Розгляд типології жінок
На Великім жіночім терпінні тримається земля наша. «Царство жінки? це царство ніжності, витонченості і терпіння». Жан-Жак Руссо. А сучасна жінка… Чи має вона в собі нерозкриту таємницю «жіночості», яка могла полонити у будь-які століття навіть найсильніших світу всього? Чи можемо зараз сказати про дівчину: гарна, як горлиця, ясна, як зірка? Пливе, мов лебідка… Цвіте, мов маківка … Говорить… Читати ще >
Розгляд типології жінок (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Учитель. Пройшов час, здійснилася мрія жінок про рівноправність з чоловіками, емансипація відкрила перед жінками необмежені можливості для самовдосконалення. Жінка набула економічної незалежності, чоловік втратив роль єдиного годувальника в сім'ї. І все частіше виникають розмови про те, що жінки стають різкішими, втрачають жіночність, беруть на себе роль лідера в сім'ї. Чоловікам не завжди подобаються такі емансиповані жінки. Чому, як ви гадаєте? Звичайно, епоха жінок, оспіваних Пушкіним, Лермонтовим, Тургенєвим минула. Але рівноправність чоловіків і жінок сьогодні не значить тотожність, однаковість. Ніяка рівноправність, ніякий суспільний лад, ніякий науковий прогрес, ніякий розвиток цивілізації не приведуть до того, що дітей на світ будуть народжувати чоловіки. Жінка, ким би вона не стала за фахом, крім того ще дружина, мати. І в цьому її найважливіше призначення.
А тепер давайте поглянемо навкруги дещо ширше і подивимося на весь світ, який нас оточує, і на всю його історію від найдавніших століть і до сьогоднішнього дня. Хтозна, чи збереглося б людство до наших днів, якби не ота сильніша над усе сила, яку називають материнським інстинктом чи материнською любов’ю і яка змушує жінку в муках народжувати дітей, відривати від себе, щоб їх нагодувати, вкладати в них всю молодість, красу, силу, любов, захищати їх навіть ціною свого власного життя. Якби не ця сила, то, може, на цьому світі не було б і нас з вами. Найголовнішому призначенні жінки? материнству? присвячено стільки шедеврів мистецтва. Щасливе материнство? Мадонна Леонардо да Вінчі, передчуття трагічної долі своєї дитини? Мадонна Рафаеля; скалічене материнство? Шевченкова Катерина. Материнство? це вічне, це святе, і про це не треба ніколи забувати. Цікаві думки щодо призначення жінки, її місця в суспільстві і в сім'ї висловлює відомий соціолог Ігор Васильович Бестужев-Лада. Він підкреслює, що існує три типи жінок. Послухайєте їх характеристики і висловіть своє ставлення, погоджуєтесь ви з цією характеристикою чи ні, що обираєте для себе?
- 1 тип. Може мати сім'ю, а може не мати, для неї це байдуже. Головне? робота, професія, заради неї можна піти на будь-яку жертву. Як правило, у таких жінок часто немає дітей.
- 2 тип. Це жінки, які всю себе віддають сім'ї, дітям, чоловікові. Часто вони не працюють, часто у них більше двох дітей.
- 3 тип. Це гордість суспільства. Бестужев-Лада називає їх «двуголові орлиці». Вона бажає належати до першого типу, але як тільки вона опиняється на роботі, то біжить до телефону дзвонити дітям. Опиняється вдома, страждає від того, що не може себе цілком віддати роботі і «доїдає» домашніх за те, що вони її закабалили. І так все життя.
Висновок. Середній робітник, умовно середня мати, безумовно середня дружина. 9 з 10 розлучених саме з цієї категорії. Який тип пропонуєте ви?
5. Бесіда за віршем Галини Гордасевич «А жінка в світ приходить для любові!».
Учитель: Це все роздуми, мрії. А що ж бачимо сьогодні?
Учениця читає вірш Галини Гордасевич «А жінка в світ приходить для любові!».
А жінка в світ приходить для любові!
Любити маму — поки ще мала.
Любити ляльку — тільки підросла.
А коли вперше вийшла за поріг —
Любити небо і м’який моріг,
Дім батьківський і квіти чорноброві,
Бо жінка в світ приходить для любові.
Росте вона, росте її любов,
Ростуть її бажання і надії.
І от приходять роки молодії,
І по землі вона не йде — несеться,
Сторожко прислухаючись до серця,
Що в дзвоні міст чи шелесті дібров
Підкаже їй: — Прийшла твоя любов!
Це ж та любов, що перша і остання!
Такої ще ні в кого не було!
До неї підст; пить не сміє зло!
Вона яркіш, ніж сотня сонць сія!
Вона твоя! Вона лишень твоя!
Тобі її на сотню років стане!
Це ж та любов, що перша і остання.
І відшумів весільний водограй.
І знову як же світу не радіти,
Коли народжуються в тебе діти!
І ночі всі недоспані - дарма,
Коли воно лепече вперше: — Ма…
І ти — свята, і в серці в тебе — рай —
Хоч відшумів весільний водограй.
І попливуть, літа, літа, літа.
Усіх годуєш, хоч сама голодна.
І часом нерви стримати негодна.
Та будеш захищати, як в бою,
Оту домашню каторгу свою,
Хоч сум торкає очі і уста,
І хоч пливуть літа… літа… літа…
Але якби все те почати знов?!
Адже той борщ щоденний — то любов,
Сорочка чисто випрана — любов,
І ночі, що не спала ти — любов,
І квіти, що посіяла — любов,
І очі правнуків ясні - любов,
Вся Україна — то твоя любов.
Все так було б, якби почати знов
Жіноча доля в світі - це любов.
Сьогодні ми бачимо перш за все подвійне навантаження, яке випало на долю жінки, це праця в сім'ї та праця в суспільстві. В Україні жінки становлять більшість — їх 54 відсотки всього населення. Несучи непомірний тягар сьогоднішніх турбот, жінки залишаються розсудливими, ніжними і терплячими.
На Великім жіночім терпінні тримається земля наша. «Царство жінки? це царство ніжності, витонченості і терпіння». Жан-Жак Руссо. А сучасна жінка… Чи має вона в собі нерозкриту таємницю «жіночості», яка могла полонити у будь-які століття навіть найсильніших світу всього? Чи можемо зараз сказати про дівчину: гарна, як горлиця, ясна, як зірка? Пливе, мов лебідка… Цвіте, мов маківка … Говорить, як шовком гаптує… Моргне, наче вогнем сипне…
Які ж риси притаманні жінці, нашій сучасниці? Якими нас бачать чоловіки? Саме про це і буде наше бліц-інтерв'ю.