Розділ 4. Економічна ефективність заходів з охорони праці в ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів Сумської області»

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно технічних, санітарно-гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці.

Функціонування підприємств в умовах ринкових відносин означає, що нещасні випадки і захворювання на виробництві викликають суттєві економічні втрати не тільки держави, а й конкретного підприємства, вони впливають на рентабельність і конкурентноздатність підприємств, на прибутки трудового колективу. Незадовільні умови праці негативно відбиваються на продуктивності праці, якості і собівартості продукції, зменшують валовий національний дохід країни. Тому всебічна турбота про охорону праці, проведення активної соціальної політики стає важливою проблемою для власників і керівників підприємств.

Докорінна перебудова методів управління економікою вимагає відповідної наукової організації охорони праці, удосконалення управління цією діяльністю на промислових підприємствах в сучасних умовах господарювання.

Задача охорони праці полягає в тому, щоб здійснюючи різноманітні заходи звести до мінімуму вплив на людину небезпечних та шкідливих факторів, які виникають на робочих місцях, зменшити вірогідність нещасних випадків і захворювань працівників, забезпечити умови праці, що сприяють продуктивності. У країнах світу, залежно від економічного розвитку та політичного стану, існують закони та нормативні документи, які повністю або частково, захищають людину від небезпечних та шкідливих умов праці, забезпечують охорону її здоров’я. Соціально і законодавчо захищена людина зацікавлена у своїй праці цінує свою роботу, яка дає їй змогу пристойно існувати, утримувати сім'ю, годувати і виховувати своїх дітей.

В Україні діє Закон «Про охорону праці» від 21.11.2002 року. Цей закон, а також Кодекс законів про працю України є основною законодавчою базою охорони праці. Їх доповнюють державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це стандарти, правила, норми, положення, статути, інструкції та інші документи, яким надано чинність норм, обов’язкових для виконання усіма установами і працівниками України.

Одним із головних документів, який забезпечує чітке виконання службових обов’язків, є Кодекс законів про працю України.

Кодекс трактує вимоги до трудової діяльності громадян і регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці і поліпшенню її якості.

Дія Закону «Про охорону праці» поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду їх діяльності, на всіх працюючих незалежно від їх посади і рівня кваліфікації. Також в системі нормативних документів важливе місце займають інструкції по охороні праці, які складаються для працівників по категоріях та видах робіт. Контроль за станом охорони праці в господарстві здійснює інженер по охороні праці.

Особи, винні в порушенні законодавства про працю, можуть бути притягнуті до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної та кримінальної відповідальності.

В ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області» організація роботи з охорони праці визначена наказом «Про організацію роботи з охорони праці та пожежної безпеки» та розробленим на підприємстві Положення про систему управління охорони праці. Керівництво, управління та юридичну відповідальність положено на керівника ДП «Управління по експлуатації адмінбудинків податкових органів в Сумській області» Дмітрієва В. В. Контроль за своєчасністю та якістю заходів з охорони праці здійснює інженер з охорони праці Свєташов О. С. На дослідженому підприємстві створено кабінет з охорони праці. Відповідальність за створення здорових та безпечних умов праці в структурних підддрозділах покладено на керівників цих підрозділів.

Планування захов по підвищенню ефективності охорони праці займається інженер охорони праці. Він складає плани на проведення заходів з охорони праці і подає на затвердження керівнику заводу. В планах досить достатньо розписані заходи, які планують провести для покращання умов праці. В цілому стан планування заходів з охорони праці добрий, інженер з охорони праці чітко знає свої обов’язки і належним чином їх виконує.

Колективний договір є найважливішим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між власниками (уповноваженими органами) і працівниками з першочергових з першочергових соціальних питань, в тому числі з охорони праці.

Це твердження випливає із вимог Законів України «Про охорону праці» та «Про колективні договори і угоди», якими передбачено, що здійснення колективних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення обов’язків сторін, а також реалізація трудящими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечується насамперед за допомогою колективного договору.

У колективному договорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій охорони праці на рівні не нижчому за передбачений законодавством, їх обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадків виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям, пожежам, визначаються обсягами та джерела фінансування зазначених заходів.

Одним з важливих підрозділів колективного договору є комплексні. Інженерно-технічні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці. Завдяки цим заходам в умовах діючого виробництва досягається відчутний прогрес забезпечення охорони праці, робочі місця доводять до нормативних вимог, умови праці наближаються до комфортних.

Важливим є те, що заходи з охорони праці повинні мати економічне підгрунтя та інженерно-технічне забезпечення.

Заходи з охорони праці проводяться за рахунок амотизаційних відрахувань, адміністративних витрат, а також за рахунок фонду з охорони праці, який формується в розмірі 0,5% від реалізованої продукції.

При прийомі на роботу і процесі роботи працівники проходять інструктажі, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Моральне та матеріальне стимулювання працівників за роботу по вдосконаленню охорони праці має велике значення для підвищення ефективності виробництва, зниження рівня травматизму і захворюваності, покращення умов праці. До форми морального стимулювання відносять в господарстві об’яву вдячності, нагородження грамотою. Матеріальне стимулювання відбувається шляхом виплати премій за виконання планів роботи по охороні праці, за роботу без травм і аварій, за перевиконання норми виробітку.

Досвід роботи по здійсненню контролю за додержанням трудового законодавства і правил по охороні праці показав, що систематична спільна праця колективу охорони праці з керівниками виробництва по застосуванню оздоровчих заходів сприяє зниженню виробничого травматизму, підвищенню культури виробництва і подальшому покращенню стану охорони праці. Відповідальні особи по техніці безпеки та охорони праці приймають участь у розробці важливих документів, планів, програм для забезпечення захисту і підвищення прав і гарантій працівників у сфері охорони праці і здоров’я.

Для розрахунків економічних збитків візьмемо незасний випадок, який трапився 10.06.2005 року з прибиральницею Максименко Людмилою Іванівною, яка постраждала під час виконання своїх службових обовязків. Максименко Л.І. отримала перелом ноги, садни голови, тулуба та кінцівок. Нещасний випадок було відображено у Звіті про травматизм на виробництві 2005 року.

Таблиця — Показники стану охорони праці за 2005;2007 роки:

Виробничий травматизм і захворюваність наносять не тільки моральний, соціальний, але й значний економічний збиток. Економічний збиток від травматизму на підприємстві розрахуємо по наступній методиці, розробленої на основі «Закону про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.99 року.

C _заг = С₁+ С₂ + С₃ + С₄ + С₅ + С₆+ С₇+ С₈+ С₉+С₁₀

Де: С₁ — розмір одноразової допомоги;

С₁ = К *З_м (1 — m/100).

Де: Ккоефіцієнт, який залежить від тривалості хвороби потерпілого і встановлюється колективним договором або угодою;

З_м — Оплата праці в місяць, грн.

m — вина потерпілого, %:

С₁ =0,5*465 (1 — 50/100) = 116,25 грн С₂ — сума виплат по листкам непрацездатності, грн.

С₂ = З_д * Д_н

Де: З_д — середня денна заробітна плата потерпілого від нещасного випадку.

Д_н — кількість днів непрацездатності від нещасних випадків, днів:

С₂ = 19,6 *13 =254,8 грн.

С₃ — сума щомісячних доплат до втраченої частини заробітної плати, грн.

С₃ = 0.

С₄ — втрати при наданні першої допомоги потерпілому, грн.

С₄ = 22,00 грн згідно даних бухгалтерії.

С₅ -витрати, пов’язані з розслідуванням нещасного випадку, грн.

С₅= 23,5*1+25,0*1+22,5*1+24,0*1+24,5*1 =129,0 грн С₆ — вартість зіпсованих машин, обладнання, матеріалів, або витрати по їх відшкодуванню, грн. (згідно даних бухгалтерії господарства),.

С₆ =0 (машини не пошкоджено).

С₇ — витрати пов’язані з навчання робітника, який замінив потерпілого, або вибувшого, грн.

С₇ =0 (витрат не було).

С₈ — витрати медичних закладів, грн.

С₈ = 18,25*Д_с + 2,65 Д_а,.

Де: Дс — кількість днів, проведених хворим на стаціонарному лікуванні;

Д_а — кількість днів на амбулаторному лікуванні.

С₈ = 18,25 *10 + 2,65 * 3 = 219 + 98,05 =190,45 грн С₉ — розмір пенсії за інвалідністю в залежності від групи інвалідності, або втрати годувальника розмір пенсій годувальника, грн.

С₉ = 0.

С₁₀ — вартість недоотриманої продукції, тобто умовні втрати недоотриманої продукції через неприйняття участі в трудовому процесі потерпілого в результаті травми, розраховується за формулою:

С₁₀ = ВП_д *Д_н

Де: ВП_д — вартість валового продукту виробленого одним робітником за один день, грн.

ВП_д = ВП_р / (Р_ср * Д_о).

Де: ВП_р — загальний обсяг реалізованої продукції, або наданих послуг за рік, грн. Р_ср — середньооблікова кількість працюючих за рік, Д_о — кількість днів відпрацьованих одним робітником в рік, Д_н — кількість днів непрацездатності.

ВП_д = 3 173 700/ (172*262) = 3 173 700 / 45 064 =70,4 грн.

С₁₀ = 70,4* 13 = 915,2 грн.

С_заг = 116,25 + 254,8 + 129 + 190,45 + 756,6 + 22,00 = 1469,1 грн.

Даний розрахунок свідчить, що економічний збиток від нещасного випадку становить 1469,1 грн. З метою поліпшення охорони праці в господарстві згідно зі спеціалізацією слід здійснити такі заходи для робітників рослинництва:

• 1. Придбати вогнегасники та протипожежне укомплектування для всіх транспортних засобів.
• 2. Закупити нормативну літературу для кабінету охорони праці.
• 3. Розробити програми проведення інструктажів.
• 4. Обладнати належним чином приміщення санітарно-побутового призначення.
• 5. Налагодити систему вентеляції.

У разі виконання вищезазначених заходів підвищиться працездатність працівників. Визначимо приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності, зумовленої поліпшенням умов праці.

Пт=(Р2/ Р1-1)-100*2.

Де Р1 і Р2— показники працездатності до і після поліпшення умов праці.

Р1 (2) =100- (Ит1(2) — 15,6)/0,64.

Ит1(2) — інтегральний показчик важкості праці, балів;

Ит1 =46, Ит2 =34.

Р1 =100-(46−15,6)/0,64=52,5.

Р2 =100-(34−15,6)/0,64=71,25.

Пт = (71,25/52,5−1)*100*0,2=7,14%.

Отже, приріст продуктивності праці за рахунок підвищення працездатності, зумовленої поліпшенням умов праці становить 7,12%.

В цілому по господарству можна зробити висновок, що робота по організації охорони праці ведеться в повній мірі. Але все ж таки керівництву господарства потрібно намагатися покращити виконання основних технічних вимог організації трудових процесів, забезпечення умов техніки безпеки працівників, що значно вплине на результати діяльності підприємства.