на тоталізаторі на | | |(недвижимость);|населения; | |іподромі; | | | |Збір на обов’язкове | |Збір при проведенні місцевих | | |Податок з |державне пенсійне | |аукціонів, конкурсних продажу та | | |власників |страхування; | |лотерей; | | |транспортних |Збір на обов’язкове соціальне| |Збір з власників собак; | | |коштів. |страхування; | |Збори за паркування | | | |Внески до державного | |автотранспорту; | | | |інноваційний фонд; | |Збір за проїзд територій | | | |Рентні збори; | |в прикордонних областях | | | |Оплата ж торговий патент на | |автотранспорту прямуючого | | | |деяких видів | |зарубіжних країн; | | | |підприємницької | |Збір за право використовувати | | | |діяльності; | |місцеву символіку; | | | |Відрахування фінансування | |Збір за видачу врегулювання | | | |авто мобільних доріг. | |розміщення об'єктів торгівлі, і | | | | | |сфери послуг. |.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою