Сутність кадрової політики на підприємствах промислово розвинених країн

Основою системи управління кадрами являється кадрова політика, яка представляє собою довгострокову лінію вдосконалення кадрів. Це система поглядів, принципів, моделей та цілей, уявлень, які визначають та напрямок та зміст роботи з кадрами, загальні та специфічні вимоги до них. Вона розробляється власниками підприємства, чи вищим керівництво чи кадровою службою [26, с. 30].

Основною метою кадрової політики є своєчасне забезпечення організації персоналом потрібної якості та чисельності. Також вона має за мету:

• 1) забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав та обов’язків громадян;
• 2) раціональне використання кадрового потенціалу;
• 3) формування та підтримка ефективної роботи трудових колективів.

Основними різновидами кадрової політики вважається політика відбору кадрів, політика навчання, політика оплати праці, політика формування кадрових процедур, політика соціальних відносин.

Особлива увага у підприємствах повинна приділятися формулюванню принципів кадрової політики.

Принципи кадрової політики — це керівні правила, підходи до вирішення кадрових питань підприємства (рис. 2.1).

Рисунок 2.1. Принципи кадрової політики підприємства.

Кадрова політика повинна спиратись на такі принципи, як справедливість, рівність, відсутність дискримінації [7, с. 286].

У великих компаніях кадрова політика, як правило, офіційно декларується та фіксується в загальнокорпоративних документах: меморандумах, інструкціях, які регламентують найважливіші аспекти управління людськими ресурсами. В невеликих компаніях, фірмах вона, як правило, спеціально не розробляється, а існує як система неофіційних установок власника.

Вважається, що письмове викладення кадрової політики дозволяє чітко та наочно висловити погляди адміністрації, переконати персонал в її добрій волі, покращити взаємодію підрозділів, внести послідовність в процес прийняття кадрових рішень, інформувати персонал про правила внутрішніх взаємовідносин, покращити морально-психологічний клімат, тощо [29, с. 30].

В основі формування кадрової політики лежить аналіз структури персоналу, ефективності використання робочого часу, прогнози розвитку виробництва та зайнятості. Інколи ця робота виконується за допомогою спеціальних консалтингових організацій [43, с. 58].

Головними напрямками кадрової політики можуть бути:

• — визначення основних вимог до персоналу враховуючи прогноз внутрішньої та зовнішньої ситуації, перспектив розвитку організації;
• — формування нових кадрових структур та розробка процедур механізмів управління персоналом;
• — формулювання концепції оплати праці, матеріального та морального стимулювання персоналу зважаючи на стратегію бізнесу;
• — вибір шляхів привертання, використання, зберігання та вивільнення кадрів, допомога при масових звільненнях;
• — розвиток соціальних відносин;
• — визначення шляхів розвитку кадрів, навчання, підвищення кваліфікації чи масової перепідготовки, що пов’язано з переходом до нових технологій, підвищення по службі, стимулювання дострокового виходу на пенсію осіб, що не відповідають новим вимогам та нездатних опанувати нові технології та методи роботи;
• — покращення морально-психологічного клімату в колективі, участь рядових працівників у процесі управління організацією [52].

Рис. 2.2 Напрямки кадрової політики підприємства

Кадрова політика забезпечує існування механізму впливу на персонал, встановленого в рамках кадрової стратегії методами і засобами протягом визначеного часу для досягнення цілей, що стоять перед організацією.