Основні типи та різновиди сучасних англомовних абревіатур

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Історія виникнення абревіації та типологія абревіатур

1.2 Колоквіальна абревіація, абревіація в інтернет-комунікації, SMS-скорочення

1.3 Способи перекладу абревіатур, проблеми, які виникають при перекладі

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА РОЗШИФРОВКА АБРЕВІАТУР НА ПРИКЛАДІ СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ПРЕСИ

2.1 Особливості функціонування колоквіальних абревіатур на основі аналізу англомовних періодичних видань

2.2 Особливості функціонування термінологічної абревіації на основі аналізу англомовної преси ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ВСТУП Протягом останніх років можна помітити чималі зміни, що відбуваються в англомовних країнах на рівні суспільства, нації, а також мови. Разом з формуванням у суспільстві нових політичних, економічних і культурних відносин та утворенням різного виду нових інституцій і організацій, з’являється нагальна потреба постійного поповнення лексичного фонду англійської мови.

Загальновідомо, що словниковий склад національної мови повинен відповідати актуальному характеру та темпу суспільного життя, саме тому у мовному тезаурусі з’являються нові слова для позначення нововиниклих понять. Вчені підрахували, що в навколишньому світі існує більше 4 мільйонів предметів, причому щорічно їх стає на 200 тисяч більше. Розширюють та поповнюють всій словниковий склад традиційні галузі науки, а також з’являються нові термінологічні фонди як паблік рілейшенз, маркетинг та інші. Відомо, що розширення пізнавальної діяльності людини спричинює необхідність створення нових мовних одиниць. А саме лексика, в першу чергу, покликана відображати все те, що відбувається в суспільному житті, в розвитку промисловості, науки та інших сферах людської діяльності. Оскільки мова функціонує як знакова система, більшість лексичних новоутворень можуть виявитися громіздкими та незручними у використанні. Саме абревіація дає можливість дати новим лексичним новоутворенням більш коротку та комплексну форму, зберігаючи значення даних лексичних одиниць. Отже, серед словотвірних засобів особливе місце, зокрема останнім часом, займає абревіація. Абревіація спрямована на створення скорочених слів у порівнянні з вихідними формами. Внаслідок абревіації виникають абревіатури різні за формою та за значенням, які фіксують нові або відновлені реалії громадсько-політичного життя, наприклад, назви нових політичних партій, спілок, громадських організацій, об'єднань, установ, називають різноманітні предмети, машини, пристрої, явища.

Феномен створювання абревіатур не є новим, навпаки, він майже таке ж давнє явище як і письмо, тому що люди завжди намагалися використати економічні засоби у комунікації.

Значний розвиток абревіації відбувся на початку ХХ століття, зокрема після революції 1917 р., a також протягом 40-х рр. та у 60-х рр., коли тенденція скорочування слів більш зростала та за сучасної доби постійно зростає в усіх регістрах мови. Серед причин можна назвати пришвидшування темпу життя, зміни в галузях політичного, наукового та культурного життя, інтенсифікацію розвитку масової комунікації, а також збільшення потоку інформації. Тенденції щодо економії комунікації торкаються всіх мовних підсистем.

Дослідження проблем абревіації є досить фрагментарними, скорочені лексичні одиниці в багатьох відношеннях залишаються загадкою в лінгвістичному плані, оскільки стосовно них доводиться розглядати під специфічним кутом зору такі фундаментальні проблеми, як проблема структури слова і його значення, проблема морфеми. Цією складністю пояснюється розбіжність у поглядах, а часом і суперечливий підхід до скорочених лексичних одиниць. Абревіація як специфічне мовне явище в сучасних мовах привертала увагу багатьох вітчизняних та зарубіжних дослідників Д. Алєксєєва, Л. Бойченко, Є. Волошина, О. Мацько, В. Павлова, Т. Пайлза, М. Сегаля, М. Сердюк, Р. Уельза, О. Есперсена та інших.

Отож, правильне створення та використання абревіатур є дуже важливим для порозуміння і надійними помічниками в комунікаційних процесах мають бути тлумачні або перекладні словники.

Курсова робота має мету дослідити абревіатури в англомовній пресі, проаналізувати весь зібраний матеріал, розробивши класифікацію абревіатур з врахуванням параметрів їхньої форми та значення, пояснити правопис, правила укладання та вживання абревіатур.

Поставленою в дослідженні метою передбачено виконання наступних завдань:

1.Розглянути процес абревіації як способу словотвору в сучасній англійській мові.

2.Дослідити абревіатури, що найчастіше використовуються в англомовній пресі.

3. Проаналізувати графічні особливості абревіатур.

4.Виявити, які існують проблеми перекладу абревіатур з англомовної преси.

Об'єктом дослідження аналізу в роботі є умови формування та розвитку нових абревіатур у процесі розвитку суспільства.

Предметом дослідження є абревіатури в пресі, способи їх перекладу особливості функціонування в засобах масової інформації.

Для досягнення мети та реалізації завдань у курсовій роботі застосувався ряд методів:

— критичний аналіз теоретичної лінгвістичної літератури з проблеми дослідження;

— історичний метод;

— пошуковий метод;

— систематизація та узагальнення;

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що абревіація в англомовній пресі маловивчена, тому важко іноді підібрати український відповідник, а також розкритті особливостей ряду наведених у роботі англомовних скорочень, які використовуються в мас-медіа.

Теоретичне значення визначається тим, що розгляд проблеми використання абревіатур дозволяє прослідкувати частоту їх вживання та дослідити ефективність цього способу словотвору в розширенні словникового складу мови.

Практична значущість курсової роботи полягає у можливості застосування результатів дослідження для проведення лекцій та семінарів з певних лексикологічних курсів.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АБРЕВІАЦІЇ В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

1.1 Історія виникнення абревіації, типологія абревіатур Механізм скорочення слів застосовувався ще тоді, коли існував так званий фонетичний запис; в деякому сенсі він був дуже розповсюдженим у ранній писемності, де написання цілого слова часто оминалось, а початкові літери зазвичай використовували для позначення слів у специфічному контексті. Абревіація починає свою історію разом з шумерами, у IV сторіччі до нашої ери. В античну епоху, в Греції та Римі, редукція слів до однієї літери ще була нормою, але вже втрачала свою вживаність. Стародавні римські абревіатури перейшли разом с латинською мовою у Середньовіччя, де вони перш за все зустрічались у надписах та на монетах, а потім і в рукописах, особливо починаючи з ХІ століття, а також у грамотах, з яких вони не зникають до ХVI століття включно.

Підвищення грамотності, як свідчить історія, спричинило появу тенденцій до абревіацій. Процес стандартизації англійської мови у проміжок часу з XV до XVII століть включав в себе такий зріст кількості абревіацій. У цей час було чути заклики до того, щоб вважати еталоном англійської мови мову королівського двора, однак неологізми розмовного мовлення активно проникали до вищих прошарків суспільства. Поступово скорочення стають звичайним явищем у всіх сферах життя та соціальних колах; хоча вже у XVIII-XIX століттях скорочення піддавались нападам з боку пуристів, що, однак, означає велику кількість та інтенсивність вжитку таких одиниць мови у мовленні.

У 1830-х роках в Сполучених Штатах Америки, починаючи з Бостону, та з початком розквіту філології та лінгвістики у академічних колах Британії скорочення набували популярності. Іноді як симптоматичний приклад цього наводять абревіацію імен «батьків сучасної етимології» Дж. Толкієна та його друга К. Л’юїса, а також інших членів Оксфордської літературної групи, відомої як «Інклінги». Аналогічно, за століття до цього, в Бостоні почав свою переможну ходу дуже популярний навіть зараз термін OK.

Після Другої світової війни британці значно зменшили вживання крапок та інших знаків пунктуації у скороченнях у текстах щонайменше напівофіційного стилю, у той час як американці все ще додержувались старих правил вжитку та й до сьогодні підтримують їх більше, ніж британці. Класичним прикладом, який американці вважають досить цікавим, було вживання проміжної коми у назві Британської організації секретних агентів «Special Operations, Executive» — «S.O., E» — її вилучили десь приблизно у 1960 році. Але до цього британці були більш скрупульозними у дотриманні французьких форм. У французькій мові крапка стоїть у кінці абревіатури, лише якщо її остання літера є останньою літерою слова, яке вона позначає: «M.» є скороченням від «monsieur», у той час як «Mme» є скороченням від «madame». Як і інші лінгвістичні набуття у континентальних південних сусідів, британці з готовністю перейняли це правило, у той час як американці встановили простіші норми.

Однак, з плином років нестача конвенцій призвела до того, що важко вирішити, які скорочення від двох слів потрібно вживати з крапкою, а які ні. Американські ЗМІ мають тенденцію до вжитку крапок у двоскладних абревіатур типу U. S (United States), але не PC (personal computer) чи TV (television). Більша частина британської преси поступово позбулася взагалі звички вживати крапки в абревіатурах. Мінімізація пунктуації у машинопису стала жаданою з точки зору економії у 1960;х та 1970;х роках для багатьох користувачів плівкової стрічки, оскільки крапка чи кома займали ту ж саму довжину дорогої стрічки, що не могла бути використана повторно, як і велика літера.

Широке розповсюдження засобів електронної комунікації (мобільних телефонів, Інтернету) у 1990;х роках слугувало поштовхом для значного зростання кількості розмовних скорочень, особливо завдяки популярності служби коротких повідомлень SMS, яка обмежує в більшості випадків текстові повідомлення до 160 знаків. Пізніше, в 2000;х роках, з’явився «Twitter», що надав послугу соціальної мережі, в якій текстові повідомлення обмежені 140 знаками.

Таким чином, саме на письмі в англійській мові з’явились перші скорочення. Спочатку вони були графічними, потім частина з них піддалась лексикалізації, тому що процес спрощення складних одиниць будь-якого типу є неминучим. Читання графічних скорочень по назвам літер, поступове формування у стабільне слово — це один з шляхів до перших лексичних скорочень в англійській мові. І саме абревіаційні процеси відображають логіку, характерну для розвитку цієї мови, яка прагне до простоти виразів та збереження інформаційної значущості для цілей комунікації.

Сучасна англійська мова переживає так званий «неологійний бум». Кількісне зростання словникового складу зумовлює раціоналізацію мови, економію номінативних та словотворчих зусиль. Одним з яскравих проявів раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптималізації мовотворчих процесів є явище скорочення лексичних одиниць. Механізми скорочення слова відіграють провідну роль у процесах формотворення та словотворення. Заміна лексичної одиниці «більш економним кодом» сприяє не лише раціоналізації мовленнєвої діяльності носіїв мови, але й оптимізації словотворчих процесів. Поняття «скорочення» включає в себе як процес, так і результат процесу усічення, стягнення фонем та морфем слів та фраз без зміни їхнього лексико-граматичного значення. Утворення коротшого формального варіанта лексичної одиниці з метою подальшого його використання у якості самостійної лексеми обумовлене прагненням мовців до зменшення протяжності мовленнєвого сигналу, до формального спрощення мовного знака (особливо, коли він є ключовим і частовживаним у межах певного повідомлення).

Абревіація виконує специфічні, характерні лише для неї завдання — значною мірою розширює дериваційні можливості лексики, і в цьому її цінність. Відмова від використання абревіатур привела б до непомірного розростання текстів. Майже в усіх європейських мовах є різноманітні абревіатури, але особливо багата на них сучасна англійська мова. Кількість абревіатур, що входять до термінологічних словників, сягає десятків тисяч.

Особливо інтенсивно утворюються акроніми, тобто абревіатури, що набули статусу слів. Ми виділяємо два головні шляхи скорочення: а) ущільнення (усічення) — contraction (clipping) та абревіацію (ініціальне скорочення) — abbreviation (initial shortening).

Ми вважаємо, що основна відмінність між термінами «абревіація» і «скорочення» у тому, що «абревіація» є одним зі шляхів «скорочення» поряд з «ущільненням». Вона полягає у скороченні фразових термінів до їхніх початкових літер. Слід зауважити, що словник синонімів сучасної англійської мови подає термін «скорочення» (shortening, reduction) як синонім до терміна «абревіація» [8, 127].

Унаслідок абревіації виникають ініціальні абревіатури, що класифікуються відповідно до їхньої фонетичної структури на: алфабетизми, акроніми, звуко-буквенні та буквенно-звукові абревіатури.

Абревіація стає можливою через такі характерні особливості мови та мовлення: матеріальність мовного знака, лінійність мовлення і письма, нерівномірність розподілу інформації між окремими елементами мовленнєвого потоку, надлишок мовленнєвих повідомлень.

Саме надлишок інформації і забезпечує можливість скорочення окремих елементів у мовленнєвому потоці. У процесі абревіації такий надлишок не ліквідується, а лише зменшується його обсяг.

Серед причин та передумов виникнення і значного поширення абревіації на сучасному етапі розвитку суспільства, поряд з екстралінгвістичними факторами (науково-технічний прогрес, соціальні перетворення, розвиток міжнаціональних культурно-економічних зв’язків), ми називаємо і закон економії мовних засобів та мовленнєвих зусиль. Абревіація скорочує матеріальну оболонку комунікативних одиниць, збільшуючи швидкість надходження інформації від того, хто її передає до того, хто сприймає. Отже, причиною виникнення абревіацій є економія місця, часу та мовленнєвих зусиль спікера.

Ми трактуємо абревіатури (ініціальні скорочення) як слова, що утворюються внаслідок скорочення фразових термінів до їхніх початкових літер: ABS (American Broadcasting System) -американська телерадіомовна компанія, AF (Air Force) — військово-повітряні сили .

Вони набувають усе більшого значення у науково-технічних і газетно-публіцистичних текстах як засіб концентрації інформації через свою лаконічність та стислість.

Абревіатури здебільшого належать до іменників та об'єднуються у великі тематичні групи назв: географічні назви, країни, штати, округи, райони, партії, міжнародні організації, центральні органи виконавчої влади, підприємства та організації, банки, медичні терміни тощо.

Абревіатура входить у структуру знакового комплексу: абревіатура — прототип — денотат як один із його елементів. Наприклад: UNESCO (United Nation Educational Scientific and Cultural Organization).

У лінгвістиці існує декілька класифікацій скорочених лексичних одиниць, в основі яких лежать різні принципи, що частково зумовлено великою кількістю різновидів скорочень. Згідно із класифікацією В. Б. Борисова, скорочення поділяються на графічні та лексичні [3, 110].

Ми вважаємо, що основна відмінність між графічною та лексичною абревіацією полягає у тому, що графічна абревіація — це скорочення слова в писемному мовленні, а лексична абревіація — це скорочення слова у сфері усного спілкування.

Лексична абревіація може вживатися і в усному, і в писемному мовленні. Відповідно до способу скорочення лексичної одиниці можна виділити такі три типи скорочень:

— ініціальні абревіатури, які, у свою чергу, класифікуються відповідно до їхніх фонетичної структури на:

— алфабетизми, що вимовляються як алфавітні назви букв; звукові (акроніми) — як звичайні слова;

— звуко-літерні та літерно-звукові - характеризуються поєднанням двох вищевказаних способів вимови у певній послідовності, складові скорочення (одной багатоскладові), телескопія.

Ми виділяємо п’ять типів абревіацій — слів, що утворюються внаслідок скорочення фразових термінів до їхніх початкових літер: акроніми, алфавітні, складні, графічні, латинські, які найбільш характерні для сучасної англійської мови:

1) акроніми — це ініціальні лексичні абревіатури, що вимовляються як слова нового типу, фонетична структура котрих відповідна фонетичній структурі одноморфемних слів, а читаються, відповідно до правил орфоепії як звичайні слова: UNESCO [ґju: neskou], NATO [ґneitou] ;

2) алфавітні - мають повну алфавітну вимову і наголос: USA [ґju: es ґei], B.B.C. [ґbi: ґbi: ґsi:], M.P. [ґem ґpi:];

3) складні - першим їхнім елементом є буква (букви) і другим — ціле слово: A-bomb (atomic bomb), H-bomb (Hydrogen bombводнева бомба),

A-fission (Atom fissionрозщеплення атому) G-man (Government manагент ФБР), V-day (Victory day);

Внаслідок широкого вживання скорочень існує багато омонімічних форм, що спричиняє труднощі при виборі потрібного значення:

S.F.= Self feeding — автоматична подача;

S.F.= signal frequency — частота сигналу;

S.F.= square foot — квадратний фут [13,265].

4) графічні - вживаються у текстах для економії місця і вимовляються як відповідні нескорочені слова: Mr. (Mister), m. (mile, metre), ft. (foot/feet), v. (verb), sec. (second), sq. square ;

5) латинські - інколи не читаються як латинські слова, а як окремі букви або виражаються їхніми англійськими еквівалентами: e. g. [i: ґd i:] (exempli gratia — for example, for instance), etc.(etcetra, et cetera [et ґsetr?] [?t set? r?] - and so on); A.M., a.m. [ei ґem] (antemeridiem — before midday, in the morning); A.D. [ei ґdi:] (anno Domini — нашої ери); v.v. (vice versa [vais v?:s?] - навпаки); P. S. [pi: ґes] (post scriptum).

Можна також виділити чотири групи абревіатур щодо закономірностей їхнього утворення у зіставленні їхньої форми з вихідним словосполученням: перша — виникла на основі словосполучень, що складаються лише із повнозначних слів; другу — становлять абревіатури, утворені від словосполучень, ускладнених неповнозначними словами; третя — виникає на основі словосполучень, куди входять слова складної структури; четверта — абревіатури, утворені на основі словосполучень трьох зазначених вище типів способами розширення.

1.2 Колоквіальна абревіація, абревіація в інтернет-комунікації, SMS-скорочення У сучасну епоху високих технологій людина вступила з величезними можливостями дл комунікації. Хоча, з одного боку, прагнення до прискорення темпу і покращення якості життя спонукає людей до максимальної економії засобів, зусиль і часу, а, відповідно, примушує віддавати перевагу усним видам комунікації; з іншого боку, переписка опановує нові способи та сфери застосування. Одним із достатньо нових видів письмової комунікації є SMS-повідомлення: SMS (Short Message Service — служба коротких повідомлень).

Наведемо окремі приклади англійських SMS-скорочень: 100S (Hundreds), 1DAY (One day), 2DAY (Today), AFAIK (As far as I know), AMBW (All my best wishes), ATM (At the moment), BTW (By the way), CM (Call me), CYL8R (See you later), DK (Don't know), DGT (Don't go there), F2 °F (Face to face), G2SY (Glad to see you), GB (Goodbye), GM (Good morning), H2CUS (Hope to see you soon), HBTU! (Happy birthday to you!), HRU? (How are you?), MC! (Merry Christmas!), NC (No comment), NP (No problem), O4U (Only for you), YW (You're welcome). Науковці вважають, що SMS-повідомлення — це засіб неформального спілкування, котрий не сприяє встановленню ділових контактів. Однак популярність SMS-арго настільки велика, що він почав значно впливати на сучасну англійську мову. Частішають випадки заміни живої мови мовою абревіатур та умовних позначень. З’являються переклади на мову SMS творів Шекспіра, щоб привернути увагу британських студентів та школярів, допомогти їм краще засвоїти класичну літературу та ефективніше готуватися до екзаменів. Із творів вибрано ключові уривки, котрі можна цитувати на екзаменах і семінарах. У Британії вже навіть стурбовані зниженням рівня грамотності серед підлітків через захоплення SMS-арго.

Англійська мова сьогодні - найбільш поширена мова Інтернету, оскільки початок бурхливого розвитку інформаційних технологій та їхнього імпорту в інші країни було покладено в англомовній країні - Сполучених Штатах Америки. Абревіації використовують часто і в Інтернет-комунікації.

В Інтернет-комунікації абревіація набула якісно нового характеру вона стала служити для скорочення часто вживаних фраз, тим самим скорочуючи тривалість написання повідомлення. Такі конденсовані мовленнєві формули-кліше, які стилізують повідомлення, надаючи йому ігрово-розмовного, властивого лише для Інтернет-комунікації, характеру, називаємо колоквіальними абревіатурами. Процес словотворення, який передбачає редукцію компонентів окремих мовленнєвих формул / кліше з метою конденсації їх на письмі під час Інтернет-комунікації, умовно назвемо колоквіальною абревіацією.

Отже, зі структурного погляду колоквіальні абревіатури можна класифікувати так:

1)ініційні (або колоквіальні акроніми) — абревіатури, утворені поєднанням початкових літер компонентів висловлень-кліше для утворення нових одиниць, що переважно читаються нероздільно. Як доводить аналіз повідомлень, найчастіше вживаними колоквіальними акронімами на форумах є: LOL (Laughing Out Loudly — «сміюся голосно»), IMHO (In My Humble (Honest) Opinion — «на мою скромну думку»), OMG (Oh, my God! — «Боже мій!»).

2) хаотичні - абревіатури, утворені, у яких неалгоритмічно редукуються окремі графічні компоненти, що не є вирішальними в процесі декодування (а згодом — рецепції та інтерпретації). Очевидно, вирішальність / невирішальність графічних компонентів лексеми визначають первинні творці подібних скорочень, тому послідовність такої колоквіальної абревіації простежити неможливо.

Наприклад, v (very- «дуже»), pls (please — «будь ласка»), abt (about — «про»), fren (friend — «друг»).

3)лексико-фонометатичні - абревіатури, що утворюються шляхом заміни компонента чи цілого слова літерою/цифрою, лексикалізована форма якої має ті ж (або наближені до них) фонетичні характеристики, що й замінюваний компонент. Д. Крістал називає такі скорочення подібними до ребусів [22, 90].

Наприклад: S U (see youбувай); b4 (before — до, перед); 2morro (tomorrow — «завтра»).

Є. Коротких вважає, що найпродуктивнішими цифрами-конструктами для такого типу абревіатур є 2, 4 та 8. Деякі лексико-фонометатичні колоквіальні абревіатури можна відрізнити від цифри або літери лише в контексті.

1.3 Способи перекладу абревіатур, проблеми, які виникають при перекладі

скорочення абревіатура англомовний преса Переклад — це складний і багатогранний вид людської діяльності. Хоча звичайно говорять про переклад «з однієї мови на іншу», але, насправді, у процесі перекладу відбувається просто заміна однієї мови іншою. У перекладі зіштовхуються різні культури, різні особистості, різні склади мислення, різні літератури, різні епохи, рівні розвитку. Перекладом цікавляться культурологи, етнографи, психологи, історики, літературознавці. В наш час, час динамічного розвитку, що постійно відбувається і впливає на всі сфери людської діяльності, час, коли обмін інформацією став, можливо, як ніколи грандіозним, прямо пропорційно ростуть і вимоги до перекладу, а саме до якості останнього.

Проблеми перекладу та специфіку публіцистичного тексту розглядало багато лінгвістів таких, як В. Комісаров, Я. Рецкер, І.Тархов, А. Тертичний, І.Арнольд, А. Паршин, Ю. Піввуєва, Є.Двойнина, А. Федоров та інші відомі лінгвісти. В цих роботах багато присвячено питанню проблем перекладу специфічних рис публіцистичного матеріалу: заголовків, кліше, неологізмів, абревіатур, термінів тощо.

Перекладаючи різний матеріал, потрібно звертати увагу на специфічні риси, які ставлять вимоги до перекладу. Те, що може бути точним та правильним у перекладі наукової або публіцистичної літератури, яка допускає широке використання фразеологічних зворотів, але такі види зворотів можуть бути недоречними при перекладі наукової літератури.

Як зазначає І. Арнольд, газетно-публіцистичні тексти відносяться до групи матеріалу, для якої показові в області лексики поєднання елементів загальновживаної лексики з термінологією, а в області синтаксису — риси книжково-писемної мови, що пов’язані з розрахунком на читача, а не на слухача [ 21, 209].

Основні характеристики публіцистичного тексту надає А. Паршин, зазначаючи, що у публіцистичних текстах широко використовується суспільно-політична термінологія, оскільки без неї неможливо було б сформувати політичну ідею, що є душею публіцистики.

Розглядаючи газетні інформаційні тексти, слід зазначити, що вони рідко перекладаються в «чистому вигляді» для друку. Коли в наших газетах та журналах з’являються дані закордонної преси, то така інформація зазвичай адаптується, з врахуванням стилістичних норм української мови, переклад у свою чергу заміняється коротким реферативним викладом матеріалу. Терміни, а також дуже часто абревіатури зустрічаються в газетно-інформаційному матеріалі. Вони зазвичай відносяться до політичної номенклатури, назви певних закладів, партій, посад, організацій, а також економіки та міжнародних відносин. Що сточується газетного матеріалу, то існує правило, щоб не ускладнювати розуміння матеріалу, слід заміняти певні повні назви на скорочені відповідники. Взагалі потрібно відмітити, що в західноєвропейській пресі частіше використовуються буквені абревіатури, які зрозумілі для читача та є актуальними на даний момент [21, 211].

Інколи часте використання абревіатур може справити враження провінціоналізму в журналістиці, але не можна заперечувати той факт, що використання колоківальної лексики, а також зрозумілих скорочень, як правило, полегшує розуміння тексту. Зрозуміло, що абревіатури, які не мають відповідників в іншій мові, потребують повного пояснення їхнього значення. Зіставлення статті в англомовному періодичному виданні з україномовним перекладом говорить про синтез прийомів передачі оригіналу, як знаходження відповідника або еквівалента. У стилі англомовної преси проявляється особлива лаконічність, тому основним завданням при перекладі стає чітке донесення до читача змісту в найбільш зрозумілій, чіткій та звичній формі.

Абревіатури та скорочення виявляють низку граматичних особливостей. У науковій та публіцистичній літературі займають особливу увагу тексти, орієнтовані не лише на носіїв певної мови, а й на людей, які представляють іншу етнічну спільноту.

Проблеми перекладу абревіатур привертали увагу Д. Алексєєвої, Є.Волошиної, В. Павлової, М. Сегаля, В. Шеляховського. Переклад скорочень і абревіатур завжди був актуальною темою для вивчення, але протягом останнього десятиліття їй приділяють особливу увагу.

Єдність форми та змісту, тобто зв’язок між звучанням і значенням, багато важить у вирішенні проблеми абревіації. Основою є положення про зв’язок абревіатури з предметом дійсності через відповідні повні найменування. Цей зв’язок полягає у тому, що значення вихідного словосполучення закріплюється як за абревіатурою загалом. так і за кожним її компонентом — звуком чи звукосполученням, виділеним у складі абревіатури. Специфіка абревіатур виявляє тенденцію до усунення «внутрішньої форми». Відомо, що в абревіатури немає кореня, афіксів, тобто таких граматичних елементів, які характеризують слово як особливу мовну одиницю. Отже, абревіатура з формального боку перестає бути звичайним словом. В абревіатурах за кожним звуком криється значення цілого слова, тоді як у звичайному слові кожен звук не має такої семантичної самостійності, а значення закріплюється лише за словом.

Науково-технічна та публіцистична література є сферою широкого вживання різних скорочень — як тих, що увійшли до мови і зафіксовані у словниках, так і авторських, оказіональних, що створені тільки для конкретного випадку і зафіксовані лише в одному тексті. У деяких текстах скорочення іноді становлять 50% усіх слововживань. З точки зору їхнього перекладу, значний розподіл скорочень доцільний тому, що скорочення мають свої відповідні повні форми у конкретному тексті і тому для носія мови їх розуміння не викликає труднощів. Значна кількість скорочень є омонімічними, тобто мають різне значення при тотожності графічної форми. Це може становити певну складність для перекладача, тому що у таких випадках іноді буває важко визначити за формою скорочення його значення. Оскільки скорочення є представляє певним повним словом або словосполученням, то існують різні способи перекладу його українською мовою.

Перш за все, необхідно підкреслити, що система скорочень у будь-якій мові є невід'ємною частиною її загальної лексико-семантичної системи і тому системи скорочень значно відрізняються одна від одної. Досить різниться частота вживання тих чи інших скорочень. Так як номінативна функція характерна для абревіатур, вони часто перекладаються еквівалентом — назвою такого ж референта мовою перекладу, а при відсутності відповідного референта — часто назвою з близьким значенням. Перекладом це назвати можна лише умовно, оскільки абревіатура, як правило, власного значення не має, а є лише зменшеним відображенням вихідної одиниці - співвідношення, яке повинно зберегтися і в перекладі на українську мову.

Для англійських абревіатур характерна омонімічність. Омонімічними можуть бути й дво-, три — чи чотири літерні скорочення: inf — infant — дитина, inf — information — інформація, AD — attention device — пристрій сигналізації, avalanche diode — лавинний діод, AC — absolute ceiling — абсолютна стеля, aerodrome control — керування в зоні контролю, air carrier — авіаперевізник, ACP — acceptable message — повідомлення про приймання, aerodrome control point — аеродромний диспетчерський пункт, BA — beam approach — заходження на посадку за маяком, blind approach — заходження на посадку за приладдям, breaking action — гальмування, спрацювання гальма, CP — co-pilot — другий пілот, centre of pressure — центр тиску, control panel — панель керування тощо.

Особливі труднощі для перекладача викликають абревіатури латинського походження. Особливо це актуально для мов Європи, зокрема, для англійської, алфавіт якої, на відміну, скажімо, від російської, збігається з латинським, є важким для розшифровки терміна (p.o. — peros orallyдля вживання всередину). Абревіатури латинського походження поширені як в офіційній, так і неофіційній діловій розмовній мові.

Загальновідомо, що скорочення є одним з найскладніших елементів для розуміння та перекладу, а особливо в спеціальних текстах. Однією з головних особливостей публіцистичних текстів є широке використання абревіатур та скорочень термінологічного характеру. Основна складність перекладу саме термінологічних одиниць полягає у розкритті та передачі засобами української мови іншомовних реалій. Обов’язкова умова повноцінного перекладу будь-якого спеціального тексту є повне розуміння його перекладачем. Дослівний переклад термінів, без проникнення у їх сутність, без знання самих явищ, процесів та механізмів, про які йдеться в оригіналі, може призвести до грубих помилок у перекладі.

Однак у текстах нерідко буває елемент новизни, який є особливо цікавим для читача, але пов’язаний із вживанням нових термінологічних скорочень, ще не зафіксованих у словниках. Зрозуміло, що такі випадки можуть створювати серйозні проблеми для перекладача. Основна умова подолання цих труднощів полягає у детальному аналізі описуваного явища і передачі його термінами, що вже є усталеними в науці. Актуальні наукові проблеми, найновіші технічні винаходи і відкриття висвітлюються у друкованих виданнях і, перш за все, у періодичних виданнях, до яких і повинен звертатися перекладач. Велику допомогу також може надати консультація фахівця в даній галузі. Спочатку ми розглянемо способи словникового перекладу абревіатур та скорочень.

У процесі дослідження було визначено наступні основні способи перекладу абревіатур та скорочень: транслітерація, транскрипція, калькування, експлікація та еквівалентний переклад. [19,173]

Транслітерація і транскрипція використовується в основному при перекладі окремих слів-термінів, то переклад термінологічних словосполучень здійснюється більше засобами калькування та експлікації. Можна навести наступні приклади таких способів перекладу: DOS (Disk Operating System — ДОС (дискова операційна система), FreeBSD — ФріБСД (операційна система); IP Adress (Intrernet Protocol Adress) — адреса комп’ютера в мережі.

Калькування — це засіб перекладу лексичної одиниці оригіналу шляхом заміни її складових частин (морфем або слів) їх лексичними відповідностями у мові перекладу [19,176].

Калькування використовувалось при перекладі таких термінологічних словосполучень, наприклад, як: PC — Personal Computer (персональний комп’ютер), e-mail (електронна пошта), e-cash (електронна валюта), e-data (електронна інформація), e-mall (інтернет магазин).

Калькування є виправданим при перекладі термінологічних словосполучень тоді, коли складові елементи цих словосполучень вже посіли певне місце у термінологічній системі мови перекладу і є доступними для розуміння спеціалістів. У випадку, коли словосполучення складається з термінів, які ще не ввійшли у вживання в певній галузі науки чи техніки мовою перекладу і потребують свого тлумачення, використовується експлікація.

Експлікація (описовий переклад) — це лексико-граматична трансформація, при якій лексична одиниця мови-оригіналу замінюється словосполученням, яке дає пояснення або визначення певної одиниці [19, 175].

Експлікація є надзвичайно продуктивним засобом перекладу, оскільки бурхливий розвиток сфери інформаційних технологій не дозволяє багатьом термінам своєчасно знайти свої еквіваленти й закріпитися у мові перекладу. За допомогою експлікації перекладаються багатокомпонентні термінологічні словосполучення, як, наприклад: VR — virtual reality (світ, штучно створений за допомогою комп’ютерної техніки.

Перевагою калькування перед експлікацією є те, що експлікація багатослівна, а у випадку калькування кожному елементу словосполучення мовою оригіналу відповідає один елемент словосполучення мовою перекладу, отже, реалізується принцип економії мовних засобів. Іноді експлікація діє сумісно з калькуванням, як, наприклад: EISA (Extended Industry Standard Architecture) — розширений промисловий стандарт архітектури. Лексичні одиниці української мови, так само як і англійської, розвивають нові значення для позначення нових понять і об'єктів.

Відмінна риса абревіації в публіцистичних текстах — це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Тому, можна привести наступні приклади цього способу перекладу: AAMOF — As A Matter Of Fact (насправді); GON — God Only Knows (Бог його знає); TTYL — Talk To You Later (пізніше поспілкуємося); TYVM — Thank You Very Much (щиро дякую); IMHO — In My Humble Opinion (на мою думку); PMJI — Pardon My Jumping In (вибачаюсь за втручання) [21,213].

Для розшифровки скорочень застосовуються такі основні методи:

1. Аналіз контексту — переважна більшість скорочень та абревіатур зазвичай супроводжується розшифровуванням і саме тому цей метод вимагає ознайомлення не тільки з першим, а й з наступними розділами тексту. Особливо важливо ознайомитися з усім текстом, якщо розшифровка абревіатури не надана.

2. Використання словників скорочень та інших довідкових матеріалів. У кожному великому словнику є додатки, що утворюють специфічні міні-словники: словник неологізмів, словник власних назв, словник імен та прізвищ та словник скорочень. Основні найбільш вживані сучасні абревіатурні та інші скорочення завжди фіксуються у такому додатку, тому перекладач має змогу проконсультуватися і розшифрувати лексичне утворення. Визначення значення скорочень за допомогою словників здавалося б є найнадійнішим і найефективнішим способом, насправді він має свої серйозні обмеження, адже словники скорочень застарівають набагато швидше, ніж інші лінгвістичні словники. У зв’язку з цим у літературі можна зустріти чимало скорочень, не знайшовши їх пояснення в існуючих словниках. У разі, якщо скорочення не зафіксоване у словнику, необхідно перш за все звернутися до контексту і спробувати самому його розшифрувати. Розшифрування скорочень — дуже кропіткий і непередбачуваний процес. Тут можуть знадобитися і додаткова література, і навіть консультація спеціаліста[19, 174]. Однак, працюючи зі словником, слід пам’ятати: перш ніж звертатися до словника, слід попередньо встановити з контексту до якої області знань належить дана абревіація, одномовні словники надають тільки розшифровку.

3. Аналіз структури скорочень застосовують тільки з абревіатурами із складною структурою. До складу скорочень можуть входити, крім літер, додаткові знаки: точки, косі лінії т.д. Щоб правильно перекласти абревіатури, потрібно розібратися з діакритичними знаками та їх функціями. Наявність або відсутність крапки в скороченні зазвичай впливає на значення абревіатури. Скошена лінія може виконувати кілька функцій таких, як: позначення межі слів і частин слів (а/сaircraft — літак, F/C — flight control — управління польотами); надання додаткової інформації (DCS/O — DeputyChief of Staff Operations — заступник начальника штабу з оперативним питанням). В круглих дужках завжди наводиться додаткова інформація, дефіс позначає межі слів чи словосполучень.

4. Використання аналогій нерозривно пов’язане з аналізом структури скорочень та використовується як допоміжний метод, оскільки може забезпечити лише часткове розуміння скорочення. Якщо скорочення маловідоме, крім того, що необхідно подати його скорочений переклад, потрібно також розшифрувати його рідною мовою. Таке розшифрування може бути застосоване при першому вживанні скорочення, а саме скорочення необхідно взяти в дужки, щоб надалі у тексті вживати саме його, а не розшифрований варіант.

Наведена класифікація методів розшифровки абревіатур дуже умовна, так як на практиці жоден з цих методів не використовується самостійно, а лише використовується у комбінації з будь-яким іншим.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА РОЗШИФРОВКА АБРЕВІАТУР НА ПРИКЛАДІ СУЧАСНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ПРЕСИ

2.1 Особливості функціонування абревіатур на основі аналізу англомовних періодичних видань

News Week — щотижневий журнал, що входить у «велику трійку «щотижневиків США. Перший номер журналу вийшов друком 17 січня 1933 року. Журнал видається сімома мовами: англійською, арабською,іспанською, корейською, польською, російською, японською.

The New York Times — популярна газета в США, вона є регіональним виданням, але концепція регіонального видання не завадила їй стати однією з найвпливовіших газет у світі. Газета заснована 18 вересня 1851 року журналістом та політиком Генрі Реймондом.

The Washington Post — американська газета, що видається у місті Вашингтон, це одна з найстаріших газет Сполучених Штатів. Газета була заснована в 1877 році Стілсоном Хатчінсом. Газета входить в число ведучих щоденних періодичних видань США. В газеті можна знайти репортажі про події Пентагону, Конгресу та інші аспекти діяльності американського федерального уряду.

В результаті дослідження можемо проаналізувати використання абревіатур в пресі.

News Week (27 December 2010 — 3 January 2011)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь CSIS (Center for Strategic and International Studies) — Центр стратегічних і міжнародних досліджень;

ь WBICID (World Bank’s International Center for Investment Disputes) — Центр інвестиційних спорів Світового банку;

ь BBC (British Broadcasting Corporation) — Британська радіомовна корпорація;

ь DHUP (Department of Housing and Urban Development) — Міністерство житлового будівництва і міського розвитку;

ь USAID (United States Agency for International Development) — Агентство США з міжнародного розвитку.

News Week (January 10−17. 2011)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь IRA (International Reading Association) — Міжнародна читацька асоціація;

ь EOS (Earth Observing System) — системи спостереження за Землею;

ь FTC (Federal Trade Commision) — Федеральна комісія з продажу ь OMB (Office of Management and Budget) — бюро управління та бюджету;

ь UNESCO (United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization) — Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури;

ь EOS (European Optical Society) — Європейське оптичне товариство;

ь NASA (National Aeronautics and Space Administration) — Національний комітет з астронавтики і дослідження космічного простору;

ь IQ (Intelligence Quotient) — рівень інтелекту;

ь BUMS (Brown University Medical School) — медичне відділення в Браун університеті;

ь IPCC (the International Program for Climate Change) — Міжнародна програма щодо зміни клімату;

ь UNEP (United Nation Environmental Program) — Екологічна програма Організації Об'єднаних Націй.

News Week (12 November 2012)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь SOF (Special Operations Forces) — війська спеціального призначення;

ь GEP (General Education Program) — загальноосвітня програма;

ь USS (United States Senate) — Сенат Сполучених Штатів.

News Week (15 October 2012)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь GOP (Government of Pakistan) — уряд Пакистану;

ь CATE (California Association of Teachers of English) — Каліфорнійська спілка вчителів англійської мови;

ь FEMA (Federal Emergency Management Agency) — Федеральне агентство з надзвичайних ситуацій;

ь ABC (American Broadcasting Company) — Американська телерадіокомпанія;

ь FBI (Federal Bureau of Investigation) — Федеральне бюро розслідувань;

ь DC (District of Columbia) — Федеральний округ Колумбія;

ь NY (New York) — Нью-Йорк;

ь FNA (French National Assambly) — Французька Національна Асамблея;

ь DFP (Dutch Freedom party) — Голландська партія свободи;

News Week (22 October 2012)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь AIFBR (American Institute for Behavioral Researches) — Американський інститут досліджень поведінки;

ь AAFCR (American Association for Cancer Researches) — Американський інститут онкологічних досліджень;

ь SNC (Swedish Nobel Committee) — Шведський Нобелівський комітет;

ь UK (United Kingdom) — Об'єднане Королівство Великобританії;

ь PAC (Political Action Committee) — Комітет політичних дій;

ь IPO (Intellectual Property Owners Association) — Асоціація з охорони інтелектуальної власності.

News Week (29 October 2012)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь AARP (Association of American Retired Persons) — Асоціація американських пенсіонерів;

ь MLB (Major League Baseball) — Вища бейсбольна ліга;

ь SEALS (Sea Air and Land) — війська спеціального призначення в США.

The New York Times (4 July 2009)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь SANE (the Safeguards for a New Economy) — гарантії щодо нової економіки ь CEO (Chief Executive Officer) — Головний виконавчий директор;

ь CABT (Center of Advanced Biological Technologies) — Центр передових біологічних технологій;

ь MIC (Ministry of Information and Communication in North Korea) — Міністерство інформації та зв’язку Північної Кореї;

ь EPA (Environment Protecting Agency) — Агенства з захисту навколишнього середовища;

ь WMD (Weapons of Mass Destruction) — Зброя масового знищення;

ь DOT (Department of Transportation) — Департамент транспорту ь MP (Military Police) — Військова поліція;

ь A.M.A. (American Medical Association) — американська медична асоціація ь CIA (Central Intelligence Agency) — Центральне розвідувальне управління США;

ь MSA (Muslim Students Association) — Асоціація студентів-мусульман;

ь IED (Institute of Economic Development) — нститут економічного розвитку;

ь NYU (New York University) — Нью-Йоркський університет.

The Washington Post (12 April 2009)

В журналі можна знайти такі абревіатури:

ь GOP (Grand Old (Republican) Party) — Республіканська партія Олд Гранд;

ь LA (Los Angeles) — Лос-Анджелес ь NYPD (New York Police Department) — Департамент поліції Нью-Йорка;

ь ASU (Arizona State University) — Університет штату Арізона;

ь PhRMA (The Pharmaceutical Research and Manufacturers of America) — Центр фармацевтичних досліджень виробників Америки;

ь UN (United Nations) — Організація Об'єднаних Націй ь FTC (the Federal Trade Commission) — Федеральна торгова комісія ь COBRA (The Consolidated Omnibus Budget Reconciliation Act) — Консолідований бюджет Омнібуса про примирення закону;

ь FDO (Family Dollar Stores) — Сімейний магазин;

ь IBM (International Business Machines) — міжнародна компанія з інформаційних технологій;

ь DNA (Deoxyribonucleic acid) — дезоксирибонуклеїнова кислота;

ь FDA (Federal Disaster Area) — Федеральні зони лиха;

ь NBS (National Bureau of Standards) — Національне бюро стандартів.

2.2 Особливості функціонування термінологічної абревіації на основі аналізу англомовної преси Військова професійна сфера, що характеризується специфічно термінологією є плідним ґрунтом для утворення великої кількості абревіатур. Ми розглядали англомовну військову пресу, а саме журнали: «Military History», «Guns», «America in World War II», «Sporting Shooter UK», «Jane's Defence weekly».

«Military History» — це новий журнал, в якому розповідаються реальні історії героїв, які живуть у нашій пам’яті і історії тих, про кого забули. В журналі можна прочитати про подвиги сухопутних та військово-морських сил, в журналі можна знайти не тільки безпосередній опис подій, але і аналіз чому були прийняті певні рішення, які вплинули на хід історії. В журналі охоплено увесь спектр військової історії, усі види зброї усіх періодів та всього людського досвіду.

«Guns» — американський журнал для колекціонерів зброї, мисливців, військових.

«America in World War II» — це журнал про події Другої Світової війни, в журналі можна знайти статті очевидців про події війни, описи битв, характеристику військової техніки.

«Sporting Shooter UK» — це журнал про зброю, спецодяг, спорядження.

«Jane's Defence weekly" — це щотижневий журнал про озброєння та аналіз глобальної військової та оборонної діяльності.

В результаті дослідження можемо надати наступну класифікацію термінів-абревіатур військової галузі:

1. Назви установ і організацій — NATO (The North Atlantic Treaty Organization) -Організаація Північноатлантиичного договору, AFCAC (African Civil Aviation Commission) — Африканська комісія цивільної авіації, UN (United Nations) — Організація Об'єднаних Націй, OECD (Organisation for Economic Co-operation and Development) — Організація економічного об'єднання та розвитку, ABRO (Army Base Repair Organisation) — Організація військової бази ремонту, DIA (Defense Intelligence Agency) — Розвідувальне управління Міністерства оборони США, AIRC (Airworthiness Committee) — комітет із льотної придатності, EASA (European Aviation Safety Authority) — Європейське управління з авіаційної безпеки, ESRO (European Space Research Organization) — Європейська космічна агенція, HAI (Helicopter Association International) — Міжнародна вертолітна асоціація, FAA (Federal Aviation Administartion) — Федеральне управління цивільної авіації (США), NASA (National Aeronautics and Space Administration) — НАСА, Національний комітет з аеронавтики та дослідження космічного простору, IDPA (International Defensive Pistol Association) — Міжнародна організація з захисту вогнепальної зброї, USPSA (United States Practical Shooting Association) — Асоціація практичної стрільби Сполучених Штатів.

2. Назви та види військової техніки та зброї - A (Airbus) — літак фірми Аеробус, B (Boeing) — літак фірми Боїнг, AAAW (Advanced Anti-Armour Weapon) — удосконалена проти танкова зброя, nukes (nuclear weapons) — ядерна зброя, H-bomb (Hydrogen Bomb) — воднева бомба, PISTON (piston aircraft) — повітряне судно із поршневим двигуном, ARV (Armoured Recovery Vehicle) — ремонтний автомобіль, RPV (remotely piloted vehicle) — дистанційно керований літальний апарат, SST (supersonic transport) — надзвуковий транспортний літак, ATGW (Anti-Tank Guided Weapon) — протитанкова самонавідна зброя, APC (Armoured Transport Carrier) — бронетранспортер, MLRS (Multiple Launch Rocket system) — ракетна система залпового вогню, AAA (Anti-Aircraft Artillery) — протиповітряна артилерія, ANR (Anti-Material Rifle) — крупнокаліберна гвинтівка.

3. Ранги та звання, професії - AB (Airman Basic) — авіатор-механік, CTO (crew training officer) — інструктор, GMC (ground movement controller) — диспетчер наземного руху, F/E (flight engineer) — бортінженер, F/N (flight navigator) — штурман, JP (jet pilot) -пілот реактивного ПС, P1 (captain) — командир екіпажу, перший пілот, P2 (co-pilot) — другий пілот, pil (pilot) — пілот, льотчик, PROPL (professional pilot) — пілот-професіонал SSgt (Staff Sergeant) — сержант, LtCol (Lieutenant Colonel) — лейтенант-полковник, TSgt (Technical Sergeant) — сержант, SR (Seaman Recruit) — моряк, MSgt (Master Sergeant)) — устарший сержант, 1stSgt (First Sergeant) — перший сержант, MajGen (Major General) — генерал-майор, SMSgt (Senior MasterSergeant) — старший сержант, 1st Lt (First Lieutenant) — перший летенант, SGT (Sergeant) — сержант, COMO (Commodore) — страший офіцер ескадри, RADM (Rear Admiral) — адмірал, CPT (Captain) — капітан, COL (Colonel) — полковник, BG (Brigadier General) — генерал, LTC (Lieutenant Colonel) — лейтенант-полковник, MG (Major General) — генерал-майор, FADM (Fleet Admiral) — адмірал флоту.

4. Назви систем та приладів — ET (external tank) — зовнішній паливний бак, GPLS (glide path landing system) — глісадна система сідання, HLD (high lift devices) -механізація, PSU (power supply unit) — блок живлення, TPJDE (turboprop jetdual — profile engine) — турбореактивний двоконтурний двигун, TJEA (turboprop jet engine with afterburner) — турбореактивний двигун з форсажною камерою.

5. Наземне обладнання — COMLO (compass locator) — провідна радіостанція,

DABS (discrete address beacon system) — система маяків дискретного адресування; DB (directional radio beacon) — спрямований радіомаяк; IBN (identification beacon) — розпізнавальний маяк; IM (inner marker) -ближній маркерний радіомаяк; OM (outer marker) — дальній маркерний радіомаяк; SSR (secondary surveillance radar) — ВОРЛ (вторинний оглядовий радіолокатор).

ВИСНОВКИ Представлена курсова робота присвячена проблематиці абревіації в сучасній англійській мові. Поняття «скорочення» включає в себе як процес, так і результат процесу усічення, стягнення фонем чи морфем, слів та фраз без зміни їхнього лексико-граматичного значення. За допомогою діахронічного аналізу в роботі простежується розвиток явища скорочення, а конкретно в англійській мові. Досліджено, що перші скорочення з’явились з початком писемності, серед шумерів, у ІV сторіччі до н.е. Неухильного розвитку абревіація в англійській мові набула у ХV столітті н.е. і з того часу не втрачала своєї популярності. Саме на письмі з’являлись перші англійські скорочення, що були графічними, а потім поступово піддавались лексикалізації. В деякі моменти історії англійської мови було чути заклики до того, щоб вважати за еталон мову королівського двора, однак нововведення розмовного мовлення активно проникали до вищих прошарків суспільства. Поступово скорочення стають звичайним явищем у всіх сферах життя та соціальних колах.