Організація міжнародних автомобільних перевезень

Курсова робота Тема:

«Організація міжнародних автомобільних перевезень»

Зміст Вступ

1. Сутність та основні принципи здійснення автомобільних транспортно-експедиційних операцій в зовнішній торгівлі

1.1 Сутність транспортних та транспортно-експедиційних операцій

1.2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом

1.3 Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення

2. Напрямки діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» по наданню послуг міжнародних автомобільних перевезень вантажів

2.1 Характеристика господарської діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт»

2.2 Удосконалення організації міжнародних перевезень ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» згідно Закону України «Про транзит вантажів» та режиму митних ліцензійних складів

Висновки Список використаної літератури Додатки

Вступ Актуальність теми курсової роботи полягає в тому, що міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень здійснюються між пунктами відправлення та призначення, один з яких або обидва розташовані за межами території України. Таким чином, деякі договори міжнародних транспортних перевезень заключаються при постійному знаходженні автотранспорту за межами країни, в якій зареєстрований автоперевізник.

Міжнародним перевізником вантажів автомобільним транспортом є суб'єкт підприємницької діяльності, який здійснює таке перевезення відповідно до міжнародних договорів України, ліцензії та договору про перевезення пасажира чи (та) вантажу автомобільним транспортом, що використовується ним на законних підставах.

Об'єктом досліджень курсової роботи є економічні відносини, що виникли в процесі здійснення міжнародних автомобільних перевезень.

Предметом досліджень курсової роботи була організація діяльності міжнародного автоперевізника та економічна ефективність цього виду підприємницької діяльності для автоперевізника.

Метою досліджень курсової роботи була оцінка ефективності діяльності міжнародного автоперевізника ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт» при його роботі в умовах ліцензійних вимог та обмежень по міжнародним автоперевезенням.

Практична цінність результатів курсової роботи полягає в виявленні «економічних дірок» в законодавстві по міжнародним автоперевезенням, користування якими приводить до мінімізації декларуємого в Україні прибутку. Тобто, до моменту створення міждержавного контролю за пересуванням вантажних автопоїздів, зареєстрованих в Україні, по території Європи з виконанням автоперевезень без заїзду на територію України чи проїзду транзитом через Україну, діяльність міжнародних автоперевізників в Україні на 70−80% знаходиться в «тіньовому секторі» економіки.

1. Сутність та основні принципи здійснення автомобільних транспортно-експедиційних операцій в зовнішній торгівлі

1.1. Сутність транспортних та транспортно-експедиційних операцій

Економічна сутність та стандартизований порядок взаємовідносин між власниками вантажів, транспортними та транспортно-експедиційними підприємствами та отримувачами вантажів в зовнішньоекономічних угодах встановлений в міжнародному документі «ІНКОТЕРМС — Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)» (Введені в дію з 01.01.2000 р.).

Таблиця 1.1

Умови поставки товарів по зовнішньоекономічних договорах з застосуванням міжнародних перевезень автотранспортом

Участь міжнарожних автоперевізників обумовлена в наступних типах зовнішньоекономічних договорів:

CPT

CARRIAGE PAID TO (… named place of destination)

ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (… назва місця призначення)

Термін «фрахт/перевезення оплачено до…» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов’язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов’язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару першому з них.

Термін CPT зобов’язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

а) Договір перевезення.

Продавець зобов’язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

CIP

CARRIAGE AND INSURANCE PAID TO (… named place of destination)

ФРАХТ/ПЕРЕВЕЗЕННЯ ТА СТРАХУВАННЯ ОПЛАЧЕНО ДО (… назва місця призначення)

Термін «фрахт/перевезення та страхування оплачено до…» означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов’язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які додаткові витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки у вищезазначений спосіб. Однак за умовами терміна CIP на продавця покладається також обов’язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Отже, продавець зобов’язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески.

Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIP від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов’язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.

У випадку здійснення перевезення в узгоджений пункт призначення декількома перевізниками, перехід ризику відбувається в момент передачі товару у відання першого з них.

Термін CIP зобов’язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися незалежно від виду транспорту, включаючи мультимодальні (змішані) перевезення.

а) Договір перевезення.

Продавець зобов’язаний за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення товару до узгодженого пункту в названому місці призначення звичайним маршрутом і в звичайно прийнятий спосіб. Якщо такого пункту не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця призначення, який найбільш задовольняє його цілям.

б) Договір страхування. Продавець зобов’язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів (Institute Cargo Clauses) Інституту Лондонських Страховиків (Institute of London Underwriters) або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4. і Б.5. За вимогою покупця і за його рахунок продавець зобов’язується, де це можливо, забезпечити страхування від військових ризиків, ризиків, пов’язаних із страйками, повстаннями та іншими громадськими хвилюваннями. Мінімальне страхування повинне покривати ціну договору купівлі-продажу плюс 10 відсотків (тобто 110%) і бути обумовленим у валюті договору купівлі-продажу.

DAF

DELIVERED AT FRONTIER (… named place)

ПОСТАВКА ДО КОРДОНУ (… назва місця поставки)

Термін «поставка до кордону» означає, що продавець виконав свої обов’язки щодо поставки, коли товар, що пройшов митне очищення для експорту, але ще не для імпорту, наданий у розпорядження покупця нерозвантаженим на прибулому транспортному засобі в названому місці та пункті на кордоні, але перед митним кордоном суміжної країни. Під терміном «кордон» може розумітися будь-який кордон, включаючи кордон країни експорту. Тому сторонам надзвичайно важливо завжди точно визначати відповідний кордон шляхом зазначення у терміні конкретного місця та пункту.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов’язки щодо розвантаження товару з прибулого транспортного засобу та всі ризики й витрати такого розвантаження, це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу.

а) Договір перевезення.

i) Продавець зобов’язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до пункту, якщо він названий, у місці поставки на кордоні. Якщо такого пункту у названому місці поставки на кордоні не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати пункт у межах названого місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

ii) Проте, на прохання покупця, на його ризик і за його рахунок продавець може укласти на звичайних умовах договір перевезення з умовою продовження транспортування товару поза назване місце на кордоні до кінцевого пункту призначення в країні імпорту, названого покупцем. Продавець може також відмовитися від укладання такого договору. В такому випадку він зобов’язаний своєчасно сповістити покупця про це.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

DDP

DELIVERED DUTY PAID (… named place of destination)

ПОСТАВКА ЗІ СПЛАТОЮ МИТА (… назва місця призначення)

Термін «поставка зі сплатою мита» означає, що продавець здійснює поставку покупцю товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов’язані з доставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які «мита» (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Якщо термін EXW покладає на продавця мінімальний обсяг обов’язків, термін DDP передбачає максимальний обсяг обов’язків продавця.

Цей термін не повинен застосовуватися, якщо продавець прямо чи побічно не в змозі одержати імпортну ліцензію.

Проте, якщо сторони бажають виключити із зобов’язань продавця сплату деяких витрат, що підлягають сплаті при імпорті товару (таких, як податок на додану вартість — ПДВ), це повинно бути чітко визначене у відповідному застереженні в договорі купівлі-продажу.

а) Договір перевезення.

Продавець зобов’язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення. Якщо конкретної точки поставки не узгоджено або не визначено практикою поставок, продавець може вибрати точку в межах названого місця призначення, яка найбільш задовольняє його цілям.

Б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

У міжнародних угодах про транспортні послуги вживаються наступні

терміни [24,с.4]:

— під терміном «транспортний перевізник» необхідно розуміти особу (включаючи юридичну), зареєстровану однією із Договірних Сторін та допущену цими країнами до виконання автомобільних перевезень вантажів за рахунок третіх осіб або за свій рахунок згідно з діючими національними законами та правилами.

- під терміном «транспортний засіб» необхідно розуміти автотранспортний засіб або групу транспортних засобів, з яких хоча б автомобіль зареєстрований однією з Договірних Сторін, спеціально обладнаний і використовується для виконання вантажних перевезень.

— під терміном «каботажні перевезення» необхідно розуміти виконання транспортних послуг в межах території Договірної Сторони перевізником, зареєстрованим на території другої Договірної Сторони.

— під терміном «транспортне перевезення» необхідно розуміти транспортування автотранспортним засобом вантажу по автодорозі навіть якщо частина маршруту транспортного засобу з причепом або напівпричепом проходить залізницею або водним шляхом.

— термін «транзитний транспорт» означає перевезення вантажів по території однієї Договірної Сторони між пунктами відправлення та призначення, які знаходяться за межами території цієї Договірної Сторони.

«ПРАВИЛА здійснення транспортно-експедиційної діяльності під час перевезення зовнішньоторговельних і транзитних вантажів» визначають основні умови здійснення транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів (надалі, як правило, — вантажі) та порядок організації їх перевезення і є обов’язковими для всіх учасників транспорт-но-експедиційного процесу.

Транспортно-експедиційна діяльність виконується наступним чином:

1. Транспортно-експедиційне обслуговування вантажів здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності - експедиторами, які діють за дорученням вантажовідправників і вантажоодержувачів (надалі - вантажовласників).

2. Транспортно-експедиційні послуги, які надаються експедиторами, складаються з комплексу послуг, пов’язаних з підготовкою та відправленням вантажів, проведенням взаєморозрахунків, контролем за проходженням і одержанням вантажів.

3. Експедитори відповідно до доручень вантажовласників:

— організовують перевезення та перевалку вантажів залізничним, морським, річковим, автомобільним та повітряним транспортом;

— забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення зовнішньоторговельних вантажів різними видами транспорту по територіях зарубіжних країн відповідно до умов контрак-тів;

— надають послуги, пов’язані з прийманням, накопиченням, доробкою, сортуванням та комплектуванням вантажів, передають їх транспортним організаціям для перевезення;

— провадять своєчасні розрахунки з портами і транспортними організаціями за перевезення, перевалку та зберігання зовнішньоторговельних вантажів;

— оформляють документи відповідно до митних, карантинних і санітарних вимог, страхують вантажі;

— ведуть облік надходження та відправлення вантажів з портів і залізничних станцій;

— забезпечують із залученням відповідних транспортних підприємств та організацій збереження вантажів під час їх перевезення, перевалки та зберігання;

— організовують експертизу вантажів у портах і на залізничних станціях;

— здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання;

— подають в установленому порядку транспортним підприємствам заявки на відправлення експорних, транзитних і реекспортних вантажів та наряди на відвантаження імпортних, транзитних і знятих з експорту вантажів;

— беруть участь у складанні актів у випадках, передбачених чинним законодавством;

— вирішують з транспортними організаціями та іншими власниками транспорту питання відправлення вантажів, що надійшли у некондиційному стані, з браком, у пошкодженій, неміцній, нестандартній упаковці або такій, що не відповідає вимогам цих транспортних засобів;

— складають обмірні ескізи на негабаритні та надважкі вантажі, організовують фумігацію вантажів;

— організовують перевезення особистих речей громадян.

4. Транспортні підприємства:

— організовують зберігання вантажів, у тому числі реекспортних і знятих з експорту, під час їх перевезення, перевантажування і складування;

— здійснюють в установлені терміни доставку вантажів за призначенням і забезпечують своєчасне навантаження та розвантаження транспортних засобів за цінами і тарифами, визначеними чинним законодавством України;

— ведуть облік руху вантажів і запасної тари, надають необхідні відомості експедитору для подальшого інформування вантажовласників;

— проводять інвентарізацію вантажів на підставі заяв експедитора, за його участю і за його рахунок;

— забезпечують доступ до вантажосупровідних і перевізних документів, створюють рівні умови та сприяють експедиторам у здійсненні ними своїх функцій;

5. Відносини учасників транспортно-експедиційної діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

6. Вантажовласники надають експедиторам відомості та документи для виконання покладених на них зобов’язань (ліцензії, сертифікати, свідоцтво, декларації тощо).

7. Транзитні перевезення — це перевезення через територію України вантажів (продукції, товарів), вироблених за її межами без будь-якого їх використання в Україні та передачі іншому власнику.

8. Проходження транзитних вантажів, а також транспортних засобів, може здійснюватися як з перевантаженням, складуванням, роздрібненням партій, зі зміною виду транспорту, так і без таких операцій.

Міжнародне перевезення вантажів здійснюється згідно «Міжнародної митної КОНВЕНЦІЇ про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)». При застосуванні цієї Конвенції:

a) термін «операція МДП» означає перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням процедури, так званої процедури МДП, встановленої у цій Конвенції,

b) термін «ввізне або вивізне мито та збори» означає мито митниці та всі інші мита, податки, збори та інші суми, що справляються при ввезенні або вивезенні чи у зв’язку із ввезенням або вивезенням вантажів, але виключаючи суми та збори, обмежені за величиною до приблизної вартості наданих послуг;

c) термін «дорожній транспортний засіб» означає не тільки механічний дорожній транспортний засіб, але також будь-який причіп або напівпричіп, призначений для його буксирування таким транспортним засобом;

d) термін «состав транспортних засобів» означає зчеплені транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі як одне ціле;

e) термін «контейнер» означає транспортне обладнання (клітка, знімна цистерна або інший подібний пристрій), що:

— становить собою повністю або частково закриту місткість, призначену для завантаження в неї вантажів;

— має постійний характер і тому є досить міцним, щоб служити для багаторазового використання;

— спеціально сконструйовано для полегшення перевезення вантажів одним або декількома видами транспорту без проміжного перевантаження вантажів;

— сконструйовано таким чином, щоб було полегшено його перевантаження, зокрема з одного виду транспорту на інший;

— сконструйовано таким чином, щоб його можна було легко завантажувати та розвантажувати;

— має внутрішній об'єм не менше одного кубічного метра.

— «Знімні кузови» розглядаються, як контейнери.

f) термін «митниця місця відправлення» означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або його частини розпочинається міжнародне перевезення з додержанням процедури МДП;

g) термін «митниця місця призначення» означає будь-яку митницю Договірної Сторони, де для всього вантажу або його частини закінчується міжнародне перевезення з додержанням процедури МДП;

h) термін «проміжна митниця» означає будь-яку митницю Договірної Сторони, через яку дорожній транспортний засіб, состав транспортних засобів або контейнер ввозиться або вивозиться у ході операції МДП;

і) термін «особа» означає як фізичну, так і юридичну особу;

j) термін «великовагові або громіздкі вантажі» означає будь-який важкий або громіздкий предмет, який через свою вагу, розміри або характер звичайно не перевозиться у закритому дорожньому транспортному засобі або в закритому контейнері;

k) термін «гарантійне об'єднання» означає об'єднання, визнане митними органами Договірної Сторони гарантом для осіб, які використовують процедуру МДП.

Ця Конвенція стосується перевезення вантажів, що здійснюється без їхнього проміжного перевантаження, в дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, з перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення однієї з Договірних Сторін до митниці місця призначення іншої Договірної Сторони або тієї ж Договірної Сторони за умови, що деяка частина операції МДП між її початком і кінцем проводиться автомобільним транспортом.

Положення цієї Конвенції застосовується за умови, що:

a) перевезення проводяться:

— у дорожніх транспортних засобах, составах транспортних засобів або контейнерах, попередньо допущених до перевезення з додержанням умов, зазначених у главі III a); або

— в інших дорожніх транспортних засобах, інших составах транспортних засобів або інших контейнерах;

b) перевезення гарантуються об'єднаннями, визнаними згідно з положеннями Статті 6, і мають проводитися із застосуванням книжки МДП, що відповідає зразку, наведеному в Додатку 1 до цієї Конвенції.

Вантажі, що перевозяться з додержанням процедури МДП, звільняються від сплати або депозиту ввізних чи вивізних мита та зборів на проміжних митницях.

Вантажі, що перевозяться з додержанням процедури МДП у запломбованих дорожніх транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів або запломбованих контейнерах, як правило, звільняються від митного догляду на проміжних митницях.

Проте з метою запобігання зловживанням митні органи можуть у виняткових випадках і, зокрема, у разі наявності підозри у порушеннях проводити на цих митницях догляд вантажів.

Кожна з Договірних Сторін може, встановивши для цього відомі гарантії та на певних умовах, надавати деяким об'єднанням право видавати безпосередньо або при посередництві об'єднань, що є їхніми кореспондентами, книжки МДП і надавати гарантії.

Об'єднання може бути визнано у даній країні тільки за умови, що надана їм гарантія покриває також відповідальність, взяту ним на себе у цій країні у зв’язку з операціями, що проводяться із застосуванням книжок МДП, виданих іноземними об'єднаннями, що входять до міжнародної організації, до складу якої входить дане об'єднання.

Підготовка, оформлення і проведення зовнішньоторговельної операції супроводжується складанням значного числа зовнішньоторговельних документів.

Зовнішньоторговельними документами прийнято називати документи, що підтверджують виконання угоди купівлі-продажу з іноземним контрагентом, тобто постачання продавцем товару, його транспортування, страхування, збереження на складах, проходження через митницю.

У залежності від виконуваних функцій зовнішньоторговельні документи можна розділити на наступні групи:

— документи по підготовці експортної угоди;

— документи по підготовці імпортної угоди;

— по забезпеченню виробництва товару, призначеного для експорту;

— по підготовці експортного товару до відвантаження;

— комерційні документи;

— документи по платіжно-банківсьим операціях;

— страхові документи;

— транспортні документи;

— транспортно-експедиторські документи;

— митні документи.

Усі зовнішньоторговельні документи містять визначені реквізити і більшість їхній оформляється на спеціальних бланках.

До товаросупроводжувальних документів відносяться документи, що транспортуються разом з товаром від пункту відправлення до пункту призначення. Сюди входять комерційні, транспортні і митні документи. До відвантажувальних документів відносяться документи, що складаються в зв’язку з відвантаженням товару. Митний класифікатор документів при зовнішньоекономічних контрактах наведений в Додатку А.

Транспортні документи виписуються грузоперевізником у посвідчення того, що товар прийнятий їм до перевезення. До основних транспортних документів можна віднести: коносамент, штурманська розписка, чартер, адендум, бернснот, букингнот, таймшит, морська накладна, комерційний акт, залізнична накладна, авіавантажна накладна, автодорожня накладна, річкова накладна, універсальний транспортний документ, документ змішаного перевезення, фрахтовий рахунок, розписки, повідомлення й інші документи.

Відвантажувальна специфікація — комерційний документ, що містить перелік усіх видів і сортів товарів, що входять у дану партію, із указівкою для кожного місця, кількості і роду товарів. Є одним з основних товаросупроводжувальних документів, тому що по ньому приймається комплектність і якість поставленого товару.

Акт огляду комплектності й упакування — документ, що виписується досмотровою комісією на підприємстві-виготовлювачі при передачі виробу на склад готової продукції в підтвердження відповідності комплектності й упакування умовам контракту.

Автотранспортна накладна — документ, що виписує відправник вантажу чи від його імені і який підтверджує наявність договору між відправником вантажу і отримувачем про перевезення вантажів по вказаному маршруту перевізником. Автотранспортна накладна заповнюється відправником вантажу в трьох справжніх екземплярах і вручається перевізнику разом з товарами. Автотранспортна накладна не є ні товаророзпорядчим, ні передатним документом. Роль її полягає в доказі заключення договору перевезення, прийняття товару до перевезення й умов перевезення. Вона може використовуватися як додаток до митної декларації, у якій міститься докладний опис вантажу.

Універсальний (багатоцільовий) транспортний документ підтверджує наявність договору перевезення будь-яким чи видом декількома видами транспорту по території однієї чи декількох країн відповідно до будь-якої застосовуваної міжнародної чи Конвенції національним законодавством і відповідно до умов перевезення, при яких будь-який перевізник чи здійснює забезпечує здійснення перевезення, згаданої в даному документі.

Транспортно-експедиторські документи оформляють виконання експедитором різного роду операцій по експедируванню, обробці вантажів, складуванню, організації перевезення, включаючи перевантаження товару, збереження і перетарку в шляхи, надання місцевих транспортних засобів, перевірку стану упакування і маркірування, оформлення необхідних документів (транспортних, митних, страхових, складських) і т.д.

Доручення експедитору на виконання визначених операцій оформляється спеціальним документом, що називається: відвантажувальне чи транспортне доручення, транспортна інструкція.

Відвантажувальне доручення — документ, що у залежності від постачання виписується відправником вантажу або вантажоодержувачем звичайно на бланку транспортно-експедиторської фірми і містить перелік операцій, що доручаються експедитору, і докладні інструкції з їх виконання.

Експедиторська інструкція — документ, що видається експедитору і містить інструкції щодо мір, що він повинний прийняти для експедирування зазначених у ньому товарів.

Страхові документи відбивають взаємини між страховиком і страхувальником. Роль страховика полягає у відшкодуванні збитків, понесених страхувальником від нещасливого випадку проти сплати страхової премії. До них відносяться: страховий поліс, страховий сертифікат, відкритий ковернот і інші.

Митний Кодекс України [14, с. 7 ] встановлює наступні митні платежі при переміщенні товарів через митний кордон:

1.Мито;

2. Податок на додаткову вартість;

3. Акцизи;

4. Збір за видачу ліцензій митними органами;

5. Збори за видачу кваліфікаційного атестата фахівця з митного оформлення і поновлення дії атестата;

6. Митні збори за митне оформлення;

7. Митні збори за збереження товарів;

8. Митні збори за митний супровід товарів;

Для успішного проходження митного кордону необхідне оформлення цілого ряду документів. Основним з них є митна декларація — заява розпорядника вантажу, що представляється їм митниці для з’ясування митних формальностей при імпорті чи експорті товарів. Крім того до митних документів відносяться експортні, імпортні і валютні ліцензії, свідчення про походження товару, консульська фактура, транзитні документи, ветеринарні, санітарні і карантинні свідчення.

Вантажна митна декларація (ВМД) — уніфікований документ, що виконує кілька функцій. Одна з них — це декларування, тобто повідомлення митній установі учасниками ЗЕД усіх необхідних даних про товар (майні) і про зовнішньоторговельну операцію, що відбувається з закордонними партнерами. Без надання ВМД органи державного митного контролю не приймають товари і майно до митного оформлення для пропуску через державний кордон. Інша функція документ-заява, що представляється учасниками ЗЕД про законність угоди, тобто відповідності всіх дій у процесі експортної й імпортної операції законодавству України.

Наступна функція ВМДпідтвердження законності ввозу і вивозу товару органами митного контролю. Митний контроль завершується засвідченими оцінками митної установи України, після чого ВМД здобуває в перспективі значення свого роду міжнародного митного «паспорта» товару, що має належну юридичну чинність для закордонних митних служб, інших органів керування відповідних закордонних держав. Наявність ВМД обов’язкова при митному оформленні вантажів у 98 країнах, з якими торгує Україна.

Сертифікат чи свідчення про походження товару — документ, видаваний компетентним органом у країні експортера, що чітко засвідчує походження товару з конкретної країни чи групи країн.

Сертифікат якості (відповідності) — свідчення, що засвідчує якість фактично поставленого товару і його відповідність умовам контракту. У ньому дається характеристика товару або підтверджується відповідність якості товару визначеним чи стандартам технічним умовам замовлення. Сертифікат про якість видається відповідними компетентними організаціями, державними органами, торговельними палатами, спеціальними лабораторіями як у країні експорту, так і імпорту. Іноді сторони домовляються про надання сертифікатів різних контрольних і перевірочних установ, інститутів, палат мір і ваг і інших організацій.

1.2 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом Організацію міжнародних перевезень пасажирів вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень. Згідно Закону України «Про автомобільний транспорт», до міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються резиденти України, які мають досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів резиденти України повинні мати:

— дозволи іноземних країн, по території яких буде здійснюватися перевезення;

— ліцензійну картку на транспортний засіб;

— дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;

— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

— сертифікат відповідності щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження вимогам країн, по території яких буде здійснюватися перевезення.

При виконанні міжнародних перевезень вантажів нерезиденти України повинні мати:

— дозвіл України;

— дозвіл щодо узгодження умов та режимів перевезення в разі перевищення вагових або габаритних обмежень;

— свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу;

— сертифікат відповідності транспортного засобу вимогам законодавства України щодо безпеки руху, екологічної безпеки та енергозбереження.

Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом розроблені відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про транспорт», «Про дорожній рух», а також постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.2000 N 1698 «Про затвердження переліку органів ліцензування» .

Ліцензійні умови визначають кваліфікаційні, технічні, організаційні та інші вимоги до провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Ліцензія, видана суб'єкту господарської діяльності на право надання послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, дає право на здійснення внутрішніх перевезень.

На кожний транспортний засіб відповідно до оформленої ліцензії органом ліцензування видається ліцензійна картка, яка засвідчує відповідність транспортного засобу ліцензійним вимогам, встановленим для транспортного засобу на провадження господарської діяльності, зазначеній у ліцензії.

Ліцензійна картка, видана на транспортний засіб відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності, пов’язаної з наданням послуг з міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом, підтверджує право використання даного транспортного засобу для надання відповідних послуг, пов’язаних з внутрішніми перевезеннями вантажів.

Водії транспортних засобів повинні відповідати умовам допуску до керування транспортними засобами, що передбачені Законом України «Про дорожній рух», постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.93 N 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян для керування транспортними засобами». Вони допускаються до керування транспортними засобами за наявності:

— національного або міжнародного посвідчення на право керування транспортними засобами відповідної категорії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.92 N 47 «Про затвердження зразків національних посвідчень водіїв та документів, необхідних для реєстрації транспортних засобів» ;

— довідки про проходження обов’язкового медичного огляду.

Кожний водій підлягає обов’язковому страхуванню від нещасного випадку і повинен мати документи, що підтверджують страхування (договір, поліс), що передбачено Законом України «Про страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.96 N 959 «Про затвердження Положення про обов’язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті» .

Мінімальний вік водія транспортного засобу, який здійснює міжнародні перевезення вантажів, повинен бути:

— для транспортних засобів, допустима максимальна вага яких не перевищує 7,5 тонни, — не менше 18 років;

— для інших транспортних засобів — не менше 21 року або не менше 18 років за умови, що ці особи мають посвідчення про одержання професійної освіти, яке визнається Стороною, що домовляється, при застосуванні Європейської угоди в частині роботи екіпажів транспортних засобів, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (укладена в Женеві 1 липня 1970 року, з поправками, діючими з 24.04.92, та протокол про підпис), на території якої зареєстрований даний транспортний засіб, і яке свідчить про закінчення курсів водіїв вантажних автотранспортних засобів;

До керування транспортними засобами, які обслуговують міжнародні лінії, а також здійснюють перевезення небезпечних вантажів, допускаються водії, які отримали відповідно свідоцтво про право здійснення міжнародних перевезень та свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, яке видається відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.99 N 104 «Про заходи щодо запобігання надзвичайним ситуаціям під час перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом» .

Транспортні засоби повинні бути зареєстровані згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 07.09.98 N 1388 «Про затвердження Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів всіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок» і повинні мати:

— свідоцтво про державну реєстрацію, видане органами Державтоінспекції;

— талон про проходження державного технічного огляду (для автобусів — талон про проходження щоквартальної перевірки технічного стану);

— тимчасовий реєстраційний талон виданий підрозділами ДАІ (якщо транспортний засіб переданий його власником у встановленому порядку в користування і (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2000 N 1276 «Про внесення змін і доповнень до постанов Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 р. N 1388 та від 31 грудня 1993 р. N 1094» .

Технічний стан транспортних засобів повинен відповідати вимогам таких нормативних документів:

— Закону України «Про дорожній рух» (статті 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53);

— Правил дорожнього руху України;

— Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 30.03.98 N 102 (зареєстрований Міністерством юстиції України 28.04.98 за N 268/2708);

— інструкцій заводів-виробників дорожніх транспортних засобів.

Транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів, повинні бути застраховані і мати документи, що підтверджують обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (договір, страховий поліс), що передбачено Законом України «Про страхування» та постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1175 «Про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» .

Транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, повинні відповідати технічним умовам відповідно до статті 39 Конвенції про дорожній рух (від 01.05.71, Женева) та статті 5 Угоди про митне оформлення міжнародних перевезень, що виконуються автомобільним вантажним транспортом (Угода АВТ) (укладено в Празі 18.11.65), і повинні мати:

— свідоцтво про допущення транспортного засобу до міжнародних перевезень вантажів під митними печатками і пломбами, що видається регіональними митницями і передбачене пунктом 1.5 Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП, затвердженого наказом Державного митного комітету України від 06.03.95 N 82 «Про затвердження Положення про прядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками і пломбами із застосуванням книжки МДП» ;

— тахограф.

— транспортні засоби, що здійснюють міжнародні перевезення небезпечних вантажів, додатково повинні відповідати вимогам, які передбачені Європейською угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ратифіковано Законом України від 02.03.2000 N 1511-III).

Положення про порядок допущення дорожніх транспортних засобів до перевезень вантажів під митними печатками i пломбами із застосуванням книжки МДП (надалі - Положення) стосується тільки тих дорожніх транспортних засобів (надалі - транспортні засоби), які здійснюють перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

В цьому Положенні розуміються:

— під «операцією МДП» — перевезення вантажу від митниці місця відправлення до митниці місця призначення з додержанням процедури, так званої процедури МДП, встановленої Конвенцією МДП 1975 року;

До міжнародних перевезень вантажів під митними печатками i пломбами можуть допускатися тільки ті транспортні засоби, вантажні відділення яких сконструйовані та облаштовані таким чином, щоб:

— не було можливості вилучити або вкласти вантажі з опечатаної частини транспортного засобу без залишення помітних слідів злому або пошкодження митних печаток i пломб;

— митні печатки i пломби могли накладатися простим та надійним способом;

— в них не було ніяких потаємних місць для приховування вантажів;

— всi місця, в які можуть поміщатися вантажі, були легко доступні для митного огляду.

Транспортні засоби можуть бути допущені до перевезень у відповідності з однією із вказаних процедур:

— в індивідуальному порядку;

— по типу конструкції (серія транспортних засобів).

На кожний, допущений до перевезень транспортний засіб, видається Свідоцтво про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезень вантажів під митними печатками i пломбами (надалі - Свідоцтво). Це Свідоцтво видається митницею, в зоні діяльності якої зареєстрований як учасник зовнішньо-економічної діяльності власник транспортного засобу або його користувач (надалі - митниця реєстрації), i повинно бути надруковано українською та англійською мовами. Коли митниця реєстрації вважає це необхідним, вона може вимагати додавання до Свідоцтва фотокарток або креслень (малюнків) транспортного засобу, які завіряються цією митницею. У такому випадку кількість цих документів зазначається в графі 6 розділу «Розпізнання» Свідоцтва. Всi записи в Свідоцтві робляться друкарським способом українською та англійською мовами. Оригінал Свідоцтва повинен супроводжувати транспортний засіб.

За обставин, коли термін дії Свідоцтва закінчився під час перевезення, але транспортний засіб відповідає технічним вимогам, передбаченим процедурою допущення, митниця має право здійснювати їх митне оформлення із застосуванням книжки МДП при ввезенні та транзиті вантажів.

Якщо при вищевказаних обставинах має місце вивезення вантажу з України, митниця повинна здійснювати митне оформлення такого вантажу із застосуванням вантажної митної декларації без застосування книжки МДП.

Для індивідуального допущення транспортного засобу до перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП його власником чи особою, яка користується транспортним засобом або представником того чи другого в митницю реєстрації подається відповідна заява.

Митниця реєстрації здійснює контроль поданого транспортного засобу відповідно до правил, зазначених в пп. 1.2 — 1.11, пересвідчується в тому, що він відповідає технічним вимогам, зазначеним в додатку N 2 до Конвенції МДП 1975 року, i після прийняття рішення про допущення видає Свідоцтво за встановленою в Конвенції МДП 1975 року формою.

Процедура допущення по типу конструкції (серії транспортних засобів):

— коли транспортні засоби одного й того ж типу конструкції виготовляються серійно, завод-виробник може звернутися до митниці країни, в якій вони виробляються, з проханням про їх допущення по типу конструкції.

— завод-виробник повинен зазначити в своїй заяві розпізнавальні цифри або літери, які він присвоює типу транспортного засобу, який є предметом його заяви. До цієї заяви повинні додаватись креслення та детальний опис типу конструкції транспортного засобу, який підлягає допущенню.

— жодний транспортний засіб не може бути допущений по типу конструкції, якщо митниця не дійшла висновку на підставі огляду одного або декількох виготовлених по цьому типу транспортних засобів, що транспортні засоби цього типу відповідають технічним вимогам, зазначеним в додатку N 2 до Конвенції МДП 1975 року.

— митниця в письмовій формі повідомляє завод-виробник про своє рішення щодо допущення по типу конструкції.

Перед використанням транспортного засобу для перевезень вантажів із застосуванням книжки МДП власник Свідоцтва вписує до нього реєстраційний номер, що присвоєний транспортному засобу.

1.3 Порядок митного оформлення автотранспортних засобів, що здійснюють міжнародні перевезення

Цей Порядок [18,с.5] регламентує умови переміщення суб'єктами підприємницької діяльності через митний кордон України автотранспортних засобів (далі - АТЗ) порожніх або з товарами.

Дія цього Порядку поширюється на автотранспортні засоби (автомобілі, автобуси, тягачі з причепами й напівпричепами та ін.), що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і зовнішньоторговельних вантажів, на автотранспортні засоби суб'єктів підприємницької діяльності, установ, організацій (далі - суб'єкти), що використовуються із службовою метою для виїзду за кордон, крім автотранспортних засобів, що належать дипломатичним представництвам та консульським установам на території України, представництвам міжнародних організацій.

Суб'єкти, які використовують автотранспортні засоби, за винятком АТЗ, що не мають вантажних відділень (сідельні тягачі, причепи-розпуски, причепи та напівпричепи для перевезень великовагових і негабаритних вантажів та ін.), повинні відповідно до встановленого порядку мати свідоцтва про допущення дорожніх транспортних засобів до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами.

Для багаторазового переміщення через митний кордон України АТЗ суб'єкт, який використовує цей АТЗ, подає митниці за місцем державної реєстрації цього суб'єкта або його філії (представництва) вантажну митну декларацію на автотранспортний засіб (далі - ВМД АТЗ), заповнену відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574, та порядку заповнення вантажної митної декларації на автотранспортний засіб (додається), термін дії якої не може перевищувати 11 місяців з моменту її оформлення.

У разі використання для здійснення міжнародних перевезень АТЗ, оформленого відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, ВМД АТЗ подається суб'єктом, який зазначений у ВМД на тимчасове ввезення і надав відповідне зобов’язання митниці.

Термін дії ВМД АТЗ, яка оформлюється на АТЗ, який уже оформлено відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, обмежується терміном зворотного вивезення.

ВМД АТЗ оформлюються на бланках форми МД-2 на кожний АТЗ окремо. Митні збори за митне оформлення ВМД АТЗ справляються в порядку, установленому для тимчасового ввезення (вивезення). Митниця в термін, що не перевищує 4-х годин з моменту оформлення такої ВМД, використовуючи електронний зв’язок, передає до центральної бази даних Держмитслужби (далі - ЦБД ДМСУ) інформацію про оформлення ВМД АТЗ і ставить ВМД на контроль.

При оформленні вантажної митної декларації на товари, що переміщуються через митний кордон України автотранспортним засобом, у 9 розділі графи 44 проставляються код документа «0013», номер і дата ВМД на цей АТЗ. Ці відомості також можуть зазначатися митницею відправлення в документах, за якими здійснюється контроль за доставкою вантажів у митницю призначення (акцизна, попередня вантажні митні декларації, внутрішній транзитний документ тощо).

Для митного оформлення ВМД АТЗ суб'єкт підприємницької діяльності пред’являє митниці АТЗ разом зі свідоцтвом про реєстрацію (технічний паспорт або технічний талон) транспортного засобу та свідоцтвом про допущення дорожнього транспортного засобу до перевезення вантажів під митними печатками та пломбами, за винятком АТЗ (пасажирських автобусів, сідельних тягачів, причепів-розпусків, причепів та напівпричепів для перевезень великовагових та негабаритних вантажів та ін.), які не мають вантажних відділень.

Кожне переміщення АТЗ через митний кордон України здійснюється за умови подання в пункті пропуску через митний кордон України четвертого примірника ВМД АТЗ. При цьому ніякі відмітки на зазначеному примірнику ВМД АТЗ не проставляються інспектором митного органу в пункті пропуску. Примірник ВМД АТЗ, поданий водієм (експедитором) з метою переміщення АТЗ через митний кордон України, залишається у водія (експедитора).

До закінчення терміну дії ВМД АТЗ суб'єкт, який використовує АТЗ, з метою оформлення наступної ВМД АТЗ має:

1) пред’явити митному органу автотранспортний засіб, яким здійснювались міжнародні перевезення;

2) надати четвертий (п'ятий) примірник ВМД АТЗ, зазначеної в пункті 1.4 цього Порядку, який залишається в справах митниці.

Оформлення нової ВМД АТЗ на наступний термін здійснюється за умови сплати митних зборів відповідно до чинного законодавства. Нова ВМД АТЗ, оформлена на наступний термін, є підставою для зняття з контролю попередньої ВМД АТЗ.

Повернення АТЗ на територію України за ВМД АТЗ, термін дії якої закінчився, дозволяється.

Якщо АТЗ був оформлений відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, а термін тимчасового ввезення закінчився, то згідно зі статтею 71 Митного кодексу України АТЗ має бути:

— вивезений за документом контролю за доставкою за межі митної території України);

— або заявлений митниці з метою вільного використання;

— або переданий митниці з метою передання у власність держави;

— або знищений під контролем митниці, якщо він не може бути використаний за призначенням.

2. Напрямки діяльності ТОВ з ІІ «ІРІОЛА-ФРАХТ» по наданню послуг міжнародних автомобільних перевезень вантажів

2.1. Основні характеристики діяльності ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт»

Основним видом діяльність транспортної компанії ТОВ з ІІ «Іріола-фрахт» є міжнародні автомобільні перевезення. Компанія була заснована в 1991 році, на сьогодні штат співробітників складає більш 200 чоловік. Фірма має свій парк із 82 автомобілів, усі обладнані тахографами і відповідають вимогам Евростандарта. Це тягачі «Mercedes», «Volvo», «Scania»; тентові напівпричепи обсягом 86−93 куб.м., вантажопідйомності 20−21т., у числі яких 15 рефрижера-торів.

Таблиця 2.1

Основні реєстраційні характеристики ТОВ з ІІ «Іріола-Фрахт»

" Іріола-Фрахт" є дійсним членом Асоціації Міжнародних автомобільних Перевізників України (Асмап). Для роботи в країнах Європи, компанія має всі необхідні ліцензії і візи.

" Іріола-Фрахт" добре відома за кордоном і працює з багатьма експедиторськими фірмами Європи, та багатьма підприємствами України, що експортують свою продукцію в Європу і Росію. Компанія має досвід перевезень вантажів з Європи в Росію, Білорусію, Молдову, Азербайджан. Перспективні плани і серйозні вкладення компанії в цю сферу, дозволяють працювати з партнерами на найбільш вигідних умовах і пропонувати послуги європейського рівня за конкурентними цінами.