Психолого-педагогічні умови опанування образотворчим мистецтвом школярами

Відомо, що учні початкових класів залюбки малюють, ліплять, конструюють, їхні роботи безпосередні, сміливі, емоційні, що повністю відповідає їхнім віковим особливостям. У молодшому шкільному віці відбуваються важливі зміни в психіці дитини, вони і впливають на спосіб мислення, погляди, почуття, стосунки з оточуючим світом, бо саме тоді розгортаються стосунки з ровесниками і дорослими, особистісне психічне життя і психічний розвиток, формуються психічні новоутворення, завдяки чому діти виходять на новий рівень пізнання світу (чому дуже сприяють уроки малювання з натури), самопізнання, відкриваються нові можливості та перспективи [21, с.118]. В цей період маленька людина починає усвідомлювати своє внутрішнє «Я» та відокремлювати себе від оточення. Продовжуючи почуватись дитиною, вона водночас прагне розмірковувати, оцінювати і поводитися як доросла людина. Однак в образотворчій діяльності це майже неможливо — тому молодші школярі, не маючи достатнього рівня знань, навичок та умінь, ще не вміють передавати об'ємність та реальні пропорції предметів, їхнє розташування у просторі та колірні відмінності. Поряд з цим роботи учнів початкових класів завжди мають смислове значення — щось пояснюють. І хоча спостережливість у молодших школярів розвинена досить слабко, вони відрізняють суттєві ознаки предметів та прагнуть відобразити їх в малюнках, але здійснюють це недосконало. Все це пояснюється іншими віковими особливостями молодших школярів — нестійкою увагою, невмінням цілеспрямовано спостерігати та зосереджуватися, швидкою втомлюваністю та збуджуваністю [21, с.119].

Тому аспекти занять образотворчим мистецтвом мають бути привабливі для учнів початкових класів, бо вони мають прагнути дізнатися, яким чином побудована певна річ, яким може бути її застосування в реальних чи уявних умовах. Однак творче самовиявлення молодших школярів повинно базуватися на ґрунтовному навчанні образотворчій грамоті. Тому найбільш прийнятним бачиться гармонійне поєднання засобів творчого вираження учнів з послідовним процесом набуття необхідного обсягу знань, практичних умінь та навичок в галузі образотворчого мистецтва [23, с.167].

Значну роль в цьому процесі відіграють спостереження, які супроводжуються різними видами образотворчої діяльності. Спостереження дають змогу успішно виконувати малювання з натури, що пов’язане з освоєнням елементарних навичок роботи з різними художніми матеріалами, інструментами та приладдям. Звичайно слід враховувати необхідність взаємозв'язку між спостереженнями та сенсомоторною готовністю молодших школярів, що дає змогу поступово підвести їх до передачі просторових явищ в зображуваному об'єкті як на рівні «до перспективних», так надалі й перспективних форм зображення [2, с.73].

Але пріоритетною метою залишається заохочення учнів початкових класів до усвідомленого опанування образотворчим мистецтвом на пізнавально-діяльнісному рівні та на рівні сприймання й оцінювання естетичних явищ в мистецтві та оточуючій дійсності, при тому великий акцент має падати на естетичне сприйняття власне дійсності, що відображена мистецтвом, а сприймання мистецтва слід розглядати передусім як засіб активізації естетичного сприйняття реальних об'єктів та подій [4, с.7].

Давно відомо, що створення позитивного емоційного фону для діяльності учнів є одним з методичних прийомів покращення сприйняття та усвідомлення школярами навчального матеріалу. Тому створення найбільш сприятливої психологічної атмосфери для проведення в 1−4-х класах занять з образотворчого мистецтва, слід віднести до розряду особливо актуальних педагогічних умов, адже «у молодших школярів стають більш дієвими і виявляються в різноманітних формах мотиви поведінки на основі позитивних переживань…» Іншими словами, інтерес учнів початкових класів до образотворчого мистецтва залежить і від позитивного емоційно-психологічного клімату в навчально-виховному процесі та, особливо, вміння вчителя створювати на уроках і позакласних заняттях таку доброзичливу, сприятливу атмосферу, коли робота й спілкування здійснюються плідно та творчо. Саме така атмосфера дає змогу кожній дитині відчути усвідомлене бажання працювати, навчатися без страху, спокійно, з відчуттям задоволення від спроби власних сил, від особистих успіхів в набутті нових знань та художньо-творчій самореалізації [3, с.412].

Доброта, педагогічний такт учителя підтримують учня, дають змогу повірити в себе, позбавитися невпевненості. А знання основ педагогічної майстерності, законів спілкування та дитячої вікової психології допомагають педагогу стимулювати творчі здібності школярів, моделюючи «ситуації успіху», тобто обстановку загального емоційного піднесення та зацікавленості [8, с.174].

Цілісний розвиток естетичної культури та художньої освіти молодших школярів можливий передусім під впливом цілеспрямованого педагогічного керівництва, що базується на відповідних педагогічних умовах, серед яких:

1. Урахування вікових особливостей дітей щодо опанування ними образотворчого мистецтва. Це має надзвичайно важливе значення для ефективного керівництва їхньою образотворчою діяльністю, розширенням художньо-естетичного кругозору, розвитком образного і візуального сприймання, уяви, спостережливості зорової пам’яті, вихованням естетичних почуттів та смаків. Відтак відчутно допомагає вчителеві в налагодженні особистісних контактів з кожною дитиною, що, в свою чергу, сприяє повнішому розумінню її інтересів, потреб та спроможностей.

Значну підтримку в цьому напрямку дає зорієнтованість педагога в характерних ознаках періодів розвитку образотворчої діяльності дітей різного віку.

Один з відомих та найпоширеніших надалі варіантів періодизації дитячої образотворчої діяльності виводить висновки, за якими дитина в період свого становлення проходить декілька етапів образотворчості [1, с.72].

• 2. Програмно-методичне забезпечення і, зокрема, визначення необхідного та достатнього обсягу знань, умінь та уявлень молодших школярів в рамках шкільного курсу образотворчого мистецтва.
• 3. Створення найбільш сприятливих психологічних умов для проведення 1−4 класах занять з образотворчого мистецтва.
• 4. Підготовка та використання достатнього арсеналу організаційно-технічних засобів для викладання образотворчого мистецтва в початковій школі.
• 5. Урахування індивідуальних особливостей для гармонійного і всебічного розвитку дитини

При цьому слід зважати на те, що перераховані педагогічні умови можуть впроваджуватися лише взаємопов'язане та одночасно, оскільки уточнюють та доповнюють одна одну [16, с.25].

Практично це означає і те, що об'єктивно існують утруднення у відокремленому презентуванні кожної із зазначених педагогічних умов. Тому їх доцільніше розглядати комплексно, але з огляду на специфіку кожної [16, с.27].

Програмно-методичне забезпечення варто розглядати як необхідну педагогічну умову в здійсненні художньої освіти та естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Як інструмент педагогічної дії, воно робить образотворчу грамоту доступною для кожного учня незалежно від ступеня його здібностей, збагачує образотворчу діяльність молодших школярів, додає дітям більшої сміливості та впевненості. До програмно-методичного забезпечення необхідно віднести не лише наявність достатньої кількості та якості відповідних сучасним вимогам програм, підручників, посібників і методичних рекомендацій, але й високий рівень методичної підготовки та педагогічної майстерності фахівців, які викладають образотворче мистецтво [3, с.415].