Шляхи впровадження козацької педагогіки і формування козацької духовності

У наш час відбувається процес активного відродження козацької педагогіки і козацьких виховних традицій.

Ще в 1991 р. з’явилася ідея створення всеукраїнських дитячих і юнацьких організаційна основі традицій козацтва. На сьогодні гурти, загони та інші об'єднання юних козаків уже діють у ряді шкіл. Ці козацькі осередки у своїй діяльності керуються національною ідеологією, філософією, світоглядом та іншими складовими духовності.

Важливим кроком у справі реалізації ідей і засобів козацької педагогіки є поширення знань про козацький національно-визвольний рух. У цій справі допомагають фольклорні джерела, історичні документи, козацькі літописи, наукові праці про козаччину М. Костомарова, В. Антоновича, М. Грушевського, М. Ар-каса, Д. Яворницького, Д. Дорошенка, І. Огієнка, художні твори Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка, Олександра Олеся, Б. Леп-кого, поетів В. Симоненка, Л. Костенко, І. Драча, Д. Павличка. Фундаментальним напрямом впровадження козацької педагогіки є дослідження юними козаками, гуртами, загонами історії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності гетьманів, отаманів.

Доцільно скласти конкретні програми вивчення в школі козацького визвольного руху, козацького краєзнавства. Важливо, щоб учні успішно оволодівали історією української козацької державності. Одним із головних напрямів втілення в життя козацької педагогіки є відродження військово-спортивного мистецтва наших предків. Доцільно, щоб учні оволодівали такими видами спорту, як верхова їзда, стрільба, володіння списом, шаблею, плавання, подолання природних перешкод, кермування човном, боротьба.

На високий теоретичний і практичний рівень слід піднести пізнання і відродження традицій козаків як мудрих хліборобів, орачів, оберігачів і примножувачів скарбів рідного краю, його природних багатств. Учні старших класів можуть прилучатися до організації і ведення фермерських господарств, оволодіння господарською винахідливістю, кмітливістю, творчою ініціативою, діловитістю козаків, до роботи у госпрозрахункових об'єднаннях, майстернях, кооперативах, асоціаціях, зразкових молодіжно-козацьких об'єднаннях і господарствах різного профілю. Не слід забувати, що козаки були чудовими городниками, садівниками, скотарями, пасічниками, займалися рибальством і мисливством, розводили породистих свійських тварин (овець, коней). Потребують практичного відродження і козацькі мистецькі традиції кобзарства, лірництва, гуртового танцю, співу, дотепного слова, різьбярства, іконопису, бондарства, гончарства, ковальства та ін. З цією метою доцільно організувати різноманітні мистецькі трудові об'єднання. Особливу увагу заслуговує вивчення і застосування на практиці козацьких знань з медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії, а також пізнання сутності й особливостей козацької ідеології, філософії, світогляду, моралі, етики, характеру, правосвідомості як вищих виявів українського національного духу.

Відроджуються дитячі та юнацькі об'єднання суто козацького характеру («Джура», «Січ»).

Традиційними стають посвяти учнів у козачата, фестивалі козацької пісні і танцю, змагання з козацьких видів спорту, ігри і забави. У навчально-виховний процес школи і родини впроваджуються ідеї і засоби козацької педагогіки, оформлюються кабінети народної педагогіки, викладаються інтегровані курси «Запорізьке козацтво», оформляються музеї козацької слави, організовується робота «кобзарських шкіл», фольклорних ансамблів, музеїв і кімнат народознавства, кабінетів народної вишивки, майстерень народних ремесел і промислів. Традиційними стають вечори козацьких забав, веселі старти, зльоти пошукових загонів «Козацькими шляхами», організація шкільних конеферм, вирощування козацького коня, кінні бойові заняття, кінні походи шляхами лицарської слави України.

Частішають міжнародні зустрічі юних козаків і членів дорослих козацьких організацій. Так, у березні 1992 р. у Краснодарі відбувся міжнародний фестиваль козацької думи і пісні. У багатьох країнах світу існують козацькі організації, які прагнуть налагодити контакти з аналогічними об'єднаннями материкової України. На порядку денному стоїть потреба створення науково-методичного центру, який би розробляв навчальні плани, програми, методичні рекомендації з проблем реалізації козацької педагогіки на уроках і в позаурочний час.

З метою активного формування козацької духовності, національної свідомості і самосвідомості необхідно:

• а) щоб учні зрозуміли зміст понять «козацький характер»,"козацький світогляд", «лицарська честь», брали участь у відродженні економічних, громадських, культурно-мистецьких та інших традицій козацтва;
• б) привчати учнів до самостійності, самодіяльності, розраховувати на власні можливості, зосереджувати увагу на розвитку в них традиційних козацьких якостей — мудрості, кмітливості, ініціативності, підприємливості, гнучкості мислення;
• в) створення бази для розвитку традицій козацтва (вечірньо-недільні козацькі школи, колегіуми, козацькі ліцеї, пансіонати); г) проводити ранки на козацьку тематику, організовувати виставки,

фестивалі, конкурси, вікторини, зміст яких відображає різноманітні грані українського козацтва;

д) організовувати українські великосвітські і козацько-старшинські бенкети.

Як нова форма виховної роботи бенкети покликані формувати в учнів норми і правила лицарської поведінки, залишати в їхніх серцях і думах торжество народної правди, національних ідеалів краси, добра, істини, надихати напатріотичні справи, пробуджувати національну свідомість і самосвідомість.

Відродження і творчий розвиток у сучасних умовах козацької педагогіки є одним з ефективних шляхів становлення і вдосконалення національної школи, системи виховання, формування в підростаючих поколінь високої духовності, утвердження державної незалежності України. Для сучасної теорії і практики виховання є секретом формування вірності і відданості, самопожертви, самозабуття козаків, що браталися між собою. У відродженні козацької педагогіки важливим є пізнання психологічних, моральних світоглядних механізмів героїчних вчинків українського козацтва.