Прийоми активізації пізнавального інтересу на уроках біології

Під час педагогічної практики я досліджував, як і якими прийомами можна активізувати пізнавальний інтерес на урок біології, і побачив багато прийомів такої активізації. І зараз хочу представити вам деякі з них.

Прийомами, що сприяють розвитку пізнавального інтересу на етапі сприйняття знань і активізують діяльність учнів, є:

1) Прийом новизни, що передбачає включення в зміст навчального матеріалу цікавих фактів, відомостей та ін. При цьому вчитель повинен постійно дбати про те, щоб не зводити свій виклад до простого переказу підручника, а робити його живим, захоплюючим і глибоким по змістом, збагачують і розширюють наявні у школярів знання.

Наведемо приклади таких завдань:

• — У 1560 році французький посланник при лісабонському дворі Жан Ніко придбав насіння тютюну у прибулого з Америки купця і подарував їх королівського палацу в Португалії і французькій королеві Катерині Медичі. К. Лінней, описуючи пізніше рослина тютюну, дав йому ім'я «нікотину табакум». Родова частину назви на честь Ніко, а видова «табакум» — від острова Тобаго в Карибському морі, де був поширений цей вид. У Росії був введено сувору заборону на куріння, порушників його били батогами та засилали. Тільки Петро I зняв обмеження і покарання. 38
• — Один гектар лісу протягом року очищає 18 мільйонів кубометрів повітря! Скільки квіток відвідують бджоли? Бджола відвідує в середньому 12 квіток в хвилину, 720 квіток на годину, 7200 квіток за 10 годин свого робочого дня. Навіть порівняно слабка сім'я бджіл може відправити у поле до 10 тисяч робочих бджіл. Якщо прийняти умову, що всі вони будуть збирати тільки нектар, то вони відвідають не менше 72 мільйонів квіток на день.

Показником емоційного інтересу в цьому випадку є особливий емоційний вплив, що настала тиша, яка свідчить про поглиненості від щойно почутого. Відомості про кількість відвіданих бджолами квітів викликає не тільки здивування, але й захоплення.

2) Прийом семантизації, в основі якого лежить порушення інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви.

Наведемо приклади:

• — Мати і мачуха. Російський народ дав цієї квітки влучну назву. Візьміть до рук листок рослини. Ніжний пушок, яким покриті листя з нижнього боку, ласкаво торкається вашої руки, наче мати приголубила. А доторкнешся до верхньої сторони листа — холодно, мачуха.
• — Більше 250 років тому голландський вчений Авраам Трамбле дав назва побаченого їм маленькому поліпи — Гідра. Ця назва отримав за схожість з жахливою Пернейской гідрою, з якою боровся Геракл. Як видумаєте, чому тварина отримало таку назву?

Розкриття смислового значення слова, назви допомагає учням зрозуміти зміст, закладений у нього, сприяє встановленню міжпредметних зв’язків, розвитку уяви, кмітливості, фантазії. Здивування, бажання дізнатися більше про досліджуваному об'єкті за допомогою додаткової літератури — характерні показники пізнавального інтересу в даному випадку.

Прийом значущості матеріалу, що вивчається, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу в зв’язку з її біологічною, господарською спрямованістю.

Наведемо приклади:

• — Учені підрахували, що за нинішніх темпів вирубки до 2015 року ліси будуть знищені на 40%, а через 100 років будуть вирубані повністю. Вирубка лісів тягне за собою зникнення сотень тисяч тварин і рослин, зміну клімату і багато інших лих. Але не рубати ліс не можна, він потрібний для багатьох цілей. Який вихід пропонуєте Ви з цієї ситуації?
• — Чому важливо знати вміст білків, жирів і вуглеводів в різних харчових продуктах і кількість енергії, що утворюється в організмі при їх використанні?

Даний прийом змушує учнів відчути не тільки значимість матеріалу, а й причетність до явища. Стимуляція пізнавальних інтересів з використанням прийому значущості матеріалу актуальна як для молодших підлітків, так і для старших школярів.

Однак цікавість і яскравість викладення мають бути не самоціллю, а цілком підпорядковані збудженню розумової активності учнів.

Подібний підхід до викладу нового матеріалу зміцнює у учнів інтерес до навчання, підвищує допитливість і допитливість в осмисленні досліджуваних питань. На уроці створюється своєрідна психологічна «ситуація очікування» (установка), коли учні позитивно налаштовують себе на сприйняття нових знань і прагнуть до глибокого засвоєнню матеріалу, що вивчається. Манера вчителя деталізувати і конкретизувати матеріал підручника спонукає школярів глибше відмовитися в засвоюються знання, породжує безліч питань.

Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі вивчення нового матеріалу. Основними прийомами розвитку пізнавального інтересу, що використовуються на етапі вивчення нового матеріалу, є:

1) Постановка проблемного питання, створення проблемної ситуації :

На уроках в 9 класах я використовуємо наступні питання:

• — У фантастичному романі «Людина-амфібія» юнакові Іхтіандр пересадили зябра, якими він дихає в воді. Яку фізіологічну проблему, що виникла після цієї пересадки і не дозволяє вижити людині-амфібії у воді, не врахував автор роману?
• — Цуценя годували тільки молоком. Чи буде у нього виділятися слина, якщо йому покажуть шматок м’яса? Відповідь поясніть.

У результаті використання проблемних питань у ході вивчення навчального матеріалу ми встановили, що вони сприяють появі у школярів здивування, спантеличений, інтелектуальної активності, емоційної піднесеності, прагнення до впізнавання, більш глибокому ознайомлення з предметом — станів, властивих пізнавальному інтересу.

2) Метод дослідження.

На основі проведених учнями дослідів, спостережень та аналізів літературних даних учням пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок:

• — Неподалік від водойми, населеного багатьма видами тварин, у тому числі й земноводними, знаходиться завод, який не має на трубах очисних фільтрів. У водоймі стала спостерігатися масова загибель земноводних. Аналіз проб води не показав наявності будь-яких шкідливих речовин для живих організмів. Чому загинули земноводні?
• 3). Евристичний прийом.

Учитель, спираючись у своєму запитанні на наявні в учнів знання, допомагає їм з «навідними питань» знайти правильну відповідь.

• — Припустимо, що ви з'їли бутерброд з шинкою. У яких відділах травної системи і за допомогою яких речовин будуть перетравлюватися його складові?
• — Назвіть основні відмінні риси кільчастих хробаків у порівнянні з іншими типами черв’яків.
• 4) Прийом наукової суперечки.

На уроці вчитель створює ситуацію суперечки, особливу увагу приділяючи вмінням учнів доводити й обґрунтовувати свої судження.

• — Будьте суддею в суперечці:
  • 1-й учень: «Раковина є гарним захисним пристосуванням для молюска, а тому, не дивлячись на старовину свого походження, вони є одним з найбільш численних типів безхребетних тварин «.
  • 2-й учень: «Незважаючи на наявність раковин, як захисних пристосувань, чисельність молюсків у водоймах помітно знижується. «19 видів цих тварин занесені до «Червоної книги».
  • 3-й учень: «Я вважаю, що причиною скорочення числа молюсків є вживання в їжу багатьма тваринами і людиною «.
• — Хто правий у суперечці?

Зіткнення різних точок зору, в яких потрібно розібратися, щоб потім зайняти власну позицію, стимулює активний пошук доказів, аргументів для відстоювання своєї точки зору. Це — стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для напруги розуму, для дослідницької активності.

Отже, постановка на уроці перед учнями проблемних питань, самостійне рішення пізнавальних завдань, формування у школярів уміння доводити й обґрунтовувати свої судження все це сприяє активізації розумової, дослідницької діяльності, що обумовлює розвиток пізнавального інтересу до біології.

Прийоми розвитку пізнавального інтересу на етапі узагальнення і систематизації матеріалу, що вивчається.

Учбова робота по закріпленню і більш глибокого осмислення знань полягає в тому, що після викладу нового матеріалу і формулювання висновків і узагальнень (понять) учитель веде учнів до нових фактів і прикладів, але вже в плані більш широкого підкріплення зроблених узагальнень, їх більш глибокого з’ясування і вироблення вміння застосовувати вивчений матеріальна практиці. Закріплення матеріалу певною мірою пов’язано з тим явищем, що в психології називається переносом знань. Суть його полягає в те, що в процесі навчальної роботи учням доводиться засвоєні в інших умовах. Цей процес, з одного боку, полегшує навчання, бо він дає можливість використовувати отримані знання, уміння і навички при засвоєнні нового матеріалу, а з іншого — вносить труднощі, тому що всякий перенесення знань здійснюється не механічно, а вимагає внесення певних коректив у засвоєні поняття, вміння та навички, деяку ломку сформованого стереотипу, тобто розумової і фізичної напруги.

Учні порівняно швидко забувають формулювання правил, висновків і теоретичних узагальнень, набагато міцніше в їхній пам’яті утримуються логічні докази, а також узагальнення, які зроблені на основі яскравих прикладів і фактів і закріплені в процесі практичних вправ. Тільки розумно поставлена система тренувальних вправ, що вимагають від учнів різноманітного підходу до засвоєного навчального матеріалу і високого розумового напруження, дозволяє домагатися глибоких і міцних знань.

На етапі узагальнення і систематизації знань використовуються такі прийоми, що активізують пізнавальний інтерес до навчального предмету:

1) Використання натуральних об'єктів у завданнях для учнів.

Перед уроком учні отримують роздатковий матеріал, з використанням якого на уроці виконують наступні завдання:

• — Розгляньте рослини посушливих районів Кіровограду і знайдіть ознаки пристосованості до нестачі вологи.
• — Роздано мікропрепаратів крові жаби і людини (без напису). Завдання: розрізнити і відповісти на запитання: з чим пов’язана саме така будова еритроцитів крові людини?
• 2) Прийом моделювання.

Як приклад можна навести наступне завдання:

• — Учні отримують набір (в пакеті) організмів, що живуть на певній території. Завдання: змоделюйте, використовуючи набір, все можливі харчові ланцюги.
• 3) Використання символів для виконання завдань

При виконанні навчальних завдань учням можуть бути запропоновані ідеографічні знаки, що характеризують той чи інший об'єкт вивчення.

Процес оволодіння новими знаннями не зводиться до звичайного заучування правил, висновків і узагальнень. Він ґрунтується на поліпшенні самостійної роботи школярів, на глибокому логічному аналізі того фактичного матеріалу, який лежить в основі формування наукових понять. На основі отриманих результатів були зроблені висновки про те, що використання зазначених прийомів стимулюють прагнення учнів до самостійного виконання завдань, характеризуються зосередженістю довільного завдання, відволікань учнів на уроках стало менше. Використання натуральних об'єктів, символів викликають у школі різні емоційні прояви, що в цілому характерно для розвитку пізнавального інтересу. Використання біологічних завдань при розвитку пізнавального інтересу до біології.

Вірним є твердження, що коли немає пізнавальної задачі, немає і роботи думки, є завдання — є пошук її вирішення. Постановка завдань у процесі навчання підвищує активність учнів. Учні досліджують явище, шукають шляхи її розв’язання, висувають різні припущення, приводять докази, а це, безсумнівно, сприяє активізації розумової діяльності школярів, розвитку логічного мислення, пізнавальної самостійності і у результаті формування і розвитку пізнавального інтересу до біології.

У практиці роботи школи використовуються такі типи завдань:

а) Завдання на відтворення наявних знань.

Завдання 1. Яке значення в житті рослини має така особливість їх будови?

Завдання 2. Чому слимаки в спекотні дні ховаються під камінням, дисками, а у вологу погоду їх можна побачити тими, що повзуть по землі або на рослинах.

б) Завдання, що сприяють розвитку логічного мислення.

Завдання 1. Навесні на навчально-дослідному ділянці посіяли насіння спаржі. З них виросло тільки одну рослину, інші насіння не зійшли. На наступний рік спаржа розрослася, на кожному її пагоні утворилися квітки, але плодів не було. У наступні роки спостерігалося таке ж явище. Яке припущення ви можете зробити за описаним фактами?

в) Завдання на розпізнавання натуральних об'єктів.

Завдання 1. Розглянемо під мікроскопом препарат рослинної тканини. Визначте, яка це тканина. Вкажіть ознаки, за якими ви визначили вигляд тканини, вкажіть місце розташування цієї тканини в рослині.

Біологічні завдання різного характеру викликають у школярів жвавий інтерес, створюють сприятливий емоційний фон. Вони сприяють активізації розумової діяльності учнів, розвитку логічного мислення, пізнавальної самостійності і в підсумку формуванню та розвитку пізнавального інтересу до біології. В учнів вході їх вирішення виникають питання, які свідчать про розумову активності, про прагнення дізнатися більше, що є показником розвивається пізнавального інтересу до біології.

Також на уроках біології можна використовувати багато інших прийомів активізації пізнавальної діяльності цей і дидактичні ігри, і різноманітні конкурси і вікторини, випереджаючі завдання і багато інших.