Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Особливості роботи органів Державного фінансового контролю

ЗвітДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно — матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій — звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом — у присутності понятих та представників зазначених… Читати ще >

Особливості роботи органів Державного фінансового контролю (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Київський національний торговельно-економічний університет Кафедра фінансового аналізу і контролю ЗВІТ про проходження практики за спеціальністю 8.50 106 «Облік і аудит»

магістерська програма «Державний фінансовий контроль»

Місце практики Головне контрольно-ревізійне управління України

Студентки: Лозової Оксани Володимирівни Керівник практики: Мних Євген Володимирович,

д-р екон. наук, професор

Київ — 2011

ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СТРУКТУРОЮ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

1.1 Ознайомлення зі структурними та територіальними підрозділами ДКРС, їх функціями і завданнями відповідно до чинного законодавства

1.2 Чисельність персоналу департаментів ГоловКРУ, їх функції, завдання та структура

1.3 Охорона праці в органах ДКРС

1.4 Ознайомлення з порядком планування роботи підрозділів ДКРС

1.5 Вивчення документопотоків у департаментах ГоловКРУ та особливості управління ними РОЗДІЛ 2. ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ ЗМІСТОМ РОБОТИ ДКРС

2.1 Визначення завдань діяльності підрозділів ДКРС згідно з чинним законодавством

2.2 Особливості підготовки до здійснення контрольних заходів підрозділами ДКРС

2.3 Ознайомлення з порядком проведення контрольних заходів підрозділами ДКРС

2.4 Узагальнення, документальне оформлення та особливості реалізації результатів здійснення ревізії підрозділами ДКРС

2.5 Заходи, які спрямовані на запобігання порушення в майбутньому

2.6 Робота у підрозділі інформаційних технологій ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Важливість державного фінансового контролю в економіці держави зумовлено його місцем та роллю серед функцій управління фінансами: контроль займає центральне місце в системі фінансового адміністрування, будучи, з одного боку засобом зв’язку між фінансовим плануванням та фінансовим обліком, а з іншого — передумовою здійснення функцій фінансового аналізу та регулювання. Це дає змогу контролю відігравати інтегруючу роль, недооцінка чи ігнорування якої унеможливлюють фінансове адміністрування, призводячи його систему до ліквідації.

Систему державного фінансового контролю можна представити як сукупність наступних елементів, а саме: суб'єкта контролю (хто контролює); об'єкта контролю (кого контролюють); предмета контролю (що контролюють), принципів контролю; методів контролю; процесу контролю; прийняття рішень за результатами контролю.

Державний фінансовий контроль здійснюється органами законодавчої (представницької) і виконавчої влади України. До системи органів державного фінансового контролю входять: Верховна Рада України, Міністерство фінансів, Рахункова палата, органи Державної контрольно-ревізійної служби (далі - ДКРС), Державного казначейства, Державної податкової служби, Державної митної служби та ін. Однак, якщо Рахункова палата і ДКРС є спеціальними органами державного фінансового контролю, тобто контроль є основним і єдиним завданням цих органів, то Державна податкова служба, Державне казначейство, внутрівідомчі контрольно-ревізійні підрозділи виконують контрольні функції паралельно з іншими покладеними на них завданнями; вони зобов’язані контролювати лише окремі напрямки руху державних коштів.

Реалізація економічної стратегії держави потребує підвищення контрольного потенціалу органів виконавчої влади, яким належить ключова роль у здійсненні державного фінансового контролю. У зв’язку з розгалуженістю виконавчої влади зростає важливість тих її органів, на які покладаються обов’язки, що безпосередньо стосуються проведення фінансового контролю.

Основним органом державного фінансового контролю по лінії виконавчої влади є Міністерство фінансів України. Воно здійснює контроль за виконанням державного бюджету, за дотриманням Правил складання проектів бюджетів в Україні, за використанням бюджетних асигнувань та лімітів бюджетних асигнувань розпорядниками бюджетних коштів, а також координує діяльність з контролю за додержанням надходжень та використанням державних коштів.

Найважливішу роль відіграють контролюючі органи, створювані у складі Міністерства фінансів України, в тому числі і ДКРС, центральним органом якої є Головне контрольно — ревізійне управління України (далі - ГоловКРУ). Це фактично єдина служба, яка проводить документальні ревізії і перевірки за дорученням Президента України і його Адміністрації, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури, інших правоохоронних органів, глав державних адміністрацій регіонів та на яку покладено завдання забезпечення цілісності державних матеріальних цінностей, зміцнення бухгалтерського обліку, а також проведення контролю правильності та обґрунтованості витрачання бюджетних коштів.

Сьогодні діяльність контрольних установ здійснюється за відсутності чіткої взаємодії. По суті, державний фінансовий контроль на практиці діє не як єдина система, а існує у формі відокремлених ланок. Останні, як правило, в автономному режимі виконують властиві їм завдання й функції, які визначаються численними законами, указами Президента України, постановами уряду та іншими нормативно-правовими актами. Зрозуміло, що у таких умовах трапляються неузгодженість, дублювання, відсутність взаємодії, а іноді й суперечності. Це насамперед призводить до недостатньої ефективності в діяльності органів фінансового контролю, розпорошення та надмірного витрачання людських і фінансових ресурсів, правового й методологічного хаосу. В результаті одні й ті самі суб'єкти контролю протягом року перевіряються неодноразово, інші - взагалі не контролюються.

Отже, чинна система фінансового контролю застаріла, не враховує реалій сьогодення, суперечить принципам побудови демократичної держави і потребує невідкладного, належним чином опрацьованого, якісного реформування.

З метою підвищення ефективності роботи контрольно-ревізійної служби України, та задоволення потреб адміністративно-правової реформи, треба чітко визначити її місце в системі державних контролюючих органів, виключивши при цьому дублювання контрольних повноважень, що може бути забезпечено шляхом прийняття Закону України про «Про фінансовий контроль в Україні» .

контрольний ревізійний управління персонал

1. ЗАГАЛЬНЕ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ЗІ СТРУКТУРОЮ ДЕРЖАВНОЇ

КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ

1.1 Ознайомлення зі структурними та територіальними підрозділами

ДКРС, їх функціями і завданнями відповідно до чинного законодавства ДКРС в Україні здійснює незалежний внутрішній фінансовий контроль. Розгалужена організаційна структура даного органу дозволяє охоплювати діяльність всіх підконтрольних установ та організацій. Зокрема, він складається з ГоловКРУ, контрольно — ревізійних управлінь в Республіці Крим, 24 областях, містах Києві і Севастополі, 562 контрольно — ревізійних підрозділів в районах, містах і районах у містах (див. рис. 1.1.1).

Рис. 1.1.1. Структура державної контрольно-ревізійної служби в Україні

ГоловКРУ очолює заступник Міністра фінансів України, начальник управління, який призначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра фінансів України.

Структуру ГоловКРУ та положення про його структурні підрозділи, контрольно-ревізійні управління в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах, районах у містах затверджує Голова ГоловКРУ.

ГоловКРУ, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі є юридичними особами, мають самостійні кошториси, поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках, печатки із зображенням Державного герба України та зі своїм найменуванням.

Контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах як структурні підрозділи контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі мають печатки і відповідні бланки.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов’язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

З метою реалізації основного завдання ГоловКРУ та його структурні підрозділи виконують функції, які визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні», прийнятим Верховною Радою України 26.01.93 № 2939-ХП, зі змінами та доповненнями.

Органи контрольно-ревізійної служби розглядають листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, де повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші серйозні правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з чинним законодавством.

ГоловКРУ України, контрольно — ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно — ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

1) перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

2) безперешкодного доступу при проведенні ревізій на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення, що належать підконтрольним установам, для їх обстеження і з’ясування питань, пов’язаних з ревізією; призупиняти бюджетні асигнування, зупиняти операції з бюджетними коштами у випадках, передбачених законом;

3) залучати на договірних засадах кваліфікованих фахівців відповідних міністерств, державних комітетів, інших органів державної виконавчої влади, державних фондів, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок з оплатою за рахунок спеціально передбачених на цю мету коштів;

4) вимагати від керівників підконтрольних установ, що ревізуються, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно — матеріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, у разі відмови у проведенні таких інвентаризацій — звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом — у присутності понятих та представників зазначених підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться ревізія, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі. При проведенні ревізій вилучати у підприємств, установ і організацій копії фінансово — господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про зловживання, а на підставі рішення суду — вилучати до закінчення ревізії оригінали первинних фінансово — господарських та бухгалтерських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної контрольно — ревізійної служби та керівника відповідного підприємства, відповідної установи, організації, та залишенням копій таких документів таким підприємствам, установам, організаціям;

5) одержувати від Національного банку України та його установ, банків та інших кредитних установ необхідні відомості, копії документів, довідки про банківські операції та залишки коштів на рахунках об'єктів, що ревізуються, а від інших підприємств і організацій, в тому числі недержавних форм власності - довідки і копії документів про операції та розрахунки з підприємствами, установами, організаціями, що ревізуються. Одержання від банків інформації, що становить банківську таємницю, здійснюється у порядку та обсязі, встановлених Законом України «Про банки і банківську діяльність»;

6) одержувати від службових і матеріально відповідальних осіб об'єктів, що ревізуються, письмові пояснення з питань, які виникають у ході ревізій;

7) пред’являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

8) накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

9) звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

10) проводити у суб'єктів господарювання, які мали правові відносини з підконтрольною установою, зустрічні перевірки з метою документального підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підконтрольної установи. [1]

На сьогоднішній день, на підставі Указу Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» відбувається процес реорганізації Головного контрольно-ревізійного управління України та утворення на його базі Державної фінансової інспекції України. Нова структура та нормативно-правові акти знаходяться на стадії розробки.

1.2 Чисельність персоналу департаментів ГоловКРУ, їх функції,

завдання та структура Посадовий склад ГоловКРУ, кваліфікаційні тарифікації співробітників, перелік департаментів і відділів затверджує Міністерство фінансів України.

Чисельність працівників визначається штатним розписом ГоловКРУ України і станом на 08.04.2010 складала 490 чоловік.

Структура апарату ГоловКРУ передбачає 21 підрозділ, які в свою чергу поділяються на 54 відділи, що охоплюють контрольним процесом підприємства, установи і організації тільки певної сфери господарської діяльності. Чисельність працівників в окремих підрозділах представлена наступним чином:

1. Керівництво, у складі 5 осіб.

2. Відділ забезпечення діяльності керівництва, у складі 6 осіб.

3. Департамент організаційної роботи, у складі 27 осіб.

4. Департамент інспектування у сфері освіти і науки, у складі 27 осіб.

5. Департамент інспектування у соціальній сфері та культурі, у складі 27 осіб.

6. Департамент інспектування у сфері матеріального виробництва та фінансових послуг, у складі 27 осіб.

7. Департамент інспектування у сфері послуг, у складі 28 осіб.

8. Департамент інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів, у складі 29 осіб.

9. Департамент інспектування органів державної влади, у складі 29 осіб.

10. Департамент державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, місцевих бюджетів та діяльності бюджетних установ, у складі 25 осіб.

11. Департамент державного фінансового аудиту діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки, у складі 84 осіб.

12. Департамент правової роботи, у складі 23 осіб.

13. Департамент адміністративно — господарського забезпечення, в складі 34 осіб.

14. Управління контролю у сфері державних закупівель, в складі 13 осіб.

15. Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю, в складі 11 осіб.

16. Управління внутрішнього аудиту, у складі 11 осіб.

17. Управління кадрів, в складі 13 осіб.

18. Фінансове управління, в складі 13 осіб.

19. Управління інформаційних технологій, в складі 13 осіб.

20. Відділ взаємодії із засобами інформації та зв’язку із громадськістю, у складі 6 осіб.

20. Режимно — секретний відділ, в складі 6 осіб.

21. Сектор контролю виконавської дисципліни, у складі 3 осіб.

До складу керівництва входить Голова ГоловКРУ, перший заступник голови ГоловКРУ та 4 заступники Голови ГоловКРУ. Групу при керівництві складають 2 помічника Голови ГоловКРУ, консультант, радник, головний спеціаліст (прес — секретар, літредактор) та референти 1 категорії.

Голова ГоловКРУ несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на ГоловКРУ України завдань і здійснення ним своїх повноважень. Голова ГоловКРУ розподіляє обов’язки між заступниками, визначає ступінь відповідальності заступників Голови та керівників структурних підрозділів ГоловКРУ України, в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад керівників КРУ в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Кожен із структурних підрозділів ГоловКРУ очолюється начальником відповідного Управління (департаменту) та його заступником. Відділи, що входять до їх складу також мають керівника — начальника відділу, один з яких виконує одночасно обов’язки заступника начальника управління. До складу відділів входить необхідна кількість штатних ревізорів — контролерів або аудиторів, які є державними службовцями, мають відповідні категорії та ранги.

Управління гармонізації державного внутрішнього фінансового контролю, на базі якого проходила практика, є структурним підрозділом Головного контрольно-ревізійного управління України і підпорядковується керівництву ГоловКРУ.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом ГоловКРУ в порядку, встановленому чинним законодавством.

На цю посаду призначається особа з вищою освітою фінансово-економічного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста та стажем роботи за фахом в органах ДКРС на керівних посадах нижчої категорії не менше 3 років або стажем роботи за фахом на керівних посадах у державній службі чи в інших сферах економіки не менше 5 років, або стажем роботи за фахом не менше 7 років.

Посада відноситься до третьої категорії посад державних службовців.

Начальник Управління підпорядкований керівництву ГоловКРУ та виконує його доручення.

Начальник Управління, в межах повноважень, здійснює організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції, а саме:

1.Здійснює керівництво діяльністю Управління, планує та організовує його роботу.

2.Забезпечує своєчасне та якісне виконання покладених на Управління завдань та функцій.

3.Визначає ступінь відповідальності керівників відділів у складі Управління та інших працівників.

4. Розподіляє обов’язки між працівниками Управління.

5. Забезпечує розробку та підписує Положення про Управління та відділи, посадові інструкції працівників Управління.

6. Регулює роботу Управління щодо його ефективної взаємодії з іншими підрозділами апарату ГоловКРУ, регіональними КРУ, службами внутрішнього аудиту та контрольно-ревізійними підрозділами підконтрольних установ, а також з іншими державними, у тому числі правоохоронними, органами при виконанні покладених на Управління завдань.

7. Організовує, регулює та контролює своєчасний та якісний розгляд працівниками Управління звернень громадян, підконтрольних установ, інших державних органів, а також звернень та запитів народних депутатів з питань, що належать до повноважень Управління, за результатами їх розгляду вносить керівництву ГоловКРУ пропозиції щодо вжиття заходів згідно з законодавством.

8. Вживає заходи з метою вдосконалення організації роботи Управління, підвищення кваліфікації працівників.

9. Подає, в установленому порядку, керівництву ГоловКРУ пропозиції про заміщення вакансій в Управлінні, призначення на посади, звільнення з посад та переміщення працівників Управління, їх заохочення, преміювання та накладення стягнень, включення до кадрового резерву, проведення стажування тощо. Сприяє підвищенню кваліфікації працівників Управління.

10.Забезпечує дотримання працівниками Управління правил внутрішнього трудового розпорядку, законодавства України з питань державної служби та боротьби з корупцією та ін.

У разі відсутності начальника Управління його обов’язки виконує та несе відповідальність за виконання покладених на Управління завдань заступник начальника Управління — начальник відділу.

Штатним розписом у даному Управлінні передбачено 11 посад, фактично працюють 11 осіб. Усі працюючі мають вищу освіту та відповідають усім вимогам, які існують для державних службовців. На кожну посаду передбачена відповідна посадова інструкція, в якій передбачено функції, завдання, права, обов’язки та відповідальність аудитора, ким призначається, кому підпорядковується, і чим керується у своїй роботі.

Керівництво Управління постійно приділяє увагу кадровій роботі.

Кадровий склад постійно аналізується в розрізі рівня фахової підготовки працівників, їхнього ставлення до дорученої справи, повноти забезпечення виконання поставлених перед ними завдань, ініціативності, організаторських здібностей, етики поведінки, стосунків у колективі.

На кожного працівника Управління складається план самоосвіти на півріччя.

Окрім того, посадові особи Управління проходять періодично тренінги, економічні навчання тощо. Так, з 9 по 11 лютого 2011 року в рамках Програми проекту міжнародного співробітництва із надання Міністерством фінансів Королівства Нідерланди технічної та фінансової допомоги ГоловКРУ учасники робочих груп пілотних проектів із КРУ Дніпропетровської, Львівської та Черкаської областей, а також представники Управління гармонізації внутрішнього фінансового контролю ГоловКРУ взяли участь у «тренінгу для тренерів», на якому я теж була присутня протягом трьох днів.

Викладали навчальний курс координатор проекту Руслана Рудницька, координатор технічної допомоги Міністерства фінансів Королівства Нідерланди Ян ван Тайнен, експерт проекту Міністерства фінансів Королівства Нідерланди Манфред ван Кестерен та Постійний Радник із Твіннінгу у Республіці Македонія Джойс Інгрід Теуніссен.

Метою навчання було підвищення знань і навичок працівників і вміння надалі застосовувати деякі інструменти і методи навчання самостійно, без залучення закордонних експертів. Під час тренінгу розглянуто деякі аспекти комунікативних відносин, особливості різних форм навчання, можливості вирішення конфлікту інтересів під час спілкування і проведення навчальних заходів.

Особливу увагу приділено інструментам і методам проведення тренінгів та елементам ефективної презентації шляхом поєднання теоретичних знань з практикою.

Так, для ефективнішої роботи учасники тренінгу утворили чотири навчальні групи (окремо від кожного з трьох присутніх обласних КРУ та від ГоловКРУ), а викладачами курсу для кожної з груп установлено тематику для виконання практичних завдань.

Представники кожної з груп підготовили і провели презентації за визначеними тематиками із застосуванням різноманітних моделей, методів і технічних засобів. Для ускладнення завдання та наближення його до реальних умов різних аудиторій учасники тренінгу штучно створювали певні «складні ситуації» для доповідачів.

Після виступів слухачі і викладачі курсу мали нагоду прокоментувати презентацію кожної з груп на предмет структури подання матеріалу (вступ, розвиток, закінчення), якості застосування технічних інструментів (фліпчартів, слайдів), елементів невербального спілкування (зоровий контакт, жестикуляція, міміка) та словесних елементів (темп мовлення, сила голосу, інтонація, граматика).

За результатами тренінгу його учасники отримали відповідні сертифікати та висловили впевненість, що це навчання стало гідним кроком на шляху підготовки майбутніх «українських тренерів» у сфері реформування державного внутрішнього фінансового контролю.

Варто зазначити, що з Королівством Нідерланди та іншими країнами Європи Управління співпрацює вже не вперше.

Загалом, що стосується питань підвищення рівня фахової підготовки, даний структурний підрозділ, як і всі інші департаменти та управління ГоловКРУ, формує план проведення економічних занять на квартал та веде журнал обліку проведення заходів з підвищення кваліфікації. При цьому, працівники можуть вносити свої пропозиції щодо питань, які будуть розглядатися. План проведення економічних занять на І квартал 2011 року

1.3 Охорона праці в органах ДКРС ДКРС України відноситься до установ невиробничої сфери, але проблеми створення безпечних умов праці, збереження здоров’я та працездатності її працівників є важливим та актуальним.

Загальними законодавчими актами, що визначають основні положення щодо охорони праці, є Конституція України, Кодекс Законів про охорону праці України, Закони України «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення», «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про пожежну безпеку», «Про дорожній рух», «Про об'єкти підвищеної небезпеки», Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України.

У КРУ у містах, КРВ у районах повинні розроблятися внутрішні нормативно-правові акти з охорони праці, в яких конкретизуються вимоги державних нормативно-правових актів і в яких не можуть міститися вимоги з охорони праці нижчі, ніж ті, що містяться в державних нормах. Вони розробляються у відповідності до ДНАОП 0.00−8.03−93 «Порядок опрацювання і затвердження нормативних актів, що діють на підприємстві». Ці акти спрямовуються на побудову чіткої системи управління охороною праці та забезпечення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці безпечних умов праці.

Що стосується апарату ГоловКРУ, то тут відсутня служба охорони праці, проте призначено відповідальну особу за стан охорони праці в ГоловКРУ (яка знаходиться в господарському відділі), і яка забезпечує вирішення конкретних питань з охорони праці. Головою ГоловКРУ затверджено інструкцію, про покладені на посадову особу з охорони праці обов’язки, її права та відповідальність при виконанні покладених на неї функцій.

Керівники управлінь, департаментів, які виконують накази, розпорядження та дотримуються інструкцій, правил щодо забезпечення нормальних умов праці своїм співробітникам слідкують за дотримання ними інструкцій та правил безпеки на робочих місцях. Керівники структурних підрозділів, відділів відповідають за охорону праці у своїх підрозділах.

Планування робіт з охорони праці у ГоловКРУ не ведеться, хоча це має бути однією з основних функцій управління охороною праці в даній установі.

Всі робочі місця, тобто обладнаний технічними засобами простір, де здійснюється діяльність виконавців, ГоловКРУ України оснащені електронно-обчислювальними машинами. При облаштуванні таких робочих місць необхідно, в першу чергу, забезпечити наступне: належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків; належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця; а також враховувати такі небезпечні і шкідливі фактори, як: наявність шуму та вібрації, електромагнітне випромінювання, електростатичне поле між екраном та оператором, наявність пилу й аероіонізації.

У приміщеннях установи щоденно проводиться вологе прибирання. Вікна приміщень мають регульовані пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки тощо. В деяких кабінетах ГоловКРУ природне світло не проникає через бічні світло прорізи і не забезпечує коефіцієнт природної освітленості, що повинен становити не нижче 1,5%. При дослідженні було також з’ясовано, що лише 45% робочих сидінь відповідають загальним вимогам до організації робочого місця користувача електронно-обчислювальною машиною, зокрема: безпосередньо сидіння, спинка та стаціонарні або змінні підлокітники, ширина та глибина сидіння є не меншими за 400 мм, висота сидіння є регульованою в межах 400−500 мм; поверхня сидіння є плоскою, передній край — заокругленим; поверхня сидіння, спинки та підлокітників є напівм'якою. Разом з тим, сидіння, які не відповідають загальним вимогам до організації робочих місць є однією з причин передчасної втоми працівників ГоловКРУ та зниження їх працездатності.

Що стосується робочих місць в Управлінні гармонізації внутрішнього фінансового контролю, необхідно зазначити наступне:

І. Площа приміщення не відповідає кількості робочих місць :

— на 16,5 м2 розміщено 6 комп’ютерів, за нормативами на цій площі дозволяється розташувати 3 (площа виділена для 1 робочого місця з персональним ЕОМ повинна становити не менше 6 м2);

— відстань між бічними поверхнями столів повинна становити 1,2 м, а вона в середньому відповідає 0,5 — 1 м. В той же час на столі № 1 та 5 знаходяться 2 комп’ютери, відстань між якими не перевищує 1,5 м, що суперечить нормам;

— в деяких місцях прохід між рядами не становить 1 м, що призводить до постійного зіткнення людей при переміщені по кабінеті.

Природного освітлення достатньо та у вечірній час воно доповнюється штучним. Так, на стелі розміщуються лампи денного світла, які майже забезпечують нормальне освітлення. В даному випадку необхідно на кожному столі встановити настільну лампу.

Персонал, який працює в даному кабінеті постійно слідкує за мікрокліматом в ньому: на підвіконні, шафах та меблях розставлені вазони, що є першоджерелами поглинання вуглекислого газу та виділення кисню, а також слугують озелененням приміщення.

Не має підставок для ніг для комп’ютерних столів, відсутня достатня кількість стільців, на яких можна регулювати висоту підйому.

ГоловКРУ зосереджена в районі, який характеризується комплексом факторів, що негативно впливають на її працюючих. Адміністративне приміщення ГоловКРУ розташоване поблизу Річкового вокзалу та автомобільної дороги, які своїм спектром шкідливих речовин і комплексом факторів негативно впливають на працівників даної установи. До таких чинників належать: шум; забруднення атмосфери токсичними речовинами, в першу чергу, сполуками сірки, важкими металами оксиду вуглецю; запиленість повітря і недостатня кількість ультрафіолетового опромінення.

Під час роботи на комп’ютері та копіювально-розмножувальній техніці мають місце небезпечні та шкідливі фактори, які можна поділити на фізичні та психологічні. До фізичних відносяться: підвищене значення напруги електричного кола; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищений рівень іонізації повітря.

Серед психологічних чинників мають місце: статичні та динамічні перевантаження; розумове перевантаження; перенапруження зору при роботі з екранами пристроїв.

У процесі трудової діяльності на працівників — користувачів комп’ютерів впливають електромагнітні поля і електромагнітні випромінювання, головними джерелами яких є електромережі та електроприлади, персональні комп’ютери, випрямлячі струму, трансформатори, що можуть спричинити бронхо-легеневі захворювання, порушення серцево-судинної та нервової систем. Крім того, несприятливий вплив електростатичного поля проявляється у тому, що воно здатне притягувати пил, бруд та інші частини, присутні у повітрі навколо монітора, що призводить до покриття пилом його екрану — і, як правило, може призвести до подразнення шкіри, дихального апарату, алергійних захворювань та викликати ураження шкіри та органу зору.

Специфіка роботи, яка полягає у постійному опрацьовувані інформації та швидкому прийняті відповідальних рішень, також стосується питань психофізіології особистості, адже вона вимагає від працівника наявності таких інтелектуальних якостей як спостережливість, розвинену пам’ять, особливість уваги, мислення, концентрація уваги на професійних об'єктах, тобто існує постійне напруження сенсорного апарату, вищих нервових центрів, які забезпечують функції уваги, мислення, регуляції рухів.

Одним з психічних станів, який сприяє підвищенню схильності працівника ГоловКРУ до небезпечних ситуацій, є стомлення. Це тимчасові зміни в організмі, які проявляються у зниженні працездатності при інтенсивній та тривалій роботі. Стомлення призводить до розладу сенсорної області, порушення у моторній сфері, до дефектів пам’яті і мислення, ослаблення волі, а також викликає сонливість. Надмірна втомленість призводить до різкого зниження працездатності та безпеки діяльності працівників ГоловКРУ України і приймає форму перевтомлення.

Слід відзначити, що за час діяльності ГоловКРУ не було зареєстровано випадків травматизму співробітників. Однак, зустрічаються випадки захворювань, які пов’язані з систематичною роботою на комп’ютерах. Однією з причин погіршення фізичного стану працівників та зору є нераціональне освітлення робочих місць та наявність різних випромінювань з боку персональних комп’ютерів.

З метою профілактики і запобігання захворювань користувачів персональних комп’ютерів у ГоловКРУ здійснені такі заходи: вікна обладнали спеціальними шторами; приміщення з ЕОМ мають додаткове штучне освітлення (біля комп’ютера), що в свою чергу, сприяє мінімізації негативного впливу ПК на співробітників і підвищенню комфортності їхньої роботи.

Приміщення в яких розміщений персонал ГоловКРУ, згідно класифікації пожежонебезпечних зон за ПУЕ відносять до класу ІІ-ІІа, оскільки в них знаходяться електрообладнання, електроустаткування, папір, меблі та інші матеріали, що здатні згоріти.

На кожному поверсі знаходиться «план евакуації з приміщень відповідного поверху».

Основними заходами пожежної безпеки є:

— підтримка належного стану службових приміщень;

— заборона залишати після роботи увімкнені електроприлади;

— ознайомлення всіх начальники відділів та відповідальні особи під підпис з інструкціями, що стосуються пожежної безпеки;

— заборона у приміщеннях палити та користуватися нагрівальними електроприладами (паління дозволяється у спеціально відведених місцях — на вулиці);

— заборона загромаджувати виходи, коридори, хол, сходи різними предметами. Всі двері евакуаційних виходів відкривають вільно у бік виходу з будинку.

Періодично інспектор Держпожежнагляду перевіряє стан пожежно-технічного обладнання. Кожен службовець, який виявив пожежу зобов’язується терміново повідомити про це в міську пожежну охорону, повідомити керівництво, розпочати гасіння пожежі наявними засобами.

ГоловКРУ не обладнано на кожному поверсі засобами пожежогасіння (вогнегасники, пожежні крани).

З вищевикладеного можна сказати, що охорона праці у ГоловКРУ знаходиться не на належному рівні: робота щодо охорони праці працівників не досить організована і не дотримуються правила та вимоги встановлені відповідними нормативно — правовими актами України.

Через специфіку своєї роботи, а саме постійне користування засобами електрообладнання та електроустаткування — персональні комп’ютери, принтери, сканери, ксерокси, периферійні пристрої, сервери, засоби телефонного зв’язку, працівники ГоловКРУ наражаються на небезпеку ураження струмом та опромінення. Тому керівництвом повинні здійснюватися всі можливі заходи щодо запобігання таких явищ: постійний контроль ізоляції, заземлення всіх електроприладів.

Організація пожежної безпеки у ГоловКРУ знаходиться також не на достатньому рівні: не у всіх приміщеннях та кабінетах встановлено автоматичну пожежну сигналізацію; проте на розміщено план евакуації та правила поводження працівників у разі виникнення пожежі. З іншого боку, всі працівники ознайомлені з правилами пожежної безпеки та дотримуються інструкцій та правил поводження з електроустаткуванням та електрообладнанням.

Виникнення ряду недоліків пояснюється тим, що керівництво не слідкує за змінами законодавства та існуванням головної причини — недостатністю приміщення для розташування працівників апарату ГоловКРУ, що спричиняє незадовільні умови праці, нераціональну організацію робочих місць, і вирішення цього питання має тільки один контекст — збільшення фінансування кошторису ГоловКРУ, що дасть можливість змінити виявлені недоліки в організації охорони праці.

Для покращення організації охорони праці в ГоловКРУ рекомендується:

1) створити відділ з охорони праці, відповідно до ст. 17 ЗУ «Про охорону праці»;

2) привести у відповідність нормативним актам стан робочих місць: площу, об'єм, сидіння, освітлення, розташування комп’ютерної та іншої техніки;

3) здійснювати фінансування та планування охорони праці в ГоловКРУ;

4) посилити контроль за дотриманням чинного законодавства з охорони праці як особою, відповідальною за стан охорони праці, так і всіма працівниками апарату ГоловКРУ;

5) організувати достатній захист від небезпечних шкідливих чинників, наприклад, у приміщеннях, де працюють комп’ютери повинна здійснюватись примусова вентиляція, застосовуватись захисні екрани (оснащені заземленням) та іонізатори; додаткові заходи оздоровлення повітряного середовища: проводити додаткову вентиляцію тощо;

6) забезпечити робочі сидіння користувача персональним комп’ютером підйомно-поворотними сидіннями, таким що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння і спинки, за відстанню спинки до переднього краю; для зниження статичного напруження м’язів рук працюючих з персональними комп’ютерами необхідно застосовувати стаціонарні або змінні підлокітники;

7) працівники ГоловКРУ через кожну годину роботи з комп’ютером повинні робити перерву на 5−10 хвилин, через 2 години — на 15 хвилин, які б можна було б використати для емоційного та фізичного розвантаження.

На сьогоднішній день, забезпечення одного з головних принципів державної політики в галузі охорони праці - пріоритету життя і здоров’я працівників повинно стати одним із основних завдань кожного роботодавця.

1.4 Ознайомлення з порядком планування роботи підрозділів ДКРС Планування є першим і найбільш важливим етапом організації контролю. Метою планування роботи органів ДКРС є забезпечення оптимальної концентрації трудових, фінансових та матеріальних ресурсів при реалізації визначених напрямів контролю, а також усунення паралелізму та дублювання в роботі суб'єктів державного фінансового контролю.

Механізм складання і затвердження планів контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби встановлюється:

1) Порядком планування контрольно — ревізійної роботи органами державної контрольно — ревізійної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 08.08 2001р., зі змінами та доповненнями.

2) Положенням про планування контрольно — ревізійної роботи органами державної контрольно — ревізійної служби, затвердженим наказом ГоловКРУ № 173 від 30.07. 2003 р., зі змінами та доповненнями.

Процес планування органами ДКРС включає підготовку:

І. Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС;

ІІ. Плану роботи ГоловКРУ України;

ІІІ. Планів роботи апаратів контрольно-ревізійних управлінь в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

ІV. Планів роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів.

Насамперед, ГоловКРУ готує і за погодженням з Мінфіном подає до 1 грудня поточного року Кабінетові Міністрів України проект плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС, що містить перелік тем: інспектування певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ; державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно; перевірки державних закупівель; контроль за станом контрольно-ревізійної роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади (далі - контрольні заходи), а також рік проведення попередніх контрольних заходів за кожною запланованою темою та терміни інформування Кабінету Міністрів України і Мінфіну.

До проекту Плану додається пояснювальна записка, в якій обгрунтовуються включені до нього питання.

Відповідно до п. 9 Розділу ІІ Наказу ГоловКРУ «Про затвердження Регламенту Головного контрольно-ревізійного управління України» від 23.11.2007 N 279, проект Основних напрямів розробляється Департаментом організаційної роботи за участю інших структурних підрозділів.

У вищезазначеному документі також зазначено, що розглядає пропозиції та визначає перелік тем контрольних заходів, які включаються до Основних напрямів, і терміни інформування про їх результати — Методологічна рада ГоловКРУ.

Департамент організаційної роботи формує План контрольно — ревізійної роботи ГоловКРУ України, погоджує його із заступниками Голови ГоловКРУ, управліннями та самостійними відділами ГоловКРУ. Після затвердження Головою ГоловКРУ, він направляється регіональним КРУ відповідно до 15 листопада і 15 травня кожного року.

План затверджується до 20 грудня поточного року.

Плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, а також контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, плани контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, розробляються на підставі Плану основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС та включають інші питання, вирішення яких належить до їх компетенції.

Основними підставами для включення заходів з проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування до планів контрольно-ревізійної роботи є:

а) закони, акти та доручення Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Мінфіну, які не потребують термінового виконання без включення до планів;

б) звернення правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб з приводу проведення ревізій та перевірок, які можливо виконати у плановому порядку;

в) пропозиції Рахункової палати, Мінфіну, Мінекономіки, Державної податкової адміністрації, Держмитслужби, Державного казначейства, прийняті ГоловКРУ до виконання;

г) ініціатива, виявлена органами державної контрольно-ревізійної служби з урахуванням таких критеріїв, як:

— економічна та соціальна важливість питань, які обов’язково включаються до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;

— значний обсяг фінансових потоків, інших державних ресурсів, що спрямовувалися на виконання бюджетних програм, утримання державних органів;

— публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном;

— ймовірність виникнення фінансових порушень, у тому числі внаслідок відсутності (низького рівня) внутрішнього фінансового контролю, правової неврегульованості економічної діяльності;

— періодичність проведення ревізій та перевірок у бюджетних установах відповідно до закону;

ґ) ініціатива, виявлена підконтрольними установами та їх органами управління, прийнята ГоловКРУ до виконання. [7]

До плану контрольно — ревізійної роботи ГоловКРУ на квартал, вносять:

§ контрольні заходи, визначені Планом основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС;

§ контрольні заходи, доручення та пропозиції щодо проведення яких надійшли від органів, яким надано право їх ініціювати, після затвердження Плану основних напрямів і які можливо провести у плановому порядку;

§ контрольні заходи, ініційовані органами державної контрольно-ревізійної служби і які не було внесено до Плану основних напрямів;

§ питання регулювання внутрішнього фінансового контролю у системі міністерств, інших центральних органах виконавчої влади, організаційної, методологічної, кадрової та фінансової роботи ГоловКРУ.

План контрольно — ревізійної роботи ГоловКРУ містить наступні розділи:

І. Нормотворча діяльність у сфері державного фінансового контролю.

ІІ. Контроль за використанням бюджетних коштів, станом збереження державного майна у міністерствах та інших державних органах виконавчої влади та дотриманням фінансово — бюджетної дисципліни на підприємствах, установах, і організаціях.

ІІІ. Контроль за виконанням бюджетів у регіонах.

ІV. Контроль за станом контрольно — ревізійної роботи у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади.

V. Контроль за станом роботи регіональних підрозділів ДКРС.

VI. Організаційна, правова та методологічна робота.

VII. Інформаційно — аналітична робота.

VIII. Робота з кадрами.

Терміни підготовки та порядок затвердження планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ, контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а також планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах, районах у містах, у тому числі міжрайонних контрольно-ревізійних відділів, визначаються ГоловКРУ.

Внесення змін до планів контрольно-ревізійної роботи органів ДКРС України проводиться у порядку їх затвердження. Про зміни, внесені до планів контрольних заходів, повідомляються інші суб'єкти державного фінансового контролю, які проводять спільні контрольні заходи. [3]

Плани контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ розмішуються на офіційній сторінці ГоловКРУ в мережі Інтернет та юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство».

Моніторинг виконання Основних напрямів та планів контрольно-ревізійної роботи ГоловКРУ проводиться щоквартально.

Звіт про результати роботи ДКРС за рік направляються до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів та інших зацікавлених органів державної влади.

1.5 Вивчення документопотоків у департаментах ГоловКРУ та

особливості управління ними Документообіг — це рух документів в організації з моменту їх створення або отримання і до завершення виконання або відправлення.

Документопотік — це сукупність операцій передавання з одного робочого місця на інше даних, зафіксованих на кількох носіях облікової інформації.

Документообіг ГоловКРУ складається з трьох документопотоків:

1) документопотік вхідних документів — це рух документів, які надійшли в установу від зовнішніх суб'єктів. Більшість вхідних документів, як правило, породжують відповідні вихідні, причому в чітко визначені терміни. Терміни (строки) встановлюються або нормативними актами, що визначають той або інший час відповіді на вхідний документ (наприклад, протягом 10 днів), або терміном (датою) виконання, зазначеним безпосередньо у вхідному документі.

2) документопотік вихідних документів — це рух документів, які складені в установі для використання їх іншими організаціями чи суб'єктами. Більшість вихідних документів готується на основі внутрішніх документів організації.

3) документопотік внутрішніх документів — це рух документів, які використовуються для організації роботи установи. Через канцелярію проходять не всі внутрішні документи, а тільки листування найбільш значних структурних підрозділів і накази та розпорядження керівництва організації. Через подібну діловодну службу проходять також і внутрішні документи, що породжують вихідні. Зокрема, у відповідності до загальних правил діловодства єдиний засіб відправити запит, лист або матеріали до зовнішньої організації чи установи — це направити внутрішній документ до канцелярії, де його перетворять у вихідний і відправлять у сторонню організацію чи установу. [16]

Загальні правила документування управлінської діяльності і порядок роботи з документами в органах ДКРС встановлює наказ ГоловКРУ.

Так, вся кореспонденція, що надходить до ГоловКРУ поштою, факсом, електронною поштою, кур'єром тощо, приймається централізовано протягом робочого дня Відділом організації документообігу (далі - канцелярія), який створений у складі Департаменту адміністративно-господарського забезпечення, працівники якого перевіряють правильність адреси доставленої кореспонденції, цілісність пакета і в разі необхідності розписуються за її одержання, зазначаючи дату і час одержання.

У канцелярії розкриваються всі конверти, за винятком тих, що мають напис «особисто» або адресовані громадським організаціям ДКРС, які передаються за призначенням.

Неправильно оформлені (не підписані, незасвідчені), пошкоджені або надіслані не за адресою документи повертаються відправнику або пересилаються за належністю.

Вся кореспонденція, що надійшла до ГоловКРУ, підлягає обов’язковому попередньому розгляду, який здійснюється керівником канцелярії або іншою виділеною для цього особою. Такий розгляд здійснюється з метою визначення необхідності їх реєстрацій, а також розподілу їх на ті, що потребують обов’язкового розгляду керівництвом ГоловКРУ, і ті, що передаються безпосередньо у структурні підрозділи. Попередній розгляд документів повинен здійснюватися у день їх одержання або у перший робочий день при надходженні документів у неробочий час. Доручення вищих органів, телеграми і телефонограми розглядаються негайно.

Для забезпечення обліку документів, контролю виконання і оперативного використання наявної інформації документи після попереднього розгляду реєструються. Реєстрація здійснюється централізовано в журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Так, у ГоловКРУ реєстрація вхідних документів здійснюється залежно від їх змісту, найменування, виду, кореспондента по кожній з таких реєстраційних груп кореспонденції: Верховна Рада України; Адміністрація Президента України; Кабінет Міністрів України; Міністерство фінансів України; обласні контрольно — ревізійні управління та громадяни; правоохоронні органи; міністерства, відомства, установи, підприємства, організації. По кожній реєстраційній групі вхідної кореспонденції ведеться окремо журнал реєстрації.

На розгляд Голови ГоловКРУ передається вхідна кореспонденція, яка адресована безпосередньо йому або ДКРС. У разі перебування Голови ГоловКРУ у відрядженні або відпустці документи розглядає Перший заступник начальника ДКРС або особа, яка виконує його обов’язки.

На розгляд заступникам Голови ГоловКРУ та начальникам структурних підрозділів передається вхідна кореспонденція, що їм адресована. Наслідки розгляду вхідної кореспонденції керівництвом ДКРС фіксуються у резолюціях, в яких зазначаються виконавці та строки виконання документів.

Вхідна кореспонденція, яка адресована, або направлена на виконання структурним підрозділам, передається працівником канцелярії безпосередньо керівнику або діловоду структурного підрозділу (посада у ГоловКРУ — спеціаліст 1 категорії) під розписку у журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Вхідна кореспонденція, одержана структурним підрозділом, повинна бути розглянута і доведена до безпосередніх виконавців у день її надходження. Керівник структурного підрозділу визначає безпосереднього виконавця документа і при необхідності деталізує порядок його виконання, що фіксується на першому аркуші документа.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою