Структура і основні типи навчально — виховних колективів
Для практичної роботи в школі велике значення має питання про структуру колективу та його органів. Досвід показує, що загальношкільних колектив повинен мати не більше 400 — 500 учнів. Крім того, він не має безпосереднього впливу на кожну особистість окремо. Це здійснюється тільки через первинний колектив, тобто такий, в якому вихованці перебувають у постійному діловому і міжособистісному… Читати ще >
Структура і основні типи навчально — виховних колективів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Для практичної роботи в школі велике значення має питання про структуру колективу та його органів. Досвід показує, що загальношкільних колектив повинен мати не більше 400 — 500 учнів. Крім того, він не має безпосереднього впливу на кожну особистість окремо. Це здійснюється тільки через первинний колектив, тобто такий, в якому вихованці перебувають у постійному діловому і міжособистісному взаємодії. При організації колективної життєдіяльності школярів необхідно прагнути до поєднання різних форм первинних колективів, одні з яких можуть бути постійними, а інші тимчасовими. За характером діяльності все різноманіття первинних колективів можна розділити на три групи: організовані на основі різноманітної, в тому числі навчальної, діяльності (класи, загони тощо); організовані на основі якогось одного виду діяльності (гуртки, секції, клуби тощо); організовані на основі ігрової та інших видів діяльності за місцем проживання. За віковим складом первинні колективи можуть бути одновіковими та різновіковими. Принципово важливо, щоб поєднання первинних колективів було таким, щоб дозволяло найкращим чином вирішувати не тільки практичні, але і на цій основі виховні завдання, що стоять перед педагогічною системою. Успішне функціонування дитячого колективу вимагає наявності в ньому органів, координуючих і направляючих діяльність на досягнення спільних цілей. Головним органом колективу є збори вихованців. Для вирішення оперативних завдань, як правило, формується актив і обирається староста. У багатьох випадках для організації та здійснення якого-небудь заходу створюються тимчасові колективні органи (ради, штаби). У них входять обираються або уповноважені учні, яким первинний колектив доручає планування, розподіл доручень, перевірку виконання та інші керуючі функції. Сплачивающим ядром колективу, його організуючим центром А. С. Макаренко вважав актив. Він є тим здоровим і необхідним у виховному дитячому закладі резервом, який забезпечує спадкоємність поколінь у колективі, зберігає стиль, тон і традиції колективу. В актив входять вихованці, що виконують ті чи інші доручення колективу і що перебувають у його органах. У число активістів підбираються найбільш діяльні і користуються повагою своїх товаришів школярі. Природно, що педагог не може стояти осторонь, тому вивчення ділових та особистих якостей вихованців та їх положення в колективі є одним з істотних умов правильного підбору активістів і запобігання появи на чолі колективу лідерів з негативною суспільною спрямованістю. Вивчення досвіду показує, що виховна робота з активом може складатися з наступних видів педагогічної роботи: роз’яснення прав, обов’язків і завдань колективу допомогою інструктування; надання повсякденної практичної допомоги в розробці стратегій колективної діяльності; організації обміну досвідом роботи («летючки «, наради).